У ці дні Сокирянщина із невимовною шаною та подякою згадує нашого знаного земляка, що, на жаль, відійшов у вічність у січні цього — 2018 року.

4 вересня 2018 року Михайлу Васильовичу Мафтуляку — заслуженому працівнику культури України, почесному жителю Сокирянського району, міста Сокиряни і села Гвіздівці виповнилося б 84 роки. Тож саме в цей день родичі, друзі, знайомі, колеги, випускники та теперішні учні музичної школи, просто жителі Сокирянщини прийшли із квітами та словами шани на відкриття в музичній школі меморіальної дошки Михайлу Васильовичу Мафтуляку. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 7th Июнь 2018

5 травня 2018 року наш сайт публікував статтю завідуючої бібліотекою села Гвіздівці Руслани Куцької «Дорогами нашого життя: вулиця Шлях». А 30 травня цього ж року сільською бібліотекою за підтримки сільської ради і керівництва Сокирянської районної центральної бібліотечної системи було проведено для жителів села дуже цікавий захід — «Вулицями нашого села».

 

Пропонуємо Вашій увазі ще одну статтю Р. Куцької, присвячену цій самій темі, яку ми супроводимо фото- і відеоматеріалами з проведеного заходу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (с. Непоротове Сокирянського р-ону і с. Наславча Окницького р-ну) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 11th Апрель 2018

Скіфи майже тисячоріччя панували на території Східної Європи і значної частини Азії. З ними не змогли впоратися ні Перська імперія, ні Олександр Македонський. Але раптом відразу цей народ таємниче зник з історичного контексту, просто розчинився, залишивши після себе лише величні кургани.

 Хто такі скіфи?

Скіфи – грецьке слово, за допомогою якого елліни позначали народи, що кочують, проживають на території Причорномор’я між плинами рік Дону й Дунаю. Самі скіфи називали себе сакі. Для більшості греків Скіфія була дивовижною землею, на якій жили «білі мухи» – йшов сніг, і завжди панував холод, що, звичайно, лише відносно відповідало дійсності. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільська етнокультурна спільнота – археологічна культура мідного віку, існувала у XXVIII-XXVI ст. до н. е. Поширена на території лісостепової та частково степової смуги Правобережної України, Молдови й Східної Румунії[1]. Трипільська культура від свого початку склалася на території сучасної області Молдова (край, який включає територію сучасної Республіки Молдова і західну частину Румунії) в процесі синтезу кількох неолітичних культур на рубежі V-IV тис. до н. с. Вся подальша історія трипільських племен була пов’язана з розселенням по Правобережному Українському лісостепу. Це було поступове займання вільних чи слабо заселених іншоетнічним населенням найближчих територій, або мало характер хвиль, що виливалися на більш віддалені території переважно з району Попруття і Середнього Подністров’я[2]. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

6 серпня 2017 року в Будинку культури села Гвіздівці відбувся творчий звіт аматорських колективів у рамках районного Етнофестивалю старовинної народної пісні «З глибини віків». Урочисто розпочали святковий концерт музично  – хореографічною композицією «Як у нас на Україні» учні сільської школи під керівництвом Наталії Одажів.

Високу виконавську майстерність продемонстрували дует у складі Наталії Козловської та Леоніда Багрія з піснею «Летіть додому діти», автором якої є також виходець з Гвіздівців, почесний житель села Гвіздівці та міста Сокиряни, Заслужений працівник культури України – Михайло Мафтуляк. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , ,

pole-vinogradaПрисоединенная в01 ukr5 1812 году по Бухарестскому трактату к Российской Империи Бессарабия резко разделяется на три различных части, на северную, слегка холмистую, местами нагорную полосу, среднюю, заключающую в себе гористую и лесистую местность, известную под названием „Кодр», изрезанную горными хребтами, долинами и речками, и южную — степную, так называемый Буджак, постепенно понижающийся от Бендерского уезда к морю. Несмотря на континентальный климат, южная полоса Бессарабии, благодаря Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Приєднана в 1812 році згідно з Бухарестським трактатом до01 rus1vinograd Російської Імперії Бессарабія різко поділяється на три різних частини, на північну, злегка горбкувату, місцями нагорну смугу, середню, що містить у собі гористу й лісисту місцевість, відому за назвою «Кодри», порізану гірськими хребтами, долинами й річками, і південну — степову, так званий Буджак, що поступово знижується від Бендерського повіту до моря. Незважаючи на континентальний клімат, південна смуга Бессарабії, завдяки більш теплому клімату, досить помірним зимам й тривалому Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

З багатьох випробуваних мною прийомів весняно-літніх щеплень3496728 кращої виявилася проста копуліровка. Заготівлю черешків яблуні й груші проводжу навесні, на початку активного руху соку. До такого висновку я дійшов, порівнюючи якість щеплень черешками, що були заготовлені взимку й навесні. В останніх швидше утвориться калюс і кращий загальний розвиток: за літо на цих щепленнях виросли пагони довжиною 40-50 см. Це пояснюється тим, що черешки, що були заготовлені навесні, мають більше вологи й живильних речовин у порівнянні із черешками зимової заготівлі, які під час щеплення перебувають у стадії глибокого спокою, збезводнені й дуже чутливі до високої весняної температури. Калюс у них утвориться повільніше, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 22nd Июнь 2015

75 років з дня народження Івана Івановича Гончара, директора01
 Сокирянського районного музею гончарства, керівника народного аматорського колективу «Любисток» Будинку народної творчості та дозвілля сусіднього села Коболчин, Заслуженого працівника культури України, майстра народного мистецтва відсвяткувала громадськість району 21 червня 2015 року.

Святкові урочистості пройшли у приміщенні будинку народної творчості та дозвілля с. Коболчин. У цьому селі він народився, довгий час працював у місцевій школі, а нині – очолює найкращий на Україні музей гончарства та керує самобутній хоровий колективом. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , ,