Окупація. — Французька декларація про цілі румунської
окупації.
Румунські війська зайняли Бессарабію (крім частини Хотинського повіту), на самому початку 1918 року під приводом захисту населення від більшовиків і, звичайно, із благословення «Антанти[1]». Були при цьому зроблені офіційні завірення румунського уряду, що королівські війська займають російську територію виключно для відновлення порядку, що є враженим революційним рухом — особливо захопленнями поміщицьких земель і руйнуванням економії. Було обіцяно, що війська ні в якому випадку не будуть втручатися у внутрішнє життя окупованого краю. Французький посланник опублікував декларацію, у якій від імені представників союзних держав сповіщав стривожене бессарабське населення, що єдина мета введення румунських військ Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, агресія, анексія, Бессарабія, війна, Дністер, захоплення, місто, Молдова, населення, Окниця, окупація, повіт, повстання, придушення, Румінія, село, Хотин, Хотинське, Хотинський
Романківчанин Василь Васильович Гандзій (поет, письменник, журналіст, краєзнавець, громадський діяч) народився 28 березня 1930 року в бессарабському селі Романківці (нині – Сокирянський район Чернівецької області) в родині потомственних хліборобів. За національністю – українець. Від дня народження зростав напівсиротою. З дитячих років аж до радянських часів, випасав свою і сусідську худібку. За румунів працював у місцевого поміщика поденником на польових роботах, випасав коней.
Семирічну освіту осягав румунською мовою. Загальну — середню, агрономічну та історичну освіту здобував рідною, українською мовою. Захоплюється філософією, історією, археологією, краєзнавчо – дослідницькою роботою, етнографією, фольклором, садівництвом, Читати запис повністю »
Мітки: 1919, Бессарабія, вірші, Гандзій, Гвіздівці, колгосп, Молдавія, окупація, повстання, поезії, поет, район, Романківці, Румунія, секретар, село, сільрада, Сокирянський, Україна, Хотинське
К очередной годовщине Хотинского восстания продолжаем публикацию перепечаток статей из периодических изданий разных лет, посвященных этим героическим событиям. Сегодня — статья от 1 января 1977 года в газете Сокирянского районного комитета Компартии Украины и районного совета трудящихся «Дністрові зорі», которая называлась «К 58-й годовщине Хотинского восстания». В публикации речь идет о событиях 9(22) января 1919 г. в районе Хотина и села Атаки Хотинского уезда (ныне относится к Хотинскому району).
Мітки: 1919, археология, Бессарабия, Буковина, волость, Гваздауцы, Гвіздівці, Гвоздауцы, Гвоздівці, Гвоздовцы, география, исследования, история, краеведение, Молдавия, Молдова, область, Поднестровье, прошлое, район, Северная, Секурянская, Секурянский, село, современность, Сокирянский, Сокирянщина, СССР, уезд, Украина, УССР, Хотинский, Черновицкая
У цьому – 2013 році виповниться 94 роки Хотинському повстанню, яке
відбулося в період з 6 до 20 січня 1919 р. (за старим календарним стилем). За сучасним календарним стилем це буде – період з 19 січня до 2 лютого 1919 року. На жаль, в історії повстання досі, як не дивно, дуже багато «білих плям», пов’язаних з відносно поверхневим вивченням його історії.
Мітки: 1919, археологія, Атаки, Атакі, Барбуца, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, директорія, дослідження, історія, краєзнавство, минуле, місто, Молдова, область, Окницький, Петлюра, петлюрівці, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, район, річниця, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, Сорокський, СРСР, сучасність, Україна, УНР, УРСР, Хотин, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
Представляем Вашему вниманию еще один исторический документ, касающийся периода – после начала румынской оккупации нашего края, в том числе – периода Хотинского восстания. Это – перевод заметки из журнала 4-й бригады румынских пограничников «Grănicerul», опубликованная в выпуске от 3 марта 1934 года. Называлась заметка (которая уже на тот момент была исторической): «Действия 3-х пограничных полков на границе по Днестру во время оккупации Бессарабии». Мы не будем давать оценки этой заметке, а просто публикуем ее.
Мітки: 1918, 1919, археология, Бессарабия, боевые, большевики, Буковина, волость, восстание, Гваздауцы, Гвоздовцы, география, граница, действия, Днестр, исследования, история, коммунисты, краеведение, Молдавия, Молдова, нападения, область, оккупанты, оккупация, пикеты, пограничники, Поднестровье, посты, прошлое, район, Румыния, Северная, Секурянская, село, современность, Сокирянский, Сокирянщина, сопротивление, СССР, столкновения, уезд, Украина, Хотинский, Хотинское, Черновицкая
Представляємо Вашій увазі ще один історичний документ, що стосується
періоду — після початку румунської окупації нашого краю, у тому числі – періоду Хотинського повстання. Це — переклад замітки з журналу 4-ої бригади румунських прикордонників «Granicerul», яка була опублікована у випуску від 3 березня 1934 року. Називалася замітка (яка вже на той момент була історичною): «Дії 3-х прикордонних полків на кордоні по Дністру під час окупації Бессарабії». Ми не будемо давати оцінки цій замітці, а просто публікуємо її.
Мітки: 1918, 1919, археологія, Бессарабія, бойові, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, границя, дії, Дністер, дослідження, історія, кордон, краєзнавство, минуле, Молдова, область, окупанти, окупація, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, прикордонники, район, Румунія, румунська, Секурянська, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
Кучерявый Василий Александрович, родился 6 марта 1926 года. Как он шутит, с его года на свете, кроме него, остались только Фидель Кастро и английская королева Елизавета ІІ. Василий Александрович родился в обычной крестьянской семье, с мая до октября 1944 года на фронте. После войны работал в колхозе, в период с 1957 до 1959 года был председателем Гвоздовецкого сельсовета.
Мітки: 1919, 1944, армия, археологія, Бессарабия, Бессарабія, Буковина, Василий Александрович, Велика отечественная, ветеран, война, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Гординешты, город, Гражданская, дослідження, Единецкий район, Запорожье, Ивано-Франковск, історія, Каменец-Подольский, Карпаты, краєзнавство, красная, Кучерявый, минуле, Молдова, Новоград-Волынский, область, Пенза, Первая мировая, Північна, повіт, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, советская, Сокирянский район, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Станислав, Стрый, сучасність, Украина, Україна, УРСР, участник, училище, фронт, Хотин, Хотинское восстание, Хотинський, царская, Чернівецька, Черновицкая область
Наближається одна з досить
значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.
Останніми часами з’явилося чимало «нових історичних даних», якими новітні «історики» намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.
Мітки: 1919, 1940, автрійці, Андрій Мартишок, Арсен Колісник, археологія, Атакі, Барбуца, Барчук Яків, Бельці, Бессарабія, бійці, Божек Володимир, бригада, Бричани, бронепоїзд, бронепотяг, Буковина, влада, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Гібай Петро, Григорій Барчук, директорія, Дмитро Каленчук, Дмитро Чабан, Дністер, дослідження, Збруч, Зібрєєв Трохим, зміна, Іван Герасимчук, Іван Руснак, історія, кешування, Клокушна, командир, комуністична партія, Кормань, Котовський, котовці, краєзнавство, Кривкин Михайло, Леонід Воронянський, Мендиківці, Микола Дубчак, Микола Скутельник, Микола Сологуб, минуле, Мирон Ткач, Могилів-Подільський, Молдова, область, Окниця, окупація, Олексій Ткаченко, Онут, Павло Олійник, партизани, Петлюра, петлюрівці, Петро Олійник, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Просвірін, Радянська, район, ріка, річниця, Романківці, Рудь, румуни, румунська, рух, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, селян, Сербичани, Синя дивізія, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, станція, стихійни, сучасність, Україна, УРСР, учасники, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці, Швець, Яків Руснак
ЦЕ ПОТРІБНО НЕ МЕРТВИМ, ЦЕ ПОТРІБНО ЖИВИМ!
21 червня 2010 року на нашому сайті було опубліковано статтю
«Відновимо і збережемо пам’ять про героїв». У статті було повідомлено про наші плани розмістити на сайті максимально повний список гвіздівчан і вихідців з села — які брали участь у військових діях всіх історичних часів. Та і не тільки про гвіздівчан, а також і про всіх, хто брав участь у звільненні села від різних загарбників. Тобто йшлося про створення сільської електронної книги воєнної пам’яті. Планувалося на окремій сторінці сайту розмістити відомості не лише про тих, хто загинув під час Великої Вітчизняної війни 1941 — 45 років, а також, наскільки це буде можливим, і про тих вихідців з нашого села, які брали участь у всіх інших війнах, починаючи з часу офіційного звільнення Бессарабії (в тому числі Гвіздівців) від турецького панування у 1812 році.
Мітки: 1812, 1905, 1914, 1919, 1941, 1945, археологія, архіви, Бессарабія, бійці, Буковина, ветерани, війна, воїни, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, загинули, історія, книга пам’яті, краєзнавство, минуле, Міністерство оборони, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, Подольський архів, пошукові бази, район, Росії, РФ, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область
Барчук Гаврило (Гавриїл) Георгійович, православний,
рядовий, учасник Першої Світової війни. Повернувся. Згодом: учасник Хотинського повстання, згодом — червоноармієць 1-го кавалерійського полку бригади Г.І. Котовського. В 1923 році нагороджений орденом «Червоного Прапору» (наказ РВСР. № 202; за даними із видання: Сборник лиц, награжденных Орденом Красного Знамени и Почетным Революционным Оружием. — М.: Госвоениздат, 1926. – С. 18). Помер в 1942 році.
Барчук Григорій, православний. Учасник Першої світової війни. Повернувся. Учасник Хотинського повстання, староста села на той час. Розстріляний румунськими карателями 9 січня 1919 року.
Барчук Ілля Григорович, приблизно 1899 року нар., учасник Хотинського повстання, поранений румунськими солдатами у січні 1919 р., помер від поранень 28 січня 1919 р. Є церковний документ. Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1922, 1940, археологія, Барчук, Бессарабія, бійці, Бойко, бригада, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, громадянська війна, Грушецький, дослідження, загинули, історія, Колісник, Костриж, Котовський, краєзнавство, Кривкін, Кучерявий, минуле, Молдова, область, Олійник, організатори, орден Червоного Прапора, Пазюк, Пижівський, Північна, повіт, Подністров'я, район, розстріл, румунська окупація, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, спротив, СРСР, сучасність, Тимчук, Ткач, Україна, УРСР, учасники, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область, Швець, Шеремет
