Адміністративна реформа в Україні доходить, якщо не до завершення, те – до завершальної стадії. 17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів». Згідно з цим нормативним актом, тепер в Україні 138 районів. Старі 490 районів парламент ліквідував. За це рішення проголосували 238 народних депутатів.

Постановою визначено, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.

Зокрема, згідно з постановою, в Чернівецькій області замість 11-ти районів буде три нові –Вижницький (з центром у м. Вижниця), Чернівецький (з центром у м. Чернівцях) та Дністровський (з центром у смт. Кельменцях).

Вибори депутатів районних рад ліквідованих районів, як йдеться в документі, не проводяться. А повноваження депутатів районних рад у ліквідованих районах, припиняються в день набуття повноважень депутатів районних рад, обраних на перших виборах до районних рад у нових районах.

Центральна виборча комісія, відповідно до Постанови, має забезпечити формування виборчих округів та проведення місцевих виборів з врахуванням новоутворених районів.

Отже, Сокирянський район, прямо таки у 80-ту річницю свого існування, після завершення місцевих виборів вчергове припиняє своє існування і вся його територія опиняється в межах новоствореного Дністровського району з центром в смт. Кельменці.

Чому вчергове? А тому, що це не перша адмінреформа такого плану. Подібні реформи неодноразово проводилися в минулі часи. В період турецького панування у Молдавському князівстві Сокирянщина входила те до Хотинського цінуту, те до Хотинської райї. Потім за часів перебування Бессарабії у складі Російської імперії (1812 — 1917 роки) Секурянська і Романківецька волості з різним в різні періоди складом сіл, входили до складу, спочатку – Хотинського цінуту, згодом – до складу Хотинського повіту. Приблизно так само відбувалося і в часи румунської окупації (1919 – 1940, 1941-1944 роки).

За часів радянської влади (1940-1941, 1944-1991 роки) Сокирянський район існував практично весь час з невеличкою перервою на період хрущовської адмінреформи, коли також були укрупнені райони і районний центр перейшов, як і зараз, у Кельменці (1963-1965 роки). Детальніше про це можна почитати на нашому сайті у статті О. Мандзяка і О. Кучерявого «Як Гвіздівці були у складі Кельменецького району».

Все це закономірно, адже історія людства весь час розвивається по спіралі і звісно, що ця адмінреформа не остання. Буде колись знову відновлення Сокирянського району, або чогось на кшталт того, потім через якійсь період з’являться нові «укрупнителі»…

 

Дністровський район на мапі Чернівецької області

Тривалий час точилися значні суперечки навколо центру новостворюваного Дністровського району. Зрозуміло, що в будь якому разі, Кельменці при такому варіанті адмінустрою були найбільш зручним варіантом, адже щонайменше це було набагато зручніше для мешканців щонайменше 2-х із 3-х районів, що ліквідовувалися – Сокирянського та Кельменецького, а також для жителів міста Новодністровська. Та амбіції і особисті інтереси багатьох мешканців Хотинського району, а особливо – м. Хотина призводили до намагання створити проблеми для інших мешканців новостворюваного району, адже хотинцям дуже хотілося залишитися центром району.

Саме ці фактори були взяті до уваги на підсумковому засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, де розглядали районний поділ областей, зокрема, й Чернівецької. Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін у своєму виступі зазначив, що шляхом широких обговорень, аналізу та розрахунків експерти змінили свою позицію щодо Хотинського району у центрі з Хотином на створення Дністровського району з центром у Кельменцях: «Потенційний центр у Кельменцях покриває 100% території у 60-км зоні доступності. А у випадку, якщо центром району буде Хотин, то 52 тисячі населення з цієї зони вибувають, тому,  звісно,  ухвалено рішення,  яким  треба змінювати центр», – зауважив Віталій Безгін. Також з метою зняття соціальної напруги була підтримана пропозиція, на якій наголошували і у Чернівецькій ОДА, про зміну назви цього району: щоб назвати його не Кельменецький, не Хотинський, а,  власне,  Дністровський. Раціональніше буде враховувати географічне розташування всіх територій, які пропонується об’єднати, а не історичні особливості окремого району.

При всьому цьому, беззаперечна історична слава Хотина не позбавляє його його статусу перлини Чернівецької області – Північної Бессарабії і Буковини. Ніхто не забирає у цього гарного міста статус потужного культурного центру, але коли йдеться про зручність адміністративно-територіального устрою, слід все ж віддавати саме зручності для більшості населення. Вигідне центральне географічне розташування Кельменців, зручне транспортне сполучення, наявність основних територіальних органів центральних органів державної виконавчої влади, правоохоронних та контролюючих органів – усе це робить Кельменці потенційним центром об’єднаного району.

 

Чисельність населення Дністровського району буде становити: 156058 чол.

Площа території Дністровського району буде становити: 2131.9 км2

Кількість територіальних громад: 10

 

З витягом з тексту Постанови Верховної Ради про створення в Чернівецькій області нових районів і чергову, як вже було зазначено, ліквідацію «старих» можна також ознайомитися на нашому сайті в розділі «Офіційні матеріали».

 

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар