9 мая 2018 года этого года исполнилось 46 лет с того времени, как появился в Сокирянах памятник сокирянцам, погибших в Великую Отечественную войну. Как человек, который был причастен к организации его сооружения, хочу рассказать читателям о том, как все делалось…

Инициаторами построения монумента были секретарь парткома колхоза им. Шевченко Анатолий Дмитриевич Овечкин и председатель этого колхоза Василий Иосифович Вамеш. Тогда все понимали, что необходимо не только заказать проект, найти его исполнителя, чтобы соорудить памятник, а и выполнить большую поисковую работу — собрать все данные о сокирянцах, жизнь которых забрала война. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

9 травня 2018 року виповнилося 46 років відтоді, як з’явився в Сокирянах пам’ятник сокирянцям, що загинули у Велику Вітчизняну війну. Як людина, що була причетна до організації його спорудження, хочу розповісти читачам про те, як усе робилося…

Ініціаторами побудови монументу були секретар парткому колгоспу ім. Шевченка Анатолій Дмитрович Овечкін та голова цього колгоспу Василь Йосипович Вамеш. Тоді всі розуміли, що треба було не тільки замовити проект, знайти його виконавця, щоб спорудити пам’ятник, а й виконати велику пошукову роботу – зібрати всі дані про сокирянців, життя яких забрала війна. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

О.П. Черниш

Багатошарові стоянки мають винятково важливе значення для всебічного вивчення розвитку суспільства на його найдавніших етапах, для вирішення ряду проблем історії господарства, культури і соціального ладу стародавнього населення. На матеріалах багатошарових стоянок кам’яного віку, враховуючи, зокрема, стратиграфічні дані, можна докладно вивчити як особливості конкретного процесу історичного розвитку давніх суспільств в окремих районах, так і його загальні закономірності. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 7th Июнь 2018

5 травня 2018 року наш сайт публікував статтю завідуючої бібліотекою села Гвіздівці Руслани Куцької «Дорогами нашого життя: вулиця Шлях». А 30 травня цього ж року сільською бібліотекою за підтримки сільської ради і керівництва Сокирянської районної центральної бібліотечної системи було проведено для жителів села дуже цікавий захід — «Вулицями нашого села».

 

Пропонуємо Вашій увазі ще одну статтю Р. Куцької, присвячену цій самій темі, яку ми супроводимо фото- і відеоматеріалами з проведеного заходу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (с. Непоротове Сокирянського р-ону і с. Наславча Окницького р-ну) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Піч для випалювання вапна

Молдавські археологи розкопують прадавнє місто, яке відноситься до XIV сторіччя. Серед знахідок – монети, фрагменти кераміки й частини будівель. На місці розкопок побувала кореспондент «МИР 24» Олеся Козакова.

Археологи акуратно, шар за шаром, розкопують могилу XIV століття. Металошукачем перевіряють, чи немає монет. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 24th Февраль 2018

1738 рік

Першою сильною подією XVIII століття був землетрус 11 червня 1738 р. В історії Молдови його називають страшним і жахливим, коли розвалилася стара вежа монастиря Голія в Ясах, а інші монастирі одержали ушкодження, і більшість будинків була зруйнована. У Бухаресті завалилася вежа господарського двору, зруйнована велика кількість будинків і церков. Обвалилися будинки в Бузеу, Брашові, у Бакеу зруйнована дощенту церква Соломона. Сильно відчувалося у Фокшанах, Сфинтул-Георге, Сібіу. У Валєній-Де-Мунте трьох жінок поглинула одна із тріщин, що утворювалися в земній корі. Ріки вийшли з берегів, була повінь. Є дані, що Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Окупація. — Французька декларація про цілі румунської окупації.

 

Румунські війська зайняли Бессарабію (крім частини Хотинського повіту), на самому початку 1918 року під приводом захисту населення від більшовиків і, звичайно, із благословення «Антанти[1]». Були при цьому зроблені офіційні завірення румунського уряду, що королівські війська займають російську територію виключно для відновлення порядку, що є враженим революційним рухом — особливо захопленнями поміщицьких земель і руйнуванням економії. Було обіцяно, що війська ні в якому випадку не будуть втручатися у внутрішнє життя окупованого краю. Французький посланник опублікував декларацію, у якій від імені представників союзних держав сповіщав стривожене бессарабське населення, що єдина мета введення румунських військ Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

О. Кучерявий

О. Мандзяк

У цілому, життя у Гвіздівцях (як і у всіх навколишніх селах) в період румунської окупації, мало відрізнялося від середньовічного. Воно і за «царя» не дуже відрізнялося, різниця мабуть була лише у відсутності за царських часів «палочної дисципліни» з боку посадових осіб місцевого і державного управління, яке стало притаманним для представників румунської влади і навіть тих, хто поряд з владою лише «крутився». Та й поміщики після смерті Самсоніхи[1] ніколи не застосовували побиття до селян. Також, за царських часів, порівняно з періодом румунської окупації, для більшої частини селян були більш доступними товари тогочасного промислового виробництва. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Олексій Мандзяк

Клокушна (рум. Clocuşna)  –  сусідній з селом Гвіздівці населений пункт, розташований в Окницькому районі Республіки Молдова. Перші згадки про нього, під назвою Клокочна, знаходимо в підтвердній грамоті господаря Землі Молдавської Петра II, від 22 серпня 1447 (6955) року, яку він видав Нямецькому монастирю[1] на право володіння селами Білоусівка, Коболчин та деякими іншими. Згідно з актом від 2 лютого 1568 року, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,