1973Олексій Мандзяк

Починаючи з 1835 року в01 rus1 Бессарабській області (у складі якої в той час перебувало й сучасне село Гвіздівці, Сокирянського району Чернівецької області України) з’явилася нова форма обліку населення – народна ревізія (перепис). Як зазначає історик В.С. Зеленчук, до цього населення Бессарабії враховувалося двома формами збору відомостей –  одноразовими переписами та щорічними адміністративно-поліцейськими численнями[1].

Метою цієї ревізії був облік податного населення «всякого віку, статі, покоління або племені і закону, не виключаючи тих, які складаються на пільзі»[2]. Основним документом, який відображає результати проведення ревізії, були так звані «Ревізькі казки». Ці документи, якщо говорити поверхово, представляли собою поіменні списки податного населення, що складаються по окремо взятому населеному пункту, а також окремим категоріям населення, в яких вказувалися ім’я, по батькові та прізвище (за її наявності) власника двору, його вік, ім’я та по батькові членів сім’ї з вказівкою віку, ставлення до глави сім’ї. При цьому, проводилася також фіксація відсутності особи на момент поточного обліку, як правило, із зазначенням причини[3].

В селі Гвіздівці вищезгадана ревізія (відома також як 8-а загальнодержавна ревізія 1833-1835 рр.) була вчинена 21 квітня 1835 року. Згідно ревізькій казці, в той час в цьому населеному пункті мешкало 437 душ чоловічої і 385 жіночої статі вільних селян-царан[4]. При цьому було не менше 160 селянських дворів. Нижче наводимо список глав селянських родин, відомості про сім’ї яких і відповідно про них самих знаходимо в «Ревізькій казці 1835 року, квітня 21 дня, Бессарабської області Хотинського повіту, села Гвоздоуц, … про наявність чоловічої і жіночої статі царан»:

