Гвіздівчани – учасники Великої Вітчизняної війни 1941-45 років, війни з Японією у 1945 році, гвіздівчани, що були страчені румунськими окупантами у 1941 році, а також ті, хто загинув під час війни на трудовому фронті
- Барчук Василь Мойсейович, 1908 року народження, призваний 27.06.1941 року Секурянським РВК, солдат будівельного батальйону, помер у березні 1942 року у госпіталі м. Барнаул Красноярського краю Росії. Мати – Барчук Марія Петрівна. Відомості – ЦАМО РФ. За даними Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 308 – не Мойсейович, а Георгійович, 1907 року народження, помер у 1944 р. Напевне, що дані ЦАМО РФ більш точні. Є копія документу.
- Барчук Іван Васильович, 1912 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць, помер від хвороби в 1944 р. Похований в м. Барнаул Алтайського краю Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 308.
- Барчук Іван Васильевич, 25 жовтня 1906 року нар., призваний Сєкурянським РВК у червні 1941 року, учасник бойових дій. Восени 1941 р. у Підмосков’ї його військова частина була переформирована в будівельну частину, яку відправили до Сибіру на будівництво (відновлення) заводів, що були евакуйовані з європейської частини СРСР: він потрапив до м. Барнаул Алтайського краю де перебував по “броні” до 1953 р. Після зняття “броні” залишився у Барнаулі, як і багато інших.
- Барчук Ісідор (Сидір) Іванович, 1907 року народження, призваний у 1941 році Секурянським РВК, солдат, стрілець, вбитий у грудні 1941 року при бомбардуванні м. Пенза. Похований у м. Пенза. Мати – Барчук Парасковія Андріївна. Відомості – ЦАМО РФ. Є копія документу.
- Барчук Микола Васильович, 10.05.1926 року народження, учасник Великої Вітчизняної війни, поранений, повернувся живий, інвалід війни 2-ої групи.
- Барчук Микола Іванович, 1913 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць, помер від хвороби в 1944 р. Похований в м. Барнаул Алтайського краю Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 308. Можливо, що у Книзі пам’яті в даному випадку помилково зазначений загиблим на трудфронті нижчезазначений Барчук Іван Васильович, 1906 року народження.
- Барчук Михайло. Був важко поранений, повернувся з війни без ноги. Працював у селі завідуючим колгоспного складу.
- Барчук Петро Васильевич, 1915 року нар., учасник бойових дій, поранений, мав бойові нагороди, після війни жив в селище Свєтлий Зарінського р-ну Алтайського краю Росії, помер і похований там у вересні 1976 р.
- Барчук Степан Васильович, 1911 року народження, призваний у квітні 1944 року Секурянським РВК, рядовий, стрілець, проходив службу при 844-му стрілецькому полку 240-ої стрілецької дивізії 2-го українського фронту, за наявними відомостями загинув 24.12.1944 р. у Чехословаччині. Дружина – Барчук Катерина Гаврилівна Відомості – ЦАМО РФ. Є копія документу.
- Бойко Василь Георгійович, 1926 року народження, мобілізований у 1944 р., рядовий, зник без відомостей у 1944 р.. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 232.
- Бойко Георгій Мафтейович, 1921 року народження, народився в с. Гвіздівці, мобілізований 4.02.1944 р. Вулканештським РВК Ізмаїльської області. Гвардії рядовий, стрілок 189-го гвардійського стрілецького полку 61-ої стрілецької дивізії. Загинув 1.05.1945 р. Похований в с. Гассельсдорф, район Клагенфурт, земля Штірія в Австрії. Відомості ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 232.
- Бойко Георгій Варфоломійович – зазначений на пам’ятнику в селі, як такий, що загинув.
- Бойко Іван Федорович, 1898 року народження, мобілізований у квітні 1944 р. Рядовий 578-го стрілецького полку 208 стрілецької дивізії. Загинув 20.01.1945 року. Похований в с. Лелес Остроленківського воєводства в Польщі. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 232.
- Бойко Іван Романович. Загинув. Мати – Єлена Філипівна.
- Бойко Микола Афанасович, 1920 року народження, учасник Великої Вітчизняної війни (1944 р.), поранений, повернувся живий, інвалід війни 2-ої групи, помер у 2005 році
- Бойко Микола Романович. Не повернувся з війни.
- Бойко Федір Федосійович, 1903 року народження, призваний у 1944 році Секурянським РВК, гвардії рядовий, стрілець, 202 гвардійського стрілецького полку 68-ої гвардійської стрілецької дивізії. Вбитий 2 квітня 1945 року. Похований на цвинтарі села Дюрег на схід від міста Грац (Австрія, земля Штірія). Дружина – Зинаїда Борисівна (с. Непоротове). Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 232.
- Бурченко Василь Прокопович, 1917 року народження, мобілізований у червні 1944 р. Рядовий 152 гвардійського стрілецького полку 50-ої гвардійської стрілецької дивізії. Загинув 6.02.1945 р. Похований в с. Краснознаменське Багратіонівського району Калінінградської обл. в Росії. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 232.
- Бурченко Іван Мефодійович, 20. 04.1927 року народження, мобілізований у 1944 р., учасник війни з Японією у 1945 р., поранений, повернувся живий, інвалід війни 2-ої групи
- Бурченко Микола Петрович, 1911 року народження, призваний у 1944 році Секурянським РВК, червоноармієць, стрілець 797 стрілецького полку 232-ої стрілецької дивізії. Вбитий 11 березня 1945 року. Похований в с. Мотички, округ Банська Бистриця в Словаччині. Дружина – Віра (Олексіївна?). Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 232.
- Бурченко Михайло Юхимович, 1914 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць, помер від хвороби в 1944 р. Похований в м. Челябінську Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 308
- Бурченко Павло Пантелійович, 1910 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць, помер від хвороби в 1944 р. Похований в м. Барнаул Алтайського краю Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 308
- Бурченко Федір Петрович, 1913 року народження, мобілізований у 1941 р. Рядовий. Пропав безвісти в 1941 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 232.
- Бучка Василь Костянтинович, 1906 року народження, мобілізований у 15.05.1944 р. Рядовий, стрілок 119-го запасного полку. Захворів на легеневі сухоти 16.03.1945 р., помер від хвороби 24.04.1945 р. в евакогоспіталі № 4865. Похований в Литві, м. Каунас, В.Шанси, військовий цвинтар, могила 907. Дружина – Бучка Марія Іллінічна (Іллівна). Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 232.
- Бучка Василь Микитович, 20.03.1918 року народження, учасник Великої Вітчизняної війни, поранений, повернувся живий, інвалід війни 3-ої групи. Стаття про нього є на нашому сайті.
- Бучка Василь Павлович, 1924 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий 1122-го стрілецького полку 334-ої стрілецької дивізії. Загинув 30.01.1945 р. Похований в с. Талово Хайлєнсбергського повіту Східної Прусії (Ольштинське воєводство Польщі). Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 232.
- Бучко (Бучка) Володимир Артемович, 1922 року народження, призваний 7.10.1944 року Секурянським РВК, червоноармієць, 1-й Український фронт, 389-та стрілецька дивізія, 1279-й стрілецький полк. Вбитий 28 або 29 квітня 1945 року біля села Кошендорф (Koschendorf, Drebkau) в районі міста Котбус – (Cottbus). Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу). За зазначенням у архівних документах, похований на цвинтарі села Хальбе (Калева). Це може бути або село Хальбе (Halbe) району Даме-Шпревальд округу Потсдам (за відомостями Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 232), але не виключено, що це є сучасне місто Калау (Calau). Всі вказані населені пункти знаходяться у землі Бранденбург в Німеччині неподалік одне від одного.
- Бучка Микола Іванович, учасник Великої Вітчизняної війни, повернувся живий, поранений.
- Бучка Михайло Артемович, приблизно 1923 року народження, повернувся з війни важко поранений, без ноги, жив у селі. Помер.
- Бучка Федір Тимофійович, 1906 року народження, мобілізований Троіцьким РВК (Росія, Алтайський край, Троіцький р-н). Стрілець, у 1944 р. Рядовий 794 стрілецького полку 232-ої стрілецької дивізії. Загинув 20.03.1945 р. Похований на північній окраїні села Радвань округ Банська Бистриця в Словаччині. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 232.
- Вербний Іван Семенович, 1903 року народження, призваний 22.04.1944 року Секурянським РВК, червоноармієць 926-го стрілецького полку 250-ої стрілецької дивізії, зник без відомостей 15 січня 1945 року в районі м. Пшасниш Остроленківського воєводства в Польші. Згодом з’ясувалося, що живий, обморожений, направлений до частини, але подальша доля не відома. Дружина – Вербна Ганна Афанасіївна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 232-233.
- Видиш Андрій Юхимович, 1916 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць, помер від хвороби в 1944 р. Похований в м. Барнаул Алтайського краю Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 308-309.
- Видиш Василь Федорович, 1912 року народження, призваний 6.07.1944 року Секурянським РВК, рядовий, 6140 стрілецький полк 47-ої Ударної дивізії 8-ої Ударної армії 1-го Білоруського фронту, зник без відомостей у травні 1945 року. Дані – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Видиш Володимир Васильович – зазначений на пам’ятнику в селі, як такий, що загинув. Інших відомостей поки що не має.
- Видиш Єфім Васильович, 1911 року народження, мобілізований у 1944 р., рядовий, пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Видиш Іван Андрійович – комуніст-підпільник, розстріляний румунським окупантами у 1941 р.
- Видиш Іван Тимофійович, 1925 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий 164 стрілецького полку 33-ої стрілецької дивізії. Загинув 21.09.1944 р. Похований в с. Ергеме Валкаського району в Латвії. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Видиш Іван Федорович – зазначений на пам’ятнику в селі, як такий, що загинув. Інших відомостей поки що не має.
- Видиш Микола Георгійович, 01.06.1926 року народження, учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни 1-ої групи.
- Видиш Микола Григорович, 1916 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий 783 стрілецького полку 229-ої стрілецької дивізії. Загинув 31.01.1945 р. Похований в с. Вольфгрунд Опольського воєводства в Польщі. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Видиш Микола Іванович, 1926 року народження, призваний у 1944 році Секурянським РВК, червоноармієць, стрілець 332 стрілецького полку 241-ої стрілецької дивізії, вбитий 20.11.1944 року. Похований 670 м. на південний захід від села Крайна Поляна (Krajná Poľana) округу Свидник (Svidník, Прешовський край Словаччини). Мати – Видиш Ганна Федорівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Видиш Микола Дем’янович, 1907 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 309.
- Видиш Микола Тимофійович – зазначений на пам’ятнику в селі, як такий, що загинув. Інших відомостей не має.
- Видиш Михайло Афанасійович – зазначений на пам’ятнику в селі, як такий, що загинув. Інших відомостей не має.
- Видиш Петро Карпович, 1917 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Пропав безвісти у 1944 р. на Уралі в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 309.
- Видиш Петро Михайлович, приблизно 1924 року народження, вояк партизанської Народної Визвольної Армії Югославії (спочатку розвідник і підривник, згодом перебував у складі військової агітаційно-концертної бригади НВАЮ), помер в 70-х роках
- Гаіна Олєксандр Петровіч, 1905 року народження, призваний у 1944 році Секурянським РВК, червоноармієць, стрілець, останнє місце служби – п/п 08758-Щ (1203-й стрілецький полк); зник без відомостей 2 травня 1945 року у Німеччині. Дружина – Гаїна Катерина Кирилівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Гангал Василь Данилович, 1912 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Гангал Василь Михайлович, 1923 року народження, призваний 24.04.1944 року Секурянським РВК, гв. червоноармієць, останнє місце служби – в/ч п/п 78079 (842-й стрілецький полк 240 стрілецької дивізії), вбитий 26.12.1944 року. Похований на цвинтарі села Батка (Bátka) округу Рімавська Собота (Rimavská Sobota) у Словаччині. Мати – Олена Єфимівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Гангал Василь Олексійович, 1922 року народження, мобілізований у 1944 р. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Гангал Георгій Гаврилович – зазначений на пам’ятнику в селі, як такий, що загинув. Інших відомостей не має.
- Гангал Георгій Ісідорович (Сидорович), 1907 року народження, рядовий, призваний Сокирянським РВК у 1944 р. Рядовий. Загинув у бою 18 січня 1945 р. в місті Бродища (село Брьодшен) Східної Прусії (Краснознаменський район Калінінградської області Росії). Відомості ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233. За відомостями Книги пам’яті Калінінградської області) похований в селищі міського типу Весново, Краснознаменського р-ону Калінінградської області.
- Гангал Георгій Леонтійович, приблизно 1926 року народження, вояк (розвідник і підривник) партизанської Народної Визвольної Армії Югославії, помер в 70-х роках в м. Унгени Молдавії.
- Гангал Іван Іванович, 1905 року народження, мобілізований у 1941 р. Рядовий 835-го санітарного батальону. Пропав безвісти у листопаді 1942 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Гангал Іван Ісідорович (Сидорович), 1910 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Гангал Іван Кирилович, 1904 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Гангал Іван Костянтинович, 1920 року народження, мобілізований 5.09.1944 р. Рядовий 472 стрілецького полку 100-ої стрілецької дивізії. Загинув 23.01.1945 р. Похований в селі Розкохув Краківського воєводства в Польщі. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Гангал Іван Петрович, 1920 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Пропав безвісти у 1944 р. на Уралі в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 309.
- Гангал Микола Григорович, 1918 року народження, призваний у травні 1944 року Секурянським РВК і направлений до 6-го запасного стрілецького полку, рядовий, автоматчик, останнє місце служби – 204-й стрілецький полк; за наявними відомостями загинув 2.04.1945 року після звільнення м. Каунас при підході до м. Кенігсберг. Мати – Гангал Катерина Гаврилівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Гангал Петро Михайлович, 1929 року народження, призваний у 1944 році Секурянським РВК, червоноармієць, останнє місце служби 229 стрілецький полк 8-ої стрілецької дивізії. Зник безвісти 6 січня 1945 року при звільненні села Бодоли Кошицького району (округу) Словаччини; ймовірно – загинув і там похований. Мати – Олена Євстафіївна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Гангал Семен Филипович (Пилипович), 1.10.1923 року народження, учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни 2-ої групи
- Гладкий Володимир Яковлевіч (Якович), 1924 року народження, призваний у 1944 році Секурянським РВК, червоноармієць, останнє місце служби – 8-ма стрілецька дивізія; зник без відомостей 29 грудня 1944 р. його було поранено і направлено до шпиталю п\п 25563 (3369-й евакогоспіталь, м. Вільнюс, Літва), звідки був ним відправлений 12.01.1945 р. один лист до дому, подальших відомостей не має). Мати Ганна Іванівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Грубий Василь Спиридонович, 1911 року народження, призваний Секурянським РВК (напевне – у 1940-41 р.), мол. сержант, заступник командира відділення, 238-й стрілецький полк, 186-та стрілецька дивізія, загинув 14.09.1943 року. Похований північніше м. Дятьково Орловської (нині – Брянської) області. Дружина – Груба Ганна Іванівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Грубий Микола Спиридонович, 1924 року народження, призваний Секурянським РВК у 1944 р., єфрейтор, 406-го стрілецького полку 124-ої стрілецької дивізії, останнє місце служби – штаб 124-ої стрілецької дивізії, вбитий 23.01.1945 року. Похований на східній окраїні Граскаилау р-ну Гольдбах в Східній Прусії (село Поддубное Гвардейского району Калінінградської області Росії). Мати – Груба Ірина Яківна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233.
- Грубий Михайло Григорович – зазначений на пам’ятнику в селі, як такий, що загинув. Інших відомостей не має. Не виключено, що мається на увазі нижчезазначений Грубий Михайло Георгійович.
- Грубий Михайло Георгійович, 1911 року народження, мобілізований у 1944 р. Стрілець, рядовий 713 стрілецького полку 171-ої стрілецької дивізії. Загинув 19.02.1945 р. Похований в м. Калліс Померанської провінції Німеччини (нині – Каліш-Поморський Кошалінського воєводства в Польщі), могила 701, 3-й у 1-му ряді. Дружина – Грубая (Груба) Пелагея Сільверстівна Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 233-234.
- Грубий Михайло Кирилович, 1915 (або 1916) року народження, мобілізований у червні 1941 р. Секурянським РВК. Стрілець, сержант 270-го гвардійського стрілецького полку 89-ої гвардійської стрілецької дивізії. Вбитий 30.01.1944 р. Похований на висоті 215,9 в Олександрівському районі Кіровоградської області. Мати – Груба Ганна Федорівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234. Згадка про бій на висоті 215,9 є у статті С. Гребенюка “Уроки Корсунь-Шевченковской операции”.
- Грушецький Василь Митрофанович, 1917 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Грушецький Василь Степанович, 1901 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1945 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Грушецький Михайло Миколайович, 1923 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий 240-го гвардійського стрілецького полку 74-ої гвардійської стрілецької дивізії. Загинув 19.04.1945 р. Похований в с. Фрідерсдорф, округ Франкфурт у Німеччині. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Гуйда Павло Гаврилович, 1911 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Пропав безвісти у 1944 р. на Уралі в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 309.
- Гуцол Олександр (в селі називали – Сюня) Нікіфорович. Призваний у 1944 р. Дуже важко був поранений у 1944-45 р.р., привезли його до дому на підводі, він дуже сильно мучався, постійно стогнав, через короткий час помер.
- Гуцол Василь Корнійович, 1909 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий 1186-го стрілецького полку. Помер від поранень 5.04.1945 р. в 1369 ВЕГ. Похований в с. Вецмуйжа (Vecmuiža) Єлгавського району в Латвії. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Гуцол Іван Никифорович, 1914 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Пропав безвісти у 1944 р. на Уралі в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 309.
- Гуцол Петро Корнійович, 1904 року народження, мобілізований 14.05.1944 р. Рядовий 695-го стрілецького полку 221-ої стрілецької дивізії. Загинув 19.01.1945 р. Похований в с. Солнечное Німанського району Калінінградської області в Росії. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Гуцол Петро Никифорович, 1917 року народження, призваний у 1944 році Секурянським РВК, рядовий 1216-го стрілецького полку 364-ої стрілецької дивізії. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Гуцол Петро Никифорович, 1919 року народження, призваний у 1944 році Секурянським РВК, солдат, стрілець, за наявними відомостями – вбитий під час взяття м. Варшава 15.11.1944 р., похований також у Варшаві, точне місце не відоме. Дружина – Катерина Григорівна. Відомості – ЦАМО РФ. Є копія документу. Не виключено, що мається на увазі той самий Гуцол П.Н., що і у попередньому записі.
- Димак Петро Онуфрійович, 1911 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Диманюк (Диминюк) Іван Никифорович, 1912 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у серпні 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Довгань Михайло Миколайович 1900 року народження, мобілізований 15.04.1944 р. Рядовий 628-го стрілецького полку 174-ої стрілецької дивізії. Загинув 28.10.1944 р. Похований в с. Подновінки Сувалківського воєводства в Польщі. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Дячук Захарій Омельянович, 1912 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Дячук Іван Омелянович, 1905 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1945 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Дячук Кирило Омельянович, 1906 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Помер від хвороби у 1944 р. Похований у м. Пермь Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 310.
- Злагода Василь Андрійович, 1907 року народження, призваний у 1944 році Секурянським РВК, червоноармієць, рядовий, 311-го стрілецького полку 108-ої гвардійської стрілецької дивізії, за наявними відомостями – вбитий у бою 21.03.1945 р., похований на господарському дворі Детріц у 2-х км. на північний схід від станції Аба (Aba) по залізниці Шарбогард-Берген (округ Фейєр Угорщина). Дружина – Любов Кирилівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Кожокар Іван Федорович, 1902 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Пропав безвісти у 1944 р. на Уралі в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 310.
- Козороз Василь Федорович, 1926 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий 73-го стрілецького полку 33-ої стрілецької дивізії. Загинув 18.09.1944 р. Похований в с. Кенепес Валгаського району в Естонії. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Козороз Володимир Федорович, 1922 або 1923 року народження, мобілізований у 1944 р. Секурянським РВК. Стрілець, рядовий. Останнє місце служби – польова пошта 73760 (82-й стрілецький полк). Пропав безвісти 11.01.1945 р. Батько – Козороз Федір Васильович. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Козороз Іван Тимофійович, 01.01.1920 року народження, учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни 2-ої групи
- Козороз Михайло Гаврилович, 1916 року народження, призваний у червні 1941 року Секурянським РВК, солдат, стрілець, вважається, що пропав безвісти у 1941 р., перебуваючи у полоні в таборі № 120 м. Холм. Визнаний зниклим без відомостей у червні 1944 року. Дружина – Козороз Олександра Романівна. Відомості ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Колєсніков Петро Арсентійович, рядовий, загинув у травні 1944 р. (відомості з Книги пам’яті Луганської області)
- Колісник Василь Іванович, 1911 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Помер від хвороби у 1944 р. на Уралі в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 310.
- Колісник Георгій Костянтинович, 1913 року народження, призваний у 1944 р. Рядовий 298-го стрілецького полку 186-ої стрілецької дивізії. Помер від ран 26.01.1945 р. у 167-му ОМСБ. Похований в с. Пакгнидово Варшавського воєводства в Польщі. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Колісник Іван Георгійович, 1920 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1945 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Колісник Микола Костянтинович, 1907 року народження, призваний у 1941 р. Рядовий 504-го стрілецького полку 107-ої стрілецької дивізії. Загинув 28.08.1942 р. Похований в м. Вороніж у Росії. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 234.
- Копєйка (або Копєйко) Василь Степанович, приблизно 1920 року народження, вчитель, перший вчитель і директор Гвіздовецької школи у 1940-41 роках, загинув на фронті під час Великої Вітчизняної війни
- Костриж Василь Іванович – зазначений на пам’ятнику в селі, як такий, що загинув. Інших відомостей поки що не має.
- Костриж Василь Семенович, 1918 (або 1915) року народження, призваний 25.05.1944 р. Рядовий 992-го стрілецького полку 306-ої стрілецької дивізії. Помер від ран 30.03.1945 р. у 286-му ОМСБ. Похований в с. Берзулі Тукумського району в Латвії. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Костриж Дмитро Іванович, 1907 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Помер від хвороби у 1944 р., похований у м. Барнаул Алтайського краю в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 310.
- Кошовий Василь Леонтійович, 1905 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Помер від хвороби у 1944 р. на Уралі в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 311.
- Кошовий Василь Семенович, 1908 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1945 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Кошовий Іван Іларіонович, 1924 року народження, призваний у 1944 р. Рядовий 336-го гвардійського стрілецького полку 120-ої гвардійської стрілецької дивізії. Загинув 19.10.1944 р. Похований в с. Панікез-Вельке Варшавського воєводства в Польщі. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Криворучко Михайло Ілліч, 1916 року народження, призваний у 1944 р. Рядовий 965-го стрілецького полку 274-ої стрілецької дивізії. Загинув 26.04.1945 р. Похований в с. Гермсдорф, округ Потслам у Німеччині. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Кувіла Микола Гаврилович, 1910 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Помер від хвороби у 1944 р., похований у м. Барнаул Алтайського краю в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 311.
- Куцький Афанасій Андрійович – зазначений на пам’ятнику в селі, як такий, що загинув. Інших відомостей поки що не має.
