01 rus1Причина дисбактеріозу — порушення й загибель позитивної флори кишечника — виражається в тому, що людині нема чим засвоювати їжу, тобто розщеплювати жири, білки, вуглеводи. Більш того, продукти, які вчасно (протягом 24-32 годин) практично не переварені, гниють у нашому організмі. Продукти розпаду через стінку кишечника всмоктуються в кров і отруюють наш організм, викликаючи різні захворювання. Так, дисбактеріоз є однією з головних причин цілого ряду захворювань, таких, як екзема, бронхіальна астма, рак товстої кишки, цукровий діабет, цироз печінки, алергія, імунодефіцит.

Як наслідок, можуть проявлятися остеохондроз і рахіт, різні хвороби внутрішніх органів. Дисбактеріоз також породжує хронічні запори й діарею, метеоризм і всілякі гастрити, виразки дванадцятипалої кишки й інші інфекційні хвороби. Медикаментозне лікування найчастіше є малоефективним через те, що не усунута причина їхньої появи — дисбактеріоз. І навіть таке захворювання, як синдром хронічної втоми, може бути викликано тривалою інтоксикацією судин головного мозку власними отрутами, причиною появи яких є також дисбактеріоз. При отруєнні аміаком, внаслідок дисбактеріозу, печінка продукує нейротоксини, що вражають центральну нервову систему і це призводить до печіночної енцефалопатії. Вона може викликати слабоумство, втрату пам’яті, головні болі, тощо.

Ученими доведено, що бронхіальна астма пов’язана з важкістю поразки мікрофлори кишечника або з дисбактеріозом. Навіть такі захворювання, як поліартрити й септичні кардити, можуть бути спровоковані порушенням роботи шлунково-кишкового тракту. Лікарі констатують, що в людей, що не страждають дисбактеріозом, швидше гояться рани й набагато рідше спостерігаються ускладнення.

Самий вірний критерій визначення наявності дисбактеріозу — часті коліти, запори, діарея, метеоризм. Після отруєнь, прийому антибіотиків, кишкових інфекцій дисбактеріоз практично гарантований. Ґрунтуючись тільки на цих даних можна представити всю значимість вирішення цієї проблеми.

Позбутися від дисбактеріозу можна різними способами. Простій — використання препаратів, що містять корисну мікрофлору: біфідо- і лактобактерії. Ринок пропонує препарати — біфідумбактерін, біфідумфорте, лактобактерії, ацілакт та інші. Інший спосіб — споживання харчових продуктів, які містять живі біфідобактерії. До цих продуктів відносяться спеціальні йогурти й біфідокефіри. Не завжди ці способи усунення дисбактеріозу є досить ефективними, особливо це стосується запущених випадків. Проте, для випадків незапущених і особливо для профілактики дисбактеріозу все ж варто регулярно вживати в їжу кисломолочні продукти, що містять живі біфідобактерії.

У результаті їхнього прийому поступово формується більш висока кислотність, що придушує ріст і розвиток хвороботворної мікрофлори. Належний вміст у товстій кишці біфідо — і лактобактерій визначає формування в людини потужного захисного фактору — нормальної мікрофлори. Ця мікрофлора бере активну участь у процесах обміну білків, жирів і вуглеводів, сприяє гарному усмоктуванню вітамінів, макро- і мікроелементів, сама продукує деякі вітаміни, антибіотики й біологічно активні речовини, необхідні Вашому організму. Корисні бактерії сприяють різкому зниженню гистамінів — винуватців багатьох алергійних захворювань. Регулюючи усмоктування холестерину, вони також захищають організм від атеросклерозу. Особливо велика роль корисної мікрофлори в профілактиці й лікуванні захворювань печінки. Покриваючи внутрішню поверхню товстої кишки суцільним захисним шаром, вони перешкоджають усмоктуванню слизовою оболонкою токсичних речовин, що попадають на неї разом з їжею, тим самим, рятуючи печінку від важкої роботи з їхньої нейтралізації.