  1. <Литваков Іван Васильович>[5]
  2. <…>[6]
  3. <…>
  4. <…>
  5. <…>
  6. <…> Іван Стефанович.
  7. <Шолопов> Ілля Іванович[7].
  8. <Бучко> Данило Іванович[8].
  9. <Гандзій> Стефан Феодосійович[9].
  10. <Тимчук> Семен Тимофійович[10].
  11. Тимчук Іван Семенович.
  12. Блищатий Яків Онуфрійович.
  13. Колесник Федір Іванович.
  14. Злагода Яким Якович.
  15. Москальов Микола Іванович.
  16. Малюк Василь Васильович.
  17. Писларов Павло Іванович.
  18. Криворучка Яків Федорович.
  19. Бучко Василь Іванович.
  20. Бучко Данило Іванович.
  21. Мафтенюк Йосип Іванович.
  22. Бучко Онуфрій Михайлович.
  23. Вакар Йосип Дмитрович.
  24. Москальов Федір Петрович.
  25. Гангал Георгій Якович.
  26. Костишин Федір Костянтинович.
  27. Барчук Василь Іванович.
  28. Костишин Євстафій Олексійович.
  29. Барчук Григорій Костянтинович.
  30. Тарасієв Яків Васильович.
  31. Олійник Микола Тимофійович.
  32. Гангал Михайло Леонтійович.
  33. Пижівський Яків Іванович.
  34. Остапчук Василь Іванович.
  35. Трофанюк Онуфрій Миколайович.
  36. Тимчук Іван Васильович.
  37. Кучерявий Василь Іванович.
  38. Барчук Олексій Іван6овіч.
  39. Костишин Григорій Костянтинович.
  40. Гафенков Іван Іванович.
  41. Кушніров Антон Остафійович.
  42. Петришин Дмитро Петрович.
  43. Кушнір Антон Стефанович.
  44. Гангал Пантелій Дорофійович.
  45. Гангал Андрон Якович.
  46. Єремієв Полікарп Іванович.
  47. Петришин Федір Дмитрович.
  48. Мельник Петро Іванович.
  49. Бойко Микола Дорофійович.
  50. Пислар Роман Якович.
  51. Бойко Василь Андрійович.
  52. Пижівський Василь Іванович.
  53. Грубий Микола Іванович.
  54. Видищук Іван Федорович.
  55. Грушецький Олександр Леонтійович.
  56. Бойків Дмитро Павлович.
  57. Барбуца Василь Іванович.
  58. Остапчук Потафій Іванович.
  59. Шинькевич Федір Васильович.
  60. Кухарчук Дмитро Миронович.
  61. Видищук Федір Іванович.
  62. Остапчук Петро Іванович.
  63. Москавчук Григорій Тимофійович.
  64. Олейников Григорій Тимофійович.
  65. Кушніров Афанасій Євстафійович.
  66. Гангал Григорій Іванович.
  67. Гангал Аксентий Якович.
  68. Кіфоришин Георгій Никифорович.
  69. Гладкий Іван Феодосійович.
  70. Кошовий Павло Кіндратович.
  71. Кухарчук Микита Миронович.
  72. Сапожник Парфеній Якович.
  73. Остапчук Григорій Петрович.
  74. Гангал Євстафій Іванович.
  75. Шеремета Василь Михайлович.
  76. Дьячишин Іван Гнатович.
  77. Танасієв Микола Петрович.
  78. Петров Федір Іванович.
  79. Кушнір Пантелеймон Іванович.
  80. Остапчук Яків Іванович.
  81. Костриж Павло Андрійович.
  82. Кушнір Федір Іванович.
  83. Циганчук Андрій Микитович.
  84. Остапчук Никифор Іванович.
  85. Остапчук Федір Іванович.
  86. Калатор Пантелеймон Максимович.
  87. Сапожник Прокоп Іванович.
  88. Тріпак Никифор Іванович.
  89. Видищук Андрон Іванович.
  90. Чобан Андрій Григорович.
  91. Дунхай Іван Андрійович.
  92. Видищук Олексій Федорович.
  93. Кулька Андрій Григорович.
  94. Ткач Михайло Семенович.
  95. Боднар Іван Якович.
  96. Мельник Іван Гаврилович.
  97. Метринюк Михайло Опанасович.
  98. Кувіла Семен Іванович.
  99. Ладига Григорій Захарович.
  100. Шолополов Костянтин Іванович.
  101. Олійник Григорій Савович.
  102. Колесник Іван Васильович.
  103. Мафтуляк Гнат Осипович.
  104. Барчук Яків Феодосійович.
  105. Барчук Олексій Феодосійович.
  106. Барчук Михайло Феодосійович.
  107. Куцький Василь Іванович.
  108. Чорний Парфеній Іванович.
  109. Олейников Панас Миколайович.
  110. Олейников Семен Миколайович.
  111. Сапожник Федір Іванович.
  112. Гангалюк Яків Леонтійович.
  113. Танасов Тарас Опанасович.
  114. Ротарів Григорій Федорович.
  115. Трофанюков Костянтин Миколайович.
  116. Гангал Федір Іванович.
  117. Крикливий Андрій Михайлович.
  118. Ткач Андрій Іванович.
  119. Остапчук Федір Потафіевіч.
  120. Остапчук Фтеодор Потафіевіч
  121. Мафтуляк Андрій Петрович.
  122. Кошовий Федір Кіндратович.
  123. Гангал Іван Пантелеймонович.
  124. Мартинюк Іван Федорович.
  125. Москаль Маноілій Опанасович.
  126. Москаль Давид Опанасович.
  127. Колесник Олексій Федорович.
  128. Колесник Артемон Федорович.
  129. Колесник Кирило Федорович.
  130. Остапчук Григорій Якович.
  131. Німий Григорій Іванович.
  132. Кушнір Василь Пантелеймонович.
  133. Кушнір Матвій Пантелеймонович.
  134. Ткач Трохим Матвійович.
  135. Дьячишин Ефтеній Ігнатович.
  136. Гуцул Ілля Павлович.
  137. Дейпук Олексій Максимович.
  138. Грушецький Феодосій Леонтійович.
  139. Огородник Матвій Іванович.
  140. Гончар Іван Кіндратович.
  141. Барчук Олексій Васильович.
  142. Гуцул Іван Андрійович.
  143. Мельник Василь Петрович.
  144. Ляхів Дмитро Андрійович.
  145. Дідонік Никифор Іванович.
  146. Молдованов Янакій (Іван) Миколайович.
  147. Бугайчук Лук’ян Петрович.
  148. Німецький Яким Іванович.
  149. Остапчук Григорій Якович.
  150. <…> Іван Романович.
  151. <Сліпий> Василь Іванович[11].
  152. <…>
  153. <…>
  154. <…>
  155. <…>
  156. <вдова> Барчукова Марія Григорівна.
  157. <вдова> Гангалка Марія Василівна.
  158. <вдова> Василашкова Євдокія Василівна.
  159. <вдова> Беженарьова Євдокія Яківна.
Аркуші з ревізької казки 21 квітня 1835 року села Гвіздівці

Аркуші з ревізької казки села Гвіздівці за 21 квітня 1835 року

Наприкінці ревізької казки окремим списком вказані проживаючі в Гвіздівцях бурлаки, тобто холостяки (бобирі), які обзаводилися окремим господарством. Їх на той час значилося одинадцять:

  1. Івана племінник, Павло Андрійович Литваков. Під № 1.
  2. Іллі племінник, Касян Онуфрійович Шолопов. Під № 7.
  3. Якова родич, Антон Іванович Тодоріка. Під № 33.
  4. Івана рідний брат Стефан. Під № 40.
  5. Андрія племінник Іван Федорович Гангал. Під № 45.
  6. Івана брат Яків Іванович Бурдейний. Під № 95.
  7. Костянтина племінник Григорій Онуфрійович Шолопов. Під № 100.
  8. Григорія племінник Михайло Матвійович Олейников. Під № 101.
  9. Федора рідний брат Микола. Під № 116.
  10. Андрія рідний брат Яків. Під № 117.
  11. Григорія племінник Стефан Васильєв Ляхов. Під № 131.

Складений список ревізькій казки був остаточно звірений і затверджений на триразовій мирській сходці. Правильність засвідчили і руку доклали виборні з місцевих селян — Федір Видищук, Пантелеймон Іванович Кушнір, Григорій Іванович Гангал, Андрій Іванович Аузяк, а також сільський староста Афанасій Евфстафійович Кушніров. А за них неписьменних розписався казкописьменник Микола Поляков. Після всього цього свій підпис поставив місцевий поміщик, дворянин Сандулакій Томулец (він же Олександр Фомович Томулець)[12].

Незважаючи на достатню увагу з боку поміщика, старости, священика і виборних селян, ревізька казка, затверджена у квітні 1835 року, виявилася не повною. При цьому, згідно доступним нам документам, інші податкові стани (мазили[13], рупташі[14] і бояринаши[15]) в Гвіздівцях в 1835 році не проживали. Упущення стосувалися виключно селян-царан.

Для обліку пропущених ревізьких душ складалися так звані додаткові ревізькі казки, в яких, як відомо, вказувалися особи, пропущені під час попередньої ревізії. У виявлених нами додаткових ревізьких казках знаходимо відомості ще про чотири гвіздовецькі селянські сім’ї. Так, наприклад, в ревізькій казці від 28 квітня 1835 року записана сім’я Василя Григоровича Савчука[16]; від 24 липня 1835 року є відомості про сімейство Олексія Григоровича Мороза[17]; а в додатковій ревізькій казці від 12 вересня 1835 року записані дані про сім’ї Костянтина Павловича Гуцула і Панаса Павловича Гуцула. При цьому, в останньому випадку місцевий поміщик, після свого підпису, додав запис, з якої стає відомо, що вказані особи вибули в інше село, назва якого йому не відома[18].

Згадані додаткові ревізькі казки також були засвідчені тими ж виборними селянами і старостою. Єдине, що в них за неписьменних розписався не казкописьменник Поляков, а повірений поміщика – колезький реєстратор Семен Іванович Мільський, який, до речі, за даними на 1835 рік також проживав разом зі своєю сім’єю в Гвіздівцях.

В окрему ревізьку казку були записані священно-і церковнослужителі, які в той час служили при Архангело-Михайлівській церкві села Гвіздівці або просто проживали в цьому населеному пункті. В «Ревізькій казці тисяча вісімсот тридцять п’ятого року, Бессарабській області Хотинського повіту, села Гвоздоуц, двохприходської Архангело-Михайлівської церкви …» числиться п’ять родин, главами яких вказані наступні особи:

  1. Кирилович Василь Стефанович, священик.
  2. Кочуровський Стефан Іванович, дяк.
  3. Пащенко Іван Петрович, дяк.
  4. Нагаєвський Семене Миколайовичу, паламар.
  5. Шимановська Домнікія Леонтіївна, дочка померлого священика[19].

