typhusВисипний тиф це дуже тяжка й небезпечна01 rus1 заразна епіде­мічна хвороба. Якщо не вжи­вати відповідних заподій вона може швидко розповсюдитись серед населення і уражає людей в найбільш працездатному віці. Ті що видужують залишаються ще довго кволи­ми й непрацездатними. 5 — 10 % і більше хворих на тиф вмирає.

Збудником висипного тифу є дуже малий мікроб так звана Ракетсія провачека, яку можна знайти в стінках кишок заражених висипним тифом вошей. Зараза висипного тифу передається від хворої людини до здорової вошами. Вона кусає спочатку висипно-тифозного хворого, а потім перела­зить на здорових людей. При відсутності вошей висипний тиф розповсюджуватись не може. Воша це одна з найнебезпечніших паразитів. Вона є кровососним паразитом, який переносить тяжкі інфекційні епідемічні хвороби: висипний і поворотний тиф.

Переносни­ками тифозної зарази є воша одежна і воша головна.63431 Тре­тій рід воші, що також пара­зитує на людині це воша лоб­кова, але вона не має епіде­мічного значення. З епідемічного погляду найнебезпечніша одежна воша. Одна одежна воша протягом свого життя може дати до 4160 нащадків. Вона живе 30-40 днів, а три­валість життя лічинки 4-5 тиж­нів. Найсприятливіша темпера­тура для воші є між 25-35° С. Це є температура, яка буває в людини між поверхнею тіла і білизною. Тому коли людина кілька днів підряд не скидає верхнього одягу і спить у ньому, тоді воші дуже скоро розмножуються і можуть відкладати яйця (гниди) і на верх­ню білизну, або навіть і у взуття. При 45° С воші гинуть, а при температурі 55-65°С ги­нуть і воші, і гниди, і лічинки. Воші і їх лічинки живляться теплою людською кров’ю через укус, живляться звичайно 2-3 рази на добу. Без поживи воша може витримати не більше 5-6 днів.

ac71e33c1Після укусу зараженого вошою наступає інкубаційний (прихований) період, що триває 10-14 днів. Далі починається загальна розбитість, ломо­та у всьому тілі, раптовий трясучий, озноб і температура швидко підвищується до 40°С. З’являється біль голови, запа­морочення, або й маячіння. Звичайно на 3-4 день виступає на бічних частинах грудної клітки, живота, спини і по всьому тілі висип, від чого і походить назва хвороби. Цей висип протягом 2 тиж­нів губиться. Часто бувають небезпечні ускладнення, особливо з боку серця. Загальна тривалість гарячкового періоду 12-17 днів. При сприятливому закінченні хвороби температура спадає протягом 1-3 діб до норми і хворий починає одужувати.

Специфічних ме­тодів лікування висипного ти­фу нема. Хворий потрібує якнайскорішого догляду. Хво­рих на висипний тиф треба39b3b_large обов’язково влаштовувати в лікарні, де їм роблять насам­перед саночистку (стрижіння волосся, миття у ванні). Одяг і білизну хворого треба негай­но очистити від паразитів в особливих дезкамерах. Особи, які були близькі ь дезінфекційні станції або деззагони.

Боротьба проти висипного тифу, це боротьба з вошами. Де появиться воша там треба її зразу а знищити. Треба обмити тіло теплою во­дою з милом чи лугом, білиз­ну випрати і виварити, а одяг прогладити гарячим прасом (утюгом). Таку санітарну об­робку треба провести не тіль­ки в того в кого знайдено во­шу, але також в його сім’ї. Всіх гарячкових і підозрілих на висипний тиф, тобто на випа­док коли появляється гарячка, треба повідомлювати лікаря, фельдшера поліклініки, або санепідстанцію.

В боротьбі з висипним тифом велике зна­чення має попередження вши­вості у дітей в школах, дитя­чих установах, гуртожитках, казармах та інших закритих установах. Тут треба організувати щоденний нагляд за чистотою білизни й одягу. На боротьбу з огнищами висипного тифу, завшивленістю тре­ба мобілізувати все image004населення, розгорнути широко масову санітарно-освітню роботу, організувати лекції і бесіди по цих питаннях.

П.П. К03ІЙЧУК, держсанінспектор Сокирянського району

За публікацією Сокирянської районної газети «Оновлене життя», 19 квітня 1945 р., четвер

Рубрика «Поради лікаря»

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар