Всім хорошим ми зобов’язані Вам

Наближається 8 березня – Міжнародний жіночий день. Сайт планує в зв’язку з цим святом запропонувати відвідувачам сайту серію публікацій про жінок – гвіздівчанок, які є окрасою нашого села. Починаємо ми з публікації, ще 1980 року про двох видатних гвіздовецьких вчителів — вчителя початкових класів Ніну Григорівну Гангал та вчителя ботаніки і географії Ольгу Макарівну Ткач, які працюючи у гвіздовецькій школі майже від дня її створення після звільнення від румунських загарбників, виховали та навчили сотні учнів.

Ольги Макарівни Ткач, на превеликий жаль, вже не має серед нас…

****************************************************

Чимало урочистих подій, красивих і радісних свят відзначають у Гвіздовецькій середній школі. А це було особливе, хвильне і пам’ятне для всіх. Школа проводжала на пенсію двох ветеранів педагогічної ниви — Ніну Григорівну Гангал та Ольгу Макарівну Ткач.

Зворушені, трішки сумні і сяючі щасливими посмішка­ми, вони сиділи в святково прибраному залі в оточенні таких близьких і дорогих людей. І їм, тільки їм в цей день були квіти і найтепліші, найщиріші, від усього серця схвильовані слова.

Спершу, до і трудівниць звертається директор шко­ли А.Т. Гевліч, який відкри­ває урочистий вечір. Про перші кроки становлення вчителів, їх трудовий шлях розповідає Г.Ф. Кучерява. Вона пригадує, як у 1945 ро­ці за направленням райвно в Гвіздовецьку семирічку приїхала Н.Г. Гангал. Її про­фесійне становлення співпа­ло з першими кроками роз­витку освіти в буковинсько­му селі.

То був нелегкий час. Пра­цювали в старенькому при­міщенні. Не вистачало під­ручників, зошитів. Вдень до­водилось працювати з діть­ми, а ввечері — з їх бать­ками. Та ще й в клуб сільський потрібно було поспі­шати на репетицію літера­турного гуртка.

Скільки то було зустрі­чей і прощань за 35 ро­ків роботи. Учні Ніни Григорівни нині — це хліборо­би, учителі, інженери, ліка­рі і т. д. Так, вчителями стали М.І. Олійник, П.Б. Грушецька, В.В. Гангал.

З 1951 року працює в Гвіздівцях учителька геогра­фії О.М. Ткач. Чималий її внесок у загальну справу. Скільки доброго, корисно­го зроблено її руками. Це і змістовно оформлений ка­бінет, і географічний май­данчик. Про самовідданий труд жінки свідчить і зна­чок «Відмінник народної освіти УРСР».

— У нас, ваших колишніх учнів, залишаться про Вас, Ольго Макарівно, найкращі спогади як про дорогу лю­дину, другу матір, — гово­рить піонервожата Л.В. Гладка.

— Мабуть, нелегко було з нами, а ми звикли бачити Вас завжди усміхненою, ласкавою. Ви для нас найрідніша людина, наш авто­ритет. Скільки добрих зе­рен засіяли Ви в наші душі. Всім хорошим ми зобов’я­зані Вам. То ж як далеко б ми не були, Ви завжди бу­дете поруч з нами, хороша, добра, ніжна, справжній друг і наставник.

Ці слова адресує від імені своїх ровесників Ніні Гри­горівні колишня її учениця, нині восьмикласниця Тамара Шеремета.

Учителів уклінно поздо­ровляє з ювілеєм і бажає всього найкращого, вручає сувеніри їх колишня коле­га, нині голова виконкому сільради О.Г. Долга.

Т. Барчук, завідуюча бібліотекою Гвіздовецької СШ, наш сількор

Газета “Дністрові зорі” – орган Сокирянського районного комітета КПУ та Сокирянської районної ради трудящих , 27 листопада 1980 року № 142 (4365).

_______________________________________

На фото: педагогічний колектив школи (1957 р.) і Ніна Григорівна Гангал (вересень 2012 р.)

Мітки: 8 березня, археологія, Бессарабія, Буковина, викладач, волость, вчителі, вчитель, Гангал, Гваздауци, Гвіздівці, гвіздівчанки, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, жінки, історія, краєзнавство, минуле, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, свято, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Ткач, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька, школа