OLYMPUS DIGITAL CAMERAКожен день вулицями с. Гвіздівців, наповнених досвітковою тишею, поспішають до артільного господарства чоловік і жінка. Колгоспники їх добре знають, бо шановані вони люди в селі. Це Василь Михайлович Мудрик та його дружина Олек­сандра Павлівна — свина­рі артілі ім. Котовського…

Після закінчення Великої Вітчизняної війни фронтовик Василь Мудрик повернувся до рідного села. Якраз почали орга­нізовувати артіль. Не довго роздумуючи, подав за­яву до колективного господарства. Став свинарем. А жінка пішла працювати у ланку.

У праці знайшли вони своє щастя. Олександра з колгоспницями вирощувала дорідні врожаї цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур. Василь доглядав тварин на артільній фермі. А згодом і жінка попросилась до чоловіка на ферму. З тих пір подружжя Мудриків разом поспішають на роботу передсвітанковими вулицями.

Старанністю та людяністю заслужили повагу та авторитет односельчан. Про сумлінність Василя Михайловича, добросовісне ставлення до роботи говорить хоча би той факт, що торік йому крім основної оплати правлін­ня артілі додатково вида­ло триста карбованців.

Добре працюють колгоспники, добре й живуть. Уміло виховують своїх дітей. Старший син Анатолій відмінно несе службу в рядах Радянської Армії. Двоє менших старанно навчаються в середній школі, торують стежини до вершин науки, аби ста­ти освіченими людьми, гідними своїх батьків.

М. БАКАЛ

с. Гвіздівці

 Газета «Дністрові зорі», рубрика «Про людей хороших», № 37 (2647), четвер, 27 березня 1969 року.

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар