01 rus1Як, напевно, добре відомо більшості відвідувачів сайту «Гвіздівці», в001 1941 році румунські війська, разом з німецькими, повторно окупували Бессарабію й пішли далі — аж до Сталінграду. У планах румунських загарбників було не тільки «повернення» до складу «Великої Румунії» («Romania Mare») самої Бессарабії, але й включення до складу румунської держави української території між Дністром і Бугом (сучасна Одеська область і значні частини сучасних Хмельницької, Вінницької, Миколаївської й Кіровоградської областей) та частину півострову Крим. Ці території були обіцяні румунському уряду Гітлером.

Природно, після захоплення цих територій, румунські влади, майже не втрачаючи часу, почали облаштовувати їх на свій лад.

У відмінність від німецьких окупантів, румунські окупанти, у більшості не прагнули до очищення території від корінного населення, знищуючи й виселяючи тільки євреїв. Більш того, вони намагалися втягнути населення в будівництво «Великої Румунії», насамперед, шляхом румунізації населення.

003У Бессарабії, яка до цього (з 1918 до 1940 років) вже побувала в складі «Romania Mare» все це здійснювалося досить жорстко, так би мовити, без церемоній. Але на територіях між Південним Бугом і Дністром молдавське населення, хоча й було досить розповсюдженим, та все-ж становило меншість, а етнічних румунів там взагалі була мізерна кількість. Це населення, у переважній більшості, незалежно від національності, украй негативно ставилося до румунської влади (втім, як і більшість населення Бессарабії). Більш того, жителі лівобережжя Дністра вже 20 років були радянськими людьми. Природно, що процес румунізації на цій території уявлявся окупантам набагато більш складним.

Окупаційні влади, розуміючи, що старше покоління обдурити й «перевиховати» украй складно, вирішили зробити головний упор на дітей і молодь. Тому, вони досить швидко почали відкривати на окупованих територіях румунські школи, для яких розробляли спеціальні підручники. Наприклад, для Трансністрії (лівий берег Дністра; буквально – Задністров’я – прим. адм. сайту) в 1942 році була видана спеціальна абетка, що передбачала двомовне навчання (румуномовне й російськомовне) умінню читати й писати.004

004-1

005-1

Починається ця абетка, як і всі абетки, з різноманітних картинок із життя, яке є сучасним часу видання абетки. Картинки представлені й ті, які стосуються укладу життя селян, і міського укладу.

У цілому: абетка, як абетка. Навіть слід зазначити, що в плані навчання грамоті (тим більше — у двомовному варіанті), каліграфії й споконвічним основам суспільних відносин, абетка дуже навіть не погано складена, однак — із сильним ухилом на румунізацію, що, у загальному-те, у ситуації, яка на той час склалася, зовсім не є дивним.

006-1

007

008-1

009

010

Далі, також, як звичайно, йде алфавітне навчання латинським і кириличним літерам, каліграфії, з поступовим переходом до складання складів і слів.

0011-1

012

Завершується абетка маленькими статейками різної виховної спрямованості. Представляємо Вам у дослівному варіанті деякі з них, в яких маленьким новоявленим «румунам» розповідається про те — що таке є румунський народ, на якій гарній і правильній мові їм в подальшому буде потрібно розмовляти й де, насправді, живуть самі нові «румуни».

Румунський народ[1]

018-1Румунський народ відбувся від Даків і Римлян.

Наша Батьківщина називається Румунією.

Румунія має десять Провінцій: Ардял, Банат, Бассарабія, Буковина, Крішана, Доброджа, Марамуреш, Молдова, Мунтєнія й Олтєнія.

Між Дністром і Бугом живе багато Румунів.

Румунський солдат, завдяки своїй хоробрості, з’єднає всіх братів одне з одним в Об’єднану Велику Румунію.

Румунією править Його Величність Король Міхай I.

Трансністрія[2]

019Трансністрія — Румунська земля між Дністром і Бугом.

Всі Румуни, що народилися в Трансністрії називаються трансністріянами.

Вони самі себе називають молдаванами, тому що становлять частину народу Молдавського[3] .

Краса й багатства цієї землі були привабливі для Росіян. Їхні царі напали на неї й зайняли не по праву.

Тепер Трансністрія є вільною.

Румунська мова[4].

(на українську текст віршика не перекладається, щоб уникнути спотворення рифмування)

О как сладостно прекрасен

Наш язык родной,

Лучше, краше, сладкозвучней

Есть ли где другой?

Лишь его услышим звуки,

В сердце рай цветет,

И уста дарят усладу,

И слова, что мед.

Словно душу крепко любит,

Речь свою румын.

Чти же, чти язык румынский,

Верный, добрый сын.

******************************************

Деякі оповіданнячка присвячені правильному, на думку творців абетки, знанню та розумінню історії.

Хорія, Янку й Жіану.[5]

015-1Хоріа був румунський селянин з Ардяла. Мадяри[6] вбили його, тому що він любив Румунський Народ.

Аврам Янку теж боровся за волю братів арделян.

Хайдук Янку Жіану ненавидів ті, хто гнітив народ. Янку й Жіану[7] — імена Румунів — патріотів.

Гетьман Данило Апостол.[8]

016

Данило Апостол – ім’я знаменитого Румуна. Він був великим вождем козаків і став їхнім Гетьманом[9]. Він воював з татарами й переміг їх.

