Православна громада Гвіздовецької церкви відноситься до Чернівецької і Буковинської єпархії Української Православної Церкви (МП). Напередодні одного з головних православних свят – Різдва Христового пропонуємо відвідувачам нашого сайту інформацію про історію та загальний сучасний стан єпархії.

&&& 

Сучасна Чернівецька область перебуває в північній частині Буковини (та в сучасній українській частині Північної Бессарабії – прим. адм. сайту), де православне церковне життя почалося в XI-XII сторіччях під омофором Константинопольського патріарха, у складі Київської митрополії. Із часу утворення Галицької єпархії в XII столітті Буковина увійшла в її межі. У середині XIV століття вона перейшла під юрисдикцію Охридського архієпископа, а наприкінці того століття, разом з іншими частинами Молдавії того часу — повернулася до складу Константинопольського Патріархату і була включена до новоствореної Молдавської митрополії. В 1402 році молдавським воєводою Олександром Добрим була затверджена єпископія в Радовцях, залежна від Молдавського митрополичого престолу, що охопила північ і центр Буковини.

Церква в с. Романківці

З переходом Буковини під владу австрійського цесаря, за договором від 24 квітня 1781 року Молдавський митрополит відрікся від своєї юрисдикції в Буковині, а єпископ Радовецький — від юрисдикції над невеликою східною частиною його єпархії, що залишилася в складі Молдови. Остання була організована в Хотинську єпархію, що в 1812 році була приєднана до Кишинівської. 12 грудня 1781 року єпископ Радовецький Досіфей (Хорєскул) переніс свою кафедру в Чернівці, а 12 лютого 1782 року був настолований — як перший єпископ «Чернівецький і Буковинський».

Канонічне становище Чернівецького архієрея було встановлено цісарським указом 4 липня 1783 року, як залежне від Карловацького першоієрарха. Однак, цей зв’язок залишався багато в чому номінальній. Архієреї затверджувалися імператором, членів консисторії призначав правлячий архієрей за згодою з місцевим начальством. У результаті секуляризаційних реформ австрійського імператора Йосипа II до другої половини XVIII століття релігійна ситуація в єпархії докорінно змінилася: з 28 обителей лише 3 (Драгомирна, Сучевица, Путня) уникли закриття; майно монастирів надійшло до державного Релігійного фонду, відсотки з якого повинні були йти на потреби Церкви, духівництва й школи; монастирям заборонялося одержувати власність, у т.ч. залишену за заповітом. Удвічі скоротилося число священиків, місця діаконів при храмах були скасовані.

Після затвердження в середині 1830-х років на Буковинській кафедрі єпископа Євгенія (Гакмана) православне церковне життя Чернівців і краю помітно пожвавилося. У січні 1873 року в результаті його багаторічних клопотань Чернівецька кафедра була піднесена до рангу митрополичої і стала центром автокефальної митрополії, до складу якої були включені всі інші православні єпархії в межах властиво австрійської половини імперії (Цислейтанії) — тобто єпархії Далматинсько-Істрійська та Боко-Которська. До 1900 року глава митрополії носив титул архієпископа Чернівецького й митрополита Буковинсько-Далматинського [1]. Тиск з боку австрійського уряду, посилення римо-католицької пропаганди, а також наростаюча національна роз’єднаність між румунським і слов’янським населенням погіршували становище православної Церкви в Буковині. Однак, незважаючи на тиск австрійської адміністрації, відсоток уніатів у краї залишався незначним.

Церква в с. Сербичани

Після Першої світової війни, розпаду Австро-Угорської імперії й приєднання Буковини до Румунії, з 1919 року Буковинська єпархія перебувала в складі Румунської Православної Церкви. В 1925 році єпархія була визначена як Чернівецька митрополича кафедра Буковинської й Хотинської митрополії Румунського Патріархату.

У зв’язку з переходом улітку 1940 року Північної Буковини (і знову ж — Північної Бессарабії – прим. адм. сайту) від Румунії до СРСР, в 1941 році єпархія була включена до складу Російської Православної Церкви як Чернівецька і Хотинська.

У період захоплення краю німецько-румунськими військами в роки Другої світової війни був відновлений колишній порядок управління в складі Румунської Церкви. Після війни єпархія в межах Чернівецької області була в складі Українського Екзархату Російської Православної Церкви, а з 1990 року в складі його спадкоємиці, автономної Української Православної Церкви. На початку 1990-х років, у трагічні для українського Православ’я дні, буковинці гідно витримали випробування на зрілість і міцність їхньої віри, і в більшості залишилися вірні канонічній Церкви. У складі єпархії були засновані Кицманська ( 1992-1993), Хотинська (з 2006) і Банченська (з 2012) вікарні кафедри. Священний Синод Української Церкви 20 грудня 2012 року змінив коротке найменування єпархії з «Чернівецької» на «Чернівецько-Буковинську»

 

Історичні назви

 

  • Радовецька (1402 — 12 лютого 1782)
  • Чернівецька і Буковинська (12 лютого 1782 — 1873)
  • Чернівецька (1873 — 1944, титули правлячого митрополита див. у ст. Буковинська митрополія)
  • Чернівецька й Хотинська (1941 — 1945)
  • Чернівецька і Буковинська (з 1945, з 20 грудня 2012 коротка назва єпархії — «Чернівецько-Буковинська»)

 

Церква в м. Новодністровську

Статистика

 

  • 1 січня 1958 — 362 зареєстрованих храмів й молитовних будинків [2]
  • 1 січня 1966 — 264 зареєстрованих храмів й молитовних будинків [3]
  • 1 січня 1986 — 258 зареєстрованих храмів і молитовень [4]
  • 1 січня 1991 — 360 зареєстрованих храмів і молитовень [5]
  • 1 січня 1994 — 370 зареєстрованих храмів і молитовень [6]
  • біля 2004 — 382 приходу; 338 священнослужителів (329 священиків, 9 діаконів); біля 35 недільних шкіл [7]
  • середина 2007 — населення Чернівецької області біля 960 тис. чоловік, з яких 260 тис. проживають у Чернівцях. Люди активного церковного життя, зберегли традиції з дореволюційних часів. Населення багатонаціональне: росіяни, українці, румуни, молдавани, грузини, вірмени та інші. Православна віра є домінуючою, хоча проживає чимало поляків, що в основному сповідають римо-католицизм. На території єпархії діють дві «єпархії» розкольницького «Київського Патріархату», у кожній близько 45 приходів [8]

 

Архіпастирі

Див. Радовецька єпархія

  • Досіфей (Хорєскул) (12 лютого 1782 — 2 лютого 1789)
  • Даніїл (Влахович) (23 березня 1789 — 20 серпня 1822)
  • Ісайя (Балошєскул) (17 липня 1823 — 14 вересня 1834)
  • Євгеній (Гакман) (8 травня 1835 — 31 березня 1873)

 

Митрополича кафедра Буковинської Митрополії

  • Феофіл (Бенделла) (13 листопада 1873 — 21 липня 1875)
  • Теоктист (Блажиєвич) (22 березня 1877 — 27 червня 1879)
  • Сильвестр (Мораріу-Андрєєвич) (12 березня 1880 — 3 квітня 1895)
  • Аркадій (Чуперкович) (16 лютого 1896 — 5 березня 1902)
  • Владимир (де Рєпта) (4 жовтня 1902 — 1918, 1918 — 1924)
  • Нектарій (Колтарчук) (7 листопада 1924 — 4 липня 1935)
  • Віссаріон (Пую) (17 жовтня 1935 — 9 травня 1940)
  • Тит (Сімєдря) (25 липня 1941 — березень 1944)

 

Самостійна єпархія

Церква в с. Білоусівка

 

Вікарні єпархії

 

  • Банченська
  • Кицманська (недіюча)
  • Хотинська (недіюча)

