Багрій Григорій Нікіфорович  (04.10.1882 – 01.09.1962), народився і проживав до 1-ої Світової війни у м. Сокиряни. Мобілізований у 1914 р., рядовий 13-го запасного полку, воював на Галицькому фронті, брав участь у боях на підступах до фортеці Краків, обороняв Карпатські перевали, був поранений під Заліщиками. Згодом захворів на поворотний тиф, 10.01.1917 р. був доставлений  у Жмеринський госпиталь Подільського Земського комитету. Повернувся з війни, проживав у Гвіздівцях, згодом брав участь у Хотинському повстанні. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат), шафа без номеру, ящик 174-Б. Є копії документів.

&&&

Барчук Гавриїл Георгійович (також записаний, як «Борчук» і по-батькові «Григорьевич»), неодружений. Рядовий 16-го піхотного Ладожського полку, учасник Ковельської битви руського Південно-Західного фронту і Брусиловського прориву. Поранений 6.09.1916 р. при обороні полком позицій на фронті Злочівське шосе – с. Присівці (нині – Злочиівський р-он Тернопільської обл.); доправлений до 1-го лазарету 4-ої піхотної дивізії 38-го загону Всеросійського союзу міст. 30.09.1916 р. надійшов на лікування до Земсько-суспільного лазарету при ремесленому училищі м. Полтави. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат), ящик 212-Б; а також фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис «№ 1, «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 16 пехотного Ладожского полка о потерях солдат на фронтах», документ № 188354 «Список нижних чинов 16 пехотного Ладожского полка, убитых, раненых, пропавших без вести, а также умерших от ран и взятых в плен неприятелем в боях за время с 1 по 15 сентября 1916 г.». Є копії документів. Повернувся з війни. Згодом: учасник Хотинського повстання, в подальшому — червоноармієць 1-го кавалерійського полку бригади Г.І. Котовського. В 1923 році нагороджений Орденом «Красного знамени» (наказ РВСР. № 202; за даними із видання: Сборник лиц, награжденных Орденом Красного Знамени и Почетным Революционным Оружием. — М.: Госвоениздат, 1926. – С. 18). Помер в 1942 році.

Барчук Григорій, православний. Учасник Першої світової війни. Повернувся. Учасник Хотинського повстання, староста села на той час. Розстріляний румунськими карателями 9 січня 1919 року.

Барчук Іларіон Георгійович. Рядовий 412-го піхотного Слав`янського полку. Лише прибув на укомплектування і зник безвісті (з багатьма іншими такими ж прибулими) у с. Кліпичешти 29.07.1917 р.  Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 412 пехотного Славянского полка», документ № 12924 «Список воинских чинов 412 пехотного Славянского полка, убитых, пропавших без вести и взятых в плен неприятелем, а также раненых и контуженных с 15 августа по 31 августа 1917 года». Є копії документів.

Барчук Лукіян, 1885 р.н. Проходив строкову військову службу, згодом служив поліцейським (не у Гвіздівцях, можливо у Бельцях). Під час 1-ої Світової війни воював у складі 53-го Волинського піхотного полку. Потрапив до полону в фортеці Новогеоргіївськ. У полоні знаходився у таборі Солуче Переденштадт, Австрія. Відомості – РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (пленные)», шафа без номера, ящик 5668-А. Є копія документу.

Барчук Марк Дмитрович (записаний, як Бурчак та Бурчік), не одружений, мол. унтер-офіцер 128-го Старооскольського піхотного полку. Поранений 22.05.2016 р. в районі с. Доброноуци; відправлений до перев`язочного загону 32-ої піхотної дивізії. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 128 пехотного Старооскольского полка». Є копії документів.

Барчук Матвій Степанович, рядовий 50-го піхотного Білостокського полку. Отримав кульове поранення  22.07.1916 р. на річці Серет, після чого надійшов на лікування до шпиталю «Передвижной Лазарет с передовым перевязочно-питательным пунктом им. графини Е.В. Шуваловой» Російського Товариства Червоного Хреста. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат), ящик 212-Б». Є копія документу.

Барчук Мефодій Георгійович, православний, одружений. Рядовий 190-го піхотного Очаковського полку. Зник безвісті в період з 23.04.1915 р. до 24.04.1915 р.у с. Хирове. Згодом повернувся з війни, мав поранення в руку (втратив палець). Відомості: спогади односельців, а також — РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 190 пехотного Очаковского полка», документ № 482 «Список нижних чинов 190 пехотного Очаковского полка убитых, пропавших без вести, взятых в плен неприятелем … контуженных с 1 апреля по 1 мая». Є копії документів.

Барчук Мефодій Федорович, приблизно 1878 року народження, одружений, малограмотний, хлібопашець, рядовий 11-ої роти 400-го піхотного Хортицького полку. Захворів 2.03.1917 р. біля містечка Траянівка запаленням нирок, лікувався з 15.03.1917 р. в Госпіталі № 17 Всеросійського земського союзу допомоги хворим і пораненим воякам у м. Орлі, куди прибув з містечка Волчицька санітарним потягом (або потягами) № 125,14. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 403-Б. Є копія документу.

Барчук Фома Миколайович, приблизно 1888 року народження, одруженний, рядовий 9-го Заамурського прикордонного піхотного полку. Контужений 22.05.1916 р. в бою за рікою Дністер у с. Самушин (нині — Застав Заставнівський р-он Чернівецької обл.); 29.05.1916 р. надійшов на лікування до Чернятинського земського лазарету у с. Чернятин Літинського повіту Кам`янець-Подільської губ. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 9 Заамурского пограничного пехотного полка», документ № 142081 «Список воинских чинов 9 Заамурского пограничного пехотного полка, убитых, раненых и контуженных с 22 по 26 мая 1916 г.»; а також фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 212-Б. Є копії документів.

Барчук Яків Георгійович, 1898 року народження, православний. Учасник Першої Світової війни. Повернувся. Згодом: учасник Хотинського повстання, помічник командира ескадрону 1-го кавалерійського полку бригади Г.І. Котовського. В 1923 році нагороджений орденом «Красного Знамени» (наказ РВСР. № 202; за даними із видання: «Сборник лиц, награжденных Орденом Красного Знамени и Почетным Революционным Оружием». – М.: Госвоениздат, 1926. – С. 18). Помер після 1969 року.

&&&

Бойко Афанасій Пантелійович (1892-1957), православний. Учасник Першої Світової війни, потрапив у австрійський полон, де перебував 3 роки. Повернувся.

Бойко Георгій Пантелійович, приблизно 1890 р.нар. Рядовий 69-го піхотного Рязанського полку. Захворів цингою, 23.10.1917 р. надійшов з Москви до Симбірського госпіталю № 5 Всеросійського союзу міст.  Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 440-Б. Є копія документу.

Бойко Григорій Федорович  (1884–1977), одружений. Рядовий, проходив службу у м. Чита. Згодом — рядовий 48-го Одеського піхотного полку, був поранений 3.10.1914 р. в районі с. Буди. Згодом стрілець 11-ої роти 16-го Финляндського стрілецького полку; поранений 6.04.1915 р. на висоті № 901, направлений на перев`язочний пункт полку. Відомості: «Именной списокъ убитымъ, раненымъ и без вести пропавшимъ нижнимъ чинамъ». № 526 «Бессарабская, Виленская и Херсонская губернии», Военная типографія императрицы Екатерины Великой. Стор. 8401; а також: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах»; а також справа «Именные списки потерь солдат 16 Финляндского стрелкового полка», документ № 120751 «Именной список потерь нижних чинов 16 Финляндского стрелкового полка с 5 по 10 апреля 1915 года». Є копії документів.

Бойко Даніїл Маркович, рядовий, 411-го піхотного Сумського полку, поранений 23.06.1916 р. у ліве плече в бою в районі Кірлібаба (Cârlibaba; нині — село у повіті Сучава в Румунії) 16.07.1916 р. надійшов на лікування до лазарету у Вовчанському повіті Харківської губ.; 7.08.1916 р. надійшов до 1-ої Харківської команди одужуючих. Відомості: РГВИА,  фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 296-Б; фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис №1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 411 пехотного Сумского полка», документ № 6176 «Список нижних чинов 411 пехотного Сумского полка убитых, пропавших без вести, взятых в плен неприятелем, а также раненых и контуженных с 15 июня по 1 июля 1916 г.». Є копії документів.

Бойко Дмитро Матвійович, приблизно 1895 р.нар., неодружений, письменний. Єфрейтор кулеметної команди 69-го піхотного Рязанського полку. Захворів у травні 1917 р. (абцес, малокрів`я після цинги); 30.05.1917 р. потягом № 128 був доставлений до госпіталю № 16 Всеросійського Земського Союзу допомоги хворим і пораненим воїнам в м. Орел. Відомості: РГВИА,  фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 440-Б. Є копія документу.

Бойко Захарій Пантелійович, рядовий 8-го Головного евакуаційного пункту. 7.07.1916 р надійшов на лікування до 115-го польового запасного госпіталю у м. Мінську (відомості – Рос. держ. воєнно-істор. архів. Є копія документу).

Бойко Марк Афанасович (записаний також як «Байков»). Рядовий 5-го Нестро… (не зрозуміло записане, скоріш за все — «Нестроевого») полку. Захворів або поранений 4.04.1916, а 10.06.1916 р. надійшов на лікування до 62-го сводного евакуаційного госпіталю у м. Воронежі. Згодом — рядовий 13-го запасного полку; захворів (болі у животі), 12.02.1917 р. доставлений до госпіталю м. Золотоноша Полтавської губ. Відомості: РГВИА,  фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящики 297-Б і. Є копії документів.

Бойко Петро Дмитрович (записаний – «Бонко»), одружений. Рядовий 498-го піхотного Оргеївського полку; пропав безвісті 3.10.1916 р. Відомості: РГВИА,  фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 296-Б; фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис №1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 498 пехотного Оргеевского полка», документ № 191415 «Список убитым, умершим от ран и болезней, без вести пропавшим и раненым нижним чинам 498 пехотного Оргеевского полка с 1 по 15 октября 1916 г.».  Є копії документів.

Бойко Роман Пантелійович, рядовий 424-ої пішої Київської Дружини. Лікувався у земського лікаря Маєвської (?) дільниці Одеського повіту, 27.02.1916 р. виписаний в частину (відомості – РГВИА,  «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», Ящик 297-Б. Є копія документу).

Бойко Сємєон (Семен), приблизно 1889 року нар., православний. Учасник Першої Світової війни. Повернувся. Згодом — учасник Хотинського повстання, вбитий 8 січня 1919 р. у селі Гвіздівці румунським солдатом. 

Бойко Харитон Андрійович, єфрейтор 498-го піхотного Оргєївського полку. 22.07.1916 р. надійшов на лікування до лікарсько-наглядового відділу при 57-му Евакуаційному пункті   Відомості: РГВИА,  фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 297-Б. Є копія документу.

&&&

Бурченко Андрій Єфимович (записаний також «Евтениевич), приблизно 1894 р.нар., неодружений, неписьменний. Рядовий, стрілець 13-го стрілецького полку. Поранений у праве плече 19.01.1915 р. в Карпатах, в районі сіл Лопушанка (нині — у Турківському р-ні Львівської обл.), Кривки (нині — село у Теребовлянському районі Тернопільської обл.) або містечка Лютовиська (нині – село у Старосамбірському районі Львівської обл.), доправлений до бригадного лазарету 4-ої стрілецької бригады; 18.03.1915 р. доставлений з евакогоспіталю № 89 до 8-го терапевтичного лазарету Всеросійського союзу міст у м. Харкові. Але згодом  — в період з 1.08.1915 р. до 1.09.1915 р. вбитий в районі містечка Клевань (нині – селище у Ровенській обл.) або у села Цумань (нині селище у  Ківерцівському районі  Волинській обл.). Відомості: РГВИА,  фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 4142-Б; а також: фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)»,  справа № 317 «Именной список потерь нижних чинов 13 стрелкового генерал-фельдмаршала Великого Князя Николая Николаевича полка, с 17 января по 2 февраля 1915 года»; а також справа «Списки потерь солдат 13 стрелкового полка», документ № 3918 «Именной список потерь нижних чинов 13 стрелкового генерал-фельдмаршала Великого Князя Николая Николаевича полка с 1 августа по 1 сентября 1915 года»; а також фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 4142-Б. Є копії документів.

Бурченко Артем Якимович, приблизно 1885 р. нар., одружений, неписьменний. Рядовий 48-го піхотного Одеського полку. Захворів у Карпатах; 4.02.1915 р. санитарним потягом № 609 доставлений до Тавричського земського лазарету Всеросійського Земського Союзу допомоги хворим і пораненим воїнам у м. Симферополі. Відомості: РГВИА,  фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 4142-Б. Є копія документу.

Бурченко Афанасій Єфимович, приблизно 1894 року народження, неодружений, стрілець 54-го Сибірського стрілецького полку. Поранений та/або контужений 29.12.1916 р. у лісництва Мангель. В подальшому рахується, що був контужений 12.01.1917 р., лікувався у госпіталі м. Юрьєва, 27.01.1917 р. переведений у 16-ту Команду одужуючих. В подальшому — рядовий Окремої робочої роти. Захворів 20.07.1917 р., 31.08.1917 р. прибув з м. Сімферополя до лікарні УКВЗС Всеросійського земського союзу допомоги хворим і пораненим воякам у м. Євпаторії.  Відомості: РГВИА,  фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 365-Б.; фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 54 Сибирского стрелкового полка», документ № 9222 «Именной список нижних чинов 54 Сибирского стрелкового полка убитых, раненых, контуженных и без вести пропавших в боях за декабрь месяц 1916 года». Є копії документів.

Бурченко Дмитро Андрійович, приблизно 1896 року нар., не одружений, неписьменний, рядовий 168-го піхотного Миргородського полку. Захворів 23.10.1917 р. в м. Барановичи на катар шлунку. Доставлений 1.11.1917 р. в госпіталь в м. Орел санітарним потягом № 1030. Відомості: РГВИА, Фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа б/номеру, скриня № 4142-Б. Є копія документу.

Бурченко Онуфрій Пантеліймонович, приблизно 1891 року народження, письменний, неодружений, рядовий (стрілець) 6-ої роти 5-го Сибірського козачого полку. 9.07.1917 р. отримав кульове поранення пальця лівої руки на позиції в Новоспасівському лісі; доправлений до перев`язочного загону 2-ої Сибирської стрілецької дивізії; 19.07.1917 р. надійшов з м. Москва до госпіталю № 31 Всеросійського земського союзу допомоги хворим і пораненим воякам у м. Казань. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис «№ 1, «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 5 Сибирского стрелкового полка», документ № 8837 «Список солдат 5 Сибирского стрелкового полка убитых, раненых, контуженных и без вести пропавших за время с 24 мая по 14 июля 1917 года»; а також: фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 474-Б. Є копії документів.

Бурченко Петро Авксентійович, рядовий 608-го піхотного Оликського полку. На службі з 1913 року. Одружений. Поранений 6.05.1917 р. біля с. Зубільно, направлений до 1-го лазарету 6-ої гренадерської дивізії. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис «№ 1, «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 608 пехотного Олыкского полка». Є копії документів.

Бурченко Федір Аксентійович (місцеве побутове ім`я – «Тодир», в окремих документах також записаний — «Бурденко»), 1887 р. нар., одружений. Рядовий 196-го піхотного Інсарського полку. Зник безвісті 23.04.1915 р. одночасно з багатьма однополчанами, в т.ч., гвіздовчанами Мартинюком Нікіфором Степановичем і Кучерявим Олександром Захаровичем. Згодом з`ясувалося, що потрапив у полон, був поміщений до табору Грьодіг (Gröding) в Австрії. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 196 пехотного Инсарского полка», документ № 2855 «Сведение о потерях 196 пехотного Инсарского полка убитыми, ранеными и без вести пропавшими за время боев с 20 апреля по 1 мая 1915 года»; також: фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 6373-А. Є копії документів.

&&&

Бучка Василь Микитович (в окремих документах ім`я помилково зазначене «Силий»), приблизно 1879-1890 р.нар., письменний, одружений, єфрейтор 328-го піхотного Новоузенського полку. 13.06.1915 р. за р. Дністром у с. Самошино отримав легке кульове поранення лівої руки з пошкодженням кісток, доправлений до 1-го лазарету 82-ої піхотної дивізії; 16 чи 21.06.1915 р. надійшов на лікування у «Евгенинский госпиталь Е.И.В. Вел. Кн. Ольги Александровны» (який на той час, за наявними відомостями, дислокувався у м. Проскурові (нині — м. Хмельницький)) з іншого медичного підрозділу. Також відомо, що 8.11.1915 р., мабуть після виписки з госпіталю, захворів (грудь і голова) у Волинській губ., після чого 18.11.1915 р. надійшов на лікування з м. Києва до спецгоспіталю ПКВСГ Всеросійського земського союзу допомоги хворим і пораненим воінам у м. Полтаві. Згодом вбитий румунськими окупантами в Гвіздівцях 13.01.1919 р. під час Хотинського повстання. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 328 пехотного Новоузенского полка», документ № 3535 «Список нижним чинам 328 пехотного Новоузенского полка, убитым и раненым с 11 по 14 июня 1915 года»; також; фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящики 4801-Б, 370-Б, 478-Б. Також, відомості церковної метричної книги за 1919 р. Є копії документів.

Бучка Василь Петрович, одружений. Рядовий 3-ої роти 45-го піхотного Азовського полку; поранений 20.02.1915 р. у с. Варігазе, вибув до дивізіонного лазарету. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 45 пехотного Азовского полка о потерях солдат на фронтах», документ № 93616 «Именной список потерь нижних чинов 45 пехотного Азовского полка за период боев с 18 по 28 февраля 1915 года включительно»; також: «Алфавитные списки нижних чинов, погибших, раненых и пропавших без вести в 1-ю Мировую войну 1914-1918 г.г.», список 801, стр. 12805.  Є копії документів.

Бучка Іван Парфенович, приблизно 1894 року народження, селянин, неодружений, рядовий 17-го Сувалкського (?) полку. Захворів на дизентерію, 13.09.2015 р. з госпіталю в Єрманові надійшов до госпіталю при 2-му Сиром`ятинському училищі Московського міського громадського управління Організації допомоги пораненим і хворим воїнам (відомості – Рос. держ. воєнно-істор. архів. Є копія документу).

Бучко (Бучка) Матей (1881 – 13.01.1919) – учасник Першої світової війни і Хотинського повстання. Вбитий окупантами 13 січня 1919 року  під час повстання в Гвіздівцях.

Бучка Микита Леонтійович (записаний також – «Бочка»), неодружений, проходив службу у 11-му гренадерському Фанагорійському полку, поранений (вогнепальне поранення лівої голені) 25.06.1916 р. у с. Підгайне (нині —  Рівненська область, Здолбунівський р-он), доправлений у перев’язочний загін 3-ої гренадерської дивізії або перев’язочний загін 46-ої піхотної дивізії. Згодом – 8.07.1915 р. доставлений з м. Москви до госпіталю при Симбірській губернській земській лікарні Всеросійського Земського союзу допомоги хворим і пораненим воїнам. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 11 гренадерского Фанагорийского полка о потерях солдат на фронтах»; а також ящики 4892-Б і 324-Б. Є копїї документів.

Бучка Петро Степанович. Рядовий 35-го Сибирського стрілецького полку. У листопаді 1916 р. воював на Болгарському фронті; 10.12.1916 р. захворів, а 10.12.1916 р. надійшов до 155-ої команди одужуючих. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)»,  шафа без номеру, ящик 370-Б. Є копія документу.

Бучка Степан (або Стефан) Лук’янович, одружений. Рядовий 148-го піхотного Каспийського полку. Поранений 20.01.1916 р. Нагороджений Георгієвським хрестом IV-го ступеню (солдатський), номер нагороди 409586 (пожалований за Височайшим повелінням Його Імператорським Височеством Великим Князем Георгієм Михайловичем в ознаменування річниці війни. Наказ по корпусу 17 вересня 1915 року № 23). Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 148 пехотного Каспийского полка», документ № 91346 «Именной список потерь нижних чинов 148 пехотного Каспийского Ее Императорского Высочества Великой Княжны Анастасии Николаевны полка». Також, РГВИА, фонд «Печатные издания», опис «Печатные издания», справа «Списки солдат, награжденных Георгиевскими крестами и медалями в период 1 Мировой войны», документ № 256 «Список награжденных». Є копії документів.

&&&

Ведищук Афанасій Йосипович (записаний також – «Ведещук»), одружений. Був призваний до війни на дійсну військову службу, рядовий 283-го піхотного Павлоградського полку. Зник безвісті 30.05.1915 р. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис «№ 1, «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 283 пехотного Павлоградского полка», документ № 2177, «Список воинских чинов 283 пехотного Павлоградского полка убитых, пропавших без вести и взятых в плен неприятелем, а также раненых и контуженных с 21 мая по 3 июня 1915 года»; також: «Алфавитные списки нижних чинов, погибших, раненых и пропавших без вести в 1-ю Мировую войну 1914-1918 г.г.», список 2671, стр. 42722. Є копії документів.

