01 ZMI2 березня о 4 годині 10 хвилин московського часу китайські власті організували в районі прикордонного пункту Нижньо-Михайлівка (острів Даманський) на річці Уссурі збройну провокацію. Озброєний китайській загін перейшов радянський державний кордон и попрямував до острова Даманський.

По радянських прикордонниках, які охороняли цей район, з китайської сторони було раптово відкрито вогонь. Є вбиті і поранені.

Рішучими діями радянських прикордонників порушників кордону було відігнано з радянської території.

2 березня ц.р. Радянський уряд надіслав урядові КНР ноту, в якійOLYMPUS DIGITAL CAMERA висловив рішучий протест з приводу провокаційних дій китайських властей на радянсько-китайському кордоні. У ноті, зокрема, вказується, що провокаційні дії китайських властей на радянсько-китайському кордоні зустрічатимуть з нашого боку відсіч – рішуче присікатимуться.

(ТАРС)

___________________________________________________

Публікація газети Сокирянського районного комітету КП України і районної Ради депутатів трудящих Чернівецької області «Дністрові зорі», № 27 (2637), вівторок, 4 березня 1969 року. Рубрика «Останні повідомлення». Стаття «Провокація китайських властей на радянсько-китайському кордоні».

Фото з газети «Дністрові зорі», № 38 (2648), субота, 29 березня 1969 року.

*************************************************************************

2 березня виповнюється чергова річниця початку військового радянсько-китайського конфлікту 1969 року в районі острова Даманський на ріці Уссурі (острів довжиною близько 1700 м. і шириною 500 м.). Саме в районі цього острова 2 і 15 березня 1969 року відбулися бої між радянськими й китайськими військами.

Конфлікт розпочався з того, що у ніч на 2 березня 300 китайських військовослужбовців потай зайняли Даманський і обладнали там замасковані вогневі позиції. У них у тилу, на левом бережу Уссурі, зосередилися резерви й артилерійська підтримка (міномети й безвідкатні гармати).

Вранці китайські солдати відкрили вогонь по 55-ти радянським прикордонникам, які на чолі з начальником прикордонної застави «Нижньо-Михайлівка» старшим лейтенантом І. Стрельниковим йшли до острову. Прикордонники на чолі з командиром, який залишився живим — молодшим сержантом Ю. Бабанським — залягли й вступили в бій із китайськими нападниками, які значно перевищували їх у чисельності. Незабаром до них на допомогу прийшло підкріплення на бронетранспортерах на чолі з начальником сусідньої застави «Кулєбякіни сопки» старшим лейтенантом В. Бубєніним.

За підтримки мінометного вогню зі свого берега китайці закріпилися за насипом на острові й знову змусили радянських воїнів залягти. Але Бубєнін не відступив. Він перегрупував свої сили й організував нову атаку на бронетранспортерах. Обійшовши острів, він вивів свою маневрену групу у фланг китайцям і змусив їх покинути свої позиції на острові. Під час цієї атаки Бубєнін одержав поранення, але не покинув бою й довів його до перемоги. У бої 2 березня загинув 31 радянський прикордонник, 14 були поранені.

Ранком 15 березня китайці знову перейшли в наступ. Вони довели чисельність своїх сил до піхотної дивізії, посиленої резервістами. Атаки методом «людських хвиль» тривали протягом години. Після запеклого бою китайцям удалося потіснити радянських солдатів. Тоді для підтримки захисників кордону в контратаку рушив танковий взвод на чолі з начальником Іманського прикордонного загону (до нього входили застави «Нижньо-Михайлівка» і «Кулєбякіни сопки») полковником Д. Лєоновим.

Але, як з’ясувалося, китайці були готові до такого повороту подій і мали у своєму розпорядженні достатню кількість протитанкових засобів. Через їхній щільний вогонь контратака зазнала невдачі. Тим більше що Лєонов у точності повторив обхідний маневр Бубєніна, що не став для китайців несподіваним. На цьому напрямку вони вже вирили окопи, де перебували гранатометники. Головний танк, у якому перебував Лєонов, був підбитий, а сам полковник, який намагався вибратися через нижній люк, загинув. Двом іншим танкам все ж вдалося прорватися до острова й зайняти там оборону. Це дозволило радянським солдатам ще 2 години протриматися на Даманському. Нарешті, розстрілявши весь боєзапас і не одержавши підкріплень, вони залишили Даманський.

b81bfdd802eНевдача контратаки й втрата новітньої бойової машини Т-62 із секретною апаратурою переконали нарешті радянське командування в тім, що уведених у бій сил недостатньо для перемоги над китайською стороною, що підготовлена досить серйозно. Тоді в справу вступили сили розгорнутої уздовж ріки 135-ої мотострілкової дивізії, командування якої віддало наказ своєї артилерії (у тому числі окремому реактивному дивізіону БМ-21 «Град») відкрити вогонь по позиціях китайців на острові. Це був перший випадок бойового застосування ракетних установок «Град», удар яких відразу вирішив результат бою. Значна частина китайських солдатів на Дамансбкому (більш, як 700 чол.) була знищена вогневим шквалом.

На цьому активні бойові дії фактично припинилися. Але із травня до вересня 1969 року радянські прикордонники більше 300 разів відкривали вогонь по порушниках у районі Даманського. У боях за Даманський з 2 до 16 березня 1969 р. загинули 58 радянських воїнів, 94 одержали важкі поранення. За виявлений героїзм четверо військовослужбовців одержали звання Героя Радянського Союзу: полковник Д. Лєонов і старший лейтенант І. Стрєльніков (посмертно), старший лейтенант В. Бубєнін і молодший сержант Ю. Бабанський.

Бій за Даманський став першим із часів Другої світової війни серйозним зіткненням Збройних Сил СРСР із регулярними частинами іншої держави. Після радянсько-китайських переговорів у вересні 1969 р. було вирішено віддати острів Даманський Китайській Народній Республіці. Нові хазяї острова засипали протоку і з тих пор острів став частиною китайського берегу (Жаланашколь).

_____________________________________

За книгою: Н. Шефов «Битвы Росии». Военно-историческая библиотека, М., 2002

_____________________________________

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар