admin on 7th Июнь 2018

5 травня 2018 року наш сайт публікував статтю завідуючої бібліотекою села Гвіздівці Руслани Куцької «Дорогами нашого життя: вулиця Шлях». А 30 травня цього ж року сільською бібліотекою за підтримки сільської ради і керівництва Сокирянської районної центральної бібліотечної системи було проведено для жителів села дуже цікавий захід — «Вулицями нашого села».

 

Пропонуємо Вашій увазі ще одну статтю Р. Куцької, присвячену цій самій темі, яку ми супроводимо фото- і відеоматеріалами з проведеного заходу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (с. Непоротове Сокирянського р-ону і с. Наславча Окницького р-ну) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Піч для випалювання вапна

Молдавські археологи розкопують прадавнє місто, яке відноситься до XIV сторіччя. Серед знахідок – монети, фрагменти кераміки й частини будівель. На місці розкопок побувала кореспондент «МИР 24» Олеся Козакова.

Археологи акуратно, шар за шаром, розкопують могилу XIV століття. Металошукачем перевіряють, чи немає монет. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 24th Февраль 2018

1738 рік

Першою сильною подією XVIII століття був землетрус 11 червня 1738 р. В історії Молдови його називають страшним і жахливим, коли розвалилася стара вежа монастиря Голія в Ясах, а інші монастирі одержали ушкодження, і більшість будинків була зруйнована. У Бухаресті завалилася вежа господарського двору, зруйнована велика кількість будинків і церков. Обвалилися будинки в Бузеу, Брашові, у Бакеу зруйнована дощенту церква Соломона. Сильно відчувалося у Фокшанах, Сфинтул-Георге, Сібіу. У Валєній-Де-Мунте трьох жінок поглинула одна із тріщин, що утворювалися в земній корі. Ріки вийшли з берегів, була повінь. Є дані, що Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Окупація. — Французька декларація про цілі румунської окупації.

 

Румунські війська зайняли Бессарабію (крім частини Хотинського повіту), на самому початку 1918 року під приводом захисту населення від більшовиків і, звичайно, із благословення «Антанти[1]». Були при цьому зроблені офіційні завірення румунського уряду, що королівські війська займають російську територію виключно для відновлення порядку, що є враженим революційним рухом — особливо захопленнями поміщицьких земель і руйнуванням економії. Було обіцяно, що війська ні в якому випадку не будуть втручатися у внутрішнє життя окупованого краю. Французький посланник опублікував декларацію, у якій від імені представників союзних держав сповіщав стривожене бессарабське населення, що єдина мета введення румунських військ Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

О. Кучерявий

О. Мандзяк

У цілому, життя у Гвіздівцях (як і у всіх навколишніх селах) в період румунської окупації, мало відрізнялося від середньовічного. Воно і за «царя» не дуже відрізнялося, різниця мабуть була лише у відсутності за царських часів «палочної дисципліни» з боку посадових осіб місцевого і державного управління, яке стало притаманним для представників румунської влади і навіть тих, хто поряд з владою лише «крутився». Та й поміщики після смерті Самсоніхи[1] ніколи не застосовували побиття до селян. Також, за царських часів, порівняно з періодом румунської окупації, для більшої частини селян були більш доступними товари тогочасного промислового виробництва. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Олексій Мандзяк

Клокушна (рум. Clocuşna)  –  сусідній з селом Гвіздівці населений пункт, розташований в Окницькому районі Республіки Молдова. Перші згадки про нього, під назвою Клокочна, знаходимо в підтвердній грамоті господаря Землі Молдавської Петра II, від 22 серпня 1447 (6955) року, яку він видав Нямецькому монастирю[1] на право володіння селами Білоусівка, Коболчин та деякими іншими. Згідно з актом від 2 лютого 1568 року, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Алексей Мандзяк

Клокушна (рум. Clocuşna) – соседний с селом Гвоздовцы населенный пункт, расположенный в Окницком районе Республики Молдова. Первые упоминания о нем, под названием Клокочна, находим в подтвердительной грамоте господаря Земли Молдавской Петра II от 22 августа 1447 (6955) года, которую он выдал Нямецкому монастырю[1] на право владения селами Белоусовка, Коболчин и некоторыми другими. Согласно акту от 2 февраля 1568 года, село Клокушна перешло во владение монастырю Голия[2]. В дальнейшем, сведения об этом населенном пункте находим в Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Символом весни та пробудження природи в Молдові, Румунії, а також в населених молдаванами та румунами селах української частини Північної Бессарабії та Буковини  здавна вважалося свято «Мерцішор» (молд. та рум. – Mărţişor від молд. та рум. martie, мартіє  — «март — березень). Його символізують червоно-білі бутоньєрки, що мають назву, співзвучну цьому весінньому святу. Вони виконані з вишуканою майстерністю народних умільців, їх заведено дарувати одне-одному в перший день березня. Разом зі стародавнім червоно-білим символом в кожен молдавський будинок входить життєстверджуюча сила природи, оберіг Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Без будь якого сумніву, можна сміливо стверджувати, що самим улюбленим і самим очікуваним святом нашого народу є святкування настання нового року, яке всі ми називаємо просто — «Новий рік». Це для всіх нас не просто проводи старого року й зустріч нового, не просто веселе святкування, а й завжди — надія на краще в новому році.

Але відзначаючи прихід нового року, мало хто замислюється про те, коли і як виникло це свято. Дехто, дещо знає про це, а дуже багато хто взагалі нічого не знають і не намагаються довідатися. Але для тих, кому це цікаво, ми підготували відбірку, що до деякої міри відкриває завісу над історією виникнення свята й про варіації самого святкування в різні часи. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,