Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 20th Март 2019

У статті «Невдовзі 75-та річниця звільнення краю від загарбників» від 12 березня 2019 року, як і у багатьох інших, що були опубліковані раніше, ми писали, що село Гвіздівці було звільнене у 1944 році в ході Умансько-Ботошанської наступальної операції, що проводилася військами 2-го Українського фронту з 5 березня до 17 квітня 1944 року. Але практично одночасно з цією наступальною операцією, війська 1-го Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 року здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. У ході операції були визволені міста Проскурів (нині – місто Хмельницький), Кам’янєць-Подільський, Чернівці. Радянські війська вийшли до передгір’їв Карпат. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Цей рік є багатим на знаменні пам`ятні події. Нещодавно ті наші буковинські  і бессарабські краяни, у яких ще не відсохла справжня історична пам`ять і розуміння необхідності вшанування пам`яті своїх героїчних предків, відзначили 100-річчя Величного Хотинського повстання проти румунських окупантів, що спалахнуло у січні 1919 року по всій Північної Бессарабії і в деякій мірі зачепило Поділля.

Невдовзі (22 червня 2019 року) відбудеться 78 років від того страшного дня, коли в кожну сім’ю не теренах колишнього СРСР надійшла зловісна звістка про початок великої кровопролитної війни. Її безжальне колесо прокотилося й по всій українській землі, залишивши за собою розруху і безліч людських жертв. Справжній масштаб цих великих втрат неможливо оцінити. Та навіть всевладний час не в змозі стерти із нашої пам’яті згадку про ті руйнівні події. Нам ніколи не забути цієї страшної трагедії. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

На нашому сайті опубліковано досить багато статей, присвячених подіям румунської окупації Північної Бессарабії у 1918 році і Хотинського повстання, що відбулося в січні 1919 року. Пропонуємо Вашій увазі також статтю доцента Чернівецького національного університету, кандидата історичних наук Ігоря Андрійовича Піддубного, якій досить детально дослідив дуже значний пласт документів, присвячених цим подіям, в тому числі тих, які зберігаються в Центральному державному архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО) —  колишнього Центрального державного архіву Жовтневої революції Української РСР.  Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Був 1918-ий… Двадцятилітній солдат Григорій Забудько повертався з служби у рідні Сокиряни. І хоч в морозяному повітрі сріблився передноворічний сніжок, він думав про весну. Потомственному хліборобу хотілось швидше почути спів жайворона над головою, вдихнути на повні груди пахощі розімлілої землі, за чим він скучав у фронтових окопах. Та через декілька днів вир подій примусив забути про подібні бажання… Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

9 травня 2018 року виповнилося 46 років відтоді, як з’явився в Сокирянах пам’ятник сокирянцям, що загинули у Велику Вітчизняну війну. Як людина, що була причетна до організації його спорудження, хочу розповісти читачам про те, як усе робилося…

Ініціаторами побудови монументу були секретар парткому колгоспу ім. Шевченка Анатолій Дмитрович Овечкін та голова цього колгоспу Василь Йосипович Вамеш. Тоді всі розуміли, що треба було не тільки замовити проект, знайти його виконавця, щоб спорудити пам’ятник, а й виконати велику пошукову роботу – зібрати всі дані про сокирянців, життя яких забрала війна. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 4th Сентябрь 2018

АКТ СОКИРЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ КОМІСІЇ ПО РОЗСЛІДУВАННЮ ЗЛОЧИНІВ, ЗАПОДІЯНИХ НІМЕЦЬКО-РУМУНСЬКИМИ ЗАГАРБНИКАМИ У СОКИРЯНСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13 липня 1945 р.

Ми, що підписалися нижче, комісія у складі: голови комісії — секретаря Сокирянського РК КП(б)У Схабицького Данила Івановича, членів комісії: голови виконкому райради депутатів трудящих Тимошенка Василя Лукича, заступника начальника РВ НКВС Краснова Федора Івановича, народного слідчого Білого Миколи Кириловича, священика Нікітського Миколи Миколайовича і Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Вулиця Цинцара Янки в Белграді. Фото з Вікіпедії.

Олексій Мандзяк

Цинцар Янко Попович (срб. Цинцар Јанко Поповић / Cincar Janko Popović) (1779–1833) – відомий сербський герой. Його ім’я і опис його подвигів знаходимо в народних піснях[1], баладах сербського поета і гусляра Філіпа Вишнича (1767-1834)[2], а також в патріотичній поемі «Сербиянка» (див. «Славни бој на пољу Тичару») відомого сербського письменника та історика Сіми (Сімеона) Милутиновича-Сарайлія (1791-1847)[3]. Відомий сербський письменник Мілорад Павич, зазначив, що Цинцар Янко Попович був у колі сербів, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Мітки: , , , , , , , , , ,

Село Гвіздівці. Фото з космосу

Р. Куцька

Сьогодні бібліотекам, щоб вижити потрібно бути корисними і цікавими своїй громаді. А робота з громадою завжди в першу чергу пов`язана із краєзнавством. Тому майже кожен захід у бібліотеці має краєзнавчий зміст, саме таким чином ми виховуємо любов і дбайливе ставлення до рідного краю. Краєзнавча робота — це велика пошукова робота, це конспект епохи. І кожен раз, готуючись до заходів на поставлені відповідні тематики, хочеться, щоб присутні отримали цікаву інформацію, невідомі факти, що мали місце у нашій історії і мають бути у краєзнавчому конспекті нашого краю. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,