Представляємо Вашій увазі щеодин цікавий історичний документ – Доповідь Хотинської повітової Земської управи ХХIХ-му черговому повітовому Земському Зібранню про призначення грошової допомоги калікам за кошторисом на 1898 рік.

Цей документ, який частково розповідає про долю одного із гвіздівчан, одночасно надає деяку уяву про систему медичного обслуговування населення на рівні земств і про систему соціального забезпечення на цьому ж рівні в Бессарабії та, у принципі, й в усій Російській імперії наприкінці ХІХ-го століття.

Отже, текст доповіді у нашому перекладі на українську мову з деяким збереженням стилю того часу:

 

На протязі минулого земсько-операційного року в Хотинську Повітову Земську Управу надійшли клопотання про видачу грошової допомоги з повітових земських сум наступним калікам:

  1. Царанин с. Гвоздоуц, Секурянської волості, Спиридон Грушецький; лікувався в Бричанській земській лікарні від гангренозного враження обох нижніх кінцівок і зазнав шість раз операції; на цей час одна нога у нього віднята нижче коліна, а на іншій вилучена вся стопа й нога зігнута в колінному суглобі нерухомо (зведена). Таким чином Грушецький може рухатися тільки на колінах. Через те, що Грушецький, внаслідок свого каліцтва позбавлений можливості заробляти працею своїх рук шматок хліба, є гостра потреба в якій би то ні було матеріальній допомозі з боку Земства. Сімейство складається з нього й двох дітей; крім житлового будинку, ні якого іншого майна він не має.
  2. Поселянин с. Каплівка Данкоуцької волості Кирило Бурлака (він також Чорний) лікувався в Хотинській Земській лікарні, страждає на хронічне (фунгозне) запалення голіностопного суглобу лівої ноги, внаслідок чого він не може існувати без сторонньої допомоги. Сімейство його складається з дружини й сина 19-ти років; в поселенні Каплівці він має земельний наділ в 4½ десятини, в тому числі і садибу з будинком і прибудовами.

За думкою Управи, Спиридон Грушецький, будучи поставлений в досить важкі матеріальні умови, потребує призначення йому грошової допомоги, визначеної для калік Хотинським черговим XIII повітовим Земським Зібранням по постанові 22 Жовтня 1881 року, в розмірі трьох рублів на місяць. — Другий же Кирило Бурлака (він також Чорний), будучи матеріально забезпечений, такої допомоги не потребує. Тому Управа внесла Грушецького до списку калік, що одержують за дозволами попередніх Зібрань грошову допомогу в розмірі З6 рублів на рік, надаючи це на вирішення повітового Земського Зібрання.

________________________

З видання: Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. Стор. 345, 346

 

 

&&&

 

У цьому документі йдеться про батька Грушецького Семена Спиридоновича (17.11.1897 — 25.11.1981) – учасника Першої світової війни, учасника Хотинського повстання 1919 року, комуніста — підпільника (член румунської Компартії) в період румунської окупації 1918 – 1940 років, післявоєнного голову Гвіздівецької сільської ради.

Між іншим слід відзначити, що все це викладене за суттю нагадує те, що намагається зробити і поступово робить в наш час діюча влада сучасної України. Тобто бачимо зворотній «відкат» у медичних і соціальних стандартах більш як на 100 років…

 

На верхній ілюстрації — картина К. Лєбєдєва «В земском собрании», 1907 рік

 

Примітки та переклад на українську мову – Андрій Грушецький

Подяка за знайдений документ — п. Олексію Мандзяку!

 

 

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар