З того, що відомо з офіційної історичної науки, українці вперше з’явилися на просторах Сибіру разом із загонами Єрмака. Після приєднання Сибіру до Російського царства українці несли службу по сибірських гарнізонах. Активне переселення українців у Сибір і на Далекий Схід відноситься до часу появи Транссибірської залізниці й на період Столипінської реформи. Українці селилися переважно в селах, здебільшого  у тих, що розташовані поблизу залізниці. Займалися вони в основному землеробством і тваринництвом. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Продовження. 1-ша частина опублікована на сайті 31.07.2017  

Мабуть головна страва селян Бессарабії — мамалига

Продукти зберігали у «великій хаті» (печений хліб), у погребі (м’ясо, овочі), у сараї – зернові, борошно. Дещо підвішували у полотняних мішечках під дахом на горищі (трави, сушені гриби і навіть підсолене сало) або просто висипали на горищі, як кукурудзу у качанах. Яблука до весни зберігали у сіннику під сіном або соломою, а ті, у кого їх було дуже багато – прямо на землі у буртах, вкритих соломою.

Повсякденна їжа у селян була переважно досить скромною та відносно одноманітною. Основу рослинного споживчого раціону переважної більшості селян становили продукти з кукурудзи (мамалига і каша), із бобових (різні блюда з квасолі, гороху і бобів), та Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 5th Сентябрь 2017

1917 рік на Сокирянщині, проте як і на всій бессарабській частині сучасної Чернівецької області відзначився метушнею, невизначеністю, надіями і розчаруваннями. Невдачі Російської армії на фронтах Першої світової війни, величезні втрати, розруха, голод викликали невдоволення самодержавством у всіх колах суспільства. В Петрограді, а потім і в деяких інших містах, почалися масові заворушення робочих і солдат. 27 лютого (10 березня) 1917 року Петроград опинився в руках повстанців. Відбувається так звана Лютнева Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Олексій Мандзяк

Клокушна (рум. Clocuşna)  –  сусідній з селом Гвіздівці населений пункт, розташований в Окницькому районі Республіки Молдова. Перші згадки про нього, під назвою Клокочна, знаходимо в підтвердній грамоті господаря Землі Молдавської Петра II, від 22 серпня 1447 (6955) року, яку він видав Нямецькому монастирю[1] на право володіння селами Білоусівка, Коболчин та деякими іншими. Згідно з актом від 2 лютого 1568 року, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ніколай Іванович Надєждін (17.X.1804 — 23.I.1856) — російськийNadezdin літературний критик, філософ і вчений, майстер науково-художньої прози ХІХ-го століття. Саме він був одним з перших критиків, що висвітлював театральну постановку гоголівського «Ревізора». І у всім, про що він пише, Н.І. Надеждін завжди достовірний та переконливий. Його описи, нариси захоплюючі й до того ж дають художнє задоволення. Можливо, отут позначився в ньому професор, адже він, будучи викладачем у Московському університеті, завжди викликав захоплення у вихованців своїми знаннями й красномовством. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Триває праця над проектом «Православна церква на Сокирянщині». Це спільний некомерційний історико-краєзнавчий проект краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка та адміністрацій сайтів «Сокирянщина» і «Гвіздівці». Його найперша ціль – поширення знань про історію і культуру Сокирянщини, освітлення величезного історичного значення християнства і зокрема православ’я в житті мешканців Сокирянського району Чернівецької області України.

Візуальним результатом проекту стане книга, в якій будуть надані: коротка історія християнства на Сокирянщині, інформація про православні храми і парафії, а також короткі біографічні дані (бл. 800) про священно- і церковнослужителів, церковних старост, які у різні часи служили в теперішніх і деяких зниклих селах Сокирянського району. Також будуть наведені деякі факти, які Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Підписанням Бухарестського мирного договору (16 травня 1812pereselentci р.) закінчилася чергова російсько-турецька війна. За умовами ІV статті перемир’я до Російської імперії відійшли землі між Прутом і Дністром з «фортецями, містечками та поселеннями, які там знаходяться» [143, с. 63]. На початку ХІХ ст. цей регіон складався з трьох окремих районів, які мали різні форми управління. Фортеці-райї[i] (Хотин, Бендери, Аккерман, Кілія, Ізмаїл) підпорядковувалися безпосередньо турецькому султану. Васальний від нього молдавський господар управляв у північній та центральній частинах. Буджак[ii] (Ізмаїльський, Аккерманський, частково Бендерський повіти) населяли переважно ногайські племена, які Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , ,

arhivОлег Кучерявий

Олексій Мандзяк

 

В 1814 році у Гвіздівцях, з невідомих01 rus1 нам причин, з’явився медельничер[1] Іоанн Немішеску (він також — Немішеско, Німішеску). Чи сам він шукав собі маєток, чи йому запропонував купити Гвіздівці тодішній власник цього села Іоанн Кешко – не відомо[2]. Але село чимось «зачепило» боярина Немішеску, і він домовляється з І. Кешком про укладання договору купівлі-продажу. 18 вересня 1815 року була оформлена купча, яка була затверджена 2-м Департаментом присутніх місць в цивільних справах Бессарабського обласного Уряду. А через декілька місяців, 30 березня 1816 року за приписом 1-го Департаменту Бессарабського обласного Уряду, наданого Хотинській пиркалабії, новий власник був введений в володіння вотчиною Гвіздівці (тоді – Гвоздоуци)[3]. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Олексій Мандзяк1973

01 rus120 жовтня 1850-го року в селі Гвіздівці, в рамках загальнодержавної дев’ятої ревізії 1850-1851 років, здійснено перепис податного населення. Як відомо, ревізії не охоплювали повністю все населення і тому до них не слід відноситься як до загальнонародного перепису. Ревізії переслідували фіскальні цілі і охоплювали тільки податкове населення, яке платило подати. Відомий вчений, вихованець Харківського університету Петро Іванович Кьоппен (1793–1864) у своїй праці «Дев’ята ревізія» (1857 р.) зазначає: «Слово ревізія прийнято мною тому, що у нас, як відомо, народні переписи – тобто числення осіб усіх станів, що складають народ – ще не існують[1]. Ревізія ж у нас значить Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

1973Олексій Мандзяк

Починаючи з 1835 року в01 rus1 Бессарабській області (у складі якої в той час перебувало й сучасне село Гвіздівці, Сокирянського району Чернівецької області України) з’явилася нова форма обліку населення – народна ревізія (перепис). Як зазначає історик В.С. Зеленчук, до цього населення Бессарабії враховувалося двома формами збору відомостей –  одноразовими переписами та щорічними адміністративно-поліцейськими численнями[1].

Метою цієї ревізії був облік податного населення «всякого віку, статі, покоління або племені і закону, не виключаючи тих, які складаються на пільзі»[2]. Основним документом, який відображає результати проведення ревізії, були так звані «Ревізькі казки». Ці документи, якщо говорити поверхово, представляли собою поіменні списки податного населення, що Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,