Ведищук Гавріїл Йосипович (записаний також, як «Видючук» та «Ведыш»), неодружений. Ратник, рядовий 327-го піхотного Корсунського полку. Поранений 26.09.1915 р. у с. Башлики (нині — село в Ківерцовському р-ні Волинської обл.), надісланий до перев`язочного пункту. Згодом — 26.03.1916 р. поранений на позиціях у с. Громешти (нині – с. Громівка, що відноситься до сільради с. Ржавинці Заставнівського р-ну Чернівецької обл.), надісланий до лазарету 82-ої піхотної дивізії. В подальшому знову поранений 18.06.1916 в районі села Молодятин (нині – Коломийський р-он Ів.-Франківської обл.); 27.07.1916 р. надійшов до команди одужуючих 57-го піхотного запасного полку у м. Тверь. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 327 пехотного Корсунского полка», документ № 5037 «Именной список потерь нижних чинов 327 пехотного Корсунского полка с 24 августа по 6 октября 1915 г.»; а також документ № 165638 «Список нижних чинов 327 пехотного Корсунского полка с 1 июня по 1 июля 1916 года»; а також документ № 2610 «Именной список потерь нижних чинов 327 пехотного Корсунского полка с 15 марта по 1 апреля 1916 года»; а також фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 529-В. Є копії документів.

Вєдищук Григорий Федорович (по архіву обліковується, як «Ведищук-Ведоин»), єфрейтор 697-го піхотного Проскурівського полку. Контужений 09.07.1917 р. в районі містечка Крєво. Доправлений на лікування: 2-га лєтучка 3-го передового загону ВЗС, 3-тя лєтучка 3-го передового загону ВЗС. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 697 пехотного Проскуровского полка». Є копія документу.

Ведищук Максим Федорович, рядовий 10-ої роти 698-го піхотного Шаргородського полку. Лікувався у Рухомому лазареті Червоного хреста імені Державної думи з 5.07.1917 р. Надійшов з діючої армії.  Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 602-В. Є копія документу.

Вєдєщук Степан (або Стефан) Михайлович (записаний, як Ведечук Сефан), рядовий 2-го Сухумського санітарного транспорту. Захворів на цингу та малокров`я, 04.05.1917 р. надійшов до медустанови «Госпиталь Тамбовской общины сестер М. Рос. Об. Кр. Креста» в м. Тіфлісі (нині – Тбілісі); 17.07.1917 р. надійшов до лазарету у м. Владікавказі.  Відомості: РГВИА, Фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящики 677-Г і  602-В. Є копії документів.

&&&

Вербний Пантеліймон Семенович. Рядовий 243-го піхотного Холмського полку. Поранений 22.12.1916 р. під м. Галичем (нині – Ів.-Франківська обл.); 13.02.1917 р. надійшов до Саратівського міського лазарету № 2 Міського союзу. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 608-В. Є копія документу.

&&&

Видиш Василь Федорович (записаний «Ведош»). Стрілець 11-го Кавказського стрілецького полку. Поранений 8.10.1915 р. у с. Шишково, доправлений до перев’язочного загону Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 11 Кавказского стрелкового полка», документ «Сведение о числе нижних чинов 11 Кавказского стрелкового полка выбывшим из строя с 20 сентября 1915 по 1 января 1916 г.». Є копії документів.

Видиш Георгій Іванович (рахується також, як «Ведыш», «Зидиш» та «Зедыш»), приблизно 1893 р. нар., одружений, хлібопашець, за національністю рахувався, як молдован. Рядовий 41-го піхотного Селенгінського полку.  Будучи записаний за прізвищем «Ведыш» значиться, що 8.11.1916 р. чи 28.11.1916 р. в районі ст. Ворохта в Карпатах захворів на гнійне запалення лівого вуха, додатковий діагноз — анемія. 28.12.1916 р. надійшов до Володовського лазарету Харківської губернії. Будучи записаний за прізвищем «Ведым»,  19.05.1917 р. санітарним потягом № 1005 був доставлений з м. Жмеринка до госпіталю № 17 м. Орел Російського земського союзу допомоги хворим і пораненим воїнам. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящики 602-В та 1250-З. Є копії документів.

Видиш Григорій Федорович (записаний – «Ведиш»). Рядовий 697-го піхотного Проскурівського полку. 9.07.1917 р. захворів в районі містечка Крево (нині — село у Сморгонському районі Гродненської обл. Білорусі); 22.07.1917 р. надійшов до земського лазарету Товариства Червоного Хреста Всеросійського Земського союзу у м. Михайловську (нині – Ставропольський край РФ). Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 602-В. Є копія документу.

Видиш Єфим Григорович (записаний також, як «Виддыш» і як «Ведыш», ім`я також в окремих документах зазначений на ім’я «Ефимий»). Єфрейтор 6-ої роти 56-го піхотного Житомирського полку. Контужений 7.05.1915 р. в Карпатах; 30.05.1915 р. надійшов до госпіталю Всеросійського міського союзу при дитячому санаторії в Пущі-Водиці (прийняла лікар Радуцька). В подальшому, 11.09.1915 р. зник безвісті у с. Хорупань. Надалі рахується, як контужений 31.12.1915 р. в бою в районі с. Ужниця; 11.02.1916 р. надійшов на лікування до Вороніжської психіатричної лікарні Російського товариства Червоного Хреста; 23.03.1916 р. надісланий до команди одужуючих; 7.05.1916 р. надійшов до Вороніжської команди одужуючих. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящики 580-В, 4149-В і 4803-В; а також фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 56 пехотного Житомирского полка о потерях солдат на фронтах», документ № 274813 «Именной список потерь нижних чинов 56 пехотного Житомирского Его Императорского Высочества Великого Князя Николая Николаевича полка в боях с 1 по 15 сентября 1915 года включительно». Є копії документів. Згодом – учасник Хотинського повстання 1919 року. Після поразки повстання переправився через Дністер.

Видиш Максим Федорович, приблизно 1892 р.нар., неодружений, неписьменний. Рядовий 16-го піхотного запасного батальону. Захворів на бронхіт 21.12.1915 р.; 12.01.1916 р. надійшов до Київського евакуаційного пункту. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 580-В. Є копія документу.

Видиш Михайло Георгійович, мол. фейєрверкер 6-ої важкої артилерійської бригади. Захворів, лікувався з 1.03.1917 р. у 275-му запасному госпіталі. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 580-В. Є копія документу.

Видиш Олександр Якович (записаний, як «Видыш» та як «Ведыш»), одружений, рядовий 328-го піхотного Новоузенського полку. Поранений і направлений на лікування у госпіталь 3.07.2015 року. Згодом рядовий 43-го піхотного Охотського полку; поранений 22.05.1916 р. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 328 пехотного Новоузенского полка; а також справа «Именные списки 43 пехотного Охотского полка о потерях солдат на фронтах», документ № 128807 «Список воинским чинам 43 пехотного Охотского полка, убитым, пропавшим без вести, взятых в плен неприятелем, а также раненым и контуженным с 15 мая по 1 июня 1916 г.». Є копії документів.

Видиш Федір Георгійович (місцеве побутове ім`я – Тодир»), учасник Першої світової війни, православний (за даними із церковних книг). Відомо, що у нього був син Іван, інших відомостей не має (є церковний документ).

&&&

Гаккель Григорій Вітольдович (записаний, як «Гакель», рахується по архіву також, як «Ракель», по-батькові записаний, як «Витлев.»; це явно є внук відставного фельдфебеля Флоріана Гаккеля, що записаний на сторінці «Солдати сивої давнини» цієї Книги пам’яті ). Православний, холост. Рядовий 409-го піхотного Новохоперського полку. 14-15.10.1916 р. був залишений на полі бою під Дорна-Ватрою (Карпати, нині — Ватра Дорней (рум. Vatra Dornei), місто у повіті Сучава в Румунії). Але мабуть вибрався, адже рахується, що згодом — 28.07.1917 р. під час бою у складі кулеметної роти 37-бригади (73-й передовий загін) біля м.·Марошешти  одержав загальну контузію з зовнішніми пораненнями. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 409 пехотного Новохоперского полка», документи № 17237 «Список воинских чинов 409 пехотного Новохоперского полка убитых, пропавших без вести и взятых в плен неприятелем, а также раненых и контуженных с 1 по 15 ноября 1916 года», а також документ № 92308 «Список воинских чинов 409 пехотного Новохоперского полка убитых, пропавших без вести, взятых в плен неприятелем, а также раненых и контуженных с 15 июля по 1 августа 1917 г.». Є копії документів.

&&&

Гангал Андрій Федорович (записаний – «Вангели»). Рядовий 608-го піхотного Оликського полку. Поранений 18.05.1917 р. під м. Луцьком – кульове поранення з пошкодженням кісток верхньої кінцівки, одночасно хворів цингою. Дата события 6.06.1917 р. надійшов до госпіталю № 8 Всеросійського земського союзу в м. Києві. Відомості: РГВИА, «Карточка на прибывших (высшие чины)», фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 588-В. Є копія документу.

Гангал Григорій Степанович (записаний – «Пангаль»). Рядовий 13-го піхотного запасного полку; захворів бронхітом, 10.12.1917 р. доставлений до лазарету Жмеринського земського комітету. Відомості: РГВИА, «Карточка на прибывших (высшие чины)», фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 2586-П. Є копія документу.

Гангал Іван Сильвестрович – учасник Першої світової війни, православний, рядовий. Поранений. (відомості — «Именной список раненых и больных офицерских и нижних чинов, размещённых в лечебных учреждениях (по сведениям Справочного отдела Красного креста)».

Гангал Ілля Філипович (рахується також, як «Ганга»), одружений. Рядовий 9-го Заамурського прикордонного піхотного полку. Поранений 22.05.1916 р. біля с. Самушин в Буковині (нині – Заставнінський р-он Чернівецької області); отримав сліпе кульове поранення лівого передпліччя.  25.05.1916 р. надійшов до лазарету № 8. З 25.06.1916 р. лікувався в лазареті імені Нащадка цесаревича Великого князя Олексія Миколайовича в Смоленську. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис №1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 9 Заамурского пограничного пехотного полка», документ № 142081 «Список воинских чинов 9 Заамурского пограничного пехотного полка, убитых, раненых и контуженных с 22 по 26 мая 1916 г.». Є копії документів. За румунських часів (до 1940 р. і з 1941 до 1944 р.р.) служив міліціонером в с. Гвіздівці, але після звільнення Бессарабії у 1940 р. радянська влада до нього «претензій» не мала. Помер у лютому-березні 1944 р.

Гангал Костянтин Данилович (записаний також, як «Ганган»). Рядовий 9-го Заамурського прикордонного піхотного полку. Поранений у кисть лівої руки 22 або 28 травня 1916 р. біля с. Самушин в Буковині (нині – Заставнінський р-он Чернівецької області); 2.06.1916 р. (нині – село в Заставнівському районі Чернівецької обл.); 9.06.1916 р. надійшов до …славського міського госпіталю № 2. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис №1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 9 Заамурского пограничного пехотного полка», документ № 142081 «Список воинских чинов 9 Заамурского пограничного пехотного полка, убитых, раненых и контуженных с 22 по 26 мая 1916 г.»; а також: фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номера, ящик 742-Г. Є копії документів.