 

Непоротівський (Галицький) скельний монастир

Монастирі

 

  • Банченський Вознесенський (чоловічий)
  • Боянський (жіночий)
  • Вашковецький Анінський (жіночий)
  • Іспаский Серафимовський (чоловічий)
  • Колінковський Володимирський (чоловічий)
  • Хрещатицький Іоано-Богословський (чоловічий)
  • Куливецький Успенський (чоловічий)
  • Леордівський Мироносицький (жіночий)
  • Непоротівський Нікольський (чоловічий)
  • Слатинський Іоано-Сучавський (жіночий)
  • Чернівецький Богородиці-Рождественський (чоловічий)
  • Чернівецький Ввєденський (жіночий)

 

Географія благочиній

 

  • Чернівецьке: м. Чернівці
  • Вижницьке
  • Герцаївське
  • Глибоцьке
  • Заставнівське
  • Кельменецьке
  • Кицманське
  • Новоселицьке
  • Путильське
  • Сокирянське
  • Сторожинецьке
  • Хотинське

 

Єпархіальні відділи

 

  • катехізаторський
  • місіонерський
  • із взаємодії зі Збройними Силами й правоохоронними органами

 

Навчальні заклади

 

 

Освячення Гвіздовецької Свято-Димитрієвської церкви 7.11.2015 р. після капітального ремонту. Освячення здійснює Митрополіт Чернівецький і Буковинський Мелетій.

Засоби масової інформації

 

  • Православний свiтогляд (газета)
  • Свiтильник/Candela (церковно-літературний журнал на український і румунській мовах, офіційний орган Чернівецького богословського інституту, з 1882)
  • Свет Рождества (дитячий православний журнал на російській мові)

 

Єпархіальне управління: Україна, 58003, м. Чернівці, вул. Руська, 33, тел.: (372) 223-351, 225-918, факс: (372) 55-15-24

Офіційний сайт

Канонічна територія: Чернівецька обл.

Кафедральний собор: Духосошественський у м. Чернівцях

 

____________________________________________________________

 

Примітки

 

[1] Лопухин, А. П., История Христианской Церкви в XIX веке. Том II. Православный христианский Восток, Петроград, бесплатное приложение к журналу Странник за 1901, (Московское Подворье Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, репринт 1998 в 2-х томах, том «Славянские Церкви»), 750.

[2] Nathaniel Davis, A Long Walk to Church, Boulder, San Francisco, Oxford: Westview Press, 1995, 33, з посиланням на Центральний державний архів, ф. 6991с, оп. 2, ед. хр. 1, дд. 206, 253.

[3] Nathaniel Davis, A Long Walk to Church, Boulder, San Francisco, Oxford: Westview Press, 1995, 44, з посиланням на низку документів.

[4] Nathaniel Davis, A Long Walk to Church, Boulder, San Francisco, Oxford: Westview Press, 1995, 54, со ссылкой на Центральный государственный архив, ф. 6991, оп. 6, дд. 3129-3140.

[5] Nathaniel Davis, A Long Walk to Church, Boulder, San Francisco, Oxford: Westview Press, 1995, 88, з посиланням на низку джерел.

[6] Nathaniel Davis, A Long Walk to Church, Boulder, San Francisco, Oxford: Westview Press, 1995, 111, з посиланням на низку джерел.

[7] За статтею Справочника РПЦ 2000-2004.

[8] За відомостями митр. Онуфрія (Березовського). Див. «Меня Господь сюда послал, чтобы учиться у людей благочестию», 6 сентября 2007

[9] З середини 1941 року, в зв`язку з початком військових дій, уїхав з єпархії.

[10] За іншими відомостями з 25 февраля 1945, фактично керував єпархією с липня 1944.

 

Використані матеріали

 

 

За публікацією у Відкритій православній енциклопедії «Древо».  Переклад на українську мову — сайт «Гвіздівці».

На верхній ілюстрації — Кафедральний собор у м. Чернівці

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар