Эта публикация является русскоязычным переводом раздела электронной Книги памяти села Гвоздовцы, в который вошли сведения о гвоздовчанах, принимавших участие в Первой Мировой войне 1914 – 1918 годов в рядах армейских подразделений Российской империи, воевавшей в составе военного союза Антанта (Россия, Сербия, Великобритания, Франция, и прочие), против военного союза, так называемых, Центральных государств (Германская, Австро-Венгерская и Османская империи, Болгарское царство).

У нас пока отсутствуют какие бы то ни было сведения о службе гвоздовчан в этот период в армиях иных государств.   Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Эта публикация является русскоязычным переводом раздела электронной Книги памяти села Гвоздовцы, в который вошли сведения о гвоздовчанах, которые проходили воинскую службу в армии Российской империи в период с 1812 года и до 28 июня 1914 года, то есть – до начала Первой мировой войны.

Почему только с 1812 года? Потому, что вряд ли когда-то нам удастся найти информацию о воинах — гвоздовчанах более давних времён.

Раздел включает имеющиеся сведения о гвоздовчанах – солдатах рекрутских наборов, солдатах действительной военной службы (относительный аналог современной срочной воинской службы). Конечно, в этот раздел Книги памяти вошли так же и сведения о тех солдатах, которые находясь на службе до 1914 года, со временем принимали участие и в Первой Мировой войне. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Ноябрь 2019

Ліда Бойко

Листопад – один із кращих місяців року для гвіздівчан: по-перше, закінчуються осінньо-польові роботи; по-друге, це час, коли відзначається храмове свято. А цьогорічний – став для нас «книгопадом».

Завдяки великій титанічній праці наших земляків: Олега Петровича Кучерявого та Олексія Степановича Мандзяка, вийшла у світ книга «Гвіздівці. Шляхами століть». Це – повноводна криниця нашої історії в нерозривному зв’язку з вічною спрагою до волі, яку жертовно виборювали цілі покоління і яка яскраво засвітила нам перед зорею третього тисячоліття. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , ,

Михайло Шундрій

 

Сайт «Сокирянщина» неодноразово публікував матеріали, присвячені церкві у селі Ломачинці Сокирянського району. Попередня публікація статті Михайла Шундрія «Ломачинецькому храму – 200 років!» відбулася 12 грудня 2011 року. Згадування про церкву і її частковий опис були і в інших статтях, як наприклад – у статті «Родовід поміщиків Крупенськіх«, а також в матеріалах історико-краєзнавчого альманаху «Сокирянщина«.

Храм збудований у вигляді хреста і має такі габаритні розміри: довжина – 18 м, ширина – 4,5 м, висота до маківки хреста – 14,5 м. Задіяли будівельники для Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Михаил Шундрий

 

Сайт «Сокирянщина» уже неоднократно публиковал материалы, посвященные церкви в селе Ломачинцы Сокирянского района. Предыдущая публикация статьи Михаила Шундрия «Ломачинецкому храму – 200 лет!» состоялась 12 декабря 2011 года. Упоминания о церкви были и в других статьях, например в таких, как статья «Родословная помещиков Крупенских», а также в материалах историко-краеведческого альманаха «Сокирянщина«.

Храм построен в виде креста и имеет такие габаритные размеры: длина — 18 м, ширина — 4,5 м, высота до маковки креста — 14,5 м. Задействовали строители для Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У попередній статті на сайті «Гвіздівці» ми розповіли про лицемірну політику, так званих, «демократичних», здебільшого – європейських країн, стосовно окупації і подальшої анексії Румунією території Бессарабії в 1918 — 1920 роках, які подарували своїй поплічниці шмат чужої території. При цьому ми згадували, що 19 вересня 2019 року Європарламент (законодавчий орган Євросоюзу) прийняв багатообіцяючу (за майбутніми наслідками) резолюцію «Про важливість європейської пам’яті для майбутнього Європи».

Що ж то за резолюція така? Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Широкому загалу Сокирянщини Іван Володимирович Гангал – Гвіздовецький сільський голова став добре відомим, зокрема, в ході реформи децентралізації. Він один із тих, хто глибоко переконаний: чим більша об’єднана територіальна громада, тим краща основа для подальшого розвитку села. За 17 років свого головування І.В. Гангал добре пізнав „принади” своєї посади у всіх її аспектах… Але… про все по порядку.

 – Іване Володимировичу, не буду вже запитувати за кого Ви голосували у першому турі виборів Президента. Знаю, що Ви патріот, який душею й серцем вболіває за свою країну. У Вас – дві доньки. Для своїх дітей і онуків якою б Ви хотіли бачити Україну? Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Цей рік є багатим на знаменні пам`ятні події. Нещодавно ті наші буковинські  і бессарабські краяни, у яких ще не відсохла справжня історична пам`ять і розуміння необхідності вшанування пам`яті своїх героїчних предків, відзначили 100-річчя Величного Хотинського повстання проти румунських окупантів, що спалахнуло у січні 1919 року по всій Північної Бессарабії і в деякій мірі зачепило Поділля.

Невдовзі (22 червня 2019 року) відбудеться 78 років від того страшного дня, коли в кожну сім’ю не теренах колишнього СРСР надійшла зловісна звістка про початок великої кровопролитної війни. Її безжальне колесо прокотилося й по всій українській землі, залишивши за собою розруху і безліч людських жертв. Справжній масштаб цих великих втрат неможливо оцінити. Та навіть всевладний час не в змозі стерти із нашої пам’яті згадку про ті руйнівні події. Нам ніколи не забути цієї страшної трагедії. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Мало кто знает, что в городе Сокиряны до настоящего времени сохранилось имение помещика. При чем не где-нибудь на окраине, а в центре — на улице Шевченко, где ныне расположена районная типография. Как-то прихожу сюда в выходной день и вижу, что группа молодых людей фотографирует это помещение. Поинтересовался, зачем они это делают, и в ответ услышал, что «дом этот исторический, в нем когда-то господское имение было».

Приятно стало за этих ребят и девушек — любознательные, знающие. Вместе с тем неловкость взяла, что за много лет своей работы здесь я так ни разу и не написал об этом вековом помещении, хотя некоторые материалы и собрал. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Мало хто може повірити, що у місті Сокиряни до цього часу зберігся панський маєток. При чому не десь на околиці, а в центрі — на вулиці Шевченка, де нині розташована районна друкарня. Якось приходжу сюди у вихідний день і бачу, що група молодих людей фотографує це приміщення. Поцікавився, навіщо вони це роблять, і у відповідь почув, що «будинок цей історичний, у ньому колись панський маєток був».

Приємно стало за тих хлопців і дівчат — допитливі, знаючі. Водночас ніяковість взяла, що за багато літ своєї роботи тут я так ні разу й не написав про це вікове приміщення, хоч деякі матеріали й зібрав. Отож наважуюсь зробити це вже тепер і несподівано розумію, що багатьох деталей для розповіді не вистачає. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,