Гангал Леонтій Григорович (записаний також, як «Гангула»), рядовий 47-го Сибірського стрілецького полку. Захворів  30.04.1916 р. біля м. Ріги; 4.05.1916 р. через 101 головний евакопункт м. Ріги відправлений військовосанітарним потягом; 11.05.1916 р. надійшов на лікування до Вятського госпіталю Червоного Хреста ім. Великого князя Ніколая Ніколайовича. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 742-Г. Є копії документів.

Гангал Михайло Сільвестрович (записаний, як «Ганголь» та як «Гончал»). Православний, одружений, відомо, що у нього був син Іван, 1.01.1912 року народження. Призваний на дійсну строкову військову службу 1.01.1912 р. Рядовий 48-го піхотного Одеського полку. Поранений 3 жовтня 1914 р. в районі с. Буди. Згодом рядовий 195-го піхотного Оровайського полку. 15.02.1915 р. поранений в бою у с. Буди (разом з декількома іншими гвіздівчанами). Відомості: «Именной списокъ убитымъ, пораненымъ и без вести пропавшимъ нижнимъ чинамъ». № 526 «Бессарабская, Виленская и Херсонская губернии», Военная типографія императрицы Екатерины Великой. Стор. 8401; а також: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах», документ «Именной список потерь нижних чинов 48 пехотного Одесского полка»; та справа «Списки потерь солдат 195 пехотного Оровайского полка», документ № 97550 «Именной список нижним чинам 195 пехотного Оровайского полка, убитых, раненых и без вести пропавшим, за период боев с 10 февраля по 20 марта с/г. включительно». Є копії документів.

Гангал Микола Карпович (записаний, як «Гонгал» та «Гангол»), приблизно 1895 року нар., не одружений, гренадір, рядовий 12-го гренадерського Астраханського полку. Поранений 21.09.1916 р. (осколкове поранення голови, контузія гарматним снарядом) на Австрійському фронті у с. Затурці (нині – село у Локачинському р-ні Волинської обл.); доправлений у перев’язочний загін Московського і біржового купецьких товариств; 5.10.1916 надійшов до Казанського госпіталю № 2. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 12 гренадерского Астраханского полка о потерях солдат на фронтах», документ № 184447 «Именной список нижним чинам 12 гренадерского Астраханского Императора Александра III полка убитым, раненым, контуженым и без вести пропавшим за время с 15 по 30 сентября 1916 года включительно»; а також фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящики 742-Г і 4898-В. Є копії документів.

Гангал Микола Степанович (записаний, як «Ангал»), 1899 р.н., не одружений. Рядовий 699-го піхотного Саровського полку. Захворів, 8.07.1917 р. надійшов на лікування до госпіталю № 1675 м. Москва, виписаний в зв`язку з одужанням 19.07.1917 р. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номера, ящики 27-А та 1152-Ж. Є копії документів.

Гангал Михайло Сільвестрович (записаний, як «Ганголь»). Призваний на дійсну строкову військову службу 1.01.1912 р. Рядовий 195-го піхотного Оровайського полку. 15.02.1915 р. поранений в бою у с. Буди (разом з декількома іншими гвіздівчанами). Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 195 пехотного Оровайского полка», документ № 97550 «Именной список нижним чинам 195 пехотного Оровайского полка, убитых, раненых и без вести пропавшим, за период боев с 10 февраля по 20 марта с/г. включительно». Є копії документів.

Гангал Олександр Іванович, приблизно 1894 року народження, селянин, неодружений, рядовий 82-го піхотного Дагестанського полку. Захворів на поворотний тиф (typhus recurrens), лікувався з 6.05.1916 р. у 3-му Грузинському лазареті (або, можливо, то лазарет знаходився у 3-му Грузинському провулку) Московського міського громадського управління Організації допомоги пораненим і хворим воїнам, куди надійшов з Савеловського вокзалу м. Москви (відомості – Рос. держ. воєнно-істор. архів. Є копія документу).

Гангал Олексій Мойсейович. Православний, одружений. Учасник Першої Світової війни, рядовий 48-го піхотного Одеського полку. Зник безвісти 3 жовтня 1914 р. біля села Буди. Відомості – «Именной списокъ убитымъ, пораненымъ и без вести пропавшимъ нижнимъ чинамъ». № 526 «Бессарабская, Виленская и Херсонская губернии», Военная типографія императрицы Екатерины Великой. Стор. 8408. Також – «Именной список потерь», РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах»; документ «Именной список потерь нижних чинов 48 пехотного Одесского полка». Є копія документу.

Гангал Степан Філипович (записаний, як «Гангалюк», як «Гангаль» та як «Гангел»), приблизно 1896 р. нар., не одружений, рядовий 498-го піхотного Оргєївського полку. 8.06.1916 р. поранений у під м. Луцьком (поверхневі кульові поранення м`яких частин грудей і спини), 15.06.1916 р. надійшов до Земського госпіталю в м. Ніжині; 17.07.1916 р. потягом був доставлений до лазарету Всеросійського земського союзу при Саратовському казенному винному складі. Згодом є відомості, що захворів і 28.02.1917 р. надійшов до 1-го Київського госпіталю Південно-західного обласного Земського комітету (вул. Дорогожицька, 68). Відомості – РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящики 648-Г та 742-Г. Є копії документів.

Гангал Феодосій Іванович (записаний – «Ганчал»). Єфрейтор 327-го піхотного Корсунського полку. Убитий 17.06.1916 р. у с. Лючі або у с. Молодятин (нині – село у Косівському р-ні Ів.-Франківської обл.). Відомості – РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 327 пехотного Корсунского полка», документ № 165638 «Список нижних чинов 327 пехотного Корсунского полка с 1 июня по 1 июля 1916 года». Є копії документів.

Гангал Яків Іванович (записаний також — «Гангаль»). Рядовий 13-ої роти 73-го піхотного Кримського полку. Зник безвісті 16.01.1915 р. у с. Воля Вышня. Згодом (мабуть знайшовся) поранений 19.02.1915 р. в районі Мезолабор (наскрізне поранення правого передпліччя); 20.02.2015 р. надійшов до лазарету «20-й передовой отряда Кр. Кр. Д. Армия». Відомості – РГВИА. Фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 742-Г; а також: фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 73 пехотного Крымского полка», документ  № 2491 «Именной список потерь нижних чинов 73 пехотного Крымского полка с 11 по 24 января 1914 г.» Є копії документів.

&&&

Гілєніч Олексій Іванович, приблизно 1894 року нар., православний, одружений, мол. унтер-офіцер, проходив службу в М.І.О. 71-го піхотного Бєлєвського полку. 14.08.1917 року надійшов з захворюванням з Москви до лазарету Сімбірського товариства Червоного Хреста (м. Сімбірськ (нині — Уляновськ). Відомості: РГВИА, Уведомительная карточка, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 661-Г.

&&&

Грицак Андрій Іванович (записаний також – як «Грецак»). Православний, одружений. Учасник Першої Світової війни, рядовий 48-го Одеського піхотного полку. Поранений 6 жовтня 1914 р. Відомості – «Именной списокъ убитымъ, пораненымъ и без вести пропавшимъ нижнимъ чинамъ». № 526 «Бессарабская, Виленская и Херсонская губернии», Военная типографія императрицы Екатерины Великой. Стор. 8401. Згодом загинув 16.02.1915 р. біля села Варіхоза. Відомості — «Именной список потерь», РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах». Є копії документів.

&&&

Грущецький Іван Андрійович (записаний також – «Грутецкий»), неодружений. На військовій службі з 1915 р., стрілець 18-го Сибирського стрілецького полку. Поранений у ліве плече 11.03.1916 р. у м. Штокмансгоф (нім. Stockmannshof, нині м. Плявинас (латиш. Pļaviņas) — адмінцентр Плявинського краю Латвії); доправлений до дивизійного лазарету 5-ої Сибирської стрілецької дивізії; у період до 14.03.1916 р. перебував у 130-му тиловому евакопункті в м. Юр`єві, 14.03.1916 р. надійшов  до лазарету Північного району Червоного Хреста в м. Юр’єві. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 18 Сибирского стрелкового полка», документ «Список 18 Сибирского стрелкового полка с 5 января по 31 декабря 1915 г.» (з закресленнями дат і арх. припискою – «очевидно 1916 год»); а також: фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящики 866-Г і 867-Г. Є копії документів.

Грушецький Микола Єфімович, 6.12.1885 р.нар., учасник Першої Світової війни приблизно з 1916-17 р.р., рядовий. Повернувся додому.

Грушецький Микола Йосипович. Учасник Першої Світової війни, рядовий.

Грушецький Митрофан Силантійович (або Сільвестрович). Православний, одружений. Учасник Першої Світової війн, рядовий 48-го Одеського піхотного полку. Поранений 3 жовтня 1914 р. в районі с. Буди. Відомості – «Именной списокъ убитымъ, пораненымъ и без вести пропавшимъ нижнимъ чинамъ». № 526 «Бессарабская, Виленская и Херсонская губернии», Военная типографія императрицы Екатерины Великой. Стор. 8401; а також: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах». Є копії документів.

Грушецький Павло Євфімійович, одружений. Рядовий 654-ої пішої Бессарабської дружини. Убитий 8 червня 1915 р. под сел. Самушани. Відомості: РГВИА, Именной список потерь. Фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 522, 525, 526, 529, 537, 538, 540, 542, 566, 567, 580, 584, 585, 588, 589, 592, 602, 610, 611, 613, 626, 644, 645, 646, 647, 649, 652, 653, 654, 738, 752 пеших дружин». Є копія документу.

Грушецькій Семіон (Семен) Спиридонович (17.11.1897 — 25.11.1981), православний, рядовий продовольчого транспорту 1-го Сибірського корпусу. Захворів, 19.05.1917 р. надійшов до госпіталю при 2-му Сиром`ятничському училищі Московського міського суспільного управління. 25.06.1917 р. звільнений «за нездатністю», направлений «на батьківщину» на 1 місяць. Відомості – РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номера, ящик 705-Г. Є копія документу. Повернувся. У 1919 р. брав участь у Хотинському повстанні. Згодом – комуніст-підпільник в період румунської окупації 1918 – 1940 роках. Помер і похований в Гвіздівцях.

Грушецький Федір Іванович (місцеве побутове ім`я – «Тодір»), одружений, рядовий 4-ої роти 92-го піхотного Печорського полку. Вірогідно брав участь у Ковельскій битві російського Південно-Західного фронту і у Брусилівському прориві. Убитий 03.09.1916 р. у с. Підшумлянці (нині — Галицький р-он Івано-Франківської області). Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 92 Печорского полка», документ № 6343 «Именной список потерь нижних чинов 92 пехотного Печорского полка». Є копія документу.

Грушецкий Федір Кирилович (побутове ім`я – «Тодир»; записаний — «Грушицкий»), рядовий 608-го піхотного Оликського полку. Отримав вогнепальне поранення кісті лівої руки, 11.07.1917 р. доставлений до госпіталю № 2 Петроградської Єлісаветинської громади Червоного Хреста (м. Київ, Сєнна площа, 2/12). Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номера, ящик 705-Г. Є копія документу.

&&&

Гуйда Іван Іванович, приблизно 1877 р.нар., одружений. Рядовий поліцейської роти штабу 27-ої дивізії. Захворів на цингу, 3.04.1917 р. прибув до лікарні Акцизного відомства в м. Тамбові при Тамбовському губернському комітеті Всеросійського Земського Союзу допомоги хворим і пораненим воїнам. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 709-Г. Є копія документу.

&&&

Гуцол Тимофій Георгійович (записаний – «Гуцул»), 16.02.1915 року нар., рядовий 48-го піхотного Одеського полку, вбитий 16.02.1915 р. в районі с. Варіхоза. Відомості — «Именной список потерь», РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах». Є копії документів.

&&&

Дячук Іван Михайлович (записаний — «Дьячук»), приблизно 1890 р. нар., холост, письменний. Рядовий 13-ої роти 68-ого лейб-піхотного Бородинського полку. Поранений 05.11.1914 р. під селом Каршев (нині — село в гміні Ласьк Ласького повіту Лодзинського воєводства Польші) під час Лодзинської операції, отримав наскрізне поранення в області лівого плеча; 27.11.1914 р. надійшов з м. Москви до госпіталю Всеросійського земського союзу допомоги пораненим і хворим воїнам при Губернській земській лікарні м. Костроми. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат и офицеров 68 лейб-пехотного Бородинского полка», документ № 17631 «Именной список воинских чинов 68 лейб-пехотного Бородинского Императора Александра III полка убитых, пропавших без вести и взятых в плен неприятелем, а также раненых, контуженных с 5 ноября по 11 ноября 1914 года»; а також фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящики 4811-Д і 4549-Д. Є копії документів.

Дячук Іван Омелянович. Учасник 1-ої Світової війни. Відомо, що у нього була дочка Анна (Ганна), інших відомостей не має (є церковний документ).

Дячук Федір Кирилович (місцеве побутове ім`я – «Тодир»; у військових документах записаний «Дьячук»), одружений, рядовий 84-го піхотного Ширванського полку. Поранений 22.09.1916 р. північніше с. Рибники (Галіція, нині – Бережанський р-он Тернопільської обл.), надісланий до 1-го лазарету 21-ої піхотної дивізії. 5.11.1916 р. надійшов до Ярославської команди одужуючих. Згодом – рядовий 24-го Сибірського стрілецького полку; захворів, 24.05.1917 р. надійшов до 1-го Київського госпіталю Південно-західного обласного Земського комітету (вул. Дорогожицька, 68). Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 84 пехотного Ширванского полка», документ № 189188 «Именной список потерь нижних чинов 84 пехотного Ширванского Его Величества полка с 15 сентября по 1 октября 1916 года»; а також: фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящики 995-Д і 1044-Д. Є копії документів.

Дячук Яків Матвійович (записаний «Дьячук»), рядовий 498-го піхотного Оргєївського полку. Отримав вогнепальне поранення лівого стегна, 11.05.1917 р. прибув до Вороніжського госпіталю Південно-західної залізниці; 16.07.1917 р. звільнений «за нездатністю». Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 1044-Д. Є копія документу.

&&&

Злагода Даніїл Семенович, приблизно 1892 р. нар., неодружений, рядовий 498-го піхотного Оргєївського полку. Поранений шрапнеллю 7.06.1916 в бою на річці Стирь (Стир) або на річці Стрий. Надійшов на лікування 3.09.1916 р. до лазарету Червоного Хреста імені цесаревича Олексія Миколайовича в м. Тула, прийняв лікар Новіков. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 1213-З. Є копія документу.

Злагода Іван Іванович. Рядовий 9-го Заамурського прикордонного піхотного полку. Поранений 22.05.1916 р. в районі с. Самушін (нині — в Заставнівському р-ні Чернівецької обл.). Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 9 Заамурского пограничного пехотного полка», документ № 142081 «Список воинских чинов 9 Заамурского пограничного пехотного полка, убитых, раненых и контуженных с 22 по 26 мая 1916 г.». Є копія документу.

Злагода Максим Костянтинович. Православний, одружений. Рядовий 9-ої роти 41-го піхотного Селенгинського полку; поранений 13.11.1914 р. у с. Вільгози, доправлений до госпіталю. Відомості: «Алфавитные списки нижних чинов, погибших, раненых и пропавших без вести в 1-ю Мировую войну 1914-1918 г.г.», список 729, стр. 11658; а також: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 41 пехотного Селенгинского полка о потерях солдат на фронтах», документ № 173419 «Список раненым нижним чинам 41 пехотного Селенгинского полка с начала войны по 1 января 1915 года». Є копії документів.

&&&

Козороз Гавриил Алексеевич, приблизно 1882 року народження, сімейний, рядовий 48-го піхотного Одеського полку. Поранений 22.12.1915 р. в бою в с. Бояни у ліве передпліччя. 23.12.1915 надійшов до перев`язочного загону 12-ої піхотної дивізії, а 1.01.1916 р. — до земської лікарні в с. Романкоуци Хотинського повіту Бессарабської губ.  Відомості: РГВИА. Фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах». Є копії документів.

Козороз Стратон (Спиридон) Васильович, приблизно 1892 року народження, православний. Учасник Першої Світової війни. Повернувся. Був убитий румунськими окупантами під час Хотинського повстання 13 січня 1919 р.  Є довоєнне фото.

Козороз Федір Васильович, 1889 року народження, православний. Учасник Першої Світової війни, військовий музикант. Повернувся, в подальшому — учасник Хотинського повстання 1919 року.

&&&

Колісник Арсеній Якович, православний. Учасник 1-ої Світової війни. Повернувся.

&&&

Корвацький Прокопій Андрійович, 5.07.1895 року народження, народився у Клишківцях Хотинського повіту, перед війною проживав у Гвіздівцях, православний. На війні з 1916 р., мол. унтер-офицер 11-го гренадерського Фанагорийського полку; 19.09.1916 р. був контужений в бою за висоту 114.8 у «г.дв. Затурцы», надісланий до перев’язочного загону 3-ої гренадерської дівізії. Згодом — ст. унтер-офіцер 22-го гренадерського Суворовського полку, знову був контужений 9.03.1917 р. у с. Зубільно, надісланий до  дивізійного лазарету 6-ої гренадерської дивізії. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справи  «Именные списки 11 гренадерского Фанагорийского полка о потерях солдат на фронтах» та «Именные списки 22 гренадерского Суворовского полка о потерях солдат на фронтах». Також: ДАЧО. Метрична книга церкви с. Клішківці. Є копії документів.

&&&

Костриж Іван Іванович (записаний – «Кострыж»), одружений. Рядовий 654-ої пішої Бессарабської дружини. 8.06.1915 р. у с. Самушани. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 522, 525, 526, 529, 537, 538, 540, 542, 566, 567, 580, 584, 585, 588, 589, 592, 602, 610, 611, 613, 626, 644, 645, 646, 647, 649, 652, 653, 654, 738, 752 пеших дружин», документ № 294158 «Список 654 пешей Бессарабской дружины убитым, пропавшим без вести и взятых в плен неприятелем, а также раненым и контуженным с 1 по 13 июня 1915 года». Є копії документів.

Костриж Митрофан Петрович, 1894 року народження. Солдат 1-го Невського піхотного полку царської армії. Учасник 1-ої Світової війни. Повернувся. Згодом — учасник Хотинського повстання; військовим трибуналом румунської 1-ої кавалерійської дивізії був засуджений на 10 років тюремного ув’язнення у румунській в′язниці «Дафтана».

Костриж Семен Петрович. Рядовий 76-го піхотного Кубанського полку. Вірогідна участь у 1-й Ковельській битві та у Брусилівському прориві. Захворів 15.05.1916 р. у с. Ржавинці (нині – село у Заствнівському р-ні Чернівецької обл.); 5.07.1916 р. надійшов до 153-ої команди одужуючих у м. Херсоні. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 1595-К. Є копія документу.

Костриж Степан Філипович, приблизно 1896 року нар., народився у Гвіздівцях, не одружений, до війни жив у містечку Секуряни, рядовий 3-го Кавказського полку. 15.03.1916 р. надійшов до Московського Басманного госпіталю № 1672 (до війни – Басманна лікарня, за радянських часів – Московська міська клінічна лікарня швидкої допомоги № 6 по вул. Новій Басманній, 26) з висипним тифом (історія хвороби № 309).  Відомості: РГВИА, Уведомление о приеме раненого. Фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)» Ящик 1595-К. Є копія документу.

&&&

Кошевой Іларіон Савельйович (або Савович), православний, одружений. Учасник Першої Світової війни, рядовий 48-го Одеського піхотного полку. Поранений 3 жовтня 1914 р. біля села Буди; 3.08.1916 р. надійшов до 2-ої Харківської команди одужуючих. Відомості – «Именной списокъ убитымъ, пораненымъ и без вести пропавшимъ нижнимъ чинамъ». № 526 «Бессарабская, Виленская и Херсонская губернии», Военная типографія императрицы Екатерины Великой. Стор. 8401. Також – «Именной список потерь», РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах»; а також: фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 1617-К. Є копії документів.

&&&

Креймер (Креймарь) Мошко (Мойше) Йосифович (12.10.1892 р.н. — 1942 р.), учасник Першої Світової війни, іудей, єфрейтор. Після призову деякий час вважався дезертиром, але 8 травня 1917 р. з’явився до військового начальства і направлений до діючої армії. Повернувся з війни, згодом жив у м. Сокиряни. Відомо, що у нього була дружина Сара, десь 1889 року народження, діти Гітля, приблизно 1912 року народження, Іцік, десь 1914 року народження і Естерька, приблизно 1915 року нар. Помер від голоду в 1942 р. в німецько-румунському концтаборі в м. Сокиряни. Дружина і діти померли або були знищені у іншому концтаборі у Вінницькій області. Є окремі документи.

&&&

Кривкін Андріан Артемович, рядовий 196-го піхотного Інсарського полку. Поранений 21.03.1915 р.  Відомості: «Именной список потерь», РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 196 пехотного Инсарского полка». Є документ.

Кривкін Михайло Тимофійович. Вірогідно, безпомістний дворянин. Учасник Першої Світової війни, мол. унтер-офицер, проходив службу у 48-му піхотному Одеському полку, поранений 07.03.1915 року в с. Вилько. Відомості – «Именной список потерь», РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах». Повернувся. Згодом — один з місцевих організаторів Хотинського повстання. Є документ.

&&&

Криворучко Ілля Іванович (або Криворучка), православний, одружений. Учасник Першої Світової війни, рядовий 48-го піхотного Одеського полку. Поранений 9.11.1914 р. в районі с. Тилава. Відомості: «Именной списокъ убитымъ, пораненымъ и без вести пропавшимъ нижнимъ чинамъ», № 212 «Бессарабская, Виленская и Херсонская губернии», Военная типографія императрицы Екатерины Великой, стор. 3384. Також: РГВИА, Именной список потерь. Фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах». Є копія документу.

&&&

Куцький Василь Нікіфорович. Учасник 1-ої Світової війни. Відомо, що у нього була донька Марія, 21.02.1915 року народження. Є документ.

&&&

Кучерявий Георгій Іванович, учасник Першої світової війни, був мобілізований 15 грудня 1916 р.; дружина Марія (десь 1887 р. нар.); діти Пелагея (десь 1907 р. нар.), Катерина (десь 1912 р. нар.), Микола (десь 1914 р. нар.); батько Іван (десь 1847 р. нар.); інших відомостей не має (є церковний документ).

Кучерявий Дмитро Миколайович. Рядовий 237-го піхотного Грайворонського полку. Зник безвісті 24.08.1915. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 237 пехотного Грайворонского полка», документ № 239115 «Список нижним чинам 237 пехотного Грайворонского полка без вести пропавшим в боях 18-31 августа 1915 года». Є копія документу

Кучерявий Єфим Філипович (місцеве побутове ім`я – Віхтеній, в документах іноді записаний, як Євфімій, Єфрем), 8.03.1881 р.нар., учасник Російсько-японської війни 1904-1905 років та Першої Світової війни 1914-1918 років.

Під час Російсько-японської війни воював у Маньчжурії у складі 53-го піхотного Волинського полку у пішій мисливській команді (розвідувально-діверсійні підрозділи царської армії), рядовий. Був нагороджений Знаком Відзнаки воєнного ордена Св. Георгія 4-го ступеню (солдатський «Георгівський Хрест») № 193604 «За мужество и храбрость, оказанные им в боях с японцами разновременно». Відомості: «Списки нижним чинам Кавалерам знака отличия военного ордена Св. Георгия за русско-японскую войну 1904-1905 гг.». Составители: Игорь Маркин, Дмитрий Бутрым. 2006).

У першу Світову війну пішов на фронт добровільно, воював у складі 167-го піхотного Острожського полку 42-ої піхотної дивізії (9-й армійський корпус 3-ої армії Південно-Західного фронту); загинув 21.12.1914 р. у бою на р. Дунаэць (річка в Польщі та Словаччині, права притока Вісли) по завершенню Лодзинської операції (2.11 – 19.12.1914 р.) російських військ; нагороджений Орденом хреста Святого Георгія («Георгівський Хрест» 4-го ступеню) «За мужество и храбрость, оказанные им в боях разновременно» (нагорода № 34804 за списком Капитулу Орденів по 4 ст. хреста). Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 167 пехотного Острожского полка», документ № 39066, «Список нижним чинам 167 пехотного Острожского полка убитым и раненым в сражениях с 10 по 25 декабря 1914 г. на р. Дунаец»; а також: фонд 496, оп. 3, спр. 909 «Алфавитный список лиц, награжденных Георгиевскими крестами 4 ст. 1915-17 гг.» (файл К7, лист 120). Дружина Кучерява Текля (померла у 1947 р.). Румунська влада (як союзник Російської імперії у 1914-1917 р.р. по військовому блоку Антанта) у період 1918-1940 р.р. виплачувала їй пенсію. Є копії документів.

Кучерявий Костянтин Миколайович, єфрейтор 25-го піхотного Смоленського полку. Поранений 4.08.1916 р. за Гнилою Липою (річка, ліва притока Дністра). 2.09.1916 р. надійшов до Вороніжської команди виздоровлюючих у м. Валуйки (нині – Білгородська обл.). Згодом —  мол. унтер-офицер 58-го піхотного запасного полку; 20.06.2017 р. надійшов до госпіталю № 16 Всеросійського земського союзу в м. Воронежі з діагнозами анемія і хронічний бронхит. Відомості: РГВИА, фонд: «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящики 1735-К, 1908-К. Є копії документів.

Кучерявий Олександр (записаний також «Кочеряев»), 1884 р. нар., рядовий 35-го піхотного Брянського полку. 5.01.1915 р. поміщений до табору військовополонених Йозіфштадт (Josefstadt) в Австрії. Відомості: РГВИА, фонд: «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (пленные)», ящик 5537-З. Є копія документу.

Кучерявий Олександр Захарович, 1884-1885 року народження, одружений. Проходив дійсну військову службу в царській армії. Під час Першої Світової війни служив у Хотині, рядовий 196-го піхотного Інсарського полку. За офіційними відомостями, зник безвісті 23.04.1915 р. одночасно з багатьма однополчанами, в т.ч., гвіздовчанами Бурченком Федором Аксентійовичем і Мартинюком Нікіфором Степановичем. В подальшому з`ясувалося, що 7.05.1915 р. в Карпатах потрапив у полон, з липня 1915 р. утримувався в таборі Рейхенберг (Reichenberg) в Судетах (Австрія); згодом перебував в Угорщині до 1918 р. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 196 пехотного Инсарского полка», документ № 2855 «Сведение о потерях 196 пехотного Инсарского полка убитыми, ранеными и без вести пропавшими за время боев с 20 апреля по 1 мая 1915 года»; а також: фонд: «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (пленные)», ящик 5138-К. Є копії документів. Повернувся. Згодом — учасник Хотинського повстання.

Кучерявий Олександр Романович, 1892 р. нар., єфрейтор 229-го піхотного Сквирського полку. Потрапив у полон; у травні 1915 р. поміщений у табір для війсьвополонених Брюкс (Brüx) в Австрії. Відомості: РГВИА, фонд: «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (пленные)», ящик 6512-Г. Є копія документу.

Кучерявий Порфірій Філипович (26.02.1888 – 09.1971). Проходив з 1907 року дійсну військову службу у Середній Азії. З 1915 року учасник Першої Світової війни, єфрейтор 229-го піхотного Сквірського полку 58-ої піхотної дивізії 3-ої армії. Брав участь у боях під Перемишлем (нині — польск. Пшемисль (Przemyśl)); 12.05.1915 р. в Карпатах в ході Горлицького прориву армії супротивника, будучи засипаний в окопі розривом снаряду гармати, потрапив у полон; з липня 1915 р. утримувався в таборі Рейхенберг (Reichenberg) в Судетах (Австрія), табірний номер 14583. Двічі вчиняв втечу з полону, але його ловили і знову поміщали до табору, за втечу підвішували за руки. Через деякій час після повторної втечі з табору надіслали на примусові роботи до приватного господаря в Угорщину. Третя втеча після революції в Австро-Угорщині стала вдалою (заховався в вагоні Червоного Хреста серед поранених, доїхав до Вінниці).  Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (пленные)», ящики 6512-Г, 6513-К. Згодом — учасник Хотинського повстання. Є фото і документи.

Кучерявий Федір Захарович (місцеве побутове ім`я – «Тодир», в окремих документах записаний – «Кучеревый»),  приблизно 1883 р.н., одружений. Рядовий 10-го загону 20-го обозного батальйону. 29.01.1916 надійшов до Московського міського лазарету при 5-й жіночій гімназії Московського міського громадського управління з захворюванням на гостре гнійне запалення середнього вуха (Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номера, ящик 1735-К). Згодом — єфрейтор 1-ої сотні 34-го піхотного Севського полку; 11.07.1917 р. поранений в Ново-Спаському лісі, вибув до перев’язочного загону дивізії (Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 34 пехотного Севского полка о потерях солдат на фронтах», документ № 92545 «Список солдат 34 пехотного Севского полка, убитых, пропавших без вести и взятых в плен неприятелем, а так же раненых и контуженных с 1 по 15 июля 1917 года». Є копії документів.

Кучерявий Федір Філипович (місцеве побутове ім`я – «Тодир»), 1894 р.нар. Учасник Першої Світової війни. Повернувся, брав участь у Хотинському повстанні 1919 року; згодом боєць та коваль кавалерійської бригади (корпусу) Г.І. Котовського. Після закінчення Громадянської війни проживав і помер в 1961 р. в с. Єржово Рибницького р-ну Молд. РСР. Є фото.

&&&

Мартішок Андрій Іванович (записаний – «Мартышок»), народився і до війни жив у Кельменецькій волості Хотинського повіту, одружений. Рядовий 190-го піхотного Очаківського полку. Зник безвісті 23-24.04.1915 у с. Хірово. Повернувся, перед Хотинським повстанням був обраний головою Гвіздівецького сільревкому, учасник Хотинського повстання. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 190 пехотного Очаковского полка», документ № 482 «Список нижних чинов 190 пехотного Очаковского полка убитых, пропавших без вести, взятых в плен неприятелем … контуженных с 1 апреля по 1 мая». Є копії документів.

&&&

Мартинюк Ніканор Семенович, приблизно 1887-1888 р. нар., одружений, неписьменний. Рядовий 196-го піхотного Інсарського полку. 1.06.1915 р. у с. Молодиця отримав кульове поранення пальця правої руки; 11.06.1915 р. з м. Єкатеринослава доправлений до лазарету № 15 Всеросійського земського союзу допомоги хворим і пораненим воїнам в м. Херсоні. Згодом, 22.10.1915 р. у с. Константинівка отримав кульове поранення великого пальця лівої руки; 4.11.1915 р. надійшов до лазарету Тамбовського губернського комітету допомоги хворим і пораненим воїнам в будинку Вінтер в м. Тамбові. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящики 2130-М і 4290-М. Є копії документів. Не можна виключити, що він і наступно зазначений Мартинюк Никіфор Степанович – одна особа.

Мартинюк Никіфор Степанович, одружений. Рядовий 196-го піхотного Інсарського полку. За офіційними відомостями, зник безвісті 23.04.1915 р. одночасно з багатьма однополчанами, в т.ч., гвіздовчанами Бурченком Федором Аксентійовичем і Кучерявим Олександром Захаровичем. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 196 пехотного Инсарского полка», документ № 2855 «Сведение о потерях 196 пехотного Инсарского полка убитыми, ранеными и без вести пропавшими за время боев с 20 апреля по 1 мая 1915 года». Є копії документів.

&&&

Мафтуляк Василь Васильович. Одружений, рядовий 48-го піхотного Одеського полку (записаний – як «Навтуляк»), рядовий. Поранений в живіт 10.08.1914 р. у містечка Баян (можливо – Бояни). Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах». Є копія документу.

Мафтуляк Іван Васильович. Рядовий 487-го піхотного Дубровського полку. Захворів ревматизмом; 2.01.1917 р. доставлений до 128-го Польового запасного госпіталю. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 2155-М. Є копія документу.

Мафтуляк Марк Маркович (записаний, як «Махтоляк» або «Махталяк»). Мол. унтер-офіцер 73-го піхотного Кримського полку. 14.09.1915 р. вибув на батьківщину з 70-го Сводного Евакуаційного госпіталю в Ростові на Дону. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 2155-М. Є копія документу.

Мафтуляк Павло Васильович, народився у Романківцях, одружений. Єфрейтор 8-ої роти 48-го піхотного Одеського полку. Поранений 12.12.1914 р. у с. Любатівка (пол. Lubatówka — лемківське село в Польщі, нині — в гміні Івонич-Здруй Кросненського повіту Підкарпатського воєводства). Згодом поранений у праве плече 15.06.1916 у с. Рожнув (село в Польщі, нині — в гміні Волчин Ключборського повіту Опольського воєводства), доправлений до перев’язочного загону 12-ої піхотної дивізії; 27.06.1916 р. доставлений до лазарету Подільського губернського комітету Всеросійського земського союзу в с. Митках Могилівського повіту Подільської губ. Повернувся з війни, брав участь у Хотинському повстанні 1919 року. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах», документ № 381 «Именной список потерь нижних чинов 48 пехотного Одесского Императора Александра I полка»; а також документ № 5637 «Именной список потерь нижних чинов 48 пехотного Одесского полка за июньские бои 1916 года»; а також: фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 2151-М. Є копії документів.

&&&

Москалюк Антон Іванович, приблизно 1880 р.нар., одружений. Рядовий 11-ої роти 168-го піхотного Миргородського полку; 7.10.1915 р. поранений біля м. Барановичи (кульове поранення великого пальця лівої кісті з пошкодженням кістки). В період до 30.11.1915 р. доставлений до 1-го рухомого лазарету Хресто-Воздвиженської громади Червоного Хреста діючої армії. Згодом — рядовий 74-го передового транспорту; після ампутації 1.12.1916 р. у м. Барановичи великого пальця правої ноги 10.11.1917 р. санітарним потягом № 203 доставлений  з м. Москва до 3-го лазарету Рязанського губернського комітету Всеросійського Земського Союзу допомоги хворим і пораненим воїнам.  Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящики 2252-М, 2326-М. Є копії документів.

Москалюк Василь Миколайович, учасник 1-ої Світової війни, повернувся.

Москалюк Григорій Дем`янович. Рядовий 240-го піхотного Ваврського полку. Поранений  2.06.1916 р. під м. Двінськ (нині – латвійський Даугавпілс); 12.07.1916 р. надійшов до 8-ої Московської команди одужуючих у м. Москві. Згодом, рядовий 16-ої роти 299-го піхотного  запасного полку; 10.12.1916 р. захворів на запалення легенів під м. Двінськ, 13.04.1917 р. доправлений до Петроградського міського лазарету № 195. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящики 2252-М і 2326-М. Є копії документів.

Москалюк Григорій Іванович, учасник 1-ої Світової війни. Відомо, що у нього була дочка – Олександра, 1.09.1911 року народження. Є копія документу.

Москалюк Демьян Петрович неодружений. Рядовий 412-го піхотного Слав`янського полку (5-й передовий загін). У полку з числа тих, хто був доправлений до полку при його формування з дружин, або з тих, кто прибув для доукомпектування. Поранений 8.09.1916 р. под м. Дорна-Ватра (Ватра-Дорней (рум. Vatra Dornei) — нині місто у повіті Сучава в Румунії); 14.11.1916 р. надійшов до 153-ої команди одужуючих у м. Херсоні. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 412 пехотного Славянского полка», документ № 185030 «Список воинских чинов 412 пехотного Славянского полка, убитых, пропавших без вести и взятых в плен неприятелем, а также раненых и контуженных с 15 сентября по 1 октября 1916 года»; а також фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик  2252-М. Є копії документів.

Москалюк Матвій. 3-тя рота Азовського полку. Поранений 19.01.1916 р. в районі угорського кордону (відірваний вказівний палець лівої руки). У березні 1916 р. надійшов до 20-го передового загону лікувальної установи Російського товариства Червоного Хреста.  Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 2252-М. Є копія документу.

Москалюк Спиридон Дем`янович (записаний – «Москалев). Рядовий 82-го піхотного Дагестанського полку. Поранений (численні поранення голені зі зламом кісток осколком бомби) 11.01.1917 р. на австрийському фронті у с. Рибники (нині – село у Бережанському р-ні Тернопільської обл.), супутнє захворювання – рожа; доправлений до дивизійного лазарету 21-ої піхотної дивізії; 20.01.1917 р. доставлений до лікарні «Лазарет семьи И.Н. Терещенко. Киев. Подвальная, 38». Відомості: РГВИА, Именной список потерь, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 82 пехотного Дагестанского полка», документ № 20888 «Именной список потерь нижним чинам 82 пехотного Дагестанского Его Императорского Высочества Великого Князя Николая Михаиловича полка с 1 по 15 января 1917 года»; а також: фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 2251-М. Є копії документів.

Москалюк Степан Петрович, ст. унтер-офицер 204-го піхотного Ардагано-Михайловського полку. Прибув 10.02.1916 р. Батько – Петро Гаврилович.  Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», ящик 4866-Ш. Є копія документу.

&&&

Мудрик Григорий Євтих’євич. Санітар 2-го рухомого лазарету 19-ої піхотної дивізії. 18.11.1916 р. в зв`язку з захворюванням надійшов до Тираспольського лазарету Всеросійського Земського Союзу. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номера, ящик 2258-М. Є копія документу.

Мудрик Михаил Григорьевич Рядовий 498-го піхотного Оргеївського полку. 24.10.1917 р. в зв`язку з захворюванням надійшов до 1-го Київського госпіталю Південно-західного обласного Земського комітету (вул. Дорогожицька, 68). Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номера, ящик  2374-М. Є копія документу.

&&&

Олійник Григорій Артемович (1898–12.04.1985). В селі його називали Григор. Учасник Першої Світової війни. Згодом: учасник, Хотинського повстання, Громадянської війни. Після закінчення Громадянської війни проживав у Київській області – в селі Самгородок Сквирського району. З 1941 року – учасник Великої Вітчизняної війни, повернувся в Гвіздівці, де й помер у 1985 році. Є фото.

Олійник Іван Кирилович, унтер-офіцер царської армії, учасник Першої Світової війни. У 1940 р. був розкуркулений і репресований. Подальша доля не відома.

Олійник Микита Петрович (записаний — «Олейник»). Єфрейтор 19-го Фінляндського стрілецького полку. Захворів, доставлений 23.02.1917 р. до 473-го польового рухомого госпіталю. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 2514-О. Є копії документів.

Олійник Пантеліймон Миколайович (записаний — «Олейник»).  ефрейтор 4-й пехотный запасный полк. Захворів на інфлюенцу (грип); 7.05.1917 р. був доставлений до 437-го польового запасного госпіталю в м. Житомирі; одужав 22.05.1917 р.   Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 2514-О. Є копії документів.

Олійник Роман Олександрович (записаний — «Олейник»). Канонір 38-ої артилерійської бригади. 23.03.1917 р. (був в запасі з 1906 р.). 6.04.1917 захворів в районі м. Двінська (пошкодження поясно-хрестової ділянки), 10.04.1917 р. надійшов до міського лазарету № 5 м. Петрограда (вул. Звенигородська, 14) з 102-го евакуаційного пункту діючої армії. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящики 2553-О та 2295-М. Є копії документів.

Олійник Спиридон Микитович (записаний, як «Оленик»), приблизно 1896 р.нар., неодружений, рядовий 14-ої роти 11-го гренадерського Фанагорийського полку. Поранений 25.06.1916 р. у с. Підгайне (нині —  Рівненська область, Здолбунівський р-он). Вибув до перев`язочного загону 3-ої гренадерської дивізії або перев`язочного загону 46-ої піхотної дивізії. Згодом — 25.06.1916 р. поранений під м. Барановичи у праву ногу і груди; 9.07.1916 р. доставлений до лікарні Московського Біржового і Купецького товариств «Госпиталь при Богадельне им. П.М. Третьякова» в м. Москві. Відомості: РГВИА, Именной список потерь, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 11 гренадерского Фанагорийского полкуа о потерях солдат на фронтах», документ № 144727 «Именной список нижним чинам 11 гренадерского Фанагорийского Генералиссимуса Князя Суворова, ныне Его Императорского Высочества Великого Князя Дмитрия Павловича полка убитым, раненым и без вести пропавшим за время с 15 июня по 1 июля 1916 года»; а також: фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 2514-О. Є копії документів.

&&&

Остапчук Іван Васильович. Рядовий 699-го піхотного Саровського полку; 09.07.1917 пропав безвісті під м. Крево (нині — село у Сморгонському районі Гродненської обл. Білорусі). Відомості: РГВИА, Именной список потерь, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918)», опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 699 пехотного Саровского полка», документ № 4853 «Список воинских чинов 699 пехотного Саровского полка, убитых, пропавших без вести и взятых в плен неприятелем, а также и контуженных, с 1 по 15 июля 1917 года». Є копія документу.

&&&

Пиживський Григорій Васильович (записаний – «Пыжевський»), приблизно 1896 р.нар., холост. Рядовий 63-го Сибирського стрілецького полку. Одержав легке кульове поранення руки без пошкодження кісток; 15.07.1917 р. доставлений до госпіталю Московського міського громадського управління Організації допомоги хворим і пораненим воїнам (м. Москва, 2-й Донській пров., 84). За переказами селян також (мабуть – згодом) потрапив під газову атаку німців. Повернувся з війни. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 2885-П. Є копія документу. Згодом: учасник Хотинського повстання, Великої Вітчизняної війни. Помер у 60-х роках ХХ ст.

Пиживський Єфим Мойсейович (побутове ім`я – Віхтеній), приблизно 1883 р. нар., одружений. Мол. унтер-офицер 8-ої роти 173-го піхотного Кам`янецького полку. Зник безвісті 14.07.1915 р. під час перебування на позиціях у с. Панікев-Мала  під час бойових дій, які згодом назвали «Польський мішок».  Згодом з`ясувалося, що був поранений 12 чи 14 липня 1915 у стопу правої ноги у річки Нарєв (тече в Східній Польщі та Західній Білорусі); 5.08.1915 р. доставлений до належного Міському Земському союзу допомоги хворим і пораненим воїнам міського лазарету № 8 м. Таганрогу Області війська Донського. Надалі: мол. унтер-офіцер 73-го піхотного Кримського полку; убитий 14.12.1915 у с. Ракитне. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 2615-П; а також фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 173 пехотного Каменецкого полка», документ № 242469 «Список воинских чинов 173 пехотного Каменецкого полка, убитых, без вести пропавших и взятых в плен неприятелем, а также раненых и контуженных с 1 по 15 июля 1915 года»; а також: справа «Списки потерь солдат 73 пехотного Крымского полка», документ № 2642 «Именной список потерь 73 пехотного Крымского полка за декабрь месяц 1915 года». Є копії документів.

Пиживський Єфим Остапович (місцеве побутове ім`я – Віхтеній), 24.12.1885 р.нар., одружений. Рядовий 48-го піхотного Одеського полку. Поранений 9.11.1914 р. у с. Тилава. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах», документ № 381 «Именной список потерь нижних чинов 48 пехотного Одесского Императора Александра I полка», а також церковна метрична книга. Є копія документу.

