Бісарабская С.С.Р. Чернівецької обл. Сікурянский р-н Уздоуцкій с/с
Одержати Гангал Надія Тимофіївна
Від Гангал Федора Кириловича.
Здраствуй шанована мною дружина Надія, син Володимир і мати Марія, сестра Катерина. Усім я вам шлю свій гарячий привіт з госпіталю.
У перших рядках мого листа я вам поспішаю повідомити що я поранений у праву руку, легко й у цей час перебуваю в госпіталі, але ще не на місці, тому я вам своєї адреси повідомити не можу. Та у найближчому майбутньому я вам надішлю ще, тоді пропишу адресу. А зараз я тільки поспішаю повідомити про своє здоров’я.
Я зараз перебуваю в Польщі на чужій території, але про вас не забуваю, тільки лише ви мене не забувайте. Дорога дружина Надя, передай привіт всім рідним і знайомим, що я в цей час поки живий і здоровий і перебуваю в теплому й світлому приміщенні, а надалі буде видно, що дасть бог, війна скінчиться, повернуся додому й знову заживемо спокійно й весело, вільним життям.
Поки писати більше не має що, залишаюся живий, здоровий, всім я вам тисну міцно праву руку й кілька разів цілую. Ваш чоловік Федір К.
На іншому боці аркушу: «Сьогодні 5/ІІ 45 р. Я ще вас повідомляю, що мій двоюрідний брат Георгій убитий, тобто загинув за Батьківщину, а за Івана поки не відомо. Колісник Георгій важко поранений..»
Лист-трикутник написаний на обривку контурної карти.
Штемпель: «Польова пошта 7245».
Штемпель: «Сєкуряни Черновиц. обл. 24245».
Штамп: «Оглянуто військовою цензурою 15199».
_________________________________________________________
Примітка: зрозуміло, що наш односільчанин Гангал Федір Кирилович писав цей лист не особисто, через поранення правої руки, а комусь диктував. Та й не грамотний він був.
Гангал Федір Кирилович, 1913 року народження, служив у 298-му стрілецькому полку 186-ої Брестської Червонопрапорної стрілецької дивізії 65-ої армії 2-го Білоруського фронту. Повернувся до дому. Помер у 1983 році.
_________________________________________________________
______________________________________
У листі також згадується загиблий Гангал Георгій Ісідорович (Сидорович), 1907 року народження, рядовий, що був призваний Сокирянським РВК у 1944 р. Рядовий 298-го стрілецького полку 186-ої стрілецької дивізії 2-го Білоруського фронту; п/п 33415«Т». Загинув у бою о 19 год. 18 січня 1945 р. в місті Бродища (село Брьодшен) Східної Пруссії (Краснознаменський район Калінінградської області Росії). За відомостями Книги пам’яті Калінінградської області на цей час похований в селищі міського типу Вєсново, Краснознаменського р-ону Калінінградської області.
Ще у листі згадується поранений Колісник Георгій Костянтинович, 1913 року народження, мобілізований у 1944 році. Рядовий 298-го стрілецького полку 186-ої стрілецької дивізії 2-го Білоруського фронту. Помер від ран 26 січня 1945 р. у 167-му Окремому медсанбаті. Похований в с. Пакгнідово Варшавського воєводства в Польщі.
Стосовно ще одного пом`янутого у листі гвіздовчанина на ім`я Іван – не відомо, хто саме мається на увазі, але мабуть йдеться про Гангала Івана Ісидоровича (Сидоровича), 1910 року народження, мобілізованого у 1944 р., рядового, який пропав безвісти у 1945 році.
Переклад листа на українську мову – сайт «Гвіздівці»
(оригинальный текст на русском языке — на страничке «Главная (рус.)»)
Підготовка до публікації — О. Кучерявий
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, велика, війна, Вітчизняна, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, друга, історія, краєзнавство, лист, минуле, Молдова, область, перемога, Північна, повіт, Подністров'я, район, світова, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, учасник, фронт, Хотинський, Чернівецька
29th Июль 2015 в 13:02
Дякую Олеже Петровичу за гарний спомин про мого діда. Він самостійно вивчив молдавську та румунські мови. Тому і назви села та району звучать на «ламаній» мові. Перебуваючи в «кончентрарії» навчав румунської мови односельчан — військових. В листі він згадує про свого рідного брата Гангала Івана Кириловича 1904 р.н., рядового, мобілізованого в березні 1944 року. В цьому ж році Гангал І.К. пропав безвісти. За розповіддю діда його двоюрідний брат Гангал Георгій Сидорович (на той час батько трьох дітей) був смертельно поранений в одній з атак, і помер на його руках просивши, щоб він допоміг його сім’ї.