О.П. Кучерявий

 

У листопаді 2016 року сайт «Гвіздівці» опублікував статтю Олексія Мандзяка «З історії написання глави про Гвіздівці для довідника «Історія міст і сіл Української РСР». Стаття описувала етапи збору та підготовки матеріалів для написання глави у майбутньому Довіднику, склад сільської робочої групи по збору матеріалів, а також містила першій робочий текст глави, написаний молодою (на той час) вченою з Чернівецького держуніверситету  Валерією Герасимівною Фірсановою (1928–2011), яка і внесла найбільший вклад в написання у Довіднику глави про наше село. В статті викладено і остаточний – опублікований в довіднику текст глави про Гвіздівці (на той час – «Гвоздівці»).

Слід зазначити, що саме ця глава Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Лідія Бойко

 

Чи то робота бібліотек доко­рінно змінилася, чи то Руслана у нас така? Кожен її робочий день такий насичений, що, слухаючи її про те, що було і що хоче ще зробити, дивуєшся: звідки стіль­ки енергії, де черпає наснагу? А заходи, які готує, — то результат великої підготовчої пошукової роботи — фотографії різних часів, записані спогади, зібрані матеріа­ли, яким ціни немає вже сьогодні.

«Вулиця моя — шлях в життя широкий» — такою була тема чергового бібліотечного заходу. Присутні отримали таке задо­волення! Йдучи додому, я навіть іншими очима Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Бандрівський М., Крушельницька Л.

 

Невеликий реєстр комплексів із кінською упряжжю початку  ранньозалізної доби із Північної Буковини[1] поповнився нещодавно двома новими пам’ятками, переданими до відновленого Музею НТШ у Львові: 1) скарбом із західної околиці райцентру Сокиряни (ліс із західної сторони міста у верхів’ях річечки Мокрий Раковець); 2) скарбом зі с. Василівки, знайденого на відстані близько 3 км на північ – північний схід від вищезгаданого скарбу із Сокирян (в напрямку до Новодністровська) і на відстані близько 18 км від епонімної пам’ятки в Непоротове, яка дала назву цілій групі «передскіфського часу». Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

О.П. Черниш

Відкрите в 20-роках цього століття поселення Молодове І розташоване поблизу с. Молодове Сокирянського району Чернівецької області УРСР. Культурні залишки простежені у відкладах другої надзаплавної тераси Дністра. Значні розкопки пам’ятки були здійснені автором в 1955-1963 рр. Незважаючи на те, що стоянці присвячена велика література[1], все ж до цього часу ще багато матеріалів неопубліковані. Завданням цієї статті є характеристика поселення другого пізньопалеолітичного шару, який досліджувався в 1955, 1959 і 1960 рр. Дністрянською палеолітичною експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Як було опубліковано у статті «А де ж книга про Гвіздівці?», вже є готовою для видання книга з робочою назвою «Гвіздівці. Шляхами століть», яку написали Олег Кучерявий і Олексій Мандзяк.

У книзі зібрано значні історичні дані про минуле села з самих прадавніх часів — від часів заснування і до наших днів, в тому числі про історичні постаті уродженців і мешканців села. Не забуті і сучасники, які живуть і творять сучасне та майбутнє. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 12th Июнь 2018

Автор пише тільки половину книги,

іншу половину пише читач.

Джозеф Конрад

На електронну адресу сайту «Гвіздівці» приходять листи з питанням: «Коли вже побачимо книгу про Гвіздівці?».

Нажаль, на цей час у нас немає конкретної виразної відповіді. І причина цьому банальна для нашого часу – немає грошей! На спонсорів нам поки що не дуже везе, а  Гай Цільній Меценат (лат. — Gaius Cilnius Maecenas, давньоримський покровитель мистецтв) давно помер. Ми зверталися і продовжуємо звертатися з проханнями про фінансову допомогу до різних організацій, а також до вихідців із Гвіздівців, які (за їхніми словами) можуть собі дозволити виділити значні кошти на подібні проекти. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

admin on 7th Июнь 2018

5 травня 2018 року наш сайт публікував статтю завідуючої бібліотекою села Гвіздівці Руслани Куцької «Дорогами нашого життя: вулиця Шлях». А 30 травня цього ж року сільською бібліотекою за підтримки сільської ради і керівництва Сокирянської районної центральної бібліотечної системи було проведено для жителів села дуже цікавий захід — «Вулицями нашого села».

 

Пропонуємо Вашій увазі ще одну статтю Р. Куцької, присвячену цій самій темі, яку ми супроводимо фото- і відеоматеріалами з проведеного заходу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Богдан Рідуш

Павло Нечитайло,

Дмитро Тимчук

Першу згадку про печери біля с. Василівка (Сокирянський р-н) знаходимо у щоденнику фризького мандрівника XVII ст. Ульріха фон Вердума. Про необхідність археологічного дослідження печер біля с. Василівці вперше висловився викладач Кишинівської духовної семінарії В. Курдіновський. Він припускав, що у тих печерах жили “монастырские насельники” (Курдиновскій, 1918).

У 1962 році Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , ,

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (с. Непоротове Сокирянського р-ону і с. Наславча Окницького р-ну) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Вулиця Цинцара Янки в Белграді. Фото з Вікіпедії.

Олексій Мандзяк

Цинцар Янко Попович (срб. Цинцар Јанко Поповић / Cincar Janko Popović) (1779–1833) – відомий сербський герой. Його ім’я і опис його подвигів знаходимо в народних піснях[1], баладах сербського поета і гусляра Філіпа Вишнича (1767-1834)[2], а також в патріотичній поемі «Сербиянка» (див. «Славни бој на пољу Тичару») відомого сербського письменника та історика Сіми (Сімеона) Милутиновича-Сарайлія (1791-1847)[3]. Відомий сербський письменник Мілорад Павич, зазначив, що Цинцар Янко Попович був у колі сербів, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,