Безперервним потоком сюди прибувають вантажі. будівельний камінь,kons2 цегла, балки-перекриття, імпортне обладнання – все для нового заводу, що має переробляти місцеву сировину.

На будівельній площадці кипить напружена робота. За короткий час тут збудовано приміщення трансформаторної станції, котельної, будується заводоуправління, піднімаються стіни гуртожитку, а поряд закладають фундамент 24-квартирного будинку. Екскаватор та бульдозери вирівнюють площадки під корпуси цехів.

Через три роки тут працюватиме великий плодоконсервний завод. Він випускатиме варення і компоти, маринади, повидло, соки. Його продуктивність – 8,5 мільйонів умовних банок продукції. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

9 травня 2018 року виповнилося 46 років відтоді, як з’явився в Сокирянах пам’ятник сокирянцям, що загинули у Велику Вітчизняну війну. Як людина, що була причетна до організації його спорудження, хочу розповісти читачам про те, як усе робилося…

Ініціаторами побудови монументу були секретар парткому колгоспу ім. Шевченка Анатолій Дмитрович Овечкін та голова цього колгоспу Василь Йосипович Вамеш. Тоді всі розуміли, що треба було не тільки замовити проект, знайти його виконавця, щоб спорудити пам’ятник, а й виконати велику пошукову роботу – зібрати всі дані про сокирянців, життя яких забрала війна. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 7th Июнь 2018

5 травня 2018 року наш сайт публікував статтю завідуючої бібліотекою села Гвіздівці Руслани Куцької «Дорогами нашого життя: вулиця Шлях». А 30 травня цього ж року сільською бібліотекою за підтримки сільської ради і керівництва Сокирянської районної центральної бібліотечної системи було проведено для жителів села дуже цікавий захід — «Вулицями нашого села».

 

Пропонуємо Вашій увазі ще одну статтю Р. Куцької, присвячену цій самій темі, яку ми супроводимо фото- і відеоматеріалами з проведеного заходу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Богдан Рідуш

Павло Нечитайло,

Дмитро Тимчук

Першу згадку про печери біля с. Василівка (Сокирянський р-н) знаходимо у щоденнику фризького мандрівника XVII ст. Ульріха фон Вердума. Про необхідність археологічного дослідження печер біля с. Василівці вперше висловився викладач Кишинівської духовної семінарії В. Курдіновський. Він припускав, що у тих печерах жили “монастырские насельники” (Курдиновскій, 1918).

У 1962 році Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , ,

Трипільська етнокультурна спільнота – археологічна культура мідного віку, існувала у XXVIII-XXVI ст. до н. е. Поширена на території лісостепової та частково степової смуги Правобережної України, Молдови й Східної Румунії[1]. Трипільська культура від свого початку склалася на території сучасної області Молдова (край, який включає територію сучасної Республіки Молдова і західну частину Румунії) в процесі синтезу кількох неолітичних культур на рубежі V-IV тис. до н. с. Вся подальша історія трипільських племен була пов’язана з розселенням по Правобережному Українському лісостепу. Це було поступове займання вільних чи слабо заселених іншоетнічним населенням найближчих територій, або мало характер хвиль, що виливалися на більш віддалені території переважно з району Попруття і Середнього Подністров’я[2]. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

О. Кучерявий

О. Мандзяк

У цілому, життя у Гвіздівцях (як і у всіх навколишніх селах) в період румунської окупації, мало відрізнялося від середньовічного. Воно і за «царя» не дуже відрізнялося, різниця мабуть була лише у відсутності за царських часів «палочної дисципліни» з боку посадових осіб місцевого і державного управління, яке стало притаманним для представників румунської влади і навіть тих, хто поряд з владою лише «крутився». Та й поміщики після смерті Самсоніхи[1] ніколи не застосовували побиття до селян. Також, за царських часів, порівняно з періодом румунської окупації, для більшої частини селян були більш доступними товари тогочасного промислового виробництва. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

78451295Олексій Мандзяк

У 1969 році в Україні побачив світ унікальний енциклопедичний довідник «Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область», який був виданий в рамках 26-ти томного проекту «Історія міст і сіл Української РСР», де кожний том висвітлював історію населених пунктів окремої області України.

За словами краєзнавців Сокирянщини, вихід цієї книги для них став справжнім святом. Інформація про історію населених пунктів із цього видання для них послужила підмурком на якому вони зводили стіни своїх досліджень. Майже теж саме можна сказати про тодішнє керівництво району і голів сільських Рад. Щоправда, деякі чиновники не дуже вчитувалися, не розібравшись чи не розуміючи різницю між «першою згадкою» Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Октябрь 2016

Олег Кучерявий2589

Олексій Мандзяк

Не дивлячись на те, що Велика Вітчизняна війна все більш віддалялася від села, а згодом і взагалі завершилася, вона ще дуже довго давалася взнаки. У Гвіздівцях за роки війни більш як 600 чоловіків були мобілізовані, воювали, або працювали на трудовому фронті (трудармія) на Уралі та в Сибіру аж до 1953 року. Тобто, близько третини працездатного населення села було відірвано від сімей, від свого власного та державного господарства, що не могло не позначиться на його стані. З числа мобілізованих гвіздовчан загинули біля 200 чоловіків – їх сім’ї осиротіли, стали ще біднішими. Відповідно, вони недоїдали, а подекуди і жили впроголодь. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

00001rПредставляємо Вашій увазі деяку інфомацію про села Сокирянщини і їх  жителів, яка була розміщена на сторінках «Адресного покажчика всієї Румуні» на 1924-1925 рр. (Anuarul «Socec» al României-Mari: 1924 — 1925. – V. II: Provancia. – Bucuresti: Editura «Socec & Co». Soc. Anon., 1925.)

Одразу приносимо вибачення, якщо деякі прізвища написані спотворено або з помилками. Скани сторінок з календарю, які ми маємо, нажаль, далекі від хорошої якості. Крім того, і сам румунський текст не позбавлений помилок при передачі прізвищ. Деякі прізвища написані однаково, як наприклад, Черней і Чорний. При тому, що в ті часи обидва прізвища були розповсюдженні на Сокирянщині. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 30th Сентябрь 2016

У чому найцінніший скарб нашого суспільства? Ну, звісно ж, – уimg_2278-200x200 дітях. Вони, як відомо, квіти нашого життя. І від того, який приклад ми їм подаємо, як виховуємо їх, які зерна добра та справедливості в них закладаємо, залежить не тільки їхнє майбутнє, а й майбутнє нашої країни.

Відповідно основу формування особистості  дитині закладають у сім’ї, саме від батьків залежить найбільше, яким стане їхнє чадо. Але неабияке значення для розвитку маляти має і перший дошкільний заклад, де дитина вчиться перебувати серед своїх ровесників, де адаптується до потреб суспільства, де здобуває свої перші, але вже такі вагомі зернинки знань. У дитячому садочку складаються в найбільш досконалій Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,