Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара» розроблена цікава лекція-коментар про традиційні українські свята, які протягом життя багатьох поколінь стали невід’ємною часткою народного побуту на більшості українських територій. При цьому вони здавна закорінені не лише в християнській традиції, але й поза нею, виходячи за межі церковних конфесій і громад.

Християнський зміст цих свят доповнюється суто народними яскравими моментами, що відображають український світогляд і ментальність − тому вони сьогодні продовжують об’єднувати українців незалежно від місця проживання, релігійних та політичних уподобань. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 12th Декабрь 2019

Свято Андрія Первозванного колись було особливе за своїми розвагами. Тому багатьом пригадуються «збитки» парубків, ворожіння дівчат, пустощі та гуляння, що гамірно проходили в ніч з 12-го на 13-те грудня.

Цікавими спогадами про місцеве святкування цього давнього свята поділилась сьогодні із учнями 5-го класу, запрошена до бібліотеки села Гвіздівці Гуцол Надія Захарівна. А ще тьотя Надя навчала майбутніх господинь готувати коржі з маком, адже ця страва є традиційною для свят, що відзначаються пісними днями. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

admin on 22nd Февраль 2019

У зв’язку з поєднанням наших дохристиянських традицій з православним календарем, комплекс обрядів зустрічі весни не був приуроченим до конкретного дня, а роздробився на окремі елементи, які існували на відрізку від свята Стрітення аж до дня Юрія або й до Зелених Свят.

Отож, прогнавши зиму, наші предки починали кликати, гукати, заклинати, закликати весну. Не в змозі пояснити закономірності зміни пір року, вони боялися, що зима може залишитися назавжди. Для того, щоб унеможливити це, прикликали весну різними магічними діями та формулами — обрядами, жертвоприношеннями, молитвами (піснями-заклинаннями). Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 6th Февраль 2019

Стрімкого розвитку лозоплетіння набуло в тих регіонах України, де були або значні масиви верболозу, або сприятливі природно-географічні умови для його культивування (як, зокрема і в Гвіздівцях та інших частинах Північної Бессарабії, які увійшли до складу України в 1940 році — прим. адм. сайту).

Щодо матеріалу та технології його обробки, то вербу заготовляли й обробляли по-різному, залежно від того, яку сировину хотіли отримати: з корою – «сіру» (неокоровану) чи без кори – «білу» (окоровану). Зокрема, верболіз, який плели не Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

admin on 14th Январь 2019

За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем) — Щедрий Вечір. Це — залишок стародавнього, цілком імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об’єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки (Маланки).

Внаслідок розбіжності, яка існує між  діючим на цей час Григоріанським календарем та Юліанським календарем, українці та росіяни святкують Новий рік двічі в році: офіційно початок Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою давнього календарного обрядового циклу, сьогодні носить назву Старого Нового року, а в церковній обрядності — Свято Василя. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , ,

Вулиця в Гвіздівцях. 60-ті роки ХХ-го ст.

Аліна Ярова

 

Народне житло належить до фундаментальних галузей традиційної культури будь-якого етносу, в тому числі й українців. Основним типом традиційного житла всюди в Україні є хата. Це затишна, найчастіше білена зовні і всередині, будівля під солом’яним дахом. Такі житлові споруди тягнуться широкою смугою середньої і південної частини України від Карпат на схід майже до Орловської області, що в Росії. Наш сайт вже дещо писав про будівництво Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

admin on 8th Апрель 2017

Неділя за тиждень перед Великоднем називається «Вербною». За християнським вченням у цей час Спаситель Христос заїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.

У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі — старі й малі, — бо «гріх не піти до церкви, як святять вербу». Коли закінчується Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Март 2017

30 березня у народі відзначають «Теплого Олекси» — День святого Преподобного Олексія (Алексія), людини Божої, який жив у IV столітті. Батьки одружили його з багатою римлянкою, але Олексій покинув дружину і присвятив своє життя Богові. У місті Едесса в Сирії він 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Діва Марія з’явилася паламареві і сповістила, що Олексій є чоловіком Божим.

Преподобний Алексій народився в Римі в родині благочестивих і жебраколюбивих Євфіміана й Аглаїди. Вони довгий час були бездітні й невпинно молили Господа про дарування потомства. І Господь утішив подружжя народженням сина Алексія. У шість років отрок почав учитися й успішно вивчав світські науки, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 14th Декабрь 2016

Руслана Куцька

Днями у моїх Гвіздівцях — Храмове свято[1], і хочеться, щоб у родинному колі, чи у колі друзів за святковим столом поговорили про хороше, цікаве, рідне. А що може бути цікавіше історії свого села, своїх односельчан?

У бібліотеці є чимало давніх фото наших дідів-прадідів. Майже всі мені не знайомі, бо люди ці вже покійні, але вони наші односельці. Я дивлюсь на ці прості обличчя і бачу такі непрості долі. Голо­домори, наймитування… На фото босі ноги, бідненька одежина, десь видніє хата — мазанка під соломою. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Ніколай Іванович Надєждін (17.X.1804 — 23.I.1856) — російськийNadezdin літературний критик, філософ і вчений, майстер науково-художньої прози ХІХ-го століття. Саме він був одним з перших критиків, що висвітлював театральну постановку гоголівського «Ревізора». І у всім, про що він пише, Н.І. Надеждін завжди достовірний та переконливий. Його описи, нариси захоплюючі й до того ж дають художнє задоволення. Можливо, отут позначився в ньому професор, адже він, будучи викладачем у Московському університеті, завжди викликав захоплення у вихованців своїми знаннями й красномовством. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,