admin on 19th Май 2010

23 травня цього року православні християни (і не лише православні) святкують День Святої Трійці, або свято П’ятидесятниці. Як воно виникло і що відзначає?

Після піднесення Ісуса Христа наступив десятий день: це був п’ятдесятий день після Воскресіння Христова. У євреїв було велике свято П’ятидесятниці на згадку Синайського законодавства. Всі апостоли разом з Божою Матір’ю і з іншими учнями Христовими та іншими віруючими перебували в одній світлиці в Єрусалимі.

Була третя година дня за єврейським рахунком годин, тобто, по-нашому — дев’ята година ранку. Раптом зробився шум з неба, ніби від сильного вітру і наповнив весь будинок, де перебували учні Христові. І з’явилися вогняні язики і почили (зупинилися) по одному на кожному з них. Усі наповнилися Духом Святим і почали славити Бога на різних мовах, яких колись не знали.

Так Дух Святий, по обетованию Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних мов, у знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христова вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню в знак того, що має силу обпалювати гріхи и очищувати, освячувати та зігрівати душі.

У Єрусалимі в цей час було багато євреїв, які прийшли з різних країн на свято. Апостоли вийшли до них і стали проповідувати на їхніх рідних мовах воскреслого Христа. Проповідь так подіяла на тих, хто її слухав, що багато хто ввірував та стали запитувати: «Що ж нам робити?» Апостол Петро відповів їм: «Покайтеся і хреститеся в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів; тоді і ви отримаєте дарунок Святого Духа»

Ті, що увірували в Христа охоче прийняли хрещення. Таких виявилося в цей день біля трьох тисяч чоловік. Саме так на землі розпочалося влаштовуватися Царство Боже, тобто Церква Христова.

Трійця (грец. Αγία Τριάδα, лат. Trinitas) — богословський термін, що відображає християнське вчення про троїчність (триєдність) Бога. Уперше термін Трійця вжито Феофілом Антіохійським (II сторіччя). «Три дні, які були поперед створення світил, суть образи Трійці, Бога і Його Слова і Його Премудрості». Нікео-Царьградський Символ віри, що являє собою догмат про Пресвяту Трійцуц, займає центральне місце в богослужбовій практиці багатьох християнських церков і є основою християнського віровчення. Згідно Нікео-Царьградському Символу Віри: Бог-Батько є творцем усього сущого (видимого і невидимого). Бог-Син вічно народжується від Бога Батька. Бог-Дух Святий надходить від Бога-Батька.

За церковним вченням, Бог, єдиний у трьох особах, є безтілесним невидимим духом, живим, вічним, всюдисущим і всеблагим. Його неможливо бачити, оскільки Бог не має в собі такого, із чого складається видимий світ.

Іоанн Дамаскін так описує сутність Триєдиного Бога: «Як вогонь і світло, що відбивається від нього, існують разом, — не колись буває вогонь, а потім уже світло, але вогонь і світло разом, — і як світло завжди народжується від вогню та завжди в ньому перебуває і аж ніяк від нього не відділяється: так народжується і Син від Батька, ніяк не відділяючись від Нього».

Під час святкування Святої Трійці, відразу після Божественної літургії, відбувається вечірня на спогад зішестя на святих апостолів Духа Утішника. Під час цього богослужіння читаються уклінні молитви, про дарування людям Духа Святого, Духа премудрості, Духа розуму і остраху Божого (молитва уклінна після сугубої єктєнії).

Свята Церква молиться про дарування благодаті Духа Святого всім присутнім, а також покійним батькам і братіям нашим та іншим сродникам по плоті, щоб і вони влаштувалися бути учасниками Царства Слави в країні живих… «зане ни един есть чист пред Богом от скверн, ниже аще един день живота его есть» (молитва уклінна після «Сподоби, Господи, у вечір цей» на церковнослов’янській мові).

Православні християни в цей день прикрашають будинку і храми зеленими гілочками, квітами. Звичай цей йде ще від Старозавітної Церкви, коли будинки і синагоги прикрашалися зеленню на П’ятидесятницю, на згадку того, як при Синайській горі все цвіло і зеленіло в день, коли Мойсей одержував скрижалі закону. Сіонська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, у той час, за загальним звичаєм, теж була прикрашена гілками дерев і квітами. У свято Трійці згадують і з’явлення Авраамові Трійці в Мамврійській діброві, тому прикрашений зеленню храм нагадує ще і ту діброву. А ще квітучі гілки нагадують нам про те, що під дією благодаті Божої людські душі розцвітають плодами чеснот.

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар