Олексій Мандзяк

Клокушна (рум. Clocuşna)  –  сусідній з селом Гвіздівці населений пункт, розташований в Окницькому районі Республіки Молдова. Перші згадки про нього, під назвою Клокочна, знаходимо в підтвердній грамоті господаря Землі Молдавської Петра II, від 22 серпня 1447 (6955) року, яку він видав Нямецькому монастирю[1] на право володіння селами Білоусівка, Коболчин та деякими іншими. Згідно з актом від 2 лютого 1568 року, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ніколай Іванович Надєждін (17.X.1804 — 23.I.1856) — російськийNadezdin літературний критик, філософ і вчений, майстер науково-художньої прози ХІХ-го століття. Саме він був одним з перших критиків, що висвітлював театральну постановку гоголівського «Ревізора». І у всім, про що він пише, Н.І. Надеждін завжди достовірний та переконливий. Його описи, нариси захоплюючі й до того ж дають художнє задоволення. Можливо, отут позначився в ньому професор, адже він, будучи викладачем у Московському університеті, завжди викликав захоплення у вихованців своїми знаннями й красномовством. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Триває праця над проектом «Православна церква на Сокирянщині». Це спільний некомерційний історико-краєзнавчий проект краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка та адміністрацій сайтів «Сокирянщина» і «Гвіздівці». Його найперша ціль – поширення знань про історію і культуру Сокирянщини, освітлення величезного історичного значення християнства і зокрема православ’я в житті мешканців Сокирянського району Чернівецької області України.

Візуальним результатом проекту стане книга, в якій будуть надані: коротка історія християнства на Сокирянщині, інформація про православні храми і парафії, а також короткі біографічні дані (бл. 800) про священно- і церковнослужителів, церковних старост, які у різні часи служили в теперішніх і деяких зниклих селах Сокирянського району. Також будуть наведені деякі факти, які Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Підписанням Бухарестського мирного договору (16 травня 1812pereselentci р.) закінчилася чергова російсько-турецька війна. За умовами ІV статті перемир’я до Російської імперії відійшли землі між Прутом і Дністром з «фортецями, містечками та поселеннями, які там знаходяться» [143, с. 63]. На початку ХІХ ст. цей регіон складався з трьох окремих районів, які мали різні форми управління. Фортеці-райї[i] (Хотин, Бендери, Аккерман, Кілія, Ізмаїл) підпорядковувалися безпосередньо турецькому султану. Васальний від нього молдавський господар управляв у північній та центральній частинах. Буджак[ii] (Ізмаїльський, Аккерманський, частково Бендерський повіти) населяли переважно ногайські племена, які Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , ,

arhivОлег Кучерявий

Олексій Мандзяк

 

В 1814 році у Гвіздівцях, з невідомих01 rus1 нам причин, з’явився медельничер[1] Іоанн Немішеску (він також — Немішеско, Німішеску). Чи сам він шукав собі маєток, чи йому запропонував купити Гвіздівці тодішній власник цього села Іоанн Кешко – не відомо[2]. Але село чимось «зачепило» боярина Немішеску, і він домовляється з І. Кешком про укладання договору купівлі-продажу. 18 вересня 1815 року була оформлена купча, яка була затверджена 2-м Департаментом присутніх місць в цивільних справах Бессарабського обласного Уряду. А через декілька місяців, 30 березня 1816 року за приписом 1-го Департаменту Бессарабського обласного Уряду, наданого Хотинській пиркалабії, новий власник був введений в володіння вотчиною Гвіздівці (тоді – Гвоздоуци)[3]. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Олексій Мандзяк1973

01 rus120 жовтня 1850-го року в селі Гвіздівці, в рамках загальнодержавної дев’ятої ревізії 1850-1851 років, здійснено перепис податного населення. Як відомо, ревізії не охоплювали повністю все населення і тому до них не слід відноситься як до загальнонародного перепису. Ревізії переслідували фіскальні цілі і охоплювали тільки податкове населення, яке платило подати. Відомий вчений, вихованець Харківського університету Петро Іванович Кьоппен (1793–1864) у своїй праці «Дев’ята ревізія» (1857 р.) зазначає: «Слово ревізія прийнято мною тому, що у нас, як відомо, народні переписи – тобто числення осіб усіх станів, що складають народ – ще не існують[1]. Ревізія ж у нас значить Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

1973Олексій Мандзяк

Починаючи з 1835 року в01 rus1 Бессарабській області (у складі якої в той час перебувало й сучасне село Гвіздівці, Сокирянського району Чернівецької області України) з’явилася нова форма обліку населення – народна ревізія (перепис). Як зазначає історик В.С. Зеленчук, до цього населення Бессарабії враховувалося двома формами збору відомостей –  одноразовими переписами та щорічними адміністративно-поліцейськими численнями[1].

Метою цієї ревізії був облік податного населення «всякого віку, статі, покоління або племені і закону, не виключаючи тих, які складаються на пільзі»[2]. Основним документом, який відображає результати проведення ревізії, були так звані «Ревізькі казки». Ці документи, якщо говорити поверхово, представляли собою поіменні списки податного населення, що Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 7th Июнь 2015

Biberi_01Олексій Мандзяк

Олег Кучерявий

На самому початку XX століття у селі01 rus1 Гвіздівці померла місцева поміщиця, дворянка Катерина Єгорівна Самсон (1816 року народження)[1]. Як відомо із деяких документів і зокрема з «Сповідальних розписів…» Гвіздовецької церкви, поміщики Самсони не мали своїх дітей і після смерті Катерини Самсон, Гвіздівці, відповідно до заповіту, перейшли у володіння її рідним племінникам – братам Дмитру і Платонові Бібері, – сини її рідного брата, дворянина Івана Єгоровича Бібері.

Брат і сестра Бібері були в дуже добрих стосунках протягом всього життя. Катерина завжди прислухувалася до порад брата як вести господарство, і він часто був повіреним у справах поміщиці[2]. Певно, що при такому становищі, ліпших кандидатів на власність, ніж племінники – діти рідного любимого брата, не могло і бути. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

187

Олексій Мандзяк

Протягом багатьох століть державне01 rus1 господарство ґрунтувалося не тільки на грошових доходах, а й на натуральних повинностях, під якими маються на увазі послуги населення спрямовані на задоволення суспільних потреб. Свого часу відомий правознавець і фінансист Сергій Іванович Іловайський (1861 року народження) зазначив, що «повинності мають такий же публічний характер, як і податки, тобто вони відправляються населенням на виконання цивільного обов’язку, являються наслідком органічного зв’язку між державою та її підданими»[1].

До числа повинностей (часом досить обтяжливих) з якими в кінці XIX ст. і на початку XX століття доводилося стикатися жителям Гвіздівців, і їх же виконувати, відносяться так звані земські натуральні повинності, до виконання яких залучалися за нарядами обивателі податкових станів. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Олексій Мандзякarhiv

01 rus1У листопаді 1823 року повноважний намісник Бессарабської області, граф М.С. Воронцов (1782–1856) направив в Бессарабську Верховну раду (Бессарабский Верховный совет) пропозицію про проведення в області нового перепису населення, який, на його думку, повинен був сприяти наведенню порядку в справі оподаткування, поліпшення контролю по збору податей і земських повинностей.

Розглянувши цю пропозицію, Верховна рада визнала існування безладності в відношенні збору податей і сум земських повинностей, і те, що багато в чому ця безладність була пов’язана з відсутністю вірного народного перепису. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,