- Куцький Василь Максимович, 1923 року народження, призваний 14 червня 1944 року Секурянським РВК, рядовий червоноармієць, стрілець, останнє місце служби – 191-й стрілецький полк 201-ої стрілецької дивізії, вбитий 8 травня 1945 року. Похований – Латвія, Тукумський повіт (стара назва), 50 м. на схід від населеного пункту Пінкат (Пінкот Тукумського району), могила № 3. Дружина – Куцька Катерина Федірівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Куцький Георгій Андрійович, 1902 року народження, призваний у 1944 р. Секурянським РВК, рядовий 931-го стрілецького полку 240-ої стрілецької дивізії, загинув 31.01.1945 року. Похований в с. Детв’янська Гута, округ Звонен (або Звонець) у Словаччині. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Кучерявий Афанасій Семенович, 1909 року народження, призваний у червні 1944 року Секурянським РВК, гвардії червоноармієць, стрілець, останнє місце служби – 152-й Гвардійський стрілецький полк, 50-ої Гвардійської стрілецької дивізії. Поранений 23.09.1944 року і помер у госпіталі 59-го окремого медсанбатальону 50-ої гвардійської дивізії. Похований – західна окраїна деревні Б.Сахновичи Жабинського району Брестської області в Білорусі. Сестра – Кучерява Марія Семенівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Кучерявий Василь Олександрович, 06.03.1926 року народження, учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни 2-ої групи. Стаття про нього є на сайті “Гвіздівці”.
- Кучерявий Дмитро Дмитрович, 1927 року народження. Повернувся з війни.
- Кучерявий Іван Федорович, 1921 року народження (син бійця бригади Г.І. Котовського – Федіра Філиповича Кучерявого), був призваний на фронт з с. Єржово Рибницького району, загинув у 1942 році
- Кучерявий Ілля Олександрович, 1907 (або 1908) року народження, призваний на строкову військову службу в 1940 році, проходив службу на Уралі в військовій пожежній команді, після початку війни за власним проханням був направлений на фронт в діючу частину – 109 (або 110-й) гвардійський стрілецький полк 38-ої гвардійської стрілецької дивізії, єфрейтор. 17 січня 1945 року вбитий під Краковом. Похований на перехресті доріг в 100 м. на схід від села Шарки Скроцького повіту Варшавського воєводства. За відомостями, одержаними від Кучерявого Василя Олександровича і відомостями Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Кучерявий Микола Гаврилович, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Після війни проживав у м. Омськ в Росії.
- Кучерявий Петро Филипович (Пилипович), 1907 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Помер від хвороби у 1944 р. на Уралі в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 311.
- Кушнір Петро Іванович, 1903 року народження, призваний у 1944 р. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Мартинюк Микола Васильович, 1914 року народження, призваний у 1944 році Секурянським РВК, червоноармієць, стрілець, останнє місце служби – 13-й стрілецький полк 2-ої стрілецької дивізії; 16.02.1945 року помер від поранень у 91-му медсанбатальоні 2-ої стрілецької дивізії. Похований: Східна Прусія, на окраїні міста Кенігсберг в 200-х метрах північніше деревні Боген (село Боген Ольштинського воєводства в Польщі). Дружина – Мартинюк Катерина. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Мартофляк Василь Якович, 1905 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1945 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Матковський Іван Олексійович, 01.03.1920 року народження, учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни 2-ої групи
- Матковський Микола Павлович – комуніст-підпільник, розстріляний румунськими окупантами у 1941 р.
- Мартофляк Василь Григорович, 1907 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Помер від хвороби у 1944 р. на Уралі в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 311.
- Мафтуляк Георгій Петрович, 1909 року народження, призваний у 1941 році Секурянським РВК, червоноармієць, загинув у липні 1941 року. Відомості – ЦАМО РФ.
- Мафтуляк Іван Семенович 1913 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Мафтуляк Микола Афанасійович, 1911 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Мафтуляк Микола Дорофійович – зазначений на пам’ятнику в селі, як такий, що загинув. Інших відомостей поки що не має.
- Мороз Георгій Прокопович, 1920 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1945 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Мороз Семен Яковлевич, 1908 року народження, призваний у 1944 р., рядовий 407-го стрілецького полку 108-ої стрілецької дивізії. Помер від поранень 27.04.1945 р. в 157-му ОМСБ. Похований в с. Гарден Шецінського воєводства в Польщі. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Москалюк Василь Георгійович 1916 року народження, призваний 30.05.1944 р., рядовий. Загинув 20.08.1945 року. Похований у м. Вроцлав в Польщі. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Москалюк Іван Васильович 1906 року народження, мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Москалюк Іван Матвійович, 1909 року народження, призваний у червні 1941 року Секурянським РВК, солдат, стрілець, останнє місце служби – польова пошта 86680-Р (781-й стрілецький полк 124-ої стрілецької дивізії), зник без відомостей у вересні 1944 року. Дружина – Москалюк Катерина Петрівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Москалюк Іван Матвійович, 1924 року народження, призваний у 1944 р., рядовий, пропав безвісти у листопаді 1944 р. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235. Не виключено, що мається на увазі той самий Москалюк І.М., що і у попередньому записі.
- Москалюк Кирил (Кирило) Георгійович, 1914 року народження, призваний у 1944 р., рядовий, пропав безвісти у 1944 р. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 235.
