До 100-ої річниці Хотинського повстання 1919 року публікуємо окремий, найповніший на цей час, список відомих гвіздівчан – учасників Хотинського повстання і жертв румунських окупантів з числа мирних мешканців, що загинули під час придушення повстання.
Барчук Гаврило (Гавриїл) Георгійович, православний, рядовий, учасник Першої Світової війни. Повернувся. Згодом: учасник Хотинського повстання, потім — червоноармієць 1-го кавалерійського полку бригади Г.І. Котовського. В 1923 році нагороджений орденом «Червоного Прапору» (наказ РВСР № 202). Помер в 1942 році. Читати запис повністю »
Мітки: 100, 1919, Бессарабія, Гвіздівці, Георгій Барбуца, книга, Котовський, пам'ять, повіт, повстання, років, село, список, сто, учасники, Хотинське, Хотинський
На честь чергової ювілейної річниці Хотинського повстання
пропонуємо Вам чергову серію матеріалів про повстання, яке напевне правильніше було б називати Хотинсько-Сорокським, адже бо воно починалося з дій у районі с. Атаки Сорокського повіту і сіл Сокирянської волості Хотинського повіту, а вже потім перекинулося на територію більш наближену до Хотина.
Відразу звертаємо Вашу увагу на те, що істотні розбіжності в опису подій між спогадами різних учасників пов`язані не з тим, що хтось з них розповідає неправду, Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Атакі, Барбуца, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, історія, Каларашовка, Котовський, краєзнавство, минуле, Молдова, Нягу, область, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, спогади, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, учасники, Хотин, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
Одним з командирів підрозділів загону Георгія Барбуци під час Хотинського повстання був Міша (саме так його здебільшого називали) Нягу. Саме його підрозділ, пройшовши через Секурянську волость, звільнив від румунських загарбників станцію Ларга й багато сіл Кельменецької волості. Насправді Нягу звали не Михайло, в Іларіон — Іларіон Степанович Нягу. Йому мабуть не подобалося це «попівське» ім`я і він перейменував себе на Михайла.
Сьогодні ми пропонуємо увазі відвідувачів сайту короткі розповіді про І.С. (Мішу) Нягу. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, бригада, Буковина, волость, восстание, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, історія, кавалерист, Котовський, краєзнавство, минуле, Молдова, Нягу, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинское, Хотинський, Чернівецька
Тракторист Василь Серебрянський з артілі ім. Котовського вирішив цього
року при найменших затратах ручної праці на 50-гектарній площі виростити по 50 центнерів сухого зерна. Зобов’язання немале, і механізатор докладає всіх зусиль, щоб з честю його виконати.
Мітки: археологія, Бессарабія, Босак, бригада, бригадир, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, Дністер, дослідження, історія, колгосп, Котовський, краєзнавство, минуле, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, помічник, посівна, район, Секурянська, село, Серебрянський, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, тракторист, тракторна, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька
Сьогодні ми розповімо відвідувачам сайту про
людину, яка, без перебільшення, зробила для нашого села більше, ніж будь хто інший. всіх. Йдеться про почесного громадянина села, ветерана Великої Вітчизняної війни, колишнього голову колгоспу імені Котовського — Попезу Василя Федоровича.
Мітки: 1944, археологія, Бессарабія, Білоруський, Буковина, Василь Федорович, Велика вітчизняна, ветеран, війна, водій, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, історія, колгосп, Котовський, краєзнавство, минуле, місто, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, Попеза, почесний громадянин, район, Секурянська, Секурянський, село, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, фронт, Хотинський, Чернівецька
Наближається одна з досить
значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.
Останніми часами з’явилося чимало «нових історичних даних», якими новітні «історики» намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.