Розвиток нормальної мікрофлори змінює кислотність товстої кишки зі слаболужної, що виникає при перевазі патогенної, шкідливої флори, на слабокислу. Це, у свою чергу, сприяє перетворенню аміаку, що виникає внаслідок розкладання їжі в лужному середовищі й отруйній печінці, в амоній — нешкідливу форму. Тим самим, охороняється печінка від поразки й весь організм від отруєння токсинами.

Тобто, треба частіше вживати кефіри, кисляки різних видів і йогурти. Непоганим у цьому плані продуктом є також тан. Але, багато в чому ефективність кисломолочних продуктів є індивидуальною, дуже навіть імовірно, що вона залежить також від звичок з дитячого періоду й навіть від генетично закладеної родової схильності до тих або інших конкретних кисломолочних напоїв. Виходячи із цього, для українців, мабуть, одними з найбільш ефективних у плані профілактики й лікування дисбактеріозу є кисляки і йогурти (хоча йогурт не дуже давно увійшов у наше життя).

Однак отут відразу виникає наша українська проблема якості молочних продуктів взагалі й кисломолочних — зокрема.

Яскравий приклад якості наших «молочних» продуктів: морозиво на асфальті, відзняте у червні о 6-й год. ранку. Воно випало з рук увечері напередодні і не розтануло навіть до ранку. Самі маєте розуміти – з якого «молока» воно зроблене? Ще цікаво, що навіть бродячі пси його не з’їли.

Звичайно, для тих, хто, проживаючи в селі, має корову, або кіз, або овець, хто постійно готує для себе й родини звичні кисломолочні продукти й постійно їх вживає, ця проблема не існує. Більш того, перед такими людьми швидше за все просто не постане проблема дисбактеріозу. Хіба що, якщо перестараються з лікуванням антибіотиками. А для міських жителів і навіть для сільських жителів, які не мають молочної худоби, що не займаються самостійним готуванням кисломолочних продуктів, придбати якісні кисломолочні продукти більш-менш складно, адже «молочні» продукти, вироблені в заводських умовах в Україні і навіть ті, що завезені в Україну з-за кордону, найчастіше молочними не є. Це стосується всіх видів «молочних» продуктів (кефіри, кисляки, йогурти, вершки, сметана, сири, морозиво, згущене молоко …) і самого «молока». У принципі, це не дивно: поголів’я худоби в Україні за роки «незалежності» скоротилося більш ніж удвічі! Звідки при цьому можуть узятися якісні молочні продукти? До того ж, українське законодавство дозволяє виробляти отруту під вигляд молока і ввозити таку ж з-за кордону.

«Молочна» продукція, що продається, у найкращому разі містить домішки із сухого молока, що пройшло певну хімічну й температурну обробку. А в більшості випадків, її дуже значною частиною є, досить неприємна для здоров’я, пальмова олія. Усе більш часто виробляються «молочні» продукти, які взагалі не містять молока (морозиво, сметана, згущене молоко…). Крім того, невід’ємною складовою сучасних українських «молочних» продуктів є дуже шкідливі для організму людини хімічні консерванти, стабілізатори, згущувачі, барвники, ароматизатори, підсилювачі смаку й просто хімічні замінники певних наповнювачів (наприклад — набори хімікатів, замість фруктів, замість фруктових желе та таке інше).

Але ми не будемо вдаватися в процеси хімізації продуктів харчування й навіть у те — яка цим завдається шкода здоров’ю споживачів цих продуктів. Про це останнім часом достатньо говориться по телебаченню й в інших ЗМІ. Ми зупинимося на реальній і простій альтернативі: дуже простому самостійному способі готування якісних і корисних кисломолочних продуктів. І почнемо з способу готування йогуртів, які дуже люблять діти і які в продажі (що б там не говорили виробники в рекламі) ніколи (!) не бувають реально натуральними. Вони просто не можуть бути натуральними, не можуть не містити хімії, оскільки це при тривалих строках транспортування й зберігання не можливо чисто технологічно.

Як приготувати натуральний йогурт вдома?

Насамперед, звичайно, потрібно молоко — 1-2-3 літри: кому — скільки йогурту треба. Якщо у Вас є можливість придбавати молоко в жителів села й Ви впевнені в тому, що Вам продають якісне, чисте молоко (на жаль, селяни останнім часом грішать не набагато менше, ніж заводські виробники), те використовуйте саме його. Тільки будьте обережні з тарою, особливо — із пластиковою. Селяни, що продають молоко, збирають пластикові пляшки будь-де. Часто для них їх збирають міські двірники по смітниках. При цьому, старанністю відмивання пляшок селяни не заморочуються: немає в них на це часу, умов (гаряча вода й т.п.), та й не для себе все ж… Крім того, такі пляшки могли бути використані кимсь раніше для зберігання небезпечних хімічних речовин і отрут, і вже неодноразово мали місце випадки смертельних отруєнь молоком після покупки його в такій тарі, у тому числі – смерті грудних дітей. Тому, у кожному разі, краще молоко купувати в скляній тарі, ще краще, якщо його будуть наливати у Вашу тару, Вами ж вимиту.

Якщо Ви не маєте таких «сільських» можливостей, або не постійно їх маєте, то будемо виходити з того, що реально є під рукою, а точніше — у найближчому магазині.

А саме: купуєте звичайне молоко, яке Ви вважаєте найбільш близьким до молока за змістом, тобто те, якому Ви, хоча б відносно (може бути й наївно), довіряєте. Жирність молока має значення (чим більша — тим краще), але це не є дуже істотним. Для тих, хто печеться про фігуру, можна використовувати і молоко низької жирності – аби б дійсно було молоком. Козяче молоко, за всієї поваги до нього, навіть не намагайтеся використовувати — йогурт з нього виготовити не вдасться.

В аптеці купуєте болгарську паличку для готування йогуртів. Щоправда, вона дорогувата (десь 6 грн. для 1 літра молока), тому, якщо Ви вважаєте, що це задорого, те просто в тому самому продмазі купуєте один йогурт, десь 100-грамовий, який коштує приблизно 3,50 грн. Перевагу варто віддавати тим видам йогурту, які містять найменшу кількість консервантів і інших хімічних добавок. Як правило — це йогурти, що виготовляються для маленьких дітей. Який там буде «фруктовий» наповнювач — значення не має, аби б хімії було поменше. В ідеалі — взагалі без наповнювачів.

Також, непогано прикупити в аптеці біфідумбактерін (порошок у флаконах), який є досить дешевим. Але це — як необов’язкове доповнення для тих, хто хоче підсилити ефективність йогурту.

Далі приступаємо до приготування йогурту. Для початку молоко кип’ятиться. Це варто робити обов’язково, оскільки процес приготування пов’язаний зі створенням ідеальних умов для розмноження корисних бактерій, а розмножувати бактерії, які вже можливо є у молоці і природу яких ми не знаємо, не варто. Для готування класичних видів йогурту, молоко варто уварювати на одну третину (болгарський варіант), а те й до половини (грецький варіант). Але для тих, хто найбільше цінує простоту й швидкість — просто скип’ятити.

Потім, остуджуємо молоко до температури не нижче 30°С и не вище 35°С (приблизно), ретельно прибираємо пінку. Потім заливаємо у молоко придбаний нами магазинний йогурт. На 2 літри кип’яченого молока цілком достатньо половини 100-грамової баночки, але можна для надійності влити всю баночку йогурту. Хто ж купив болгарську паличку в аптеці — кидаємо в молоко болгарську паличку по нормі на етикетці — 1 на 1 літр молока. Хто придбав ще біфідумбактерін, заливає у флакон трохи молока, розмішує у флаконі і потім також виливає у каструлю разом з молоком. Ретельно все розмішуємо, накриваємо негерметичною кришкою (краще — великою тарілкою), ставимо на 7-10 годин у тепло, оберігаючи від струшування й зайового пересування. У кого є грубка, або газовий опалювальний нагрівач, який стоїть на підлозі, або щось таке — ставимо туди. Можна навіть на дошку на звичайній батареї опалення (ілюстрації — нижче). Тільки це повинна бути не занадто гаряча поверхня, її температура має бути не більше 35-ти градусів. Ретельно обгортаємо накритий посуд з молоком чистим рушником. Можна ще чимсь теплим. Жаркими літніми ночами взагалі можна просто залишати для сквашування на ніч на столі у кухні без усякого додаткового підігріву — лише обгорнути рушником.

Через зазначений час — йогурт готовий. Визначити готовність можна за зовнішнім виглядом: обережно, легенько, не струшуючи, покрутіть посуд і якщо маса густа, майже не рухлива — готовий. Тоді його треба розлити по чистих (це дуже важливо для бактеріальної чистоти), бажано — пропарених або продезінфікованих у мікроволновці кухлях або баночках, закрити чистими герметичними кришками й поставити в холодильник. Зберігати, якщо закрито герметично, можна до 2-х тижнів, а те й більше.

Надалі — йогурт для заправлення нової порції купувати вже не потрібно. Просто залишаєте половину кухля (або навіть чверть) йогурту для заправлення й коли першу порцію зробленого йогурту з’їли, заправляєте «заначкою» нову порцію молока (як і показано на першій ілюстрації).  І таким чином, якщо дотримуватися умов чистоти тари й строків зберігання, можна практично — нескінченно. Більш того — чим більше таких процедур, тим менше в йогурті залищається домішок з первинного (магазинного) йогурту, він стає ще більш натуральним і більш класичним… Звичайно, якщо не порушувати технологію. Втім, вона настільки проста, що порушувати її не має як. Хіба, що перетримаєте у теплі або недодержите колись. Та й то — не зіпсуєте, просто це вже може вийти не зовсім йогурт, а щось інше кисломолочне, але теж корисне.

Проте, оскільки далеко не завжди можна забезпечити стерильність, те потрібно через якусь кількість таких використань все ж повністю починати з початку — з покупки нового йогурту для заправлення або з покупки нової аптечної болгарської палички. Періодичність відновлення визначайте індивідуально, з врахуванням того — як Ви все робите.

 

Для зручності зберігання й використання можна порадити ще тепле молоко відразу ж після заправлення і розмішування розлити по кухлях і вже кружки (а не каструлю) поставити в тепло, накрити великою тарілкою або блюдом, закутати рушником (на ілюстраціях саме такий варіант показано майже пошагово). А відразу по готовності — закрити герметичними кришками й поставити в холодильник. При цьому буде, менше струсів для йогурту — адже він живий і йому зайві стреси ні до чого. Якщо у Вас є набір стандартних кухлів, на які герметично одягаються звичайні поліетиленові кришки для банок — це ідеальний варіант і досконала зручність! Якщо немає таких кухлів, то дуже непогано підійдуть півлітрові скляні банки.

Вживати такий йогурт можна — як Вам заманеться. Приміром, встаєте вранці, відразу ж виймаєте кружку з йогуртом з холодильника. Поки у Вас ранкові процедури — він підігрівається (тільки не нагрівайте на гарячому і не дай Боже — у мікроволновці). Заправляєте йогурт — чим хочете. В ідеалі, якщо у Вас є свіжі або морожені ягоди, фрукти — те саме ними. Можна меду додати або, у крайньому випадку — варення. Можна все це збити в міксері. Можна додати йогурт у вівсяну кашу — вони взаємно збагатяться. Можна запарити геркулес швидкого готування, залити його йогуртом, домішати фруктів, меду. А можна й без нічого випити. Дуже добре на ніч – замість будь якої їжі: досить ситно і смачно, а для здоров’я – просто скарб!

Смачного Вам і здоров’я!

Мітки: , , , , , , , , ,

2 комментария к “Йогурти і боротьба з дисбактеріозом. Приготування натурального йогурту”

  1. Дякую, вже спробували! Набагато смачніше магазинського

  2. дійсно дуже добре! І зручно

Залишити коментар