Найбільш часто в справах, пов`язаних зі спадкуванням зустрічаються проблеми, пов`язані з пропуском строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. І якщо у попередні часи, зазвичай це було відносно незначною проблемою: спадкоємці звертаються до суду; суди повсюдно, розуміючи проблеми людей, якщо не має спору з іншими спадкоємцями, досить спрощено і швидко розглядали справи, «закриваючи очі» на ту маячню, яку спадкоємці та їх представники несуть у виправдання причин пропуску строку звернення спадкоємця до нотаріуса і приймають рішення про продовження пропущеного строку. Рішення ні хто не оскаржує, витрати не великі, всі задоволені.

Але з кожним роком вирішення такої проблеми стає все більш складним: зросли судові збори, витрати на правову допомогу, вищі судові інстанції кардинально звузили коло підстав для визнання поважними причин пропуску такого строку, далеко не всі судді так само доброзичливо, як й раніше, приймають рішення в подібних справах, міські та сільські ради, якщо вони залучені до розгляду в якості відповідачів, все частіше не хочуть подавати заяви про визнання позову через те, що на них покладається сплата судового збору, або самі «покладають очі» на це спадкове майно, адже воно у разі визнання відумерлим, може перейти у власність територіальної громади.

При всьому цьому, відразу слід зазначити, що насправді, щоб там собі і комусь не казали для самовиправдання спадкоємці, у 99-ти відсотках випадків реальною причиною пропуску цього строку є їх власна недбалість і нерозуміння простіших основ спадкового права.

От саме на ці основи, без зайвої їх деталізації я й хочу звернути увагу відвідувачів сайту, намагаючись зробити це максимально простою мовою, адже слід визнати, що наші законодавці уміють викласти норми закону настільки «закручено», що й юристи починають їх розуміти лише з 5-ої спроби. При чому, це моє роз`яснення стосується не лише тих, хто вже пропустив строк звернення до нотаріуса, а рано чи пізно буде стосуватися майже кожної людини. І вирішення цього питання, ще раз нагадую, з кожним роком буде все більш складним аж до переважної неможливості – такі тенденції в державі.

 

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі майнові і немайнові права та обов’язки, що належали спадкодавцеві (померлому) на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Є окремі права та обов’язки особи, які не входять до складу спадщини, але ми не будемо вдаватися у цю тему, такі права і обов`язки визначені статтею 1219 Цивільного кодексу України (ЦК), кожен може подивитися самостійно, там не має ні чого складного.

 

Ми також не будемо вдаватися в те – хто має право на спадщину (стаття 1223 ЦК), хто до якої черги спадкоємців по закону відноситься (статті 1258, 1261 – 1266 ЦК), та відразу перейдемо до головних засад здійснення права на спадкування (глава 87 ЦК).

 

В загальному, мабуть всі знають, що для оформлення спадкових прав потрібно звернутися до нотаріуса. При чому, на цей час не має значення, до якого нотаріуса Ви звернетеся – державного чи приватного. Але деталі пов`язані з таким зверненням знають не всі, хоча вони є дуже важливими.

Якою має бути перша дія будь якої особи, яка вважає себе потенційним спадкоємцем, тобто особою, яка має право (або вважає, що має право) на отримання спадкових прав у повному обсязі або якоїсь їх частки?

Це, згідно зі ст. 1269 ЦК має бути подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Якщо Ви зареєстровані (прописані) у сільській місцевості, де не має нотаріуса і бажаєте саме там подати заяву, Вам варто звернутися для складання такої заяви до секретаря сільської ради. При цьому, зверніть увагу, що закон не ставить для подання такої заяви жодних вимог, крім того, що заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто і згідно зі статтею 1270 ЦК має бути подана протягом 6-ти місяців після відкриття спадщини (тобто – після смерті спадкодавця).

Щоправда, за частиною 2 статті 1270 ЦК, у тих випадках, коли виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Ця досить «мутна» норма закону здебільшого стосується таких випадків, коли Ви не маєте наміру брати участь у спадкуванні, але ті, хто такій намір мають, протягом 6-ти місячного строку для подання заяви, подали заяву про відмову від спадщини, і Ви все ж після цього такі вирішили взяти участь у спадкуванні. В таких ситуаціях, якщо інші спадкоємці подали заяву про відмову від прийняття спадщини, наприклад, 20-го числа 5-го місяця після смерті спадкодавця, Ви маєте ще 3 місяці для подання заяви – до 20-го числа 8-го місяця після смерті спадкодавця.

 

І от саме в зв`язку з такою простотою законодавчих вимог при поданні заяви про прийняття спадщини, я писав про власну недбалість спадкоємців, як причину пропуску строку подання заяви у більшості випадків. Для ще більш повного розуміння, спробую зайти від зворотного:

  • для подання такої заяви Вам не потрібно платити великі кошти, вона коштує у нотаріусів не дорого, а в сільських радах, взагалі – копійки, її вартість жодним чином не залежить від вартості спадкового майна;
  • Вам взагалі не потрібно при поданні такої заяви доводити, що Ви реально маєте право на спадщину;
  • Вам не потрібно доводити при поданні такої заяви наявність спадкового майна, надавати будь які документи на таке майно та навіть зазначати у заяві будь яке спадкове майно або якусь його частку, на яку Ви будете претендувати;
  • право на подання заяви про прийняття спадщини жодним чином не залежить від того, що хтось з інших потенційних спадкоємців вже звернувся з такою заявою та від волі інших спадкоємців.

 

От приблизний зразок такої заяви від нотаріуса:

 

До органів нотаріату

Онищука Сергія Михайловича, що проживає в м. Києві, вул. Радунська, буд. 316, кв. 257, реєстраційний номер облікової картки платника податків 1111111111

З   А   Я   В   А

Я, Онищук Сергій Михайлович, заявляю про прийняття спадщини після смерті моєї матері Онищук Світлани Петрівни, померлої 04.01.2011 року, яка проживала в м. Києві, вул. Радунська, буд. 316, кв. 257.

Повідомляю, що крім мене спадкоємцем за законом першої черги є чоловік померлої Онищук Михайло Семенович.

Нотаріусом роз’яснено зміст частини 5 статті 1269 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Четвертого квітня дві тисячі одинадцятого року.

ПІДПИС:                                                        Онищук С.М.

 

Тобто, для подання нотаріусу або секретарю сільської ради заяви про прийняття спадщини Вам потрібні лише: Ваш паспорт, довідка ідентифікаційний номер платника податків (але й вона не є геть обов`язковою при цьому) і усно зазначені Вами (без підтвердження документами і їх копіями) відомості про спадкодавця (померлого): хто він є для Вас, прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження (не обов`язково), останнє місце проживання (якщо не відома адреса, то хоча б – населений пункт)  і дата смерті.  Копія свідоцтва про смерть теж не обов`язкова. Ну і потрібні кошти на оплату послуг по оформленню заяви, які, як я вже писав, не є захмарними, а в сільрадах і взагалі — геть незначними (до 20-30 гривень, а подекуди і взагалі до 2 гривень).

 

Ще коротше: в період з дня смерті спадкодавця і протягом 6-ти місяців з дня смерті берете свій паспорт, гаманець та йдете до нотаріуса або секретаря сільради і кажете, що хочете подати заяву про спадкування. Геть ні чого складного.

 

Така заява подається, ще раз підкреслюю, ОСОБИСТО заявником (представником — не можна), нотаріусу або секретарю сільської ради за місцем відкриття спадщини, тобто за останнім місцем проживання спадкодавця (померлої особи), а якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо в цій місцевості є декілька населених пунктів, нотаріуси яких відносяться до одного й того ж самого нотаріального округу, можна звернутися до будь якого з нотаріусів цього нотаріального округу. Секретар сільради, якщо Ви подали заяву йому, надішле її відповідному нотаріусу для відкриття спадкової справи.

 

Якщо ж Ви, наприклад, проживаєте не за місцем відкриття спадщини і не маєте можливості поїхати до місця відкриття спадщини, або навіть просто не бажаєте, Ви маєте право особисто звернутися до будь якого нотаріуса в Україні, він оформить Вам таку заяву і Ви поштою (звісно, цінним листом з описом вкладення) надсилаєте її будь якому нотаріусу за місцем відкриття спадщини. При цьому, якщо Вам відомо, що вже хтось інший з спадкоємців звернувся до нотаріуса з такою заявою, значить той нотаріус вже мав відкрити спадкову справу. Відповідно, Вашу заяву, після її оформлення слід надіслати саме цьому нотаріусу. Якщо Вам не відомо, чи відкрита спадкова справа, або яким саме нотаріусом відкрита, попросіть того нотаріуса, до якого Ви звернулися, він це з`ясує по електронному реєстру.

Якщо Ви перебуваєте за кордоном, Ви таким самим чином можете звернутися для оформлення заяви до консульства України (в будь якій країні) і так само переслати потім заяву відповідному нотаріусу в Україні поштою.

Відправлення має бути здійснене таким чином, щоб заява дійшла до нотаріуса, у якого відкрита спадкова справа, до спливу 6-ти місячного строку після смерті спадкодавця.

 

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, тобто, протягом тих самих 6-ти місяців після смерті спадкодавця.

 

ВСЕ Ж ПРО ВАРТІСТЬ

 

Це не є юридичне питання, але саме це питання в більшості випадків зупиняє спадкоємців від початку оформлення спадкових прав і призводить до пропущення строків, передбачених законом.

Про вартість послуг в сільрадах я вже писав, але нотаріуси самі визначають ціни на свої послуги. Для орієнтування зазначу, що, виходячи з того, що я знайшов в інтернет-мережі на сайтах нотаріусів, наприклад, послуги основної маси київських нотаріусів, які включають подачу, прийом заяви, відкриття спадкової справи і подальше ведення її в майбутньому, коштують на час публікації цієї статті в середньому 1000 грн. Якщо ж Ви просто попросите оформити заяву без відкриття спадкової справи для направлення її відповідному нотаріусу, то така послуга буде коштувати десь до 250 гривень. Ціни у нотаріусів в більш дрібних населених пунктах, ще нижчі.  Звісно, якщо Ви іноземець, або будете розмовляти з акцентом, або через кожне слово вживати: «О кей», «Вау», вартість може автоматично зрости рази в 2 – 3. Але то, як то кажуть, маркетинговий підхід.

 

 

ЩО В ПОДАЛЬШОМУ?

 

Будь які питання, пов`язані з подальшим оформленням спадкових прав, а саме: подання документів щодо смерті спадкодавця, Ваших родинних відносин з ним, різноманітних довідок, доведення права на спадкування, з`ясування складу спадщини (що входить до спадкового майна і прав), вирішення судових спорів з іншими спадкоємцями, а також саме по собі оформлення спадкових прав зі сплатою податків, нотаріальних витрат, здійснюються після 6-ти місяців після смерті спадкодавця. Більш того, вирішення цих питань будь яким строком не обмежене (щонайменше, на цей час), тобто Ви можете продовжити оформлення хоча б через 10 – 15 — 20 років: коли у Вас на те з`явиться можливість (час, гроші, бажання, тощо). 

 

Таким чином, при дуже простому і відносно недороговартісному дотриманні обов`язку подання заяви про прийняття спадщини протягом 6-ти місяців після смерті спадкодавця (а краще не тягнути до 6-го місяця, а зробити як найскоріше), Ви убезпечите себе (а в деяких випадках і своїх спадкоємців) від дуже-дуже багатьох і складних проблем в подальшому!

 

&&&

 

 ПРОДОВЖЕННЯ ПРОПУЩЕНОГО СТРОКУ

 

Але, якщо Ви все ж вже пропустили строк звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, на Вас очікують проблеми.

Для їх вирішення Вам все одне буде необхідно для початку звернутися до нотаріуса з заявою про бажання прийняти спадщину, але він вже буде вимагати від Вас відповідні документи (якщо у нього їх не має у вже раніше відкритій за заявою інших спадкоємців спадковій справі). Потім, нотаріус, якщо він з якихось причин не вбачає підстав для оформлення на Ваше ім`я спадщини, або бачить якісь перешкоди для цього, повинен надати Вам постанову про відмову від вчинення нотаріальної дії. Така постанова є обов`язковою для звернення до суду. Вимагайте від нотаріуса таку постанову, адже суд не прийме справу до розгляду за її відсутності.

Далі, подальше вирішення цієї проблеми залежить від дати її виникнення, в зв`язку з вступом в дію з 1 січня 2004 року діючого на цей час Цивільного кодексу України.

 

Якщо спадщина відкрилася після 1 січня 2004 року, тобто, якщо спадкодавець помер 1 січня 2004 року або пізніше, приблизний алгоритм дій є наступним:  

якщо викладена у постанові нотаріуса причина відмови у вчиненні нотаріальної дії стосується пропуску Вами строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, Вам слід звертатися до суду з позовом про поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини. Відповідачами в позовній заяві зазначаються інші спадкоємці, а у разі їх відсутності – орган місцевої влади, на території якого знаходиться спадкове майно (ст. 1277 ЦК). При розгляді справи про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не потрібно залучати нотаріуса або державну нотаріальну контору в якості третіх осіб.

Головне: зазначити у позові поважні причини пропуску Вами 6-ти місячного строку після відкриття спадщини. Тобто Ви маєте вказати не причини того, чому Ви 10 чи 20 років не зверталися до нотаріуса для оформлення спадщини, а саме причини пропуску 6-тимісячного строку в період з дати смерті спадкодавця. Причини Вашої бездіяльності після спливу цього 6-тимісячного строку суд не будуть цікавити.

Ну і, безумовно, у позові Ви маєте не просто зазначити поважні причини пропуску, а й вказати докази на їх підтвердження. Це, зазвичай, можуть бути документи та/або покази свідків.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК. З рішенням суду, після набрання ним чинності, йдете до нотаріуса. Тільки не пропустіть строк знову, більше Вам його навряд поновлять.

 

Які причини пропуску строку для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини визнаються поважними?

На це питання дає відповідь  абзац 6 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» і Лист Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013  № 24-753/0/4-13, згідно з якими поважними є причини, що пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Це може бути: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо. Навіть необізнаність про існування заповіту не завжди може бути поважною причиною пропуску строку (постанова ВСУ у справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017).

 

Якщо ж спадщина відкрилася до 1 січня 2004 року (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята до 31 грудня 2003 року хоча б одним зі спадкоємців, є деякі відмінності: спадкування здійснюється у відповідності до норм Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, якій діяв до 31 грудня 2003 року.

Передбачений ст. 549 ЦК УРСР шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. У разі продовження зазначеного строку суд одночасно вирішує питання про визнання за позивачем права на належне йому майно, що збереглося в натурі, або на грошові суми, коли воно реалізоване (пункт 2 листа ВССУ від 16.05.2013  № 24-753/0/4-13). Якщо в указаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд із цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про подовження пропущеного строку (Постанова ВСУ від 18.01.2018 року в справі № 556/1354/15-ц).

 

 

За публікаціями сайту Інтернет-бюро адвоката Кучерявого О.П.

 

 

З запитаннями та коментарями з приводу змісту цієї статті прохання звертатися безпосередньо на сайт Інтернет-бюро адвоката Кучерявого О.П.

 

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,