admin on 2nd Август 2012

Одним з видатних вихідців з села Гвіздівці без сумніву є Бойко Іван Васильович. За свій довгий трудовий шлях він працював на різних роботах і посадах, але саме Івану Васильовичу, як народному депутату Української РСР, волею долі довелося у брати участь у визначенні майбутнього України. Саме в його депутатську каденцію Верховною Радою Української РСР було проголошено Декларацію незалежності України, прийнято Акт проголошення незалежності України і винесено рішення про проведення всенародного референдуму на підтвердження цього акту, а також прийнято багато інших основоположних законів та постанов Верховної Ради.

Майбутній народний депутат Української РСР і України народився у селі Гвіздівці 24 квітня 1950 року у сім’ї селян Василя Григоровича і Василини Костянтинівни Бойко. Щоправда, як шуткує Іван Васильович, він «втратив батьківщину», адже народився і навчався у Гвоздівцях, а зараз приїжджає у Гвіздівці. Та все ж, незалежно від майже традиційних для нашого села часткових змін його назви, село насправді залишається малою батьківщиною Івана Васильовича.

Василь Григорович Бойко

Василина Костянтинівна

В період з 1957 до 1965 року Бойко І.В. навчався у гвіздівецькій восьмирічній школі та по її завершенню поступив на навчання до Чернівецького індустріального технікуму. Технікум він успішно закінчив у 1969 р. і за розподіленням був направлений на роботу на Мінський ремонтно-механічний завод, де працював слюсарем, а згодом інженером-технологом до 1970 р.

Робота була перервана призивом на строкову службу до Радянської Армії. Служив Іван Васильович (1970-1972 рр.) в Білорусії, у розвідроті мотострілецького полку.

По завершенню служби Бойко І.В. вирішив повернутися у рідні краї та відразу (1972 р.) влаштувався на роботу на Чернівецькій 70-й механічний завод, де до 1976 року працював техніком, інженером, старшим інженером. Одночасно Іван Васильович заочно навчався у Івано-Франківському інституті нафти і газу, диплом якого одержав у 1978 р.

Іван Бойко з сестрою Катериною у дитинстві (с. Гвіздівці, перша половина 50-х років ХХ-го ст.)

Працюючи на 70-му механічному заводі, Бойко І.В. проявив чималі організаційні здібності і його запросили на комсомольську роботу: в період з 1976 до 1981 року він був завідуючим відділом і першим секретарем Садгірського (у м. Чернівці) районного комітету ЛКСМУ. В подальшому, до 1983 р. він працював вже на партійній роботі – завідуючим відділом Садгірського райкому компартії і згодом був направлений на навчання до Вищої партійної школи ЦК КПУ (м. Київ).

По завершенню партшколи Івана Васильовича призначили на посаду заступника голови Садгірського райвиконкому, потім – у 1986 р. – 2-м секретарем Садгірського райкому КПУ, у 1988 р. – 2-м секретарем Чернівецького міського комітету КПУ, в 1990 р. обраний головою Чернівецької міської ради і майже одночасно трудовим колективом Чернівецької меблевої фабрики його було висунуто в кандидати у Народні депутати Української РСР по Першотравневому виборчому округу № 431. До Верховної ради його було обрано 18 березня 1990 р. 50,55 % голосами з 13-ти претендентів.

У ті часи, депутатська діяльність не була постійною роботою, депутати з’їжджалися до Києва лише на короткочасні сесії, а тому Бойко І.В. продовжував виконувати обов’язки голови Чернівецької міськради, а згодом був призначений у Верховній Раді на постійну посаду – завідуючого відділом комісії по місцевому самоврядуванню і державному будівництву. На цій посаді Іван Васильович працював, поєднуючи її з депутатською діяльністю, до 10 травня 1994 р. За цей час Верховна Рада Української РСР перетворилася у Верховну Раду України і відповідно Бойко І.В. став народним депутатом України.

На першотравневій демонстрації в м. Чернівці

на робочому місці

Після закінчення повноважень народного депутата повернувся в м. Чернівці, працював спочатку уповноваженим, а з травня 1997 року — начальником відділу Держкомсекретів України в Чернівецькій області. В період 1998-2001 років працював головою правління підприємства «Чернівцінафтопродукт», а з 2001 року повернувся до роботи в органах місцевого самоврядування міста Чернівці: директор Департаменту економіки Чернівецької міськради; заступник Чернівецького міського голови – директор Департаменту містобудування і архітектури; радник міського голови.

Виступ на сесії Чернівецької міської ради

На покладанні квітів воїнам-визволителям м. Чернівці

З квітня 2011 року Іван Васильович на пенсії.  Він одружений, має дітей.

Іван Васильович з дружиною і синами

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар