Франція, США, Великобританія почали бомбардування Лівії. Лідер Джамахирії почне мстити зовнішнім ворогам. У суботу ввечері на стрічках інформагентств з’явилися повідомлення, що ВПС Франції завдали перший удар по лівійській військовій техніці. «Постріл був зроблений в 19:45. Це був автомобіль поки невідомого типу», — заявив прес-секретар Генштабу Франції полковник Тьєррі Бюркар. Тобто, лупили по першому ж побаченому автомобілю, не з’ясовуючи – хто там був.

Пізніше катарський супутниковий телеканал « Аль-Джазира» з посиланням на джерела на місці подій повідомив, що літаки ВПС Франції знищили чотири лівійських танки на південному заході міста Бенгазі — оплоту повстанців на сході Лівії. Потім до операції, яку назвали «Одісея Світанок» (Odyssey Dawn), підключилися війська США, Великобританії, Канади й Італії. Удари наносилися по цілях ППО. Ближче до півночі по Лівії було випущено 110 ракет Tomahawk. Операційний контроль над воєнними діями країн коаліції проти Лівії здійснює регіональне командування армії США в Африці, повідомив Reuters. Бомбардування почалися в той момент, коли війська лідера Лівії Муаммара Каддафі фактично увійшли в Бенгазі, прорвавши лінію оборони повстанців. Щоб зломити опір опозиції, військам Каддафі залишалося зовсім небагато.

У столиці країни Тріполі прихильники Муамара Каддафі прийшли до його резиденції й аеропорту, щоб стати живим щитом для свого лідера. Національне телебачення країни повідомляло про велику кількість жертв серед мирного населення. Лівійський телеканал «Аль-Джамахірія» передав, що в найближчі години Муамар Каддафі виступить із промовою про «агресію хрестоносців».

Ісламській світ досить відрізняється від нас за своїм менталітетом. І нам важко правильно оцінити події в Лівії. Зрозуміло, що Каддафі – не ангел, але ангелів на Землі взагалі не має. Жоден з західних чи східних «демократичних» правителів, а ні трохи не кращій за Каддафі. І сподіваюся, що вже не так багато залишилося людей, які ще вірять в маячню про захист західними «миролюбцями» цивільного населення. Тому, для того, щоб хоча б відносно вірно оцінити ситуацію в Лівії і навколо неї, потрібно звернутися до людей, які дійсно розуміються на ситуації в тому регіоні.

Цікаву думку про війну і про долю Лівію висловив в інтерв’ю російському інтернет-виданню «Свободная пресса» голова Ісламського комітету Росії Гейдар Джемаль: Опозиція в Лівії дуже різнорідна. Західні політики хотіли підтримати міністрів Каддафі, які перебігли від нього, щоб вижити в новій історичній епосі. Захід вважав, що саме міністри-перебіжчики є найбільш надійним партнером і переговорщиком у наступному устрої Лівії.

В опозиції, крім міністрів, були ще представники політичного ісламу. Потрібно зазначити, лівійських арабів в інтернаціональних структурах, що борються в Афганістані й Іраку, дуже багато, і всі вони брали участь у боротьбі проти Каддафі. Вони були реальною силою, але Заходу було дуже важливо відшарувати їх, і сформувати ядро маріонеток, на яких можна покластися.

США зацікавлені утягнути в лівійську тему Європу. Зрозуміло, що Каддафі, який утримається у влади — з якогось моменту стало очевидно, що він збереже владу — буде мстити своїм супротивникам. Це вигідно Америці — додатковий хаос у Середземномор’я ускладнить економічне становище Європи. Німці відчули пастку раніше всіх, тому Німеччина виявила мінімальну цікавість до участі в лівійській авантюрі. Що стосується запопадливості президента Франції Николя Саркозі, він — політичний труп. Саркозі викритий як корупціонер і фінансова маріонетка сімейства Каддафі (син диктатора Саіф аль-іслам заявив Euronews, що в нього є документальні докази фінансування Лівією передвиборної кампанії Саркозі в 2007-му: «Перше, що ми зажадаємо від цього клоуна (Саркозі) — нехай поверне гроші лівійському народу. Ми йому допомогли, щоб він допомагав лівійському народу, але він розчарував нас. Тоді нехай віддає наші гроші! У нас є всі докази — банківські рахунки, документи, банківські переведення — і все це ми незабаром оприлюднимо»). Якщо документи опублікують, справа може закінчитися анулюванням результатів голосування-2007, і передачею кримінальної справи на Саркозі до Верховного суду Франції. Тому для Саркозі питання удару по Лівії й зачищенню режиму — це питання власного політичного виживання.

Захід не міг відступити, інакше вийде, що Каддафі виставив всіх ідіотами. Але військове втручання призведе до відповідних заходів з боку Каддафі. Не виключаю, що Середземномор’я стане ареною подій, які можна порівняти з ядерною катастрофою в Японії. Каддафі досить для цього підірвати нафтові термінали, спустити нафту у море, і підпалити її. Плюс нанести терористичні удари по Франції й Італії, — і небо здасться європейцям з овчинку. Втім, вони самі накликали на себе лихо — ідіотизмом своїх лідерів.

Вважаю, у нього (у Каддафі) є в запасі декілька фокусів, і «гарне» життя європейцям він влаштує. В остаточному підсумку, неважливо, утримається Каддафі чи ні. Доля Лівії сама по собі неважлива у великому розкладі.

З погляду як ісламського миру, так і США — у цьому випадку, їхні інтереси збігаються — важливо, що європейці отримають урок. Політика «крапкового втручання» у випадку Лівії призведе до різкого ускладнення економічного й соціального стану Європи. Піднімуться ціни на нафту, а якщо додати сюди і японську катастрофу, життєвий рівень європейців може впасти вдвічі протягом найближчих двох років. Отоді ми й подивимося, як поведуться соціальні низи Європи.

Сьогодні Саркозі намагається заглушити ситуацію, ліквідувавши сімейство диктатора, і заявивши, що ніякого фінансування виборчої кампанії не було. Але, думаю, родина Каддафі встигне опублікувати необхідні документи — якщо питання встане про життя й смерть. Благо, зараз є багато інструментів типу WikiLeaks, а у Саркозі досить політичних супротивників, починаючи від Марин Ле Пен, які будуть у захваті від цієї зброї. Думаю, Саркозі виявив дурість, улазячи в цю ситуацію, і знаючи, що на нього є компромат.

Лівію неможливо дестабілізувати сильніше, ніж зараз: там більше місяця йде громадянська війна. Знищать Каддафі чи ні — будь-яка дія європейців буде проблемою для них самих. США зробили Європу крайньою в цій ситуації. Пентагон щосили не хоче брати на себе відповідальність по активних заходах, тому що прекрасно розуміє: воєнні дії в Лівії — абсолютно дурна витівка. Європа ж лізе в неї. Але знищення Каддафі, навіть якщо воно й буде під впливом гарячки моменту вітатися окремими лідерами арабських країн, назавтра стане обвинувальним висновком проти Європи в очах мусульманського світу.

Думаю, що президент Медведєв зробив серйозну помилку, оголосивши, що Каддафі є персоною нон-ґрата на території РФ. Тим самим він продемонстрував відсутність самостійності в російській зовнішній політиці. Зважаючи на все, він прив’язаний до американців обіцянками, які отримав під час візиту в Москву віце-президента США Джозефа Байдена. Ці обіцянки, швидше за все, стосуються російських виборів-2012. Тепер Медведєв щосили намагається показати, що він гарний, і на нього можна ставити.

Щодо геополітичних причин лівійської війни цікавою є думка юриста-міжнародника, колишнього керівника російського бюро Інтерполу Володимира Овчинського, радника голови Конституційного суду РФ, який багато років займався питаннями боротьби з тероризмом, дотепер підтримує контакти з ізраїльськими колегами й уважно стежить за ситуацією на Близькому Сході. Цю думку він висловив у інтерв’ю «Комсомольській правді«.

Світ стоїть на порозі нової великої війни. Але ми на це, на жаль, не зважаємо. Я не збираюся робити з Каддафі героя. Це дуже суперечлива особистість. Та просто він встав на шляху планів Обами з переділення світу. І тому його постараються знести будь-якими засобами. Інформаційна війна — підготовка до військового вторгнення США. Ця інформвійна ведеться по рецептах доктора Геббельса: «Чим більша неправда, тим легше в неї повірити!» Звідси заяви про п’ятдесят тисяч африканських найманців і вибух ядерної міні-бомби. Я вважаю, що ніякої ядерної тактичної бомби ніхто Каддафі не передавав. Тим більше, ізраїльтяни. Вони не божевільні! І ядерного вибуху в Бенгазі вночі не було. Це підтверджують іноземні журналісти, що там перебувають, з якими я маю зв’язок. Щодо знімків моторошних руйнувань при вибуху на складі боєприпасів, то Ви тільки уявіть, що буде в окрузі, якщо вибухне великий склад боєприпасів? Моторошні руйнування без усякої ядерної бомби забезпечені.

Ситуація в Лівії така. Судячи навіть за суперечливою інформацією, яка надходить звідти, Каддафі звільняє від повстанців місто за містом. От і до Бенгазі добрався, де й починався в лютому заколот. Концепція повстанського руху в Лівії паде на очах. Каддафі зміцнює свої позиції. Провал «революції» у Лівії — серйозний удар по Обамі і насамперед, по його найближчому оточенню, яке все це й затіяло. Починаючи зі скидання компромату через Ассанжа, його Вікілікс про те, що діти Каддафі нібито розбазарюють державні гроші, а син Каддафі формує свої особисті збройні загони. Це все запускалося для того, щоб обурені лівійці теж вийшли на вулиці, як перед цим тунісци, єгиптяни. Крім Ассанжа там була задіяна вся технологія твіттерної революції, про що повідомляли американські, арабські, ізраїльські сайти. Відразу ж була повна підтримка «повстанського руху» Обамою, Великобританією. Один в один повторювалася історія з Тунісом, Єгиптом. Але Каддафі, на відміну від Бен Алі й Мубарака, дав бій! Не злякався Обами. Тепер, коли інспірований Штатами «повстанський рух» провалюється, Обама, за моїм глибоким переконанням, готовий піти на самі надзвичайні заходи. Під приводом недопущення використання Каддафі хімічної, біологічної, тактичної ядерної зброї він може почати масовані бомбардування самого Тріполі й військових об’єктів Каддафі. Ми на порозі великої війни.

Заява про нібито ядерний вибух у Бенгазі — інформаційна база для військового вторгнення США, Великобританії, НАТО в Лівію, скинення режиму Каддафі. Зверніть увагу: ще 14 лютого помічник керівника управління ФБР із питань зброї масової поразки доктор Вахіт Мажиді заявив журналістам: імовірність того, що в якийсь момент США піддадуться атаці із застосуванням зброї масової поразки становить 100 відсотків! У ці ж дні саме й почався «заколот» у Лівії. От так вони готовили фон для виправдання своєї агресії у випадку невдачі «заколоту». Поки «качку» про ядерний вибух у Бенгазі запустив сайт американських ветеранів. Її поширюють. Підуть нові «качки», щоб залякати світове співтовариство. Потім підуть офіційні гнівні заяви Білого дому. І пряма агресія.

Я думаю, Рада Безпеки ООН ніколи не проголосує за військове вторгнення в Лівію. Американці будуть діяти без згоди ООН і без оглядки на цю організацію. І якщо така війна почнеться, а ймовірність її зараз дуже величезна, самі американці будуть використовувати весь арсенал сучасної зброї, у тому числі й бомби з ядерними наконечниками, які вони застосовували при бомбардуванні об’єктів у Югославії, злочинно напавши на неї наприкінці 90-х. Та й Лівію вони вже бомбили в 1986 році при Рейгані. Після терактів, в організації яких підозрювали людей Каддафі. При тім бомбардуванні загинуло більше сотні мирних жителів у Тріполі й Бенгазі.