Його відважна боротьба увійшла в історію. Добре, щоб ми знали про заслуги Данили Апостола.

Завжди пам’ятайте про Румунів, які прославили свій народ.

******************************************

Значна частина оповіданнячок була присвячена сучасності й ура-патріотичному вихованню підростаючого покоління «нових румунів». При цьому, румунські укладачі абетки приділяли значну увагу й вирощуванню новорумунських «Павликів Морозових».

Маршал Антонеску.[10]

014

Маршал Антонеску багато боровся для країни.

Молдова, до сходу від Дністра була їм звільнена [14].

Він здобув перемогу, як витязь. Румунський народ пишається ім. Його великі справи незабутні.

Маршал Антонеску — великий захисник прав Румунського Народу.

Любов до рідного народу.[11]

028-1Це трапилося в той час, коли Румуни вели боротьбу проти більшовиків.

Федя був пастушком. У школі він довідався, як треба, любити свою батьківщину й румунський народ.

Ворожі шпигуни іноді опускалися на парашутах на нашу землю. — Вони хотіли зібрати відомості про румунське військо й заподіяти шкоду країні.

Один раз три росіяни парашутисти знизилися неподалік від лісу й Феді. Вони говорили з Федею румунською мовою, і назвали себе румунами. Прикинулися, що заблудилися. Не знають, де перебуває збройовий склад, куди їм треба потрапити.

Федя відразу догадався, що це шпигуни.

Він погодився вказати їм, де перебуває збройовий склад. Але замість цього, гідний пастушок повів їх прямо на жандармський пост.

За цей подвиг Федя був похвалений і нагороджений орденом.

Сміливий учень.[12]

026-1Румунські солдати виганяли більшовиків із Трансністрії.

Міша, що був учнем однієї Дубосарської школи, помітив декількох більшовицьких солдатів, які ховалися в казематі.

Вони мали із собою кулемети й гвинтівки, і хотіли з тилу, через спину, скувати Румунів.

Румуни просунулися вперед. Вони вже минули каземат, не помітивши його. Міша тоді пробрався до них і вказав каземат.

Румунські солдати, завдяки цій допомозі Міши, захопили більшовиків у полон.

Отже, вони уникли небезпеки, що загрожувала ним з боку підступного ворога.

******************************************

Деяка частина оповіданнячок і віршованих текстів присвячувалися основам моралі, культури й релігії.

«Дід – Мороз»[13]

(на українську текст віршика, чи то пісеньки не перекладається, щоб уникнути спотворення рифмування)

021

Дед – Мороз, подобен снегу,

Вместе с ним и прибыл к нам

И принес подарки детям –

И девчуркам и мальцам.

Дед – Мороз! Дед – Мороз!..

Знаем мы от предков наших.

Что он точно каждый год

Прибывает непременно, —

Никогда нас не минет,

Дед – Мороз! Дед – Мороз!..

Мороз беловолосый,

Ты куда ж теперь идешь?

Спели б мы про цветик белый,

Если б знать, что не уйдешь…

Дед – Мороз! Дед – Мороз!..

________________________________________

Abecedar. Букварь романо-русский для Транснистрии. Гражданский правительственный департамент Транснистрии, Бухарест, 1942

Публікаціяю підготував О. Видиш

Переклад на українську – сайт «Гвіздівці».
Примітки:

[1] стор. 106 – румуномовний текст, стор. 107 – російськомовний текст

[2] стор. 108 – румуномовний текст, стор. 109 – російськомовний текст

[3] цікаво, що в наші часи, згідно з румунською державною ідеологією, яка підтримується прорумунськими силами в Молдові, стверджується, що молдавського народу не існує, є лише румуни.

[4] стор. 136 – румуномовний текст, стор. 137 – російськомовний текст

[5] стор. 100 – румуномовний текст, стор. 101 – російськомовний текст

[6] між румунами і мадярами існує давня територіальна ворожнеча.

[7] так і не зрозуміло з тексту: Янку Жіану – це одна особа, чи дві різних

[8] стор. 104 – румуномовний текст, стор. 105 – російськомовний текст

[9] Данило Павлович Апостол (17.12.165417.01.1734, Великі Сорочинці) — гетьман Війська Запорізького с 1727 по 1734 рр. Батько Данила Апостола – Павло Єфремович, народився у Молдові (а не з Румунії), переселився в Україну и був миргородським полковником.

[10] стор. 98 – румуномовний текст, стор. 99 – російськомовний текст

[11] стор. 140 – румуномовний текст, стор. 141 – російськомовний текст

[12] стор. 132 – румуномовний текст, стор. 133 – російськомовний текст

[13] стор. 118 – румуномовний текст, стор. 119 – російськомовний текст

[14] про набагато більшу «заслугу» німецьких військ в цьому плані румунська абетка промовчує

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

3 комментария к “Румунська абетка для Задністров’я”

  1. класний матеріал, навіть не сподівався таке знайти

  2. трансністрії в хмельницькій області ніколи не було 🙂

  3. wehr, це на Вашу думку, не було, а Антонеску вважав дещо інакше. Крім того, румуни взагалі всю територію лівобережжя Дністра від Тернопільщини і до моря досі називають Трансністрією (в буквальному перекладі — Задністрів»я).

Залишити коментар