admin on 30th Сентябрь 2015

ZdorovieЯкщо поставити запитання: у яку пору року01 rus1 найчастіше виникають так звані «грипозні», «простудні» захворювання, більшість без коливань відповість: узимку. Така відповідь в основному вірна, але вимагає деяких уточнень.

Вже давно було замічено, що є два, щоправда, недовгих, але небезпечних періоди, під час яких ці захворювання вражають людей частіше, ніж узимку. Які ж це періоди? Рання весна й пізня осінь.

Справа в тому, що в організмі людини, завдяки обміну речовин, що не припиняється ні на жодну секунду, постійно утвориться певна кількість тепла. Температура тіла у звичайних умовах залишається постійною. Як відомо, у пахвовій западині вона рівняється 36 — 37 градусам.

Але кількість вироблюваного тепла не є постійною — вона залежить від багатьох причин, у тому числі й від зовнішнього середовища, у якій перебувала людина. І чим холодніше повітря, тим більше тепла виробляється в організмі. Відповідаючи, таким чином, підвищеною продукцією тепла, організм охороняє себе від надмірного впливу холоду.

sirost

Протягом літнього й зимового сезонів, кожний з яких відрізняється певними кліматичними особливостями, температура тіла залишається постійною. Але коли на зміну лету приходять холодні осінні дні, а після зими наступає примхлива весняна погода, в організмі також відбуваються різні зміни.

Нервові закінчення, розкидані по всій шкірі, сприймають зміни температури навколишнього повітря й по нервових шляхах повідомляють про них корі головного мозку. Центральна нервова система, чуйно реагуючи на всі зміни, відповідає на ці сигнали перебудовою обміну речовин і одночасно й інших захисних реакцій. У результаті наступає звикання до нових атмосферних умов.

У ці періоди перебудови, коли організм поступово пристосовується до нових умов, він особливо підданий несприятливим впливам зовнішнього середовища. З настанням літа й зими перебудова завершується. Тому навіть у зимові морози люди рідше застуджуються, чим у дні осінньої й весняної непогоди, незважаючи на те, що температура повітря в цей час може бути вище нуля.

Відомо, що навесні й восени погода міняється різко й зненацька. Часто дмуть пронизуючі вітри, температура повітря, його вологість змінюються, і притім досить відчутно, нерідко по кілька разів у добу.

Природно, що людина, що перебуває в холодній, насиченій вологою атмосфері, віддає тепло більш інтенсивно, ніж у теплому сухому повітрі. Але віддача тепла значно зростає, коли при цьому виникає рух повітря. Тому якщо в холодну, сиру погоду, коли дме вітер, тіло не буде досить захищене, воно може втратити так багато тепла, що наступить переохолодження організму. Чи небезпечно це?

Небезпечно для тих, хто не займається систематичним загартовуванням, постійно кутається, боїться відкритої кватирки, у яких від одного спогаду про холодну воду починають бігати «мурашки» по тілу. А тим, хто загартував себе, холод не страшний — їхній організм витримає втрату тепла.

Переохолодження — основна причина виникнення простудних» захворювань. Причому для цього не потрібна дуже низька, довгостроково діюча температура, наприклад мороз того або іншого ступеню. Щоб викликати застуду, буває достатньо раптового зниження на кілька градусів «комфортабельної», звичної зовнішньої температури. Відомі випадки, коли люди, упавши в холодну воду, занедужували (запаленням легенів), хоча перебували в ній короткий час.

Але не обов’язково прохолоджувати все тіло. Деяким досить ступити невзутою ногою на підлогу, щоб швидко занедужати нежиттю, фарингітом, бронхітом. Іншим варто побувати короткий час на протягу, щоб одержати нежить, схрипнути, почати кашляти. Найбільш чутливі до холоду ноги, особливо ступні, підошви ніг. Зустрічаються люди з найбільшою чутливістю до охолодження інших частин тіла — шиї, голови, спини.

Чому ж застуда полегшує виникнення й загострення різних захворювань, у тому числі й дихальному апарату?

Справа в тому, що охолодження організму веде до його ослаблення: знижується стійкість, зменшується опірність хвороботворним мікробам. Цікавий досвід зробив знаменитий французький вчений Пастер над куркою, яка володіє природною несприйнятливістю до зараження сибірською виразкою. Пастер «застудив» курку, зануривши її ноги в холодну воду. Після цього йому вдалося викликати в неї сибірську виразку.

Радянський вчений М.Е. Маршак довів, що якщо занурити ступніbronhy1 ніг людини в холодну воду, наприклад температурою в 15 градусів, то в слизуватій оболонці носа відразу відбуваються зміни кровообігу, розширення судин і приплив крові. Є спостереження, що вказує на те, що подібні зміни виникають і в інших ділянках дихальних шляхів.

Приплив крові до слизуватих оболонок носа, носоглотки, ротової порожнини призводить до посилення діяльності закладених у них залозок, що виділяють слиз, і підвищенню місцевої температури. Таким чином виникають сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів, що потрапляють на слизувату ззовні, але головним чином постійно живуть тут. Звичайно ці мікроби не завдають шкоди, але в сприятливих для них умовах починають посилено розмножуватися. Швидке збільшення кількості мікробів й одночасне ослаблення опірності організму призводить до виникнення хвороб, зокрема запальних процесів у дихальному апараті.

У проведених нами й іншими дослідниками спостереженнях було показано, що при штучно викликаних застудах, наприклад при охолодженні ніг холодною водою (температура плюс 4 градуси),  виникає швидке розмноження мікробів, що живуть у роті й носоглотці людини. Причому з’являються такі бактерії, яких до охолодження виявити не вдавалося. Значне наростання кількості мікробів можна побачити вже через 18 годин після застуди.

Гострі, так звані «простудні», хвороби, що вражають органи дихання людини, є масовими, найпоширенішими серед населення. До них відносяться грип, запалення верхніх дихальних шляхів (тобто носа, носоглотки, гортані, дихального горла, трахей, бронхів), ангіна й запалення легенів.

Чи можна попередити розвиток цих захворювань? Можна. Для цього необхідно, по-перше, захищати себе від шкідливого впливу несприятливих умов зовнішнього середовища, і, по-друге, зміцнювати захисні сили організму, його опірність до будь-якого хвороботворного початку.

Люди, які ще недостатньо загартовані, щоб запобігти згубного для них охолодження тіла, повинні не допускати протягів, одягатися відповідно до температурі повітря, особливо берегти від холоду й вогкості ноги.

А стійкість   проти   застуди — загартовування — наступає після приучення організму до холоду й інших несприятливих метеорологічних факторів. Спостереження показали, що якщо щодня піддавати ноги впливу холодної ванни (плюс 15 градусів), те через кілька днів підйом температури слизуватої оболонки носа й виділення носового слизу припиняються, тому що організм пристосовується до цієї температури. Для того щоб знову одержати подібні зміни в слизуватій оболонці, потрібно знизити температуру ножної ванни, наприклад, до 12 градусів. Але при повторному застосуванні такої ванни й вона перестає викликати реакцію. Отже, при поступовому зниженні температури організм звикає до холодної води й виробляється несприйнятливість до застуди.

Відомо, що в багатьох людей найбільш чутливими до холоду є підошви ніг. Однак люди, що звикли ходити босоніж не тільки влітку, але й пізньою осінню, здобувають нечутливість до холоду й не застуджуються навіть, коли пройдуть узимку босими ногами по снігу. Багатьом, ймовірно, знайомі люди, які купаються до пізньої осені, незважаючи на низьку температуру води, а деякі продовжують купатися й узимку в ополонках. Ці люди не тільки не застуджуються, але, навпаки, почуваються дуже добре після купання в крижаній воді.

Отже, можна загартуватися проти застуди. Тренування потрібно проводити все життя: з дитинства й до старості. Але починати її можна в будь-якому віці. Необхідно впливати водою  (обтирання, душ) на всю шкіру організму, не обмежуючись «процедурою» до пояса, як це багато хто робить. Останнє, звичайно, корисно, але гартує недостатньо. Починати треба з температури, яка не викликає неприємних відчуттів холоду, наприклад в 27 — 25 градусів, і поступово знижувати її на 1 — 0,5 градуса в міру звикання до неї. Так можна довести температуру води до досить низьких цифр (15 — 12 градусів і менше).

Корисні для загартовування фізична культура й різні види спорту, як літні, так і зимові. Однак, однієї фізичної культури, без спеціального приучення шкіри до впливу холоду, недостатньо.

Люди, що страждають на захворювання дихальних шляхів, нерідко переносять їх повторно протягом року. Вони називають свою хворобу «грипом» і, за їхніми словами, вони «грипують» кілька разів протягом року, іноді щомісяця й частіше. У чому отут справа? Що це за «грип», яким вони настільки часто хворіють? Чи грип це?

Справжній грип — це гостре інфекційне захворювання, збудником якого є певні віруси — украй дрібні організми, видимі лише в спеціальний електронний мікроскоп при збільшенні в тисячі разів. Існує кілька типів збудників грипу, позначуваних буквами латинського алфавіту: вірус типу А, типу В, типу С. Перехворівши грипом, людина на 1 — 2 роки стає несприйнятливим до повторного зараження. Але ця несприйнятливість створюється лише до того типу збудника, що викликав захворювання. Наприклад, перехворівши грипом типу А, людина не гарантована від того, що через кілька днів він може заразитися грипом типу В, або С.

Але хоча відомі не один тип збудника грипу, їх все-таки не так багато, щоб можна було ними боліти щомісяця, як на це скаржаться деякі люди. Відповідно, отут йдеться про якесь інше захворювання, а не про справжній грип.

Що ж являють собою багаторазово повторювані «грипи»?

Вивчення цього питання показало, що настільки часто визначені самими хворими або лікарями випадки «грипу» або «гострих катарів верхніх дихальних шляхів» зазвичай — загострення хронічних захворювань, головним чином тих або інших ділянок дихального апарата (хронічні запалення носа і його придаткових пазух, носоглотки,  рота, глоткових мигдалин,  бронхів,  трахей, легенів).

Загострення виникають під впливом несприятливих зовнішніх умов (холоду, вогкості, протягів, пилу) або в силу загального стану організму (перевтома, недосипання, порушення режиму харчування, нервові потрясіння).

А тому що подібні стани можуть виникати багаторазово протягом року (особливо в холодні сезони), те й з’являється багато хворих з повторними частими «грипами». Таким людям треба особливо добре пам’ятати про небезпеки, що підстерігають їх у погану погоду. Усім їм настійно рекомендується ліквідувати в міру можливості джерела хронічних хворобливих процесів. Це дозволить позбутися від вогнищ інфекцій, що постійно послабляють організм, готових спалахнути в будь-яких несприятливі для нього умовах. А наступне систематичне загартовування, яке треба проводити під контролем лікаря, і неухильне дотримання всіх гігієнічних правил дозволить зміцнити й зберегти здоров’я.

Тоді в будь-яку погоду можна буде вважати себе гарантованим від застуди і її наслідків.

Професор Ф.Г. Епштейн

Фотоетюд на обкладинці В. Горшкова, малюнки В. Орлова і Б. Шкуратова.

Журнал «Здоровье», № 2 (26), лютий 1957, стор. 5 — 6

Переклад на українську мову – сайт «Гвіздівці».

___________________________________________

 

Інша стаття на сайті, приблизно на цю ж тему: «Як наші предки лікували кашель».

 

****************************

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар