admin on 28th Февраль 2012

У свої майже 80 Зіна Михайлівна Бурченко01 rus1 дуже зайнята людина. У режимі дня, крім турбот по господарству, обов’язкове прослуховування ранішніх радіоновин, читання газет та журналів (на півріччя ця сім’я передплачує періодики щонайменше на півтисячі), відвідання сільради, пошти, магазину, телефонні розмови з друзями, підготовка матеріалів до районної газети тощо.

Дочка Тамара (працює лікарем у райцентрі Піщанка Вінницької обл.) не раз каже: «Мамо, лишай те село, переїжджай до нас…» Але як?… Гвіздівці для Зіни Михайлівни стали рідними: ще з 1952 року, 20-літньою приїхала вона у місцеву семирічку, за направленням, після закінчення Чернівецького учительського інституту. Тепер знає кожну сім’ю від прадіда до правнучки… У кого які здобутки чи проблеми. Тільки-но вийде в центр, кожному треба відповісти на привітання, запитати, поговорити. Її думка, з будь-якого питання, це майже остання інстанція.

Усе своє свідоме життя З.М. Бурченко присвятила вихованню молоді. Її уроки історії для багатьох поколінь гвіздівчан у прямому значенні стали уроками на все життя. Програму шкільного предмета знали практично всі. Не знати не було як. Вчителька так будувала урок, що упродовж 45 хвилин і з новою темою знайомились, і повторювали, і закріплювали… Знали і розуміли ще й інше: якщо викличуть до дошки і щось не будеш знати – сорому не оберешся. І це при тому, що Зіна Михайлівна ні з ким не сварилась і не гримала на дітей. Вона стримана у всьому: в обуренні, у веселощах, у похвалі. Хіба що після закінчення школи… Епітетів для кожного знайде чимало. Її вихованці – найкращі у світі люди. Петро Кучерявий нині очолює ветеранську організацію. Михайло Мафтуляк оспівує у своїх творах Буковину і рідне село. Василь Блинда – успішний підприємець.

А ще дуже тепло любить говорити Зіна Михайлівна про колег-педагогів, нинішніх учителів. Вважає, що їй неймовірно пощастило в житті і з вибором професії, і з педколективом, і з цим селом. Анатолій Тимофійович Гевліч – директор, Галина Феодосіївна Кучерява – заслужена вчителька України, Ольга Макарівна Ткач, Любов Іванівна Бацура – за кожним із цих прекрасних учителів – епоха, історія. Як приємно почути у телефонній трубці Ганну Іванівну Трофанюк, Валентину Павлівну Сандуляк…

Хіба можна хоч щось забути! У ті вже далекі 50-ті діти приходили до школи голодними, босими, але були такими слухняними, совісними. На перерві хто мамалигу їв, хто хліб з варенням… Писати не мали на чому, підручників майже не було. А ввечері до школи приходили батьки – теж училися. При гасовій лампі у класі було затишно і тепло на душі. Крім того, кожен учитель мав по п’ять неписьменних, до котрих ходив додому вчити.

Робочий день був необмежений, і робоче місце було не лише в класі. А й у полі, на фермі, на тракторній бригаді. Учителі були лекторами, агітаторами, пропагандистами.

За старанну, ефективну працю З.М. Бурченко нагороджено орденом «Знак Пошани». Це була надзвичайна подія, бо, як правило, державні нагороди отримували доярки, механізатори, робітники. Інтелігенти були в тіні досягнень виробничників.

Неодноразово здібного педагога обирали депутатом сільської ради. І навіть зараз Зіна Михайлівна є членом виконкому.

Якщо у когось не говорить радіо, люди йдуть до Зіни Михайлівни, чи світла немає, чи ще які проблеми. Вона – неофіційний заступник сільського голови. Іван Володимирович Гангал щиро за цей їй вдячний. Голова сам у неї вчиться роботи з людьми, бере до уваги її поради.

Був період, коли З.М. Бурченко призначили директором школи. Відтак вона передала справи А.Т. Гевлічу і стала для нього першим помічником, бо визнавала і поважала його надзвичайні організаторські здібності.

За словами З.М. Бурченко можна писати історію краю. На сторінках «Дністрових зір» публікувались її цікаві матеріали про гвіздовецького господаря, поета П. Бібері, про багатьох гарних людей, трудові колективи. У цих публікаціях відчувається особлива любов, душевне світло дуже різносторонньої людини – педагога з великої літери. Про таких учителів кажуть: вони не бувають колишніми.

Валентина ГАФІНЧУК

газета «Дністрові зорі»

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар