Ми продовжуємо публікацію серії статей про побут українського селянства у часи, віддалені від нашого часу. Нагадуємо про раніше опубліковані на нашому сайті статті на цю тему:

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 2nd Январь 2011

Наближається одна з досить01 rus1 значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.

Останніми часами з’явилося чимало «нових історичних даних», якими новітні «історики» намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Нещодавно на теренах Інтернету з’явився новий сайт, присвячений Сокирянщині. Він так і називається – «Сокирянщина». На цьому сайті 1 вересня цього року було розміщено історичний нарис про відомих діячів Російської імперії, які навідували Сокирянщину. Автором цього нарису є письменник, історик Олексій Мандзяк – виходець з Сокирянщини. Наші читачі вже в деякій мірі знайомі з творчістю О.Мандзяка (стаття про Гвіздовецького священика Озерянського). Сьогодні представляємо Вам уривок з цього історичного нарису, але в тій мірі, в якій це більш-менш стосується Гвіздівців.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 5th Февраль 2010

sarmat-sea1Колись на всій території нашого краю плескалися хвилі Сарматського моря, яке утворилося внаслідок з’єднання двох морських басейнів – Прикарпатського і Причорноморського. 15–20 мільйонів років тому це море вкривало великі простори – від Кременецького кряжу і Карпат до сучасного Аральського моря. Це море було неглибокою і теплою внутріконтинентальною водоймою. Відступало море повільно – протягом кількох мільйонів років, і на початку антропогенового періоду набрало обрисів сучасних Чорного, Азовського і Каспійського морів. При цьому, найвірогідніше, що значна частина території сучасного села Гвіздівці була островом серед цього моря, адже село знаходиться на вишині. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Январь 2010

Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].

Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії органі­зації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з війсь­кових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке за­питання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали до­говорити, випровадили зі сходки[2].

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,