Мітки: 1919, 1940, автрійці, Андрій Мартишок, Арсен Колісник, археологія, Атакі, Барбуца, Барчук Яків, Бельці, Бессарабія, бійці, Божек Володимир, бригада, Бричани, бронепоїзд, бронепотяг, Буковина, влада, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Гібай Петро, Григорій Барчук, директорія, Дмитро Каленчук, Дмитро Чабан, Дністер, дослідження, Збруч, Зібрєєв Трохим, зміна, Іван Герасимчук, Іван Руснак, історія, кешування, Клокушна, командир, комуністична партія, Кормань, Котовський, котовці, краєзнавство, Кривкин Михайло, Леонід Воронянський, Мендиківці, Микола Дубчак, Микола Скутельник, Микола Сологуб, минуле, Мирон Ткач, Могилів-Подільський, Молдова, область, Окниця, окупація, Олексій Ткаченко, Онут, Павло Олійник, партизани, Петлюра, петлюрівці, Петро Олійник, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Просвірін, Радянська, район, ріка, річниця, Романківці, Рудь, румуни, румунська, рух, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, селян, Сербичани, Синя дивізія, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, станція, стихійни, сучасність, Україна, УРСР, учасники, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці, Швець, Яків Руснак
У цьому розділі електронної Книги пам’яті села Гвіздівці викладені 
про гвіздівчан, які брали участь у Хотинському повстанні 1919 року проти румунських окупантів і згодом, після поразки повстання потрапили у горнило Громадянської війни, що тривала на теренах розвалин Російської імперії в період з кінця 1917 року (після більшовицької Жовтневої революції) до 25 жовтня 1922 року. По її завершенню, в подальшому, а саме 30 грудня 1922 року була створена держава Союз Радянських Соціалістичних Республік.
Майже всі відомі на цей час учасники Громадянської війни з числа гвіздівчан воювали на боці Червоної армії, чому в значній мірі сприяла політика Директорії УНР стосовно Хотинського повстання і повстанців, яку повстанці вважали зрадницькою. Переважна кількість з них воювали у складі кавалерійської бригади (кавалерійського корпусу) Котовського Г.І. Відомий також один з гвіздівчан, що був вояком армії Директорії УНР. Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1922, 1940, археологія, Барчук, Бессарабія, бійці, Бойко, бригада, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, громадянська війна, Грушецький, дослідження, загинули, історія, Колісник, Костриж, Котовський, краєзнавство, Кривкін, Кучерявий, минуле, Молдова, область, Олійник, організатори, орден Червоного Прапора, Пазюк, Пижівський, Північна, повіт, Подністров'я, район, розстріл, румунська окупація, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, спротив, СРСР, сучасність, Тимчук, Ткач, Україна, УРСР, учасники, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область, Швець, Шеремет
Як вже було зазначено у статті про прадавню історію села, по
Бухарестському мирному договору 1812 року територія Бессарабії і в тому числі Гвіздівці, офіціально була приєднана до Російської імперії. Підписання договору офіційно завершило російсько-турецьку війну 1806-12 р.р.
Із приєднанням Бессарабії до Росії почався процес введення на цій території загальноросійських установ і законів. В 1813 р. були затверджені «Правила тимчасового правління Бессарабії». Перший розділ цих правил визначав, що Бессарабія перебуває на положенні особливої області в Росії й ділиться на 12 цинутів. Фактично були створені дев’ять цинутів, в тому числі — Хотинський. В області зберігалася адміністративно-управлінська структура цинутів, закладена в період, коли Дністровсько-Прутське межиріччя було складовою частиною Молдавського князівства.
Мітки: 1812, 53 Волинський піхотний полк, Австро-Угорщина, археологія, Баотайцзи, бджильництво, Бендери, Бесарабська губернія, Бессарабія, Білоусівка, Буковина, Бухарестський мирний договір, волость, гайдамаки, гайдуки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгівський кавалер, Георгівський хрест, Далекий схід, дослідження, євреї, Житомирський полк, зміни, історія, кешування, Кишинів, Клокушна, Коболчин, Котовський, краєзнавство, кріпосне право, Ліпкани, Ломачинці, минуле, Молдова, область, Окниця, Османська імперія, Північна, повіт, Подністров'я, Празький полк, район, Романківці, російсько-турецька війна, Російсько-японська війна, Росія, Сандепа, Секурянська, Секурянський, село, Сенат, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Сталін, статус містечка, сучасність, Сяосуцза, Туреччина, тютюноводство, Україна, УРСР, Хотин, Хотинський, Хотинський повіт, цар Микола, цар Олександр, царський уряд, Чернівецька, шинок
Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].
Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії організації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з військових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке запитання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали договорити, випровадили зі сходки[2].
Мітки: 8-я армия, австрійська армія, австрійські війська, Австро-Угорщина, археологія, Атаки, Бельці, Бессарабія, більшовики, Бричани, бронепоезд, бронепоїзд, Буда, Буковець, Буковина, волость, гайдамаки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Декрет о земле, Днестр, Дністер, дослідження, Ержово, зміни, історія, кешування, Клокушна, Кормань, Котовский, Котовський, краєзнавство, Ломачинці, Мендиківці, меншовики, минуле, Могилів-Подільський, Молдова, область, Ожево, Окниця, партизани, петлюрівці, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Полищук, Поліщук, район, Романківці, Румунія, румунська окупація, Рыбница, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, Сталін, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинское восстание, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці
