До цього розділу електронної Книги пам’яті села Гвіздівці увійшли відомості про гвіздівчан, що брали участь у Першій Світовій війні 1914 – 1918 років у лавах армійських підрозділів Російської імперії, яка у свою чергу воювала у складі військового союзу «Антанта» (Росія, Сербія, Великобританія, Франція, та інші), проти військового союзу так званих Центральних країн (Германська, Австро-Угорська і Османська імперії, Болгарське царство).

У нас поки що відсутні будь які відомості про службу гвіздівчан у цій період в арміях інших країн.  При цьому, не нашими героями є січові стрільці, що воювали у складі армії Австро-Угорської імперії і в інтересах цієї імперії, та з якими (в тому числі) наші односельці билися на смерть.   

Список викладено за алфавітом. Звісно, що до списку потрапили  лише ті учасники Великої війни, щодо яких вдалося знайти такі відомості. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 27th Июль 2010

Наш сайт 12 липня 2010 року публікував статтю І. Князєва про початок І-ої Світової війни. Перша публікація була присвячена подіям напередодні війни і причинам війни. І саме завтрашній день — 28 липня рахується датою початку війни.

В цілому 1-ша Світова війна принесла людству небачені страждання, загальний голод і руйнування, та як цілком вірно писав у свій час Ленін, привела все людство «… на край прірви, загибелі всієї культури, здичавіння...». У ході війни відбулося масове знищення матеріальних цінностей, загальна вартість яких становила 58 млрд. карбованців. Цілі райони (особливо в Північній Франції) були перетворені в пустелю. 9,5 млн. чол. було вбито або умерло від ран, поранено 20 млн. чол., з них 3,5 млн. залишилися каліками.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 12th Июль 2010

15 липня виповнюється чергова річниця події, яка стала приводом до початку одного з найжахливіших періодів в історії людства – Першої Світової війни. Не минула ця страшна війна і наше село. Десятки гвіздівчан були призвані до війська, чимало з них не повернулися з цієї бійні. Ця війна стала одним з головних чинників розпаду Російської імперії, революційних подій, громадянської війни, румунської окупації Бессарабії, що призвело ще до значного числа жертв серед селян. 

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 15th Апрель 2010

Якщо хтось читав на нашому сайті статті по давній і більш близької історії села Гвіздівці, то він вже знає, що гвіздівчани, як і мешканці більшості навколишніх сіл, аж до 1944, та навіть до 1946 року, рахували себе руськими. Це пішло від прадавніх часів заснування села За часів Молдовського князівства і під час Турецького панування влада і молдовське населення називала гвіздівчан і все російсько-украіномовне населення руснаками. Російська царська влада, як і самі селяни, рахувала їх руськими. Про те, що гвіздівчани є українцями, селянам наполегливо розповіла, навіть не питаючи згоди, лише радянська влада.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Як вже було зазначено у статті про прадавню історію села, по Бухарестському мирному договору 1812 року територія Бессарабії і в тому числі Гвіздівці, офіціально була приєднана до Російської імперії. Підписання договору офіційно завершило російсько-турецьку війну 1806-12 р.р.

Із приєднанням Бессарабії до Росії почався процес введення на цій території загальноросійських установ і законів. В 1813 р. були затверджені «Правила тимчасового правління Бессарабії». Перший розділ цих правил визначав, що Бессарабія перебуває на положенні особливої області в Росії й ділиться на 12 цинутів. Фактично були створені дев’ять цинутів, в тому числі — Хотинський. В області зберігалася адміністративно-управлінська структура цинутів, закладена в період, коли Дністровсько-Прутське межиріччя було складовою частиною Молдавського князівства.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Январь 2010

Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].

Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії органі­зації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з війсь­кових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке за­питання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали до­говорити, випровадили зі сходки[2].

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,