Пиживський Іван Мойсейович (записаний «Пыжевский»). Рядовий 73-го піхотного Крымського полку; зник безвісти 30.11.1914 р., вірогідно — під час руху з м. Стропкова. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки потерь солдат 73 пехотного Крымского полка», документ № 1578 «Именной список потерь нижних чинов 73 пехотного Крымского полка с 30 ноября по 24 декабря 1914 г.». Є копії документів.

Пиживський Олексій Васильович (записаний «Пыжинский»). Рядовий 498-го піхотного Оргеївського полку; 6.06.1916 р. поранений в руку під м. Ковелем. 18.06.1916 р. доставлений до 1-го Бурикського лазарету Бурикского комітету по наданню допомоги пораненим. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 2782-П. Є копія документу.

Пиживський Павло Ілліч. Рядовий 297-го піхотного Ковельского полку. 2.01.1916 р. захворів на менінгіт у Липських болотах (скоріш за все, в районі с. Ліпськ Ганцевичського р-ну Брестської обл. Білорусі). 3.03.1916 р. доставлений до Саратовського лазарету № 4 (Московська вул., буд. Юренкова; завідуючий лікар Биковцева). Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 2782-П.

Пиживський Прокофій Васильович, ст. унтер-офіцер 168-го піхотного Миргородського полку, поранений. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик № 4348-П, картка на вибулих нижніх чинів. Є копія документу.

&&&

Сапожник Афанасій Якимович (рахується також, як «Сапожников»). Бомбардир 2-ої батареї 38-ої артилерійської бригади. Захворів на «малокров’я», 23.08.1916 р. доставлений до рухомого госпіталю № 888 (м. Двінськ); 31.09.1916 р. доставлений до 169-го зводного евакуаційного госпіталю. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик № 3051-С. Є копії документів.

&&&

Тарапузан Петр. Учасник 1-ої Світової війни, призваний до війська за 2-ю мобілізацією. Відомо, що у нього були діти Сімєон (він також — Василь), 1.03.1909 року народження і Іван, 26.03.1915 року нар. Є документ.

&&&

Тимчук Іван Максимович – рядовий 48-го Одеського піхотного полку. Поранений 6 жовтня 1914 р. Відомості – «Именной списокъ убитымъ, пораненымъ и без вести пропавшимъ нижнимъ чинамъ». № 526 «Бессарабская, Виленская и Херсонская губернии», Военная типографія императрицы Екатерины Великой. Стор. 8401; а також: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах».  Є копії документів.

Тимчук Лука Федорович. Рядовий 51-го піхотного Литовського полку. Поранений або зник безвісті 15.03.1915 р. Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 51 пехотного Литовского полка о потерях солдат на фронтах», документ № 130847 «Список воинских чинов 51 пехотного Литовского полка, убитых, пропавших без вести и взятых в плен неприятелем, а также раненых и контуженных с 16 по 25 марта 1915 г.». Є копії документів.

Тимчук Михайло Іванович, приблизно 1889 р. нар., одружений, холост. Рядовий 9-го Заамурського прикордонного піхотного полку.  11.10.1916 р. отримав кульове поранення правового бедра у с. Клузів (нині — село Тисменицького р-ну Івано-Франківської обл.). 12.11.1916 р. доставлений до госпіталю при Петропавловських училищах Організації допомоги пораненим і хворим воїнам Московського біржового і купецького товариства. Відомості: РГВИА, фонд № 16196 «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 — 1918)», опис № 1 «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 9 Заамурского пограничного пехотного полка», документ № 207063 «Список воинских чинов 9 Заамурского пограничного пехотного полка, убитых, пропавших без вести и взятых в плен неприятелем, а также раненых и контуженных с 24 сентября по 31 октября 1916 года»; а також: фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик № 3521-Т. Є копії документів.

Тимчук Федір Іванович (побутове ім`я – «Тодір», в окремих документах записаний — «Темчук»), приблизно 1896 р. нар. Рядовий 6-го Сибірського стрілецького полку. 9.07.1917 р. доставлений з м. Москви до Наро-Фомінського спецгоспіталю Московського губернського земства в зв`язку з хворобою. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик № 3521-Т. Є копія документу.

Тимчук Філип Тимофійович, учасник Першої Світової війни, рядовий 48-го Одеського піхотного полку. Убитий 16.02.2015 р. біля с. Варихоза.  Відомості – «Именной список потерь», РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918); опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 48 пехотного Одесского полка о потерях солдат на фронтах». Є копії документів.

&&&

Чайковский Микола Іонович (записаний – «Чейковский»). Рядовий 160-го піхотного Абхазського полку. Захворів, 9.03.1916 доставлений до 102-го головного евакуаційного пункту. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 3776-Ч. Є копія документу.

&&&

Швець Іван Дмитрович, неодружений. Рядовий 46-го піхотного Дніпровського полку. Захворів, 16.08.1914 р. доправлений до 145-го польового запасного госпиталю, евакуйований «внутрь Империи» 1.09.1914 р.; згодом зник безвісті 14.06.1915 р. у с. Тучково. Згодом знайшовся і 22.06.1916 р. був убитий у с. Жабокруки (нині — Тлумачський р-он Івано-Франківської обл.). Відомості: РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918), опис № 4 «Именные списки потерь Нижних чинов, поступивших в лечебные заведения, подчиненные начальнику санитарной части Армий Юго-Западного Фронта», справа «Именной список больным, раненым, убитым, уволенным в неспособные, эвакуированным, пропавшим без вести, умершим, поступившим в лечебные заведения и выздоровевшим нижним чинам армий Юго-Западного фронта», документ № 45468 «Именной список больным, раненым, убитым, уволенным в неспособные, эвакуированным, пропавшим без вести, умершим, поступившим в лечебные заведения и выздоровевшим нижним чинам армий Юго-Западного фронта, 1914-11-15»; а також: опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Именные списки 46 пехотного Днепровского полкуа о потерях солдат на фронтах», документ № 227275 «Список потерь нижних чинов 46 пехотного Днепровского полкуа с 1 по 15 июня»; а також: справа № 167840 «Список потерь нижних чинов 46 пехотного Днепровского полкуа за июнь месяц 1916 года». Є копії документів.

Швець Ісідор – учасник Першої Світової війни. Загинув.

Швець Микола Іванович, неодружений.  Рядовий 147-го піхотного Самарського полку. Убитий 21.04.1915 р. в бою при взятті гори Маківка. Відомості – РГВИА, фонд «Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914-1918), опис «Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)», справа «Списки потерь солдат 147 пехотного Самарского полка», документ № 182565 «Список воинских чинов 147 пехотного Самарского полка, убитых, пропавших без вести и взятых в плен неприятелем, а также раненых и контуженных в бою с 19 по 24 апреля 1915 г.». Є копії документів.

Швец Савва Александрович (записаний – «Швецов (Швицов)»), приблизно 1883 р.нар., одружений. Солдат 1-ої роти 299-го піхотного Дубненського полку. Захворів на бронхит, 26.03.1917 р. доправлений до 2-го лазарету 75-ої піхотної дивізії; 1.04.1917 р. доставлений до 263-го польового дод. госпіталю в м. Лунінець (нині – Брестська обл. Білорусі); 08.04.1917 р. доставлений у госпіталь № 71 Московського міського суспільного управління Організації допомоги пораненим і хворим воїнам. Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящики 3991-Ш, 3923-Ш і 3990-Ш. Є копії документів.

&&&

Шеремета Гавріїл Никифорович, рядовий дивізіону обозу 2-ої дивізії. Захворів, 21.03.2016 р. доставлений до Бранебно-наглядального («Бранебно-наблюдательний») загону при 57-му тиловому евакуаційному пункті в м. Києві.  Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 3899-Ш. Є копія документу.

Шеремета Захар Федорович (записаний – «Шереметов (Шерементов)»). Рядовий 3-ої роти 17-го етапного батальону; захворів 6.07.1916 р. під містечком Клєвань (нині – селище у Ровенській обл.); 4.09.1916 р. доставлений до лазарету Єпархіального відомства при Св. — Троїцькому монастирі у м. Козлові (нині – м. Мічуринськ Тамбовської обл. РФ). Відомості: РГВИА, фонд «Картотека бюро учета потерь в Первой мировой войне (офицеров и солдат)», шафа без номеру, ящик 3899-Ш. Є копія документу.

&&&

Останнє оновлення відомостей — 22 вересня 2019 року

&&&

Засновник Книги пам`яті – Кучерявий Олег Петрович. Найбільший вклад у її складання внесли також письменник Мандзяк Олексій Степанович та мешканці села Гвіздівці Кучерявий Петро Парфенійович, Кучерявий Василь Олександрович, Барчук Тамара Миколаївна, Гангал Василь Ілліч (помер у грудні 2017 р.), Гангал Іван Володимирович.

&&&

Написання прізвищ і імен в окремих випадках дано в різних варіаціях, в зв’язку з тим, що дані у військових документах  записувалися у російськомовному варіанті та й деколи ще так – як почули писарі, медпрацівники, тощо. Тому варто переглядати у списку і схожі прізвища. Наприклад, особливо варіативним чомусь опинилося прізвище «Видиш» («Видиш», «Вєдиш», «Вєдеш», «Видищук», «Відищук», «Вєдоін», тощо). Чимало варіацій має і прізвище «Гангал» («Гончал, «Гангєл», «Ангєл», тощо).

Крім того, варто мати на увазі, що до та під час 1-ої і 2-ої Світових війн (та й навіть набагато пізніше) багато імен гвіздівчан ні коли не записувалися і навіть не вимовлялися у народній мові в українській варіації. Наприклад, у Гвіздівцях і записували і казали «Ніколай», або «Миколай», але ніколи не зверталися одне до одного у варіанті «Микола». Імена Пилип, Юхим, Федір в Гвіздівцях взагалі ні коли не вживалися і дітей на такі імена ні коли не називали, а називали, відповідно – «Филип», «Єфим», «Євфімій» (в побуті – «Віхтеній»). Ім’я «Федір» здебільшого застосовувалося у молдавській варіації – «Тодир». Аналогічно відбувалося з багатьма жіночими іменами (Єлена, а не Олена, тощо).

Підготовка електронної версії Книги пам`яті до публікації на сайті та її оформлення – Андрій Грушецький.

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

3 комментария к “Ми вас не забули! Гвіздівчани — учасники 1-ої Світової війни”

  1. Уроженец Гвоздовцов Мартынюк Участник русско-японской войны 1904-05 годов. Вернулся.Награждён медалью «В память русско-японской войны»

  2. Спасибо Сергей! Мы внесем сведения в «Книгу памяти». Нет ли у Вас по Мартынюку каких-либо дополнительных сведений и сведений об источнике данных?

  3. Ваша книга пам’яті — це щось неймовірне!

Залишити коментар