О. Кучерявий

О. Мандзяк

У цілому, життя у Гвіздівцях (як і у всіх навколишніх селах) в період румунської окупації, мало відрізнялося від середньовічного. Воно і за «царя» не дуже відрізнялося, різниця мабуть була лише у відсутності за царських часів «палочної дисципліни» з боку посадових осіб місцевого і державного управління, яке стало притаманним для представників румунської влади і навіть тих, хто поряд з владою лише «крутився». Та й поміщики після смерті Самсоніхи[1] ніколи не застосовували побиття до селян. Також, за царських часів, порівняно з періодом румунської окупації, для більшої частини селян були більш доступними товари тогочасного промислового виробництва. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Олексій Мандзяк

Клокушна (рум. Clocuşna)  –  сусідній з селом Гвіздівці населений пункт, розташований в Окницькому районі Республіки Молдова. Перші згадки про нього, під назвою Клокочна, знаходимо в підтвердній грамоті господаря Землі Молдавської Петра II, від 22 серпня 1447 (6955) року, яку він видав Нямецькому монастирю[1] на право володіння селами Білоусівка, Коболчин та деякими іншими. Згідно з актом від 2 лютого 1568 року, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Алексей Мандзяк

Клокушна (рум. Clocuşna) – соседний с селом Гвоздовцы населенный пункт, расположенный в Окницком районе Республики Молдова. Первые упоминания о нем, под названием Клокочна, находим в подтвердительной грамоте господаря Земли Молдавской Петра II от 22 августа 1447 (6955) года, которую он выдал Нямецкому монастырю[1] на право владения селами Белоусовка, Коболчин и некоторыми другими. Согласно акту от 2 февраля 1568 года, село Клокушна перешло во владение монастырю Голия[2]. В дальнейшем, сведения об этом населенном пункте находим в Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Символом весни та пробудження природи в Молдові, Румунії, а також в населених молдаванами та румунами селах української частини Північної Бессарабії та Буковини  здавна вважалося свято «Мерцішор» (молд. та рум. – Mărţişor від молд. та рум. martie, мартіє  — «март — березень). Його символізують червоно-білі бутоньєрки, що мають назву, співзвучну цьому весінньому святу. Вони виконані з вишуканою майстерністю народних умільців, їх заведено дарувати одне-одному в перший день березня. Разом зі стародавнім червоно-білим символом в кожен молдавський будинок входить життєстверджуюча сила природи, оберіг Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Без будь якого сумніву, можна сміливо стверджувати, що самим улюбленим і самим очікуваним святом нашого народу є святкування настання нового року, яке всі ми називаємо просто — «Новий рік». Це для всіх нас не просто проводи старого року й зустріч нового, не просто веселе святкування, а й завжди — надія на краще в новому році.

Але відзначаючи прихід нового року, мало хто замислюється про те, коли і як виникло це свято. Дехто, дещо знає про це, а дуже багато хто взагалі нічого не знають і не намагаються довідатися. Але для тих, кому це цікаво, ми підготували відбірку, що до деякої міри відкриває завісу над історією виникнення свята й про варіації самого святкування в різні часи. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 19th Декабрь 2016

З найдавніших часів основним заняттям населення на території сучасної Молдови (і сучасної української частини Північної Бессарабії – прим. адм. сайту) було сільське господарство. Рільництво і тваринництво, виноградарство та виноробство, садівництво та городництво були розвинені в Прутсько-Дністровському межиріччі. Здавна бессарабці займалися і бджільництвом.

Ще в XVIII в. на території Молдавії чітко виділялися два сільськогосподарських райони: в північній і центральній частинах Молдавії населення вело осіле тваринницько-землеробське господарство, а в південній частині панувало відгінне скотарство. На півдні в цей період землеробство було підсобним заняттям. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

78451295Олексій Мандзяк

У 1969 році в Україні побачив світ унікальний енциклопедичний довідник «Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область», який був виданий в рамках 26-ти томного проекту «Історія міст і сіл Української РСР», де кожний том висвітлював історію населених пунктів окремої області України.

За словами краєзнавців Сокирянщини, вихід цієї книги для них став справжнім святом. Інформація про історію населених пунктів із цього видання для них послужила підмурком на якому вони зводили стіни своїх досліджень. Майже теж саме можна сказати про тодішнє керівництво району і голів сільських Рад. Щоправда, деякі чиновники не дуже вчитувалися, не розібравшись чи не розуміючи різницю між «першою згадкою» Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

91732846З найдавніших часів основним заняттям населення на території сучасної Молдови (і сучасної української частини Північної Бессарабії – прим. адм. сайту) було сільське господарство. Рільництво і тваринництво, виноградарство та виноробство, садівництво та городництво були розвинені в Прутсько-Дністровському межиріччі. Здавна бессарабці займалися і бджільництвом.

Ще в XVIII в. на території Молдавії чітко виділялися два сільськогосподарських райони: в північній і центральній частинах Молдавії населення вело осіле тваринницько-землеробське Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Октябрь 2016

Олег Кучерявий2589

Олексій Мандзяк

Не дивлячись на те, що Велика Вітчизняна війна все більш віддалялася від села, а згодом і взагалі завершилася, вона ще дуже довго давалася взнаки. У Гвіздівцях за роки війни більш як 600 чоловіків були мобілізовані, воювали, або працювали на трудовому фронті (трудармія) на Уралі та в Сибіру аж до 1953 року. Тобто, близько третини працездатного населення села було відірвано від сімей, від свого власного та державного господарства, що не могло не позначиться на його стані. З числа мобілізованих гвіздовчан загинули біля 200 чоловіків – їх сім’ї осиротіли, стали ще біднішими. Відповідно, вони недоїдали, а подекуди і жили впроголодь. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

00001rПредставляємо Вашій увазі деяку інфомацію про села Сокирянщини і їх  жителів, яка була розміщена на сторінках «Адресного покажчика всієї Румуні» на 1924-1925 рр. (Anuarul «Socec» al României-Mari: 1924 — 1925. – V. II: Provancia. – Bucuresti: Editura «Socec & Co». Soc. Anon., 1925.)

Одразу приносимо вибачення, якщо деякі прізвища написані спотворено або з помилками. Скани сторінок з календарю, які ми маємо, нажаль, далекі від хорошої якості. Крім того, і сам румунський текст не позбавлений помилок при передачі прізвищ. Деякі прізвища написані однаково, як наприклад, Черней і Чорний. При тому, що в ті часи обидва прізвища були розповсюдженні на Сокирянщині. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,