В одній з попередніх публікацій на сайті «Гвіздівці» розповідалося про 
один зі злочинних промислів минулого (втім, і сучасності теж) – контрабанді через Дністер у роки румунської окупації Бессарабії. А сьогодні представляємо Вашій увазі цікаву статтю О.А. Гарусової з журналу «Русин», у якій розглядається дуже близько пов’язане із цим промислом і, при цьому, маловивчене питання про еміграцію в Бессарабію в роки громадянської війни. При чому, увага автора зосереджена переважно саме на ключовому епізоді «бессарабського маршруту» – переході через Дністер, у катаклізмах історії, що став прикордонною рікою.
На матеріалі архівних документів, художньої й мемуарної Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1920, 1921, анексія, Бессарабія. Молдова, біженці, білогвардійці, більшовики, війна, Вінницька, Волошкове, громадянська, Дністер, емігранти, еміграція, євреї, історія, контрабанда, контрабандисти, кордон, Молдавія, Наславча, Непоротове, область, Одеса, Одеська, окупація, переправлення, петлюрівці, прикордонники, ріка, Росія, Румунія, село, СРСР, Україна, Хмельницька, Чернівецька
До чергової річниці Хотинського повстання розпочинаємо публікацію передруків з періодичних видань різних років – про події повстання. Першою буде стаття колишнього викладача Чернівецького державного університету та редактора газети «Університетський вісник» Л.І. Васюка у науково-популярному радянському виданні «Українській історичний журнал», надрукована у 1983 році, яка, хоча і коротко, але найбільш вірно описує хронологію подій повстання. У статті розповідається не лише про події Хотинського повстання, але й про загальну ситуацію, на фоні якої спалахнуло повстання.
Мітки: археологія, Бессарабія, більшовики, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, директорія, дослідження, історія, краєзнавство, минуле, Молдова, область, петлюрівці, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УНР, УРСР, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
Представляємо читачам ще один досить цікавий історичний матеріал
з історії України – уривок глави «Гетьманство и Директория на Украине» з книги «Очерки русской Смуты» одного з головних керівників всеросійської контрреволюції під час Громадянської війни 1918-20 років, головнокомандуючого контрреволюційними «Збройними силами Півдня Росії», генерал-лейтенанта Денікіна Антона Івановича. Уривок, який пропонується Вам, присвячений часам правління гетьмана Скоропадського П.П. Дуже цікаво, що не дивлячись на тривалий проміжок часу між нашими «незалежними» роками і тими «незалежними» роками, окрім війни все майже однакове.
Мітки: 1917, 1918, австрійські, армія, Берлін, Бєлгород, біла гвардія, більшовики, Бронштейн, Валуйки, війна, Вільгельм, Вінниченко, генерал, Генштаб, германські, гетьман, головнокомандуючий, Голубович, громадянська, Денікін, дивізія, директорія, добровольча, Долгоруков, Ейхгорн, жовтнева, Збройні сили, Іоффе, кадети, кайзер, Київське, Клинці, князь, Корнілов, корніловщина, Людендорф, лютнева, Мазепа, Малоросія, Межиріччя, Мілюков, монархісти, націоналісти, Національний центр, Німеччина, Новоросія, окупація, Паріж, партія, Перша Світова, Петлюра, південний, підпілля, піхотне, Протофіс, Пуришкевич, Рада комісарів, Раковський, революція, Рильськ, Росія, румунський, Сарнаки, сердюцька, Скоропадський, союз хліборобів, СРСР, Стародуб, Троцький, Україна, уряд, фронт, Харков, юнкерське, Ющенко
Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].
Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії організації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з військових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке запитання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали договорити, випровадили зі сходки[2].
Мітки: 8-я армия, австрійська армія, австрійські війська, Австро-Угорщина, археологія, Атаки, Бельці, Бессарабія, більшовики, Бричани, бронепоезд, бронепоїзд, Буда, Буковець, Буковина, волость, гайдамаки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Декрет о земле, Днестр, Дністер, дослідження, Ержово, зміни, історія, кешування, Клокушна, Кормань, Котовский, Котовський, краєзнавство, Ломачинці, Мендиківці, меншовики, минуле, Могилів-Подільський, Молдова, область, Ожево, Окниця, партизани, петлюрівці, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Полищук, Поліщук, район, Романківці, Румунія, румунська окупація, Рыбница, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, Сталін, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинское восстание, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці
