Кучерявий Василь Олександрович, народився 6 березня 1926 року. Як
він шуткує, з його року на світі, крім нього, залишилися лише Фідель Кастро та англійська королева Єлизавета ІІ. Василь Олександрович народився у звичайній селянській родині, з травня до жовтня 1944 року на фронті. Після війни працював у колгоспі, в період з 1957 до 1959 року був головою Гвіздовецької сільради.
Батько Кучерявого В.О. – Олександр Захарович, 1884 року народження, проходив дійсну військову службу в царській армії; під час 1-ої Світової війни служив у Хотині, у 1919 році брав участь у Хотинському повстанні. Після придушення повстання повернувся в село, але румуни про його участь не дізналися. Мати – Єлена Йосипівна (померла після війни від тифу).
За часів румунської окупації навчався в сільській початковій румунській школі. Вчили там надійно, Василь Олександрович досі без зупинки декламує різні масу віршів румунською мовою. Згодом поступив в училище с Гордінешти (нині – Єдинецький район Молдови).
В 1940-му році село було звільнено від румунських окупантів. Кучерявий В.О. продовжив навчання вже в радянській школи, вчителем у якій був двадцятирічний Копєйка Василь Степанович. Через деякий час (десь з вересня 1940 р.) до села прислали ще одну вчительку – Кумейко Софію Наумівну.
23 травня 1944 р. Кучерявого В.О. призвали на військову службу. Разом з ним були призвані і служили гвіздовчани Пижівський Дмитро Іванович та Тимчук Михайло Семенович, всі — 1926 року народження. З Сокирянського військомату призвані пішки йшли в Хотин, звідти в Кам’янець-Подільський. Вже з Кам’янця потягом їх відправили до Новоград-Волинського. Дорогою ешелон бомбили німецькі літаки. У Новоград-Волинському новобранці прийняли присягу і їх відправили в Пензу на формування та навчання.
Через місяць Василь Олександрович з Пижівським Д.І. і Тимчуком М.С. вже служив у складі 2-ої роти 287 стрілецького полку. Воювати прийшлось в Карпатах.
8 жовтня 1944 року полк, в якому служив і воював Кучерявий В.О. з боями рухався до м. Мукачева. Шлях перекривав мадярський
батальйон, але полк не міг його вибити через сильний вогонь артилерії, який корегував коректирувальник, що засів у скалі. Схованка коректирувальника була дуже надійною, адже навіть літаки не могли його там дістати.
Командир роти викликав Кучерявого В.О. і доручив йому, як одному з найбільш фізично підготовлених бійців (він до призову на фронт активно займався молдавською національною боротьбою «тринда»), взяти ще 2-х бійців і знищити коректирувальника. Командир сів на камінь, розкрив мапу і почав роз’яснювати йому – як краще підібратися, звідки закидати коректирувальника гранатами. Та в цей момент боєць побачив, як 
командир відкинувся назад і нібито раптово заснув. Майже одночасно, у самого Василя Олександровича рука стала – якась не своя. Він ще сам нічого не зрозумів, навіть болі не відчув, лише почув крики інших бійців: «Снайпер!» і лише тоді зрозумів, що командир вбитий, а сам він поранений.
Снайпера і коректирувальника знищили, перевал захопили, але вже без Кучерявого В.О. Пораненого відправили до госпіталю у місті Стрий, згодом до міста Станіслава (Івано-Франківськ), завершував лікування у госпіталі в місті Запоріжжі. Внаслідок поранення Василь Олександрович став інвалідом 2-ої групи.
Пижівський Д.І. та Тимчук М.С. продовжували воювати, Пижівський Д.І. невдовзі теж був поранений, повернувся до дому (після війни до смерті жив у місті Сокиряни), а Тимчук М.С. 8 лютого 1945 року був вбитий в Польщі, там і похований.
Василь Олександрович досі в «бойовому» настрої, виглядає дуже бадьоро, лише хвилюється за захворілу дружину.
На фото:
1. Довідка про поранення
2. Кучерявий Василь Олександрович з мамою Єленою Йосипівной (1940 рік)
3. Госпітальна довідка
4. Кучерявий В.О. у 1945 році після повернення в село
5. Василь Олександрович вдома — як є.
Бажаємо Василю Олександровичу зустріти ще багато Днів Перемоги, і всій його родині доброго здоров’я та успіхів у всіх добрих справах!
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, Велика вітчизняна, ветеран, війна, вітання, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, голова, день Перемоги, дослідження, друга, історія, краєзнавство, Кучерявий, минуле, Молдова, область, Перша, Пижівський, Північна, повіт, Подністров'я, район, світова, свято, Секурянська, Секурянський, село, сільради, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Тимчук, Україна, УРСР, учасник, Хотинський, Чернівецька