Щодо Ізраїлю, то ця інформаційна війна, розв’язана проти Каддафі, б’є й по ньому, адже нібито Ізраїль і передав Лівії тактичні ядерні заряди. Та Мубарак теж був вірним союзником Штатів. І де він тепер? Політолог Сергій Кургінян справедливо помітив в інтерв’ю «Комсомольській правді» 24 лютого («Обама знімає маску! І приступає до глобального переділу світу»), що Ізраїль уже не потрібний Америці. Навпаки, він заважає зміцненню зв’язків Штатів з радикальним ісламізмом. Дійсно, колись, у часи холодної війни США й СРСР, Ізраїль був американським «невтопляємим авіаносцем» на Близькому Сході. Але з того часу й з тої війни багато води витекло. Напруга відносин між колишніми союзниками почалося не сьогодні. У червні минулого року посол Ізраїлю у Вашингтоні Майкл Орен, видний історик, між іншим, провів на батьківщині секретну зустріч із вищими ізраїльськими чиновниками. І висловив думку, що Ізраїль і США віддаляються друг від друга, як континенти, між якими заглиблюється тектонічний розлам. Орен думає, що відносини між двома країнами не можна охарактеризувати терміном «криза», оскільки криза має тимчасові рамки й проходить.

Нинішній хазяїн Білого Дому, на відміну від Клінтона й Буша, не мотивований історичною або політичною сентиментальністю відносно Ізраїлю. Діями президента Обами керують винятково холодний розрахунок і міркування політичної вигоди. Правда, коли повідомлення про зустріч просочилися до друку, Орен усе спростував. Однак, за даними газети «Гаарец», як мінімум 5 ізраїльських дипломатів, учасників зустрічі, підтвердили, що Орен обрисував відносини з Америкою в самих чорних тонах. Намітився дуже серйозний розкол, просто катастрофічний, у взаєминах між США й Ізраїлем.

Днями в Москві відбулася зустріч у Суспільній палаті з Яковом Перрі, який багато років координував діяльність всіх розвідок Ізраїлю. Я запитав Якова, як він ставиться до того, що Америка нині вважає «Братів-мусульман» усього лише помірним крилом ісламу. Перрі відповів, що «брати» дуже хитрі й ніколи не відмовляться від своїх радикальних задумів, у тому числі від знищення держави Ізраїль. А Штати, повторюю, вважають їх нині просто помірними.

Ряд політологів не без підстав вважають, що скинення режиму Каддафі призведе до встановлення в Лівії радикального ісламістського режиму, очолюваного «Аль-Кайдой». Заяви Каддафі і його сина, що проти Лівії воює «Аль-Кайда», не такі вуж і маревні, як їх називають. Завахарі, друга людина після Бен Ладена в «Аль-Кайді» ще в розпал хвилювань у Єгипті заявив, що перекидає на Близький Схід свої основні сили для того, щоб брати активну участь у революційному процесі. Але треба згадати, що сама «Аль-Кайда» була створена ЦРУ для боротьби з радянськими військами в Афганістані. І зв’язки з Америкою не переривалися. Хоча не всім в Америці це подобається.

Йде розкол не тільки між США й Ізраїлем, але й усередині політичної еліти в самих США. Держдеп США на цей час фактично є спонсором революції в Ємені. Але на 99 відсотків ціль єменської революції — свідоме введення маси єменців на територію Саудівської Аравії. Щоб створити там напругу. А Саудівська Аравія — один з головних стратегічних, нафтових і військових партнерів США на Близькому Сході. Яким був ще недавно й Мубарак.

Міняється вся картина світу на очах. Міняються союзники. Всі звичні стереотипи відкидаються. Ми на порозі великої війни за переділення світу.

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар