Багрій Григорій Нікіфорович  (04.10.1882 – 01.09.1962),1_WW народився у м. Сокиряни, призваний в 1914 р., воював на Галицькому фронті Першої світової війни – брав участь у боях на підступах до фортеці Краків, обороняв Карпатські перевали, був поранений під Заліщиками. Повернувся з війни, проживав у Гвіздівцях, згодом брав участь у Хотинському повстанні.

&&&

Барчук Гавриїл Георгійович (також записаний, як «Борчук» і по-батькові «Григорьевич»), неодружений. Рядовий 16-го піхотного Ладожського полку, учасник Ковельської битви руського Південно-Західного фронту і Брусиловського прориву. Поранений 6.09.1916 р. при обороні полком позицій на фронті Злочівське шосе – с. Присівці (нині – Злочиівський р-он Тернопільської обл.); доправлений до 1-го лазарету 4-ої піхотної дивізії 38-го загону Всеросійського союзу міст. 30.09.1916 р. надійшов на лікування до Земсько-суспільного лазарету при ремесленому училищі м. Полтави. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат), ящик 212-Б; а також фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 27th Июль 2010

Наш сайт 12 липня 2010 року публікував статтю І. Князєва про початок І-ої Світової війни. Перша публікація була присвячена подіям напередодні війни і причинам війни. І саме завтрашній день — 28 липня рахується датою початку війни.

В цілому 1-ша Світова війна принесла людству небачені страждання, загальний голод і руйнування, та як цілком вірно писав у свій час Ленін, привела все людство «… на край прірви, загибелі всієї культури, здичавіння...». У ході війни відбулося масове знищення матеріальних цінностей, загальна вартість яких становила 58 млрд. карбованців. Цілі райони (особливо в Північній Франції) були перетворені в пустелю. 9,5 млн. чол. було вбито або умерло від ран, поранено 20 млн. чол., з них 3,5 млн. залишилися каліками.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 12th Июль 2010

15 липня виповнюється чергова річниця події, яка стала приводом до початку одного з найжахливіших періодів в історії людства – Першої Світової війни. Не минула ця страшна війна і наше село. Десятки гвіздівчан були призвані до війська, чимало з них не повернулися з цієї бійні. Ця війна стала одним з головних чинників розпаду Російської імперії, революційних подій, громадянської війни, румунської окупації Бессарабії, що призвело ще до значного числа жертв серед селян. 

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 15th Апрель 2010

Якщо хтось читав на нашому сайті статті по давній і більш близької історії села Гвіздівці, то він вже знає, що гвіздівчани, як і мешканці більшості навколишніх сіл, аж до 1944, та навіть до 1946 року, рахували себе руськими. Це пішло від прадавніх часів заснування села За часів Молдовського князівства і під час Турецького панування влада і молдовське населення називала гвіздівчан і все російсько-украіномовне населення руснаками. Російська царська влада, як і самі селяни, рахувала їх руськими. Про те, що гвіздівчани є українцями, селянам наполегливо розповіла, навіть не питаючи згоди, лише радянська влада.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Як вже було зазначено у статті про прадавню історію села, по Бухарестському мирному договору 1812 року територія Бессарабії і в тому числі Гвіздівці, офіціально була приєднана до Російської імперії. Підписання договору офіційно завершило російсько-турецьку війну 1806-12 р.р.

Із приєднанням Бессарабії до Росії почався процес введення на цій території загальноросійських установ і законів. В 1813 р. були затверджені «Правила тимчасового правління Бессарабії». Перший розділ цих правил визначав, що Бессарабія перебуває на положенні особливої області в Росії й ділиться на 12 цинутів. Фактично були створені дев’ять цинутів, в тому числі — Хотинський. В області зберігалася адміністративно-управлінська структура цинутів, закладена в період, коли Дністровсько-Прутське межиріччя було складовою частиною Молдавського князівства.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Январь 2010

Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].

Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії органі­зації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з війсь­кових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке за­питання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали до­говорити, випровадили зі сходки[2].

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,