«Дружний і працьовитий колектив» — так говорять в колгоспі імені Котовського про ланку, якою незмінно п’ять років керує ланкова Ольга Іванівна Серебрянська.
За енергійну вдачу, за добре і ласкаве слово, за чесність люблять і поважають Ольгу Іванівну не тільки члени ланки, а й усі колгоспники. В ланці 36 жінок. Є тут і літні колгоспниці, і молодь, але всі однаково завзяті в праці, всі хочуть жити і працювати по-комуністичному.
— Якось перед початком копання цукрових буряків, — розповідає нам в червоному кутку своєї ланки Ольга Іванівна, — літня колгоспниця Зіновія Пижівська заговорила, що час їй іти на заслужений відпочинок. І ніхто не був проти. На свято Великого Жовтня правління вручило їй подарунок, винесло подяку за чесну і сумлінну працю. Та не такої вдачі Зіновія. Коли всі члени ланки зібралися вивчати матеріали XXII з’їзду КПРС, вона прийшла в червоний куток як у свою рідну сім’ю. Захоплено слухала полум’яні слова доповіді Микити Сергійовича, а потім заявила, що знову працюватиме разом з усіма членами ланки на полі. Відпочивати, мовляв, ще рано.
Завжди прислухаються в ланці Серебрянської до чуйного слова, поради колгоспниці Ганни Москалюк, яка вже в роках. Вона завжди порівнює, як доводилось гнути спину колись і якою насолодою стала праця нині. А поглянувши, як гуркочучи проходить трактор по міжряддях буряків або кукурудзи говорить: «О ні, не те, не те, що було».
З комсомольським вогником в душі працюють в ланці Ліда Барчук, Марія Кувила… Та хіба можна перерахувати всіх, коли в кожної свій характер, свій метод роботи. Всіх об’єднує єдине натхнення, єдине бажання — працею побудувати комунізм.
Ще далеко до тих днів, коли ланка вийде на поле, коли на площі зазеленіють рядки цукрових буряків, появляться дружні сходи качанистої. А вже сьогодні колгоспниці дбають про високий урожай. Буде! І неодмінно буде по 50 центнерів кукурудзи у зерні з кожного гектара та по 300 центнерів цукрових буряків.
Ланкову Ольгу Іванівну ми зустріли за роботою. Вона заготовляла місцеві добрива під цукрові буряки.
— Неправду говорять, що жнива бувають тільки влітку. В кожній ланці збирання і в хуртовину, — говорить не то жартома, не то всерйоз нам ланкова.
І тут коротко розповідає чим живе і чим, як кажуть, дихає в ці дні ланка. Більше 100 центнерів попелу і чимало курячого посліду заготовлено в ланці під майбутній урожай буряків. Добре угноєна площа під кукурудзу. Помічник бухгалтера Віра Цимбал навчає тепер членів ланки передовим методам вирощування цих культур.
Торік ланка Ольги Серебрянської виростила по 275 центнерів цукрових буряків та по 35 кукурудзи на кожному гектарі. Цього року приціл взято вірний —300 і 50. Запитайте, будь ласка, кого-небудь в ланці про ці цифри і кожний вам скаже, що вже зроблено і що намічається зробити для досягнення мети.
З такою ланкою, де всі за одного, а один за всіх, — можна гори вернути. Маяком в ланці є сама ланкова. Скромна в побуті і житті, працьовита, самоучкою навчилась грамоти — вона зуміла створити такий чудовий бойовий і працездатний колектив.
Нещодавно бюро райкому партії прийняло Ольгу Іванівну кандидатом в члени КПРС. — Всі свої сили, уміння, і енергію, — заявляє вона, — я віддам справі будівництва комунізму.
Так невеликий колектив, роботою якого керує ланкова-комуніст, став на трудову вахту виконання історичних рішень XXIІ з’їзду КПРС.
Л. ЯВОРСЬКИЙ
Рубрика «Трибуна ланкової», газета «Колгоспне життя» 25.01.1962 року
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, історія, колгосп, краєзнавство, ланкова, минуле, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, Серебрянська, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька
Залишити коментар