Вулиця Цинцара Янки в Белграді. Фото з Вікіпедії.

Олексій Мандзяк

Цинцар Янко Попович (срб. Цинцар Јанко Поповић / Cincar Janko Popović) (1779–1833) – відомий сербський герой. Його ім’я і опис його подвигів знаходимо в народних піснях[1], баладах сербського поета і гусляра Філіпа Вишнича (1767-1834)[2], а також в патріотичній поемі «Сербиянка» (див. «Славни бој на пољу Тичару») відомого сербського письменника та історика Сіми (Сімеона) Милутиновича-Сарайлія (1791-1847)[3]. Відомий сербський письменник Мілорад Павич, зазначив, що Цинцар Янко Попович був у колі сербів, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Піч для випалювання вапна

Молдавські археологи розкопують прадавнє місто, яке відноситься до XIV сторіччя. Серед знахідок – монети, фрагменти кераміки й частини будівель. На місці розкопок побувала кореспондент «МИР 24» Олеся Козакова.

Археологи акуратно, шар за шаром, розкопують могилу XIV століття. Металошукачем перевіряють, чи немає монет. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Гвіздівці. Фото з космосу

Р. Куцька

Сьогодні бібліотекам, щоб вижити потрібно бути корисними і цікавими своїй громаді. А робота з громадою завжди в першу чергу пов`язана із краєзнавством. Тому майже кожен захід у бібліотеці має краєзнавчий зміст, саме таким чином ми виховуємо любов і дбайливе ставлення до рідного краю. Краєзнавча робота — це велика пошукова робота, це конспект епохи. І кожен раз, готуючись до заходів на поставлені відповідні тематики, хочеться, щоб присутні отримали цікаву інформацію, невідомі факти, що мали місце у нашій історії і мають бути у краєзнавчому конспекті нашого краю. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

admin on 11th Апрель 2018

Скіфи майже тисячоріччя панували на території Східної Європи і значної частини Азії. З ними не змогли впоратися ні Перська імперія, ні Олександр Македонський. Але раптом відразу цей народ таємниче зник з історичного контексту, просто розчинився, залишивши після себе лише величні кургани.

 Хто такі скіфи?

Скіфи – грецьке слово, за допомогою якого елліни позначали народи, що кочують, проживають на території Причорномор’я між плинами рік Дону й Дунаю. Самі скіфи називали себе сакі. Для більшості греків Скіфія була дивовижною землею, на якій жили «білі мухи» – йшов сніг, і завжди панував холод, що, звичайно, лише відносно відповідало дійсності. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Продовження. 1-ша частина опублікована на сайті 31.07.2017  

Мабуть головна страва селян Бессарабії — мамалига

Продукти зберігали у «великій хаті» (печений хліб), у погребі (м’ясо, овочі), у сараї – зернові, борошно. Дещо підвішували у полотняних мішечках під дахом на горищі (трави, сушені гриби і навіть підсолене сало) або просто висипали на горищі, як кукурудзу у качанах. Яблука до весни зберігали у сіннику під сіном або соломою, а ті, у кого їх було дуже багато – прямо на землі у буртах, вкритих соломою.

Повсякденна їжа у селян була переважно досить скромною та відносно одноманітною. Основу рослинного споживчого раціону переважної більшості селян становили продукти з кукурудзи (мамалига і каша), із бобових (різні блюда з квасолі, гороху і бобів), та Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 24th Февраль 2018

1738 рік

Першою сильною подією XVIII століття був землетрус 11 червня 1738 р. В історії Молдови його називають страшним і жахливим, коли розвалилася стара вежа монастиря Голія в Ясах, а інші монастирі одержали ушкодження, і більшість будинків була зруйнована. У Бухаресті завалилася вежа господарського двору, зруйнована велика кількість будинків і церков. Обвалилися будинки в Бузеу, Брашові, у Бакеу зруйнована дощенту церква Соломона. Сильно відчувалося у Фокшанах, Сфинтул-Георге, Сібіу. У Валєній-Де-Мунте трьох жінок поглинула одна із тріщин, що утворювалися в земній корі. Ріки вийшли з берегів, була повінь. Є дані, що Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільська етнокультурна спільнота – археологічна культура мідного віку, існувала у XXVIII-XXVI ст. до н. е. Поширена на території лісостепової та частково степової смуги Правобережної України, Молдови й Східної Румунії[1]. Трипільська культура від свого початку склалася на території сучасної області Молдова (край, який включає територію сучасної Республіки Молдова і західну частину Румунії) в процесі синтезу кількох неолітичних культур на рубежі V-IV тис. до н. с. Вся подальша історія трипільських племен була пов’язана з розселенням по Правобережному Українському лісостепу. Це було поступове займання вільних чи слабо заселених іншоетнічним населенням найближчих територій, або мало характер хвиль, що виливалися на більш віддалені території переважно з району Попруття і Середнього Подністров’я[2]. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Свято День вчителя, або, як воно ще називається —  День працівників освіти України, відзначається щорічно у першу неділю жовтня. Наш сайт вже розповідав про історію виникнення цього свята у вітанні вчителів в жовтні 2013 року. У тій самій публікації ми також згадували багатьох вчителів гвіздовецької школи.

Сьогодні, на честь цьогорічного дня освітян ми вирішили нагадати відвідувачам всі публікації нашого сайту, присвячені історії освіти в Гвіздівцях, гвіздовецьким вчителям, гвіздовецькій школі, а також розповісти про цікавий захід, проведений 1 жовтня 2017 року на честь цього дуже доброго професійного свята для вчителів-пенсіонерів сільською бібліотекою і Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

О. Кучерявий

О. Мандзяк

У цілому, життя у Гвіздівцях (як і у всіх навколишніх селах) в період румунської окупації, мало відрізнялося від середньовічного. Воно і за «царя» не дуже відрізнялося, різниця мабуть була лише у відсутності за царських часів «палочної дисципліни» з боку посадових осіб місцевого і державного управління, яке стало притаманним для представників румунської влади і навіть тих, хто поряд з владою лише «крутився». Та й поміщики після смерті Самсоніхи[1] ніколи не застосовували побиття до селян. Також, за царських часів, порівняно з періодом румунської окупації, для більшої частини селян були більш доступними товари тогочасного промислового виробництва. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Олексій Мандзяк

Клокушна (рум. Clocuşna)  –  сусідній з селом Гвіздівці населений пункт, розташований в Окницькому районі Республіки Молдова. Перші згадки про нього, під назвою Клокочна, знаходимо в підтвердній грамоті господаря Землі Молдавської Петра II, від 22 серпня 1447 (6955) року, яку він видав Нямецькому монастирю[1] на право володіння селами Білоусівка, Коболчин та деякими іншими. Згідно з актом від 2 лютого 1568 року, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,