У вересні минулого року в місті Хотині — колишньому центрі Північної Бессарабии — широко відзначалася 370-а річниця Хотинської битви. Сьогодні ми переживаємо часи відновлення історії нашого краю, історичної пам’ятки народу нашого, формування нової історичної свідомості. Потрібно поступово повертатися до своїх витоків, бо, не знаючи їх, не зможемо будувати й майбутнього. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 23rd Июль 2017

Онлайн-ресурс AgroPortal.ua та асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) у лютому 2017 року оголосили про старт II Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України 2017».

Конкурс проходить за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, проекту «Німецько-український агрополітичний діалог», Посольства Франції в Україні, Асоціації фермерів і приватних землевласників України, Аграрного союзу України, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, Української асоціації активного та екологічного туризму, Науково-консультаційного центру з туризму, Асоціації гідів України та Асоціації гостинності України. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , ,

Нещодавно на теренах Інтернету з’явився новий сайт, присвячений Сокирянщині. Він так і називається – «Сокирянщина». На цьому сайті 1 вересня цього року було розміщено історичний нарис про відомих діячів Російської імперії, які навідували Сокирянщину. Автором цього нарису є письменник, історик Олексій Мандзяк – виходець з Сокирянщини. Наші читачі вже в деякій мірі знайомі з творчістю О.Мандзяка (стаття про Гвіздовецького священика Озерянського). Сьогодні представляємо Вам уривок з цього історичного нарису, але в тій мірі, в якій це більш-менш стосується Гвіздівців.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 2nd Август 2010

На сторінках нашого сайту ми пропонували і пропонуємо всім бажаючим повідомляти відомі їм дані про історію села, про видатних гвіздівчан, про значні історичні і більш сучасні сільські події та про наших сучасників, про яких на Ваш погляд слід розповісти, про селян-учасників воєн.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Як вже було зазначено у статті про прадавню історію села, по Бухарестському мирному договору 1812 року територія Бессарабії і в тому числі Гвіздівці, офіціально була приєднана до Російської імперії. Підписання договору офіційно завершило російсько-турецьку війну 1806-12 р.р.

Із приєднанням Бессарабії до Росії почався процес введення на цій території загальноросійських установ і законів. В 1813 р. були затверджені «Правила тимчасового правління Бессарабії». Перший розділ цих правил визначав, що Бессарабія перебуває на положенні особливої області в Росії й ділиться на 12 цинутів. Фактично були створені дев’ять цинутів, в тому числі — Хотинський. В області зберігалася адміністративно-управлінська структура цинутів, закладена в період, коли Дністровсько-Прутське межиріччя було складовою частиною Молдавського князівства.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Январь 2010

Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].

Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії органі­зації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з війсь­кових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке за­питання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали до­говорити, випровадили зі сходки[2].

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,