Феномен українського козацтва полягає в тому, що в жодній країні козацтво не виконувало тих суспільних функцій, які випали на його долю в Україні. Саме козаки стали основною силою в боротьбі за українську державність, за український народ.
Перше знайомство з територією межиріччя Дунаю й Дністра в українських козаків відбулося ще на початку XVI століття. Перше згадування про похід у наш край датується 1509 роком, коли група козаків під командуванням отамана Семена Олельковича захопила Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, війни, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, задунайські, імперія, історія, козаки, краєзнавство, минуле, область, Північна, повіт, Подністров'я, Польща, район, російська, Росія, Секурянська, Секурянський, село, січь, Сокирянський, Сокирянщина, сучасність, Туреччина, Україна, Хотинський, Чернівецька
Сьогодні ми пропонуємо Вашій увазі наш переклад досить цікавої статті
молдовського дослідника радянських часів — Б.Н. Флорі, яка стосується взаємовідносин запорізьких козаків, Молдовського князівства і Московського царства у 70-х роках 16-го сторіччя. Ця стаття була опублікована у збірнику «Карпато-дунайские земли в средние века», виданому Академією наук СРСР і Академією наук Молдавської РСР (Кишинів, «Штиинца», 1975). Стаття у збірнику низивалася «Росія і походи запорожців у Молдавію в 70-х роках ХVI ст.», але ми цьому матеріалові при цій публікації дали дещо іншу назву, адже безпосередньо про молдавські походи запоріжців у статті вказано не так вже і багато.
Мітки: Австрія, Бессарабія, Буковина, війни, Габсбурги, Гвіздівці, Грозний, дипломатія, донські, запорізські, Іван, Іоан, історія, князівство, князь, козаки, король, Крим, Кримське, Молдавія, Молдова, Молдовська, Молдовське, Московське, набіги, область, орда, Острожський, політика, Польща, походи, район, Росія, РСР, село, Сокирянський, СРСР, Стамбул, Туреччина, Україна, ханство, царство, Ченівецька, Швеція
302 роки минуло, як відбулася
Полтавська битва між військами Петра І-го, з одного боку, та військами шведського короля Карла XII-го і гетьмана Мазепи, з іншого боку (27 червня (8 липня) 1709 року). Здавалося б, що ця битва була далеко від нашого краю, але насправді, ця битва для нас була лише початком подій, які більш ніж істотно вплинули на населення Північної Бессарабії. І от влітку цього – 2011 року як раз виповнюється 300 років, як ці події трагічно завершилися для села Гвіздівці і для більшості селян краю. Ми впевнені, що відомості, які викладені в цьому історичному матеріалі, будуть новиною для мешканців села.
Мітки: 1709, 1711, армія, археологія, Бендери, Бессарабія, битва, Болгарія, Буковина, відносини, війна, воєвода, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, гетьман, Девлет-Гирей, дефтер, договір, дослідження, імперія, історія, Кантемир, Карл 12, Клокушна, козаки, король, краєзнавство, Мазепа, Мандзяк, минуле, мирний, мито, Молдова, молдовське князівство, область, окупація, османи, Османська, Петро І, Пилип Орлик, Північна, повіт, податки, Подністров'я, Полтава, Полтавська, похід, Прутська, Прутський, район, роковини, російська, російсько-турецька, Росія, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокирянський, Сокирянщина, Софія, СРСР, Стамбул, султан, сучасність, татари, ткурецька, Туреччина, турки, Україна, ультиматум, УРСР, фанаріоти, фортеця, хан, Хотинський, Чернівецька, шведи, шведська, Швеція, яничари
Пропонуємо відвідувачам нашого сайту ознайомитися с уривком з
історичної трагедії Т.Г. Шевченка «Никита Гайдай» (1841 рік). Трагедія була написана Тарасом Григоровичем російською мовою, уривок був опублікований в російському літературному журналі XIX-го сторіччя (виходив у 1840—1845 роках).
В зв’язку з російськомовним текстом твір на цей час став менш відомим, саме тому ми і нагадуємо про нього, адже зміст цього уривку повинен нагадувати нам – чиї ми сини, щоб ми не були «серцем нищими калеками»!
Мітки: 1841, XIX сторіччя, журнал Маяк, історія, козаки, козацтво, літературний, Наливайко, Никита Гайдай, Остряниця, патріотизм, поляки, трагедія, Україна, Шевченко
На сторінці давньої історії нашого села вже розповідалося, що
територія Бессарабії, до якої завжди входило село Гвіздівці, була остаточно звільнена від турецького панування і офіційно увійшла до складу Російської імперії у 1812 році по Бухарестському мирному договору, який було укладено між Росією і Туреччиною. Підписання договору завершило тривали і виснажливі війни з турками, які вели на території Бессарабії і молдавські господарі, і поляки, і українські козаки і росіяни.
Мітки: 1805, 1806, 1807, 1812, Акерман, археологія, Багратіон, Бессарабія, Буковина, Бухарест, бухарестський, Валахія, Вендори, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, Дунайська армія, зміни, Ізмаїл, імператор, історія, Каменський, кешування, Кілія, козаки, краєзнавство, Кутузов, Ланжерон, минуле, мирний договір, Молдавія, Молдова, область, Олександр, Османська імперія, Північна, повіт, Подністров'я, поляки, Порта, Прозоровський, Прут, район, Російська імперія, російсько-турецька війна, Росія, Рум’янцев, Рущук, Секурянська, Секурянський, село, Сербія, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, султан, сучасність, Тільзіт, трактат, Туреччина, турки, Україна, УРСР, Франція, Хотин, Хотинський, цар, Чернівецька, Яси
