admin on 4th Октябрь 2019

Мало вже лишилося в селі Гвіздівці людей, що народилися в довоєнні часи ХХ-го сторіччя… Все частіше уходить разом з ними історія села тих і попередніх часів. І тим важніше зберегти хоча б щось, з того, що вони бачили, чули, знають, пам`ятають!

Пропонуємо Вашій увазі зміст бесіди з дуже цікавою людиною, колишнім мешканцем с. Гвіздівці – Грушецьким Федором Миколайовичем. Він був сільським музикантом, першим фотолюбителем у селі, працював завідуючим сільським клубом. Згодом доля вивела його за межі села, багато де працював… На цей час проживає в м. Сокиряни.

Як вже повідомлялося на сайті, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

01 rus1У центрі села Гвіздівці стоїть одна з самих великих і гарних на теренах нашого краю церков. Крім того, це одна з самих старих великих церков, яку навіть за радянських часів ні коли не закривали і вона безперервно слугувала православним віруючим не лише Гвіздівців, а і багатьох сусідніх сіл з часу завершення будівництва, тобто – з 1870 року, незважаючи на революції, окупації та зміни влад. Та нажаль історичні буревії таки зачепили церкву: вона вже не може похвалитися старовинними іконами і книжками, яких колись було дуже багато, та які на жаль у свій час геть розікрали, замінивши на менш старі і не коштовні, за винятком фресок. Дещо просто згинуло… Та все ж церква діє!

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 2nd Январь 2011

Наближається одна з досить01 rus1 значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.

Останніми часами з’явилося чимало «нових історичних даних», якими новітні «історики» намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 7th Ноябрь 2010

Публікуємо на нашому сайті роботу-доповідь гвіздівчанки Світлани Стрілець – «Музей — жива історія села». Раніше ця робота вже публікувалася на сайті Чернівецького обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді. Робота розповідає про Гвіздовецький сіьський краєзнавчий музей.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Багрій Григорій Нікіфорович  (04.10.1882 – 01.09.1962), народився і проживав до 1-ої Світової війни у м. Сокиряни. Мобілізований у 1914 р., рядовий 13-го запасного полку, воював на Галицькому фронті, брав участь у боях на підступах до фортеці Краків, обороняв Карпатські перевали, був поранений під Заліщиками. Згодом захворів на поворотний тиф, 10.01.1917 р. був доставлений  у Жмеринський госпиталь Подільського Земського комитету. Повернувся з війни, проживав у Гвіздівцях, згодом брав участь у Хотинському повстанні. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат), шафа без номеру, ящик 174-Б. Є копії документів.

&&&

Барчук Гавриїл Георгійович (також записаний, як «Борчук» і по-батькові «Григорьевич»), неодружений. Рядовий 16-го піхотного Ладожського полку, учасник Ковельської битви руського Південно-Західного фронту і Брусиловського прориву. Поранений 6.09.1916 р. при обороні полком позицій на фронті Злочівське шосе – с. Присівці (нині – Злочиівський р-он Тернопільської обл.); доправлений Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Багрій Григорій Нікіфорович (04.10.1882 – 01.09.1962), народився і проживав до 1-ої Світової війни у м. Сокиряни. Мобілізований у 1914 р., рядовий 13-го запасного полку, воював на Галицькому фронті, брав участь у боях на підступах до фортеці Краків, обороняв Карпатські перевали, був поранений під Заліщиками. Згодом захворів на поворотний тиф, 10.01.1917 р. був доставлений  Повернувся з війни, проживав у Гвіздівцях, згодом брав участь у Хотинському повстанні. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат), шафа без номеру, ящик 174-Б. Є копії документів.

Барчук Гавриїл Георгійович, православний, рядовий, учасник Першої Світової війни. Повернувся. Згодом: учасник Хотинського повстання, згодом — червоноармієць 1-го кавалерійського полку бригади Г.І. Котовського. В 1923 році нагороджений орденом «Червоного Прапору» (наказ РВСР. № 202; за даними із видання: Сборник лиц, награжденных Орденом Красного Знамени и Почетным Революционным Оружием. — М.: Госвоениздат, 1926. – С. 18). Помер в 1942 році. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Январь 2010

Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].

Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії органі­зації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з війсь­кових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке за­питання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали до­говорити, випровадили зі сходки[2].

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,