- Москалюк Яків Яковлевич (Якович), 1.12.1914 року народження, призваний 28 червня 1941 року Секурянським РВК, солдат, рядовий, пропав безвісти у липні 1941 року, вважається таким, що загинув, ймовірно в районі міста Чернігова під час нальоту німецької авіації. Дружина – Москалюк Любов Андріївна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Мудрик Василь Михайлович, 6.01.1921 року народження,учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни 2-ої групи
- Мудрик Іван Михайлович, 1922 року народження, призваний у жовтні 1944 року Секурянським РВК, червоноармієць, останнє місце служби – 36-й стрілецький полк 9-ої стрілецької дивізії. Вбитий 3 січня (або 3 лютого) 1945 року, похований поряд з селом Юнг Бернен (або Юнг Брікен) Катовицького воєводства у Польщі. Мати – Мудрик Ганна Михайлівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Мудрик Микола Степанович, 1923 року народження, призваний 28 квітня 1944 року Секурянським РВК, сержант, командир відділення, проходив службу у 163-му гвардійському стрілецькому полку, польова пошта (1111 ГАП), п\п 63326 (3216-та військово-поштова станція (гарнізон м. Дебрецен)), п\п 42655 (3230-й госпіталь легкопоранених), останнє місце служби – п\п 02121″А” і 02121″В” (903-й ГАП МВО); 16 січня 1945 (не виключено – 1946) року був тяжко поранений, помер від поранень 19 лютого 1946 року о 2-й год. ночі у госпіталі 3230 ППГ, похований 28.02.1946 р. Мати – Мудрик Ганна Єфимівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Мудрик Микола Степанович, 1924 року народження, призваний у 1944 р., рядовий, пропав безвісти в січні 1945 р. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236. Не виключено, що мається на увазі той самий Мудрик М.С., що і у попередньому записі.
- Мудрик Петро Михайлович 1926 року народження, мобілізований 12.05.1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у 1944 р. Відомості Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Олійник (Олєйник) Василь Микитович, 1903 року народження, призваний Секурянським РВК у 1944 р., рядовий. Останнє місце служби – 718 стрілецький полк, 139-та стрілецька дивізія. Вбитий 12 лютого 1945 року, похований на південній окраїні села Славно Брно(?) гор. ? обл. Данцигського коридору (село Славно Слупського воєводства в Польщі). Дружина – Олійник Ганна Антонівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Олійник (Олєйник) Василь Олександрович, 1919 року народження, призваний Секурянським РВК у липні 1941 року, солдат, рядовий; за наявними відомостями загинув під Києвом під час бомбардування у вересні 1941 р. Мати – Олійник Прасковья Єфимівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Олійник (Олєйник) Василь Олексійович, 1912 року народження, призваний Секурянським РВК у 1944 р., рядовий; пропав безвісти в 1944 р. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Олійник (Олєйник) Дмитро Федорович, 1907 року народження, призваний у 1941 р., рядовий. Загинув 27.03.1945 р. при форсуванні ріки Одер у Польщі. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236. Відомо також, що загинув на очах у брата Олійника Олексія Федоровича, який на руках виносив смертельно пораненого (чи вже мертвого) брата.
- Олійник (Олєйник) Іван Пантелійович, 1912 року народження, народився в с. Вітрянка Сокирянського р-ну, призваний Секурянським РВК у червні 1941 року, солдат, рядовий; останнє місце служби – 11-й стрілецький полк; зник без відомостей у квітні 1945 року. Батько – Костриж Євфімій Пантелійович проживав у с. Вітрянка. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Олійник (Олєйник) Іван Пантелійович, 1914 року народження, призваний Секурянським РВК у 1941 р., сержант 1109 стрілецького полку 330 стрілецької дивізії. Загинув 15.09.1942 року. Похований в с. Голосилівка Кіровського району Смоленської області Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236. Не можно повністю виключити, що не мається на увазі той самий Олійник І.П., що і у попередньому записі.
- Олійник (Олєйник) Михайло Степанович – зазначений на пам’ятнику в селі, як такий, що загинув. Інших відомостей поки що не має.
- Олійник (Олєйник) Олексій Федорович, 1913 (або 1918) року народження, призваний у 1944 р., рядовий 641 стрілецького полку 165 стрілецької дивізії. Загинув 20.04.1945 року. Похований в с. Мешерін, округ Франкфурт, Німеччина. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236. Раніше у нього на очах загинув його рідний брат Олійник (Олєйник) Дмитро Федорович.
- Олійник (Олєйник) Петро Пантелійович, 1917 року народження, призваний у 1944 р., рядовий 1247 стрілецького полку 377 стрілецької дивізії. Загинув 30.01.1944 року. Похований в с. Біле, Оредезького району Ленінградської області Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Остапчук Іван Степанович, 1911 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Помер від хвороби у 1944 р. Похований у м. Чусовий Пермської обл. в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 312.
