Дещо з старого досвіду…

Як відомо: все нове – це добре забуте старе. Звісно, що не все забувається, багато чого передається з покоління до покоління. Наприклад, за окремими випадками, ні хто не знає – коли вперше з`явилися ті чи інші найбільш поширені серед селянства (та й взагалі – населення) кулінарні рецепти різноманітних блюд. Те саме стосується й виникнення тих чи інших навичків  догляду за свійськими тваринами та птицею, їх лікування.

Але дещо все ж підзабувається… Тому, як ми вже неодноразово робили, пропонуємо відвідувачам нашого сайту деякі поради з старих журналів. В цьому випадку різноманітні поради з журналу періоду Радянської України “Селянка України”, № 15 за 1928 рік. А раптом комусь щось знадобиться?

&&&

Маринування городини й садовини

Довго й добре зберігаються овочі й ягоди в маринаді. Головну ролю при маринуванні відіграє добрий оцет, що зберігає їх від порчі.

З городини маринують дрібні огірки, квасолю, гарбузи тощо, а з садовини: груші, сливи, вишні.

Для цього є три способи: 1) одварюють овочі й заливають їх оцетом, 2) варять прямо в оцеті й 3) починають варити у воді, а доварюють в оцеті. Для духу до маринаду додається спеції: лавровий лист, душистий і гіркий перець, гвоздику, корицю вишневе та порічкове листя, а для смаку — цукор і сіль.

Це все вариться в оцеті, й коли маринад гото­вий, спеції треба викинути, бо від них овочі втрача­ють колір — тем­нішають.

Варіння у воді й заливання ма­ринадом

Варити овочі у» воді не більше 10 — 15 хвилин, щоб не розварились, потім одкинути на решето, щоб добре стекли, скласти в шкляні або глиняні банки й залити холодним оцетом, звареним зі спеція­ми. За кілька день оцет злити й про­варити на свій смак; коли прохолоне, залити овочі, обв’язати банку грубим папером, поставити в хо­лодне й сухе місце.

Овочі варені в оцеті

Приготувавши оцет із домішкою різних спецій, виливають його в казан чи то інший емальовий посуд, кладуть туди овочі й варять на невелико­му вогні, аж доки уваряться. Потім маринад пере­лити в глиняний посуд годин на 3 — 4, щоб добре прохолов, а тимчасом овочі скласти в шкляні банки й залити цим же маринадом. Мариновані таким способом овочі довго зберігають гостроту смаку і приємно пахнуть.

Варіння у воді з доварюванням в оцеті

Приготовлені овочі раз чи двічі прокип’ятити І, коли прохолонуть, перекласти в зарані пригото­ваний оцетний маринад і все це знов проварити. Маринування це теж довго зберігається.

Маринування огірків

Дрібні огірочки миють, щільно складають в банки, перекладаючи їх укропом, вишневим та порічковим листям, червоним перцем і заливають холодним оцетним маринадом, звареним із перцем, лавровим листом і цибулею. За 2 — 3 дні оцет треба злити, переварити і вдруге вже гарячим залити огірки. Дати добре вихолонути, зав’язати грубим папером і поставити в холодне місце.

За тиждень – два огірочки готові.

Квасоля

Стрючки молодої квасолі очищають од жилок, опускають у соло­ний кип’яч на 3 — 4 хвилини, щоб не розварились, потім зливають воду й за­ливають квасолю теплим, зробленим на смак маринадом і лишають у ньому квасолю на дві доби, після чого маринад знову зливають, пе­реварюють, знов додають до нього оцету й холодним заливають ква­солю.

Вишні

Очистивши виш­ні від кісточок і щільно склавши в банки або пляшки з широким горлом, заливають оцетом, звареним з цукром, гвоздикою й корицею. На 4 шклянки оцету кладуть кіло цукру й на смак кориці, гвоздики й лаврового листу. Через 3 — 4 тижні вишні готові.

Можна маринувати очищені від кісточок вишні, тільки їх кладуть у кип’ячу юшку, яку готують так: на 4 шклянки цукру, додають 1 шклянку оце­ту, трохи кориці й гвоздики. Коли вони зваряться, ягоди складають у банки, а юшку ще доварюють 10 — 15 хвилин і, коли прохолоне, заливають нею ягоди.

Груші

На маринування беруть соковиті спілі груші з хвостиками. їх чистять, а великі ріжуть пополам і одварюють в окропі доки не стануть м’які. Після цього складають у банки з узваром, в якім варились груші, з додатком до нього оцету на смак та ще трохи цукру, кориці й гвоздики і ним заливають груші. Через 5 — 6 день юшку зливають, додають до неї оцету й цукору переварюють і, коли прохолоне, заливають ним груші. На 6 кілограмів груш беруть літр оцету, 1 кілограм цукру й на смак кориці й гвоздики.

 Сливи

 Найкращими сортами слив для маринування є венгерка, ренклоди, угорка й марабель. Їх беруть не зовсім спілі — міцні й непом’яті. Наколюють голкою, щоб краще просякли маринадом. Маринад готується так: чотири шклянки оцету, дві шклянки цукру і три грами кориці й гвоздики. Треба закип’ятити 2 кілограми слив. Варити аж доки у слив не потрі­скається шкірка. Після складають у банки, а сироп ще трохи проварюють, охолоджують його і холодним заливають сливи.

Другий спосіб: наколоті сливи складають у банки й заливають га­рячим, міцним, добре увареним ма­ринадом, який після 6 — 10 днів знов вливають, проварюють і заливають ним сливи.

Садовод В. Михайлів

&&&

Як тушити м`ясо

М’ясо корисніше тушити, ніж сма­жити, особливо коли воно не молоде й не м’яке.

Робити це так: помивши та по­соливши, м’ясо кладуть цілим шмат­ком у кострюлю або в слоїк, до­дають до нього трохи масла й ста­влять у добре натоплену піч.

Коли м’ясо почне випускати з себе юшку, нарізати туди дрібненько цибулі та коріння і час-від-часу це перемішують і підливають потроху гарячої води, щоб не підгоріло.

Коли м’ясо стане м’яке — воно втушилось.

Г.

  &&&

Курячі паразити й боротьба з ними

На домашній птиці, зокрема на курях, є чи­мало різних паразитів, які страшенно їх знесилюють, шкодять їхньому зросту і несучкості. Паразитів є два розряди; одні водяться й псують пір’я і шкіру, другі ще гірші — висосують кров. Паразити ці швидко розповсюджуються, перелазячи з однієї птиці на другу і такі дрібні, що без побільшувального скла їх не побачиш. Паразити, що висосу­ють кров, живуть здебільшого в курникові й нападають на птицю вночі. Чи є на курях це лихо, взнати дуже просто: коли курка кублиться в куряві, значить у неї паразити і вони її турбують. Це паразити на пір’ї. Щоб боротися з ними, треба збудувати в кутку двору чи то птичні невеликого хлівця з навісом, насипати під ним куряви з до­роги, змішавши з сіркою, а ще краще насипати попелу з тою ж таки сіркою. Кури будуть „купа­тися”, кублитися там, і паразити зникнуть.

Позбутися паразитів із пір’я це не значить, що курка спокійно спатиме. Коли повернеться на ніч у курник, на неї нападають ті паразити, що на день ховаються в щілини, й ссатимуть кров. Знищити й цих паразитів не важко. Треба час-від-часу добре мити гарячою водою, а ще краще білити вапном курники з середини і зокола.

Крім того долівку, а також і птичачий гній, коли його прибираєш із курника, треба поливати розчином мідяного купервасу. Всі щілини в кур­никові заклеїти папером і запалити всередині сірку з салітрою. Паразити не виносять, цього духу й гинуть.

На курник у кубичний сажень досить 100 грамів, сірки й салітри. Як бачите, провітрити чи дезинфектувати курник коштуватиме не дорого. Коли ж подержати курник із сіркою зачиненим добу, па­разити всі загинуть, і тоді ви побачете, як кури, відживуть, поправляться й краще нестимуться. І курчата не будуть такі заморені, як це буває, коли завелося багато паразитів.

Г-ич

В передруку здебільшого збережено стару орфографію і граматику

Мітки: 1928, боротьба, будівництво, воши, господарство, журнал, кури, куриник, курячі, маринування, овочі, паразити, побудова, поради, приготування, птахівництво, Радянський, рецепти, сільське, старі, тушенка, тушіння, тушьонка, Україна, український, фрукти