admin on 18th Июнь 2013

VekselЗдається: що може бути простіше боргових зобов’язань? Хтось дав у борг, хтось взяв, має повернути… Але повертають далеко не завжди і в цих випадках дуже часто виникають труднощі зі стягненням боргу. І слід зазначити, що основні труднощі виникають насамперед з вини займодавців.

Одна з досить частих проблем виникає у тих випадках, коли не укладено письмовий договір позики. При цьому слід зауважити, що такий договір не обов’язково повинен бути розписаний саме як зазвичай розписується договір. У відповідності до ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України (ЦК), “На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей“.

Тобто, цілком достатньо правильно оформленої розписки, яку не обов’язково посвідчувати у нотаріуса. Хоча слід зауважити, що нотаріальне оформлення позики в деяких випадках може посилити ефективність. Тобто, якщо Ви уклали договір, або хоча би оформили правильно розписку, то Ви себе законодавчо убезпечили від неповернення боргу. Але, якщо письмового документу про борг не має, то Вам ні які свідки не допоможуть, навіть якщо їх буде дуже багато, адже закон прямо забороняє посилатися на покази свідків у разі відсутності письмового документу. Це до речі стосується і тих випадків, коли повернення коштів відбувається без документального оформлення.

Що таке правильне оформлення розписки? Обов’язково повинно бути зазначено: хто і кого бере (повністю прізвище, ім’я, по-батькові, а не баба Маша у Нюри). Не завадить зазначити додаткові анкетні відомості: рік народження (особливо в населених пунктах з розповсюдженими прізвищами та іменами), домашню адресу, номер паспорту.

Друге обов’язкове зазначення у розписці – сума боргу. Обов’язково вкажіть і числом і прописом. Та вже якось не забудьте вказати, словосполучення ” у борг”. Вкажіть у якій валюті, а то деколи пишуть суму але навіть забувають написати чого (гривень, доларів США чи євро). Якщо даєте в борг долари, то обов’язково слід вказати, що то долари США. Не бійтеся писати, що позичаєте (даєте у борг) у іноземній валюті. Закон цього не забороняє.

Третє з головних зазначень – дата повернення. Це те, що частіше всього забувають написати у розписці. А це погано і згодом – при поверненні боргу потребує додаткових зусиль і значної втрати часу.

І те, що у нас, зазвичай, ні хто не пише в більшості випадків: про відсотки. Насамперед слід зазначити, що багато громадян вважають, що отримання відсотків по боргам у нас заборонено. Це не вірно. Отримання відсоткової винагороди дозволено і цілком правомірно буде вказати у розписці – під який відсоток Ви даєте позику.

До цього слід також пояснити, що у відповідності до ст. 1048 ЦК України, “Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики“. Тобто, якщо у розписці вказано розмір відсотків, то вони мають сплачуватися відповідно до цих умов. Але, навіть якщо у розписці нічого не зазначено про відсотки і не вказано, що позика безвідсоткова, то позикодавець автоматично має право на відсоткову винагороду на рівні облікової ставки Національного банку України. Цю обставину слід враховувати як позикодавцям так і позичальникам.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, “Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом“.

Щодо дати повернення суми боргу: якщо так сталося, що у розписці вона з будь яких причин зазначена не була, то це не кінець. Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, “якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений…, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги…“. Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у встановлений строк, а якщо строк не встановлений, протягом 30-ти днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це. Тут є деяка колізія закону, але враховуючи, що для договору позики встановлена спеціальна норма, слід керуватися вимогами ст. 1049 ЦК, тобто – 30-денний строк з дня пред’явлення вимоги.

В такому випадку слід надіслати поштою або вручити особисто позичальнику письмову претензію про повернення боргу протягом 30-ти діб. Якщо надсилаєте поштою, то надсилайте листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення. Якщо вручаєте особисто, то обов’язково з розписом отримувача-позичальника і зазначенням ним дати отримання на копії претензії. Тридцятиденний термін слід відраховувати від дати отримання позичальником Вашої претензії. Відразу потому можна подавати позов до суду.

Якщо Ви впевнені, що претензія не дасть результату сама по собі, то допоки вона ходить поштою, можете готувати необхідні документи для судового позову. Наприклад звернутися до відділу статистики, щоб вони Вам нарахували розмір відсотків та інфляційні втрати. Чек оплати послуг статоргану збережіть, потім включите його у позов до матеріальних втрат. Це саме стосується і всіх інших матеріальних втрат, які пов’язані з витребуванням боргу і судовим позовом.

При поверненні боргу рекомендуємо позичальникам не обмежуватися тим, що кредитор (позикодавець) повернув розписку, а отримувати від нього також розписку про те, що борг від такого-то числа повернуто в такій-то сумі.

Додатково слід звернути увагу відвідувачів сайту на судову практику, яка пов’язана з питанням оформлення повернення боргу.

Відповідно до вимог статті 545 ЦК України кредитор, прийнявши виконання зобов’язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов’язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов’язку.

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов’язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Статтею 527 ЦК України передбачено зобов’язання боржника виконати свій обов’язок, а кредитора – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов’язанні вимагати доказів того, що обов’язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред’явлення такої вимоги.

Тобто, кошти, одержані в борг за борговою розпискою, необхідно повертати виключно тій особі, від якою Ви ці кошти одержали за змістом розпискою, вимагаючи від цієї особи повернення розписки. У разі, якщо з будь яких причин кредитор не може повернути розписку, він має на Вашу вимогу написати розписку про те, що борг йому сплачений у повній сумі (слід зазначити конкретну суму), інших матеріальних претензій не має, а розписку не повертає з таких-то причин.

У випадку смерті позикодавця (кредитора), гроші слід повертати виключно особі, яка одержала нотаріальне свідоцтво про право на спадщину. А якщо спадкоємців декілька – тому, у кого в цьому свідоцтві цей борг зазначено.

За судовою практикою по вирішенню спорів із зобов’язань, що виникають із договорів та інших правочинів, в тому числі, згідно з листом Вищого спеціалізованого суду від 27.09.2012 р. № 10-1390/0/4-12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов’язань, що виникають із договорів та інших правочинів».

На сайт надходить багато питань, що пов’язані з тим – як розрахувати індекс інфляції або відсотки по прострочених боргових зобов’язаннях. У всіх таких випадках я рекомендую відвідувачам сайту звертатися до свого районного управління статистики, яке і розрахунок проведе і дасть документ, який є офіційним та може бути доказом у справі.

Але в господарських справах, особливо в тих випадках, коли задіяні суб’єкти підприємницької діяльності, які мають своїх бухгалтерів, вони можуть зробити такий розрахунок і без звернення до органів статистики. В зв’язку з цим я представляю увазі зацікавлених відвідувачів сайту головні вимоги до розрахунку платежів за прострочення грошових зобов’язань, виходячи з практики Вищого Господарського суду України і Верховного Суду України. При чому, слід зазначити, що для подібних справ, які виникають між фізичними особами, такі рекомендації теж цілком актуальні.

Отже, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

При цьому, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Це також визначено постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2011 р. № 23/466 та листом Верховного Суду України “Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” від 03.04.1997 р. № 62-97р.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості (на момент її виникнення) на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. № 52/30).

В силу приписів статті 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу не лише з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також ще й 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК). При цьому чинне законодавство не пов’язує припинення грошового зобов’язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (див. постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 р. № 13/210/10 та від 12.09.2011 р. № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 р. № 11/109).

Тобто, якщо навіть з Вас судовим рішенням постановлено стягнути суму боргу (це цілком стосується і банківських кредитів) або забрати на погашення боргу заставне майно (наприклад автомобіль або квартиру), це аж ні як не означає, що дію договору позики (чи то за безпосередньо договором, чи то за розпискою) припинено, якщо сума боргу з відсотками не погашена повністю. А якщо ще простіше, то майте на увазі: у всіх таких випадках відсотки клацають аж допоки Ви повністю не розрахувалися і такі відсотки через деякий час можуть істотно перевищити початкову суму боргу, разом з вже сплаченими Вами платежами і відсотками по них. Це може стати вічною кабалою! І багато боржників банків це вже зрозуміли, але деколи буває запізно…

За матеріалами статей адвоката Кучерявого О.П. :

«Оформлення повернення боргу»

«Розрахунок інфляції і відсотків по грошових боргах»

«Борги і боргові розписки»

Шановні відвідувачі сайту, якщо у Вас виникають питання з приводу опублікованих роз’яснень, звертайтеся з своїми питаннями та коментарями безпосередньо на сайті адвоката Кучерявого О.П. під зазначеними статтями.

____________________________________________________

Мітки: , , , , , , , , , , , ,