Євгенію Сливку знають майже на всій Сокрянщині. Жителі сіл чекають на неї і в літню спеку, і в зимові віхоли. Влас­не кажучи, не саму дівчину, а грузовика, на якому вона працює, і на кузові якого виведено: «Хліб». Женя розуміє важли­вість своєї професії. Тому її автомобіль завжди  покидає  подвір’я Сокирянської автоколони (окрім пасажирського    транс­порту) першим.

Приємно    нині    молодій водійці почути від людей слова подяки на свою адресу, а було … Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Був 1918-ий… Двадцятилітній солдат Григорій Забудько повертався з служби у рідні Сокиряни. І хоч в морозяному повітрі сріблився передноворічний сніжок, він думав про весну. Потомственному хліборобу хотілось швидше почути спів жайворона над головою, вдихнути на повні груди пахощі розімлілої землі, за чим він скучав у фронтових окопах. Та через декілька днів вир подій примусив забути про подібні бажання… Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У вересні минулого року в місті Хотині — колишньому центрі Північної Бессарабии — широко відзначалася 370-а річниця Хотинської битви. Сьогодні ми переживаємо часи відновлення історії нашого краю, історичної пам’ятки народу нашого, формування нової історичної свідомості. Потрібно поступово повертатися до своїх витоків, бо, не знаючи їх, не зможемо будувати й майбутнього. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Безперервним потоком сюди прибувають вантажі. будівельний камінь,kons2 цегла, балки-перекриття, імпортне обладнання – все для нового заводу, що має переробляти місцеву сировину.

На будівельній площадці кипить напружена робота. За короткий час тут збудовано приміщення трансформаторної станції, котельної, будується заводоуправління, піднімаються стіни гуртожитку, а поряд закладають фундамент 24-квартирного будинку. Екскаватор та бульдозери вирівнюють площадки під корпуси цехів.

Через три роки тут працюватиме великий плодоконсервний завод. Він випускатиме варення і компоти, маринади, повидло, соки. Його продуктивність – 8,5 мільйонів умовних банок продукції. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

9 травня 2018 року виповнилося 46 років відтоді, як з’явився в Сокирянах пам’ятник сокирянцям, що загинули у Велику Вітчизняну війну. Як людина, що була причетна до організації його спорудження, хочу розповісти читачам про те, як усе робилося…

Ініціаторами побудови монументу були секретар парткому колгоспу ім. Шевченка Анатолій Дмитрович Овечкін та голова цього колгоспу Василь Йосипович Вамеш. Тоді всі розуміли, що треба було не тільки замовити проект, знайти його виконавця, щоб спорудити пам’ятник, а й виконати велику пошукову роботу – зібрати всі дані про сокирянців, життя яких забрала війна. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Як було опубліковано у статті «А де ж книга про Гвіздівці?», вже є готовою для видання книга з робочою назвою «Гвіздівці. Шляхами століть», яку написали Олег Кучерявий і Олексій Мандзяк.

У книзі зібрано значні історичні дані про минуле села з самих прадавніх часів — від часів заснування і до наших днів, в тому числі про історичні постаті уродженців і мешканців села. Не забуті і сучасники, які живуть і творять сучасне та майбутнє. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 7th Июнь 2018

5 травня 2018 року наш сайт публікував статтю завідуючої бібліотекою села Гвіздівці Руслани Куцької «Дорогами нашого життя: вулиця Шлях». А 30 травня цього ж року сільською бібліотекою за підтримки сільської ради і керівництва Сокирянської районної центральної бібліотечної системи було проведено для жителів села дуже цікавий захід — «Вулицями нашого села».

 

Пропонуємо Вашій увазі ще одну статтю Р. Куцької, присвячену цій самій темі, яку ми супроводимо фото- і відеоматеріалами з проведеного заходу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

О. Кучерявий

О. Мандзяк

У цілому, життя у Гвіздівцях (як і у всіх навколишніх селах) в період румунської окупації, мало відрізнялося від середньовічного. Воно і за «царя» не дуже відрізнялося, різниця мабуть була лише у відсутності за царських часів «палочної дисципліни» з боку посадових осіб місцевого і державного управління, яке стало притаманним для представників румунської влади і навіть тих, хто поряд з владою лише «крутився». Та й поміщики після смерті Самсоніхи[1] ніколи не застосовували побиття до селян. Також, за царських часів, порівняно з періодом румунської окупації, для більшої частини селян були більш доступними товари тогочасного промислового виробництва. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

78451295Олексій Мандзяк

У 1969 році в Україні побачив світ унікальний енциклопедичний довідник «Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область», який був виданий в рамках 26-ти томного проекту «Історія міст і сіл Української РСР», де кожний том висвітлював історію населених пунктів окремої області України.

За словами краєзнавців Сокирянщини, вихід цієї книги для них став справжнім святом. Інформація про історію населених пунктів із цього видання для них послужила підмурком на якому вони зводили стіни своїх досліджень. Майже теж саме можна сказати про тодішнє керівництво району і голів сільських Рад. Щоправда, деякі чиновники не дуже вчитувалися, не розібравшись чи не розуміючи різницю між «першою згадкою» Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Октябрь 2016

Олег Кучерявий2589

Олексій Мандзяк

Не дивлячись на те, що Велика Вітчизняна війна все більш віддалялася від села, а згодом і взагалі завершилася, вона ще дуже довго давалася взнаки. У Гвіздівцях за роки війни більш як 600 чоловіків були мобілізовані, воювали, або працювали на трудовому фронті (трудармія) на Уралі та в Сибіру аж до 1953 року. Тобто, близько третини працездатного населення села було відірвано від сімей, від свого власного та державного господарства, що не могло не позначиться на його стані. З числа мобілізованих гвіздовчан загинули біля 200 чоловіків – їх сім’ї осиротіли, стали ще біднішими. Відповідно, вони недоїдали, а подекуди і жили впроголодь. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,