- Остапчук Пантелеймон (Пантелій) Ілліч, 1900 року народження, призваний 10 квітня 1944 року Секурянським РВК, червоноармієць, стрілець, останнє місце служби – 842-й стрілецький полк, 240-ва стрілецька дивізія; вбитий 17 квітня 1945 року, похований – село Моравське Лєсково повіт Ново Мєсто Чехословаччини (нині – район Братислава-Славин міста Братислава (Західна Словаччина) могила № 2112. Дружина – Олександра. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу). У Книзі пам’яті України (“Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236) значиться, що село Моравське Лєсково знаходиться в окрузі Тренчин у Словаччині.
- Пазюк Василь Филипович (Пилипович), 1905 року народження, призваний у 1941 р., рядовий. Пропав безвісти 19.07.1941 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Пазюк Михайло Васильович, 1913 року народження, призваний у 1944 р., рядовий. Пропав безвісти в 1944 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Пазюк Федор Кирилович, 1908 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Помер від хвороби у 1944 р. Похований в м. Барнаул Алтайського краю в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 312.
- Пижівський Василь Гаврилович, 1904 року народження, призваний у 1944 р., рядовий. Пропав безвісти в 1944 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Пижівський Василь Павлович, 1926 року народження, призваний Секурянським РВК у 1944 році, червоноармієць, стрілець, останнє місце служби – польова пошта 43851 “С” (1261-й стрілецький полк). Зник безвісти у березні (або у червні) 1944 року у Польщі. За наявними відомостями там загинув і похований. Сестра – Пижівська Олександра. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Пижівський Василь Петрович, 1921 року народження, призваний Секурянським РВК у 1944 р., червоноармієць, останнє місце служби – 24-та (чи 21-ша) гвардійська стрілецька дивізія, 13-й гвардійський стрілецький корпус. Поранений 4 лютого 1945 року, помер 11 лютого 1945 року у 20-му Окремому медсанбаті. Похований – Східна Прусія, Кенігс. пров., нас. пункт – Ресіттен (нині – село Краснопольє Гур’ївського району Калінінградської області Росії), могила № 7. Мати – Пижівська Марина Петрівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Пижівський Григорій Васильович, учасник Першої Світової війни і Хотинського повстання, був арештований, дуже сильно побитий та засуджений румунськими владами до декількох місяців позбавлення волі, згодом повернувся в село, після повернення з в’язниці майже нічого не бачив. Згодом – короткочасно учасник Великої Вітчизняної війни (комісований через поганий зір). Односельці постійно гадали про причину засліплення – чи внаслідок дії німецьких газів у Першу Світову війну, чи то внаслідок побиття румунами після арешту. Помер у 60-х роках ХХ ст.
- Пижівський Дмитро Іванович, 1926 року народження, учасник Великої Вітчизняної війни. Призваний 23 травня 1944 року, приймав присягу у Новоград-Волинському, воював у складі 287-го стрілецького полку 226-ої стрілецької дивізії, був поранений, після війни жив у м. Сокиряни, помер
- Пижівський Єфім (Юхим) Дмитрович, 1919 року народження, призваний Секурянським РВК 19.09.1944 р., червоноармієць, стрілець, останнє місце служби – 318 горно-стрілецька дивізія, 1331-й горно-стрілецький полк. Поранений 1 квітня 1945 року о 18 год. 40 хв., доставлений до 279-го Окремого медсанбату 2 квітня 1945 року і в цей самий день там помер від поранень о 17 год. 30 хв. Похований біля лінії залізниці, що проходить від села Хибе на Забжег на 3 км з заходу на схід (село Хибе Бельського воєводства в Польші), могила № 5, 1-й ряд, 1-ша. Дружина – Пиживська Ольга Миколаївна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Пижівський Іван Остафієвич. Поранений у ногу, повернувся з війни.
- Пижівський Микола Олексійович, 1907 року народження, призваний у 1944 р., рядовий. Пропав безвісти в 1944 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Пижівський Микола Степанович, 1913 року народження, призваний у 1944 р., рядовий. Пропав безвісти в 1944 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236.
- Пижівський Михайло Степанович, 1920 року народження, призваний у жовтні 1944 р., рядовий 256-го стрілецького полку 9-ої стрілецької дивізії. Загинув 22.03.1945 року. Похований в с. Глубчице Опольського воєводства в Польщі. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 236-237.
- Пижівський Олександр Васильович, 1901 року народження, призваний Секурянським РВК 12.05.1944 р. Червоноармієць, стрілець, рядовий. Служив у 221-ій стрілецькій дивізії, 350-тій стрілецькій дивізії, 53-ій гвардійській стрілецькій дивізії. Останнє місце служби – 381 гв. ТСАД (можливо – артдивізіон). Помер 16 січня 1945 року у 366-му Окремому медсанбаті 221-ої стрілецької дивізії. Похований 17 січня 1945 року у братській могилі – Східна Прусія, Пільськаяленському районі село