До 100-ої річниці Хотинського повстання 1919 року публікуємо окремий, найповніший на цей час, список відомих гвіздівчан – учасників Хотинського повстання і жертв румунських окупантів з числа мирних мешканців, що загинули під час придушення повстання.

 

Барчук Гаврило (Гавриїл) Георгійович, православний, рядовий, учасник Першої Світової війни. Повернувся. Згодом: учасник Хотинського повстання, потім — червоноармієць 1-го кавалерійського полку бригади Г.І. Котовського. В 1923 році нагороджений орденом «Червоного Прапору» (наказ РВСР № 202). Помер в 1942 році. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

01 rus1На честь чергової ювілейної річниці Хотинського повстання45-15 пропонуємо Вам чергову серію матеріалів про повстання, яке напевне правильніше було б називати Хотинсько-Сорокським, адже бо воно починалося з дій у районі с. Атаки Сорокського повіту і сіл Сокирянської волості Хотинського повіту, а вже потім перекинулося на територію більш наближену до Хотина.

Відразу звертаємо Вашу увагу на те, що істотні розбіжності в опису подій між спогадами різних учасників пов`язані не з тим, що хтось з них розповідає неправду, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 31st Январь 2013

pv_21691201 rus1Одним з командирів підрозділів загону Георгія Барбуци під час Хотинського повстання був Міша (саме так його здебільшого називали) Нягу. Саме його підрозділ, пройшовши через Секурянську волость, звільнив від румунських загарбників станцію Ларга й багато сіл Кельменецької волості. Насправді Нягу звали не Михайло, в Іларіон — Іларіон Степанович Нягу. Йому мабуть не подобалося це «попівське» ім`я і він перейменував себе на Михайла.

Сьогодні ми пропонуємо увазі відвідувачів сайту короткі розповіді про І.С. (Мішу) Нягу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Тракторист Василь Серебрянський з артілі ім. Котовського вирішив цього року при найменших затратах ручної праці на 50-гектарній площі виростити по 50 центнерів сухого зерна. Зобов’язання немале, і механізатор докладає всіх зусиль, щоб з честю його виконати.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сьогодні ми розповімо відвідувачам сайту про01 rus1 людину, яка, без перебільшення, зробила для нашого села більше, ніж будь хто інший.  всіх. Йдеться про почесного громадянина села, ветерана Великої Вітчизняної війни, колишнього голову колгоспу імені Котовського — Попезу Василя Федоровича.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 2nd Январь 2011

Наближається одна з досить01 rus1 значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.

Останніми часами з’явилося чимало «нових історичних даних», якими новітні «історики» намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У цьому розділі електронної Книги пам’яті села Гвіздівці викладені про гвіздівчан, які брали участь у Хотинському повстанні 1919 року проти румунських окупантів і згодом, після поразки повстання потрапили у горнило Громадянської війни, що тривала на теренах розвалин Російської імперії в період з кінця 1917 року (після більшовицької Жовтневої революції) до 25 жовтня 1922 року. По її завершенню, в подальшому, а саме 30 грудня 1922 року була створена держава Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Майже всі відомі на цей час учасники Громадянської війни з числа гвіздівчан воювали на боці Червоної армії, чому в значній мірі сприяла політика Директорії УНР стосовно Хотинського повстання і повстанців, яку повстанці вважали зрадницькою. Переважна кількість з них воювали у складі кавалерійської бригади (кавалерійського корпусу) Котовського Г.І. Відомий також один з гвіздівчан, що був вояком армії Директорії УНР. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Як вже було зазначено у статті про прадавню історію села, по Бухарестському мирному договору 1812 року територія Бессарабії і в тому числі Гвіздівці, офіціально була приєднана до Російської імперії. Підписання договору офіційно завершило російсько-турецьку війну 1806-12 р.р.

Із приєднанням Бессарабії до Росії почався процес введення на цій території загальноросійських установ і законів. В 1813 р. були затверджені «Правила тимчасового правління Бессарабії». Перший розділ цих правил визначав, що Бессарабія перебуває на положенні особливої області в Росії й ділиться на 12 цинутів. Фактично були створені дев’ять цинутів, в тому числі — Хотинський. В області зберігалася адміністративно-управлінська структура цинутів, закладена в період, коли Дністровсько-Прутське межиріччя було складовою частиною Молдавського князівства.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Январь 2010

Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].

Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії органі­зації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з війсь­кових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке за­питання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали до­говорити, випровадили зі сходки[2].

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,