Не варто плутати слова “Великдень“, “Пасха” та “Паска”, адже то є одна з найпоширеніших мовних помилок. Насамперед слід зазначити, що необхідно розрізняти назву свята і назву сакральної святкової випічки. Паска – солодкий хліб, який випікають до Великодня. А Пасха – назва відповідного єврейського свята, що існувало ще до виникнення іудаїзма в язичницькі часи і перейшло в іудаїзм.

Найпоширеніша назва сучасного свята Воскресіння в Україні — Великдень. За словами етнографа Наталії Громової, це слово і до нас прийшло з часів язичництва, і раніше пов’язувалося з пробудженням природи, з початком засівання. Слово “Великдень” — великий день — означає прихід весни, сонечка, всього найкращого, відродження природи. Отже, Великдень, у своїй першооснові — це святкування воскресіння землі та природи до нового життя.

Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Адже в пам’яті українців збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються й досі, проте не мають прямого зв’язку з християнством.

Тлумачення слова “Пасха”

 

Слово походить від назви старозаповітного свята песах (з івриту — «перехід»), що святкували юдеї нібито в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Тож для сучасних  ізраїльтян це свято символізує перехід від рабства до свободи. Насправді, й це єврейське свято теж виникло набагато давніше – ще до виникнення іудаїзму, в ті часи коли предки євреїв були язичниками і теж визначало святкування весняного пробудження природи.
З тих самих часів у всіх язичницьких племен і народів, що святкували свято пробудження природи, використовувалися сакральні символи цього святкування, насамперед фарбовані та розмальовані яйці і особлива випічка.

На початку нашої ери, з виникненням  християнства, пасхальне свято у цій новій (на той час) релігійній течії стало пов’язуватися з воскресінням Ісуса Христа.   Таким чином, сучасне свято Пасхи і пасхальні обряди, частково запозичені в язичницьких та юдейських культах, і, вже в оновленому вигляді, пов’язані з особою Ісуса Христа як свято Воскресіння Христового, як — перехід від смерті до життя, як звільнення нас від тягаря гріхів, перехід людини з рабства гріха, зла – до свободи любові, добра.

Про великодній рушник

 

Кошик на Великдень обов’язково слід накривати рушником та ставити свічку. Рушник є символом багатства ниток, що сплетені господинею з розумом і любов’ю. А свічка – це божественне світло, який кожен з нас несе в собі та дарує світу.

Здавна накривали великодній кошик одним вишитим рушником 7 років поспіль. Якщо рушник затерся, можна ставити його на дно кошика, а зверху накривати новим. Відмовлятися від старого рушника, який відслужив менше 7 років, не можна.

Освячений рушник потрібно зберігати цілий рік на поличці біля образів. Такий рушник слугує потужним оберегом, особливо під час хвороби. У давнину змочували цей великодній атрибут в освяченій воді й обтирали тіло хворого, якщо була гарячка, сильний головний біль.
Основних кольорів для великоднього рушника всього два – чорний і червоний. Разом вони малюють картину розп’яття і воскресіння Христа! Чорний здавна вважався кольором смерті, потойбічного світу. А червоний – ствердження життя, захисту і пролитої воїнами крові за рідну землю. Зараз, щоби зробити рушник яскравішим, до нього додають жовтий і золотий – кольори небесного вогню, які символізують Божественну мудрість. Синій символізує очищення і душевного спокою. У невеликих кількостях можна використовувати зелений – життєстверджуючий колір весни і молодості.
_____________________________________________________________
За публікаціями спільности “Скарби України”

з уточненнями і доповненнями від сайту “Гвіздівці”

 

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар