ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 «17» листопада 2010 р.                                                                        Справа № 12/109.

За позовом Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області до відповідача Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Гвіздівці» с. Гвіздівці, Сокирянського району, Чернівецької області про стягнення 3476,67 грн.

Суддя Бутирський А.А.

Представники:

Від позивача – Макєєв Ю.В. – представник (довіреність № 41 від 12.11.2010 року), Горюк Т.В. – представник (довіреність №37 від 11.10.2010 року).

Від відповідача – Препелиця П.М. – директор.

Рішення прийнято 17.11.2010 року у зв’язку з оголошенням перерви у судових засіданнях 08.11.2010 року та 15.11.2010 року

СУТЬ СПОРУ: Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області звернулась з позовом до Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Гвіздівці» с. Гвіздівці, Сокирянського району, Чернівецької області про стягнення збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 3476,67 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 20.08.2010 року спеціалістами Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області було проведено перевірку відповідача, якою встановлено, що в ставку, який розташований на території Гвіздовецької сільської ради Сокирянського району на земельній ділянці, що надана в оренду дочірньому сільськогосподарському підприємству «Агрофірма Гвіздівці» здійснюється вирощування риби. Наповнення ставу забезпечується за рахунок поверхневої води струмка безіменного притоку р. Прут.

11.11.2010 року позивач надав уточнення до позовної заяви, в якому зазначив про помилкове посилання у позові на використання ставу з метою вирощування риби. Позивач вказав, що відповідач здійснює самовільний забір води з орендованого ставу без відповідного дозволу.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись при цьому на те, що поповнення ставка водою відбувається за рахунок опадів. Також відповідач заперечує твердження позивача щодо вирощування риби і стверджує, що орендована ділянка надавалась йому в оренду для поливу сільськогосподарських культур, але з часу укладення договору оренди воду для поливу сільськогосподарських культур він не використовував і вирощуванням риби на орендованій ділянці не займається.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд —

ВСТАНОВИВ:

ДСП «Агрофірма Гвіздівці» здійснює користування земельною ділянкою водного фонду (під ставами), яка знаходяться в адміністративних межах с. Гвіздівці Сокирянського району, на підставі договору від 01.03.2007 року, що було укладено між відповідачем та Сокирянською районною державною адміністрацією терміном на 20 років. Відповідно до вищезазначеного договору, ДСП «Агрофірмі Гвіздівці» передано в оренду земельну ділянку загальною площею 5,2118 га, у тому числі 2,9940 га водного дзеркала та 2,2178 га – сінокоси. В межах орендованої земельної ділянки знаходиться став, гребля, водоскидна споруда.

Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області 20.08.2010 року проведено комплексну перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території земельних ділянок водного фонду (під ставами) орендованих ДСП «Агрофірма Гвіздівці», с. Гвіздівці Сокирянського району.

За результатами даної перевірки працівниками позивача було складено акт від 20.08.2010 року в якому зазначено, що в межах орендованої земельної ділянки знаходиться став, гребля, водоскидна споруда, а в червні 2010 року розпочато заповнення водою ставу, який знаходиться на орендованій земельній ділянці. Поповнення водою ставу проводиться за рахунок поверхневих вод струмка безіменного притоки р. Прут. Скид води організовано в струмок безіменний. Став заповнений водою, середня глибина становить 0,5 метра.

Відповідач підписав акт перевірки без будь-яких заперечень.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування — це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України).

Забір води – це вилучення води з водного об’єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них (абз. 25 ч. 1 ст. 1 Водного кодексу України).

Як зазначалося вище, відповідач здійснив наповнення ставу за рахунок струмка з використанням греблі, а тому повинен мати дозвіл на спеціальне водокористування. Такий дозвіл в нього відсутній.

Відповідно до п. “з” ч. 2 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Розмір збитків визначено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783і становить 3476,67 грн.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище. Стосовно доводів відповідача про невикористання води для поливу сільськогосподарських культур, слід зазначити, що саме по собі наповнення ставу за рахунок струмка та використання греблі передбачає обов’язкову наявність дозволу на спеціальне водокористування.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями ст. ст. 1, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

  1. Позов задовольнити.
  2. Стягнути з Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Гвіздівці», ідентифікаційний код 32218274, с. Гвіздівці, Сокирянського району, Чернівецької області:

—    у дохід відповідного бюджету 3476,67 грн. збитків;

—   у дохід Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя А.А. Бутирський

Єдиний державний реєстр судових рішень

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар