Клокушна (рум. Clocuşna) – сусідній з селом Гвіздівці населений пункт, розташований в Окницькому районі Республіки Молдова. Перші згадки про нього, під назвою Клокочна, знаходимо в підтвердній грамоті господаря Землі Молдавської Петра II, від 22 серпня 1447 (6955) року, яку він видав Нямецькому монастирю[1] на право володіння селами Білоусівка, Коболчин та деякими іншими. Згідно з актом від 2 лютого 1568 року, Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, волость, Гвіздівці, діакони, імперія, історія, Клокушна, князівство, Молдова, монастир, МРСР, Окницький, освячення, побудова, повіт, район, російська, Росія, Румунія, священики, Секурянська, село, Сокирянський, список, СРСР, УРСР, Хотинський, храм, царська, церква
«На Бога сподівайся, а сам пантруй», — це прислів’я стало в роки війни гаслом для всіх віруючих. Під червоні прапори радянської армії встали й прості люди, і священнослужителі.
«На морських кораблях іноді подається зична команда: «Всі наверх!» Це значить — кораблю загрожує морська стихія, керування кораблем вимагає спільної роботи всіх, хто перебуває на ньому. І от по цій команді всі вибігають на верхню палубу, кожний до свого місця, і там поспішають робити, що від кожного потрібно, поки не пройде пекучий момент і корабель буде як і раніше спокійно й упевнено продовжувати своє плавання. Щось подібне, тільки в незмірно більшому ступені, переживаємо й ми зараз. Похмура й дика стихія загрожує країні. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, велика, війна, Вітчизняна, волость, географія, Дністер, дослідження, друга, етнографія, історія, краєзнавство, минуле, мистецтво, Молдова, область, партизани, Північна, повіт, Подністров'я, православна, район, світова, священики, Секурянська, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, участь, Хотинський, храм, церква, ченці, Чернівецька
У центрі села Гвіздівці стоїть одна з самих великих і гарних на теренах
нашого краю церков. Крім того, це одна з самих старих великих церков, яку навіть за радянських часів ні коли не закривали і вона безперервно слугувала православним віруючим не лише Гвіздівців, а і багатьох сусідніх сіл з часу завершення будівництва, тобто – з 1870 року, незважаючи на революції, окупації та зміни влад. Та нажаль історичні буревії таки зачепили церкву: вона вже не може похвалитися старовинними іконами і книжками, яких колись було дуже багато, та які на жаль у свій час геть розікрали, замінивши на менш старі і не коштовні, за винятком фресок. Дещо просто згинуло… Та все ж церква діє!
Мітки: Андрій, археологія, Бельць, Бессарабія, Бібері, Буковина, Василій, Василь, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгій, Гроппа, Дашкевич, диякони, Дмитрій, дослідження, духовні, дячки, Іван, імперія, Іоан, Іон, історія, Кирилович, Коболчин, комсомольці, Кочуровський, краєзнавство, Кучерявий, Лампадій, Леонтій, минуле, Михаїл, Міхалєвич, Молдавія, Молдова, московського патриархату, Нагивський, Назаревич, Немешеску, Непоротове, Ніколай, область, Озерянський, окупація, Олексій, Оргєєв, особи, паламарі, Петр, Петро, Північна, Піщенко, Платон, повіт, Подністров'я, поміщик, Порфірій, православна, псаломщики, район, Романківці, російська, румунська, Русєнь, Самсон, священик, священики, Секурєнська, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, Сорокський, Спиридон, Споялов, СРСР, Стефан, сучасність, Україна, УРСР, Холдєвич, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, церква, Чернівецька, Чернівецька область, Шапчинський, Шимановський, Ямбурський