Слід зазначити, що відомості наведені в ревізьких казках 1835 року не є остаточно точними, про що свідчать дані з списків перепису населення села Гвіздівці 1824 року[20], сповідні розписи Архангело-Михайлівської церкви села Гвіздівці за 1835 рік[21], а також ревізькі казки за 1850 рік, де маються уточнюючі записи щодо відомостей ревізії 1835 року[22]. Тим не менше, ці ревізькі казки можуть виявитися цінним джерелом для дослідження історії села Гвіздівці, а також вивчення історії окремих сімей, прямо або побічно пов’язаних з цим населеним пунктом.

Після 1835, наступна ревізія в Гвіздівцях була вчинена через п’ятнадцять років – 20 жовтня 1850-го року, але це вже тема для подальших досліджень[23].

___________________________________________

[1] Зеленчук В.С. Население Бессарабии и Поднестровья в XX в. (Этнические и социально-демографические процессы). – Кишинев: «Штиинца», 1979. – С. 8.

[2] Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Том VIII. Отделение первое. 1833. –  Санкт-Петербург: Печатано в типографии II Отделения Собственной Его Величества Канцелярии, 1834. – С. 345.

[3] Відомості про ревізії (в тому числі і згадувану нами) і ревізькі казки зустрічаються в численних письмових джерелах, а також широко представлені в мережі Internet, тому ми опустили історичний огляд і пояснення відносного такого явища як перепис населення і всіх процесів пов’язаних з ним. Ця інформація легкодоступна.

[4] Ревизская сказка 1835 года апреля 21 дня, Бессарабской области Хотинского уезда, селения Гвоздоуц, помещика дворянина Сандулакия Томульца, принадлежащего подданством Российской империи, о состоящих мужеска и женска пола царанах // Бессарабская казенная палата. Ревизская сказка селений Хотинского уезда о свободных земледельцах, рупташах, бояринашах и мазилах (апрель-август 1835 г.). – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 98, связка 31.

[5] Дані про особу відновлені по «Списку бурлакам селища Гвоздоуц, під яким номером виправлено сімействі поміщений» за 1835 рік, а також за інформацією із сповідного розпису Архангело-Михайлівської церкви села Гвіздівці за 1835 рік.

[6] Запис відсутній через пошкодження або відсутній аркуш в документі.

[7] Прізвище особи відновлено по «Списку бурлакам селища Гвоздоуц, під яким номером виправлено сімействі поміщений» за 1835 рік.

[8] Прізвище відновлено по записах з «Ревізької казки» за 1850 рік (Ревизская сказка тысяча восемьсот пятидесятого года, октября месяца двадцатого дня, Бессарабской области Хотинского уезда селения Гвоздоуц, вотчины помещика Димитрия Ивановича Немишевского, принадлежащего подданством России, о состоящих мужского и женского пола царанах // Ревизская сказка о царанах селений Хотинского уезда за 1850 год, буквы «Г». – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 279.).

[9] Прізвище відновлено по записах з «Ревізької казки» за 1850 рік (Ревизская сказка тысяча восемьсот пятидесятого года, октября месяца двадцатого дня, Бессарабской области Хотинского уезда селения Гвоздоуц, вотчины помещика Димитрия Ивановича Немишевского, принадлежащего подданством России, о состоящих мужского и женского пола царанах // Ревизская сказка о царанах селений Хотинского уезда за 1850 год, буквы «Г». – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 279.).

[10] Прізвище відновлено по записах з «Ревізької казки» за 1850 рік (Ревизская сказка тысяча восемьсот пятидесятого года, октября месяца двадцатого дня, Бессарабской области Хотинского уезда селения Гвоздоуц, вотчины помещика Димитрия Ивановича Немишевского, принадлежащего подданством России, о состоящих мужского и женского пола царанах // Ревизская сказка о царанах селений Хотинского уезда за 1850 год, буквы «Г». – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 279.).

[11] Прізвище особи відновлено по «Списку бурлакам селища Гвоздоуц, під яким номером виправлено сімействі поміщений» за 1835 рік.

[12] Ревизская сказка 1835 года апреля 21 дня, Бессарабской области Хотинского уезда, селения Гвоздоуц, помещика дворянина Сандулакия Томульца, принадлежащего подданством Российской империи, о состоящих мужеска и женска пола царанах // Бессарабская казенная палата. Ревизская сказка селений Хотинского уезда о свободных земледельцах, рупташах, бояринашах и мазилах (апрель-август 1835 г.). – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 98, связка 31.

[13] Мазили (Мазіли) — одна з нижчих груп служивих людей. Займали проміжне положення між панівним класом феодалів і експлуатованими податковими верствами селян і міщан. За приєднанням Бессарабії до Російської імперії мазили були зараховані до стану однодворців.

[14] Рупташі – в XVII-XVIII ст., всі особи, яким встановлювалася фіксована раз і назавжди квота податей (рупта). Після 1812 року в Бессарабії місцева адміністрація надала цьому терміну таке розуміння: «Рупташі, які походять від духовенства, тобто діти священиків, що залишилися в світському званні, за стародавніми правилами і звичаєм завжди зберігали це найменування і в гідності своїй дорівнюються мазилам» (Гросул Я.С. Труды по истории Молдавии. – Кишинев: «Штиинца», 1982. – С. 63.).

  Кабузан В.М. Народонаселение Бессарабской области и левобережных районов Приднестровья (конец XVIII-первая половина XIX в.). – Кишинев: «Штиинца», 1974. – С. 38.

[15] Бояринаши (боярінаші) — дрібні землевласники, які отримали від молдавських господарів права особистого дворянства за надані їм особливі послуги. Вони мали право на володіння заселеними і незаселеними маєтками в Бессарабській області, а також кріпаками циганами. Але їм не дозволялося володіти кріпаками і дворовими людьми російського походження.

[16] Добавочная ревизская сказка о пропущенных было по ревизии людей, 1835 года апреля 28 дня, Бессарабской области Хотинского уезда, селения Гвоздоуц, помещика дворянина Сандулакия Томульца, принадлежащего подданством Российской империи, о состоящих мужеска и женска пола царанах //  Бессарабская казенная палата. Ревизская сказка селений Хотинского уезда о свободных земледельцах (1835–1836). – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 97. У «Ревізькій казці» за 1850 рік він записаний як «Василь Данилов Савчук».

[17] Ревизская сказка 1835 года июля месяца 24 дня, Бессарабской области Хотинского уезда, селения Гвоздеуц, помещика дворянина Сандулакия Томульца, принадлежащего российскому подданству, о состоящих мужеска и женска пола царанах // Бессарабская казенная палата. Ревизская сказка Хотинского уезда за 1835 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 605.

[18] Добавочная ревизская сказка 1835 года сентября 12 дня, Бессарабской области Хотинского уезда, помещика дворянина Сандулакия Томульца, принадлежащего подданством Российской империи, о состоящих мужеска и женска пола царанах //  Бессарабская казенная палата. Ревизская сказка селений Хотинского уезда о свободных земледельцах (1835–1836). – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 97.

[19] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года, Бессарабской области Хотинского уезда, селения Гвоздоуц, двухприходной Архангело-Михайловской церкви, состоящей на имении помещика Александра Фомова Томулеца, о числе священно и церковнослужителях, их женах и детях обоего пола // Бессарабская казенная палата. Ревизская сказка местечек, селений и церквей Хотинского уезда о священно и церковнослужителях (апрель 1835 г.). – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100.

[20] Перепись населения Хотинского цинута и города Хотина 1824 года. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 780. Дивіться також: Мандзяк О. Населення села Гвіздівці згідно перепису 1824 року. – https://gvizdivtsi.org.ua

[21] Исповедные росписи о людях Православного Исповедания бывших и не бывших у святого причастия с 1821–го по 1852–й год, Хотинского уезда селения Гвоздоуц по Архангело–Михайловской церкви.

[22] Ревизская сказка тысяча восемьсот пятидесятого года, октября месяца двадцатого дня, Бессарабской области Хотинского уезда селения Гвоздоуц, вотчины помещика Димитрия Ивановича Немишевского, принадлежащего подданством России, о состоящих мужского и женского пола царанах // Ревизская сказка о царанах селений Хотинского уезда за 1850 год, буквы «Г». – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 279.

[23] Ревизская сказка тысяча восемьсот пятидесятого года, октября месяца двадцатого дня, Бессарабской области Хотинского уезда селения Гвоздоуц, вотчины помещика Димитрия Ивановича Немишевского, принадлежащего подданством России, о состоящих мужского и женского пола царанах // Ревизская сказка о царанах селений Хотинского уезда за 1850 год, буквы «Г». – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 279.

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар