Коли думаю інколи про кращі риси люди сьогодення, зокрема, про трударів — односельчан, то завжди серед інших згадую помічника бригадира тракторної бригади Анатолія Потульницького. І хоч цей скромний, тактовний чоловік «на перший погляд ні чим особливим не виділяється в колі товаришів, друзів і у нього на грудях не сяють урядові нагороди, та думати про нього, зустрічатись з ним кожному приємно. Бо Анатолій Вікторович не лише гарний співбесідник, вміє підтримати розмову на будь-яку тему, а й сам непоганий оповідач, порадник.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сегодня мы расскажем о еще одного из гвоздовчан, которой, без всякого сомнения, заслуживает уважение и долгую память селян. Это — Павел Васильевич Голяк, который в страшные времена ужасного голода 1946-47 годов спас немало жителей села от голодной смерти. Именно ему должны быть благодарны за жизнь не только те — кто сам выжил, благодаря бескорыстной помощи Павла Васильевича, а и сотни (а может и тысячи) потомков спасенных им людей.

Павел Васильевич Голяк родился в селе Гвоздовцы в 1898 году. Его отец Василий работал рабочим на строительстве железной дороги. Мать Мария занималась домашним крестьянским хозяйством, а кроме того, еще была очень известной в селе знахаркой.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сьогодні ми розповімо про ще одного з гвіздовчан, якій, без усякого сумніву заслуговує на пам’ять і повагу селян. Це – Павло Васильович Голяк, який в страшні часи жахливого голоду 1946-47 років спас чимало мешканців села від голодної смерті. Саме йому мають дякувати за життя не лише ті — хто вижив, завдяки безкорисній допомозі Павла Васильовича, а й сотні (а може й тисячі) нащадків врятованих ним людей.

Павло Васильович Голяк народився в селі Гвіздівці у 1898 році. Його батько Василь працював робочим на будівництві залізниці. Мати Марія займалася домашнім селянським господарством, але крім того ще була дуже відомою в селі знахаркою.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 5th Март 2011

В центрі села Гвіздівці височить трьохповерхова споруда красуня — школа. Історія її ось яка…

Спочатку була церковно-приходська школа з двома класами, як і в інших селах. І сьогодні згадують наші старожили-сельчани своє школярство за часів румунської окупації в тій же двокімнатній хатині. Скрута і бідність переслідували, так що не до освіти було. В повоєнні роки до чотирикімнатної споруди приєднались панський будинок та хата священника.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 24th Ноябрь 2010

Публикуем на нашем сайте в переводе на русский язык работу-доклад гвоздовчанки Светланы Стрилець – «Музей — живая история села». Ранее эта работа на украинском языке уже публиковалась на сайте Черновицкого областного центра туризма, краеведения и экскурсий учащейся молодежи и на нашем сайте. Материал рассказывает о Гвоздовецком сельском краеведческом музее.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

26 червня 1940 року о 22 год. у Москві Нарком закордонних справ СРСР В. Молотов вручив румунському посланникові в СРСР Г. Девідеску ноту Радянського уряду, у якій говорилося: «… в 1918 році Румунія, користуючись військовою слабкістю Росії, насильно відторгла від Радянського Союзу (Росії) частину його території — Бессарабію… Радянський Союз ніколи не мирився з фактом насильницького відторгнення Бессарабії, про що уряд СРСР неодноразово й відкрито заявляв перед усім миром. Тепер, коли військова слабкість СРСР відійшла в минуле, а сформована міжнародна обстановка вимагає найшвидшого вирішення… невирішених питань…, радянський уряд запропонував Румунії: 1. Повернути Бессарабію Радянському Союзу. 2. Передати Радянському Союзу північну частину Буковини в границях відповідно до прикладеної карти«. Одночасно Москва виразила надію, що Румунія «прийме цю пропозицію СРСР і тим дасть можливість мирним шляхом вирішити тривалий конфлікт«.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,