5 травня 2018 року наш сайт публікував статтю завідуючої 
бібліотекою села Гвіздівці Руслани Куцької «Дорогами нашого життя: вулиця Шлях». А 30 травня цього ж року сільською бібліотекою за підтримки сільської ради і керівництва Сокирянської районної центральної бібліотечної системи було проведено для жителів села дуже цікавий захід — «Вулицями нашого села».
Пропонуємо Вашій увазі ще одну статтю Р. Куцької, присвячену цій самій темі, яку ми супроводимо фото- і відеоматеріалами з проведеного заходу. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, бібліотека, Буковина, волость, вулиці, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, Захід, історія, колектив, краєзнавство, культура, минуле, Молдова, музичний, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька
Богдан Рідуш
Павло Нечитайло,
Дмитро Тимчук
Першу згадку про печери біля с. Василівка (Сокирянський р-н) знаходимо у щоденнику фризького мандрівника XVII ст. Ульріха фон Вердума. Про необхідність археологічного дослідження печер біля с. Василівці вперше висловився викладач Кишинівської духовної семінарії В. Курдіновський. Він припускав, що у тих печерах жили “монастырские насельники” (Курдиновскій, 1918).
У 1962 році Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Василівка, Дністер, дослідження, історія, краєзнавство, печери, село, скелі, Сокирянщина
Трипільська етнокультурна спільнота – археологічна
культура мідного віку, існувала у XXVIII-XXVI ст. до н. е. Поширена на території лісостепової та частково степової смуги Правобережної України, Молдови й Східної Румунії[1]. Трипільська культура від свого початку склалася на території сучасної області Молдова (край, який включає територію сучасної Республіки Молдова і західну частину Румунії) в процесі синтезу кількох неолітичних культур на рубежі V-IV тис. до н. с. Вся подальша історія трипільських племен була пов’язана з розселенням по Правобережному Українському лісостепу. Це було поступове займання вільних чи слабо заселених іншоетнічним населенням найближчих територій, або мало характер хвиль, що виливалися на більш віддалені території переважно з району Попруття і Середнього Подністров’я[2]. Читати запис повністю »
Мітки: Днестр, дослідження, історія, культура, область, пам'ятки, памятники, поховання, район, Сокирянский, Сокирянський, Сокирянщина, Трипілля, Трипільська, триполье, трипольская, Чернівецька, Черновицкая
О. Кучерявий
О. Мандзяк
У цілому, життя у Гвіздівцях (як і у всіх навколишніх селах) в період румунської окупації, мало відрізнялося від середньовічного. Воно і за «царя» не дуже відрізнялося, різниця мабуть була лише у відсутності за царських часів «палочної дисципліни» з боку посадових осіб місцевого і державного управління, яке стало притаманним для представників румунської влади і навіть тих, хто поряд з владою лише «крутився». Та й поміщики після смерті Самсоніхи[1] ніколи не застосовували побиття до селян. Також, за царських часів, порівняно з періодом румунської окупації, для більшої частини селян були більш доступними товари тогочасного промислового виробництва. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, вечорниці, виготовлення, вирощування, влаштування, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дитячі, дозвілля, дослідження, ігри, історія, їжа, коноплі, краєзнавство, меблі, минуле, Молдова, молодь, область, одяг, Північна, піч, пічка, побудова, побут, повіт, посидіньки, район, Секурянська, Секурянський, село, сілянській, Сокирянський, Сокирянщина, страви, сучасність, Україна, устрій, харчування, хата, Хотинський, Чернівецька
Олексій Мандзяк
У 1969 році в Україні побачив світ унікальний енциклопедичний довідник «Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область», який був виданий в рамках 26-ти томного проекту «Історія міст і сіл Української РСР», де кожний том висвітлював історію населених пунктів окремої області України.
За словами краєзнавців Сокирянщини, вихід цієї книги для них став справжнім святом. Інформація про історію населених пунктів із цього видання для них послужила підмурком на якому вони зводили стіни своїх досліджень. Майже теж саме можна сказати про тодішнє керівництво району і голів сільських Рад. Щоправда, деякі чиновники не дуже вчитувалися, не розібравшись чи не розуміючи різницю між «першою згадкою» Читати запис повністю »
Мітки: археология, археологія, Бессарабия, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гваздауцы, Гвіздівці, Гвоздауцы, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, география, географія, дослідження, исследования, история, історія, краеведение, краєзнавство, минуле, Молдавия, Молдова, область, Північна, повіт, Поднестровье, Подністров'я, прошлое, район, Северная, Секурянская, Секурянский, Секурянська, Секурянський, село, современность, Сокирянский, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, СССР, сучасність, уезд, Украина, Україна, УРСР, УССР, Хотинский, Хотинський, Чернівецька, Черновицкая
Олег Кучерявий
Олексій Мандзяк
Не дивлячись на те, що Велика Вітчизняна війна все більш віддалялася від села, а згодом і взагалі завершилася, вона ще дуже довго давалася взнаки. У Гвіздівцях за роки війни більш як 600 чоловіків були мобілізовані, воювали, або працювали на трудовому фронті (трудармія) на Уралі та в Сибіру аж до 1953 року. Тобто, близько третини працездатного населення села було відірвано від сімей, від свого власного та державного господарства, що не могло не позначиться на його стані. З числа мобілізованих гвіздовчан загинули біля 200 чоловіків – їх сім’ї осиротіли, стали ще біднішими. Відповідно, вони недоїдали, а подекуди і жили впроголодь. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, війна, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, голод, голодомор, дослідження, епідемія, історія, краєзнавство, минуле, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, тиф, Україна, УРСР, хвороба, Хотинський, Чернівецька
Представляємо Вашій увазі деяку інфомацію про села Сокирянщини і їх жителів, яка була розміщена на сторінках «Адресного покажчика всієї Румуні» на 1924-1925 рр. (Anuarul «Socec» al României-Mari: 1924 — 1925. – V. II: Provancia. – Bucuresti: Editura «Socec & Co». Soc. Anon., 1925.)
Одразу приносимо вибачення, якщо деякі прізвища написані спотворено або з помилками. Скани сторінок з календарю, які ми маємо, нажаль, далекі від хорошої якості. Крім того, і сам румунський текст не позбавлений помилок при передачі прізвищ. Деякі прізвища написані однаково, як наприклад, Черней і Чорний. При тому, що в ті часи обидва прізвища були розповсюдженні на Сокирянщині. Читати запис повністю »
Мітки: археология, археологія, Бессарабия, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гваздауцы, Гвіздівці, Гвоздауцы, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, география, географія, дослідження, исследования, история, історія, краеведение, краєзнавство, минуле, Молдавия, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, прошлое, район, Северная, Секурянская, Секурянский, Секурянська, Секурянський, село, современность, Сокирянский, Сокирянський, Сокирянщина, сучасність, уезд, Украина, Україна, Хотинский, Хотинський, Чернівецька, Черновицкая
У чому найцінніший скарб нашого суспільства? Ну, звісно ж, – у
дітях. Вони, як відомо, квіти нашого життя. І від того, який приклад ми їм подаємо, як виховуємо їх, які зерна добра та справедливості в них закладаємо, залежить не тільки їхнє майбутнє, а й майбутнє нашої країни.
Відповідно основу формування особистості дитині закладають у сім’ї, саме від батьків залежить найбільше, яким стане їхнє чадо. Але неабияке значення для розвитку маляти має і перший дошкільний заклад, де дитина вчиться перебувати серед своїх ровесників, де адаптується до потреб суспільства, де здобуває свої перші, але вже такі вагомі зернинки знань. У дитячому садочку складаються в найбільш досконалій Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, географія, детсад, детский, дитячій, діти, дослідження, дошкільний, заклад, історія, краєзнавство, минуле, область, Північна, район, сад, садик, садок, садочок, село, Сокирянський, Сокирянщина, сучасність, Україна, Чернівецька
Читачі сайтів «Гвіздівці» і «Сокирянщина» давно знайомі з
відомим журналістом, письменником і краєзнавцем Олександром Дмитровичем Чорним. Його статті стали справжнім інформаційним скарбом, як для нашого сайту, так і для історико-краєзнавчого альманаху «Сокирянщина», який виходив за сприяння сайту.
Ця людина своїм трудом, самовіддачею, професіоналізмом і щирою любов’ю до рідного краю зробила багато для збереження історичної спадщини Сокирянщини для майбутніх поколінь. З дослідницькою метою він неодноразово побував у всіх селах Сокирянщини і багатьох інших Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, Гвіздівці, географія, дослідження, етнографія, журналіст, заслужений, історія, краєзнавство, минуле, мистецтво, нагорода, область, Північна, Подністров'я, Президент, район, село, Сокирянський, Сокирянщина, сучасність, Указ, Україна, Чернівецька, Чорний
19 серпня 2016 року о 10.00 годині в центрі міста Сокиряни,
по вул. Т.Шевченка традиційно відбудеться районне «Свято меду».
Рішення про проведення традиційного районного Свята меду було прийнято 8 серпня 2016 року на засіданні оргкомітету під головуванням т.в.о. голови райдержадміністрації Петра Бескупського та голови районної ради Василя Козака.
За задумом організаторів свята всі бажаючі матимуть змогу не тільки скуштувати свіжий солодкий нектар, а й освятити його. Разом з продукцією Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, волость, Дністер, дослідження, етнографія, історія, краєзнавство, мед, минуле, мистецтво, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, районний, свято, Секурянська, Сокирянський, Сокирянщина, сучасність, Україна, фестиваль, Хотинський, Чернівецька, ярмарок
