В. Ф. Петрунь
Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (с. Непоротове Сокирянського р-ону і с. Наславча Окницького р-ну) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.
Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Дністер, знаряддя, історія, камінь, каньон, кар'єр, комарівська, культура, Молдавія, Молдова, Наславча, Непоротове, область, обробка, петрографія, прадавній, праця, район, ріка, річка, село, сировина, скіфи, Сокирянський, Трипілля, трипільці, Чернівецька
Скіфи майже тисячоріччя панували на території Східної Європи і значної
частини Азії. З ними не змогли впоратися ні Перська імперія, ні Олександр Македонський. Але раптом відразу цей народ таємниче зник з історичного контексту, просто розчинився, залишивши після себе лише величні кургани.
Хто такі скіфи?
Скіфи – грецьке слово, за допомогою якого елліни позначали народи, що кочують, проживають на території Причорномор’я між плинами рік Дону й Дунаю. Самі скіфи називали себе сакі. Для більшості греків Скіфія була дивовижною землею, на якій жили «білі мухи» – йшов сніг, і завжди панував холод, що, звичайно, лише відносно відповідало дійсності. Читати запис повністю »
Мітки: алани, булгари, виникнення, готи, гуни, зникнення, іранські, іранці, історія, культура, мова, мовна, народи, переселення, приналежність, розповсюдження, розселення, скифы, скіфи, Скіфія, скіфська, територія, топоніми, угорці, чуваші
Колись на всій території нашого краю плескалися хвилі Сарматського моря, яке утворилося внаслідок з’єднання двох морських басейнів – Прикарпатського і Причорноморського. 15–20 мільйонів років тому це море вкривало великі простори – від Кременецького кряжу і Карпат до сучасного Аральського моря. Це море було неглибокою і теплою внутріконтинентальною водоймою. Відступало море повільно – протягом кількох мільйонів років, і на початку антропогенового періоду набрало обрисів сучасних Чорного, Азовського і Каспійського морів. При цьому, найвірогідніше, що значна частина території сучасного села Гвіздівці була островом серед цього моря, адже село знаходиться на вишині. Читати запис повністю »
Мітки: австрійська, австрійці, армія, археологія, Батий, Бессарабія, бояри, Буковина, бухарестський, війна, волость, Волошське, Галицько-Волинське, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, гети, гієна, Голіцин, готи, давня історія, даки, Децебал, Днепропетровск, Днестр, Дніпропетровськ, Дністер, донські, дослідження, древляни, запорізькі, зміни, Золота Орда, Ігор, історія, кам’яний вік, Кантемир, Карпати, кельти, кешування, кімерійці, князівство, князь, козацька, краєзнавство, Кременецький кряж, культура, Кутузов, лесотундра, лісотундра, Маврикій, минуле, мирний договір, Молдова, Наливайко, Нелипівці, неолит, неоліт, носоріг, область, Олег, Осман, палеолит, палеоліт, первісна людина, печенеги, Північна, повіт, Поділля, Подністрів'я, Подністров'я, половці, поляки, Порта, Причерноморье, Причорномор’я, Прокопій Кесарійський, Прут, район, ріка, Романківці, російська, російсько-турецька, Русь, Сагайдачний, сармати, Сарматське море, Секурянська, Секурянський, село, скіфи, Слободзейський, слов'яни, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, СРСР, Суворов, султан, сучасність, тіверці, Траян, Трипільська, трипільці, тундра, Туреччина, Україна, українська, УРСР, фракійці, Хотинська райя, Хотинський, Хотинський повіт, Царград, Черемош, Чернівецька, Чернівецька область, Черняхівська, черняхівці, Шепетівка, Шепетовка, шерстистый носорог, Яський
