Наближається 8 березня – Міжнародний жіночий
день. Сайт планує в зв’язку з цим святом запропонувати відвідувачам сайту серію публікацій про жінок – гвіздівчанок, які є окрасою нашого села. Починаємо ми з публікації, ще 1980 року про двох видатних гвіздовецьких вчителів — вчителя початкових класів Ніну Григорівну Гангал та вчителя ботаніки і географії Ольгу Макарівну Ткач, які працюючи у гвіздовецькій школі майже від дня її створення після звільнення від румунських загарбників, виховали та навчили сотні учнів.
Ольги Макарівни Ткач, на превеликий жаль, вже не має серед нас…
****************************************************
Чимало урочистих подій, красивих і радісних свят відзначають у Гвіздовецькій середній школі. А це було особливе, хвильне і пам’ятне для всіх. Школа проводжала на пенсію двох ветеранів педагогічної ниви — Ніну Григорівну Гангал та Ольгу Макарівну Ткач.
Зворушені, трішки сумні і сяючі щасливими посмішками, вони сиділи в святково прибраному залі в оточенні таких близьких і дорогих людей. І їм, тільки їм в цей день були квіти і найтепліші, найщиріші, від усього серця схвильовані слова.
Спершу, до і трудівниць звертається директор школи А.Т. Гевліч, який відкриває урочистий вечір. Про перші кроки становлення вчителів, їх трудовий шлях розповідає Г.Ф. Кучерява. Вона пригадує, як у 1945 році за направленням райвно в Гвіздовецьку семирічку приїхала Н.Г. Гангал. Її професійне становлення співпало з першими кроками розвитку освіти в буковинському селі.
То був нелегкий час. Працювали в старенькому приміщенні. Не вистачало підручників, зошитів. Вдень доводилось працювати з дітьми, а ввечері — з їх батьками. Та ще й в клуб сільський потрібно було поспішати на репетицію літературного гуртка.
Скільки то було зустрічей і прощань за 35 років роботи. Учні Ніни Григорівни нині — це хлібороби, учителі, інженери, лікарі і т. д. Так, вчителями стали М.І. Олійник, П.Б. Грушецька, В.В. Гангал.
З 1951 року працює в Гвіздівцях учителька географії О.М. Ткач. Чималий її внесок у загальну справу. Скільки доброго, корисного зроблено її руками. Це і змістовно оформлений кабінет, і географічний майданчик. Про самовідданий труд жінки свідчить і значок «Відмінник народної освіти УРСР».
— У нас, ваших колишніх учнів, залишаться про Вас, Ольго Макарівно, найкращі спогади як про дорогу людину, другу матір, — говорить піонервожата Л.В. Гладка.
— Мабуть, нелегко було з нами, а ми звикли бачити Вас завжди усміхненою, ласкавою. Ви для нас найрідніша людина, наш авторитет. Скільки добрих зерен засіяли Ви в наші душі. Всім хорошим ми зобов’язані Вам. То ж як далеко б ми не були, Ви завжди будете поруч з нами, хороша, добра, ніжна, справжній друг і наставник.
Ці слова адресує від імені своїх ровесників Ніні Григорівні колишня її учениця, нині восьмикласниця Тамара Шеремета.
Учителів уклінно поздоровляє з ювілеєм і бажає всього найкращого, вручає сувеніри їх колишня колега, нині голова виконкому сільради О.Г. Долга.
Т. Барчук, завідуюча бібліотекою Гвіздовецької СШ, наш сількор
Газета «Дністрові зорі» — орган Сокирянського районного комітета КПУ та Сокирянської районної ради трудящих , 27 листопада 1980 року № 142 (4365).
_______________________________________
На фото: педагогічний колектив школи (1957 р.) і Ніна Григорівна Гангал (вересень 2012 р.)
Мітки: 8 березня, археологія, Бессарабія, Буковина, викладач, волость, вчителі, вчитель, Гангал, Гваздауци, Гвіздівці, гвіздівчанки, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, жінки, історія, краєзнавство, минуле, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, свято, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Ткач, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька, школа
Залишити коментар