OLYMPUS DIGITAL CAMERAТрудівники колгоспу імені Котовського зобов’язались в цьому році одержати по 295 центнерів молока на 100 гектарів угідь та надоїти по 1985 кілограмів від кожної фуражної корови. Що ж, наміри хороші. Але чи все зроблено котовцями для одержання такої кількості продукції?

— З метою поліпшення роботи ми розробили цілий ряд заходів,— розповідає голова колгоспу т. Попеза. — Ось і зараз вже маємо перші результати — надої підвищились більше, ніж на кілограм, порівняно з відповідним періодом минулого, року.

Годівлі тварин приділяємо чималу увагу,— продовжує голова артілі. — Зараз кормів маємо в достатній кількості, створили також запаси на період масового розтелення, а він настає в березні — квітні. На цей час збережено 600 тонн силосу, 70 тонн сіна і 100 тонн буряків. За рахунок добротної годівлі матимемо можливість виконати поставлені завдання.

Передбачаємо заходи по боротьбі з яловістю, щоб одержати по 92 теляти на 100 корів. Для поповнення молочного стада відібрали 35 телиць. Зараз добре годуємо і розраховуємо, що через 3 — 4 місяці спаруємо це поголів’я.

По виробництву молока за січень цього року колгосп на передостанньому місці в районі. Всього вироблено на 100 гектарів угідь по 11,1 центнерів молока і надоєно на корову по 82,1 кілограма. Таке становище не радує тваринників. Торік вони тримали першість у змаганні з сусіднім колгоспом «Більшовик». — А тепер сусіди по-діловому взялись за справу і за перший місяць четвертого року семирічки надоїли по 114,5 кілограма на фуражну корову, випередивши котовців.

Виходить, що справи не такі блискучі, як це змальовує голова правління. Тваринники працюють нижче наявних можливостей. З усіх 27 доярок тільки Олександра Шевчук виконала місячне соціалістичне зобов’язання.

Є в артілі свої маяки. Так, Надія Кучерява надоїла за січень по 118,5 кілограма молока, Марія Пазюк — 134 кілограми. Але кращі працівники ферми не стали прикладом для інших. Є багато доярок, які по надоях тягнуть колгосп назад. Серед них Ольга Серебрянська, Марія Москалюк, Ольга Нагаєвська та інші, що надоїли від кожної закріпленої корови лише по 44 — 55 кілограмів молока.

В кожній артілі турбота про доярок повинна стати першочерговим завданням партійної, комсомольської організацій та правління артілі. А ось що розповідають тваринники.

— Про нас зовсім забули, — каже Ганна Костриж. — Кожен день чекаємо розрахунку по додатковій оплаті за минулий рік і по трудоднях за четвертий квартал, оплати за одержані телята, але цього правління ніяк не зробить.

Не лише розрахунок турбує доярок. Вони просять правління механізувати хоч в міру можливостей роботу на фермі. Адже до цього часу доводиться носити воду та корми, вже кілька місяців стоїть несправна вагонетка в корівнику № 2.

А коли є вільний час, хочеться заглянути до червоного кутка. Підходиш до дверей і бачиш великий замок. Мимоволі задумуєшся: чому ж так? Поруч постає цілий ряд нерозв’язаних питань: чому закрили на фермі їдальню, коли прийдуть до тваринників агітатори?

Програма Комуністичної партії Радянського Союзу вимагає ще більшого напруження сил, щоб створити в країні достаток продуктів тваринництва.

Котовці повинні виправити становище, вийти з числа відстаючих в передові, внести свій гідний вклад у виконання завдань четвертого року семирічки.

К. АНДРІЙЧУК

Газета «Колгоспне життя» (орган Сокирянського районного комітету Комуністичної партії України та районної ради депутатів трудящих Чернівецької області), № 17 (1994), четвер, 8 лютого 1962 року

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

2 комментария к “Так було: рік 1962 — «Повільними темпами»”

  1. Дуже подобаються такі Ваші історичні публікації, передруки з старих газет про село, про односельців. Можна згадати людей такими, які вони були колись, або згадати навіть того, кого вже не має.
    Та було б бажано, щоб Ви частіше друкували такі матеріали

  2. Ніна, ми б і самі не проти, але такі матеріали ще потрібно знайти та й ще оцифрувати і підготувати до публікації. Але будемо старатися

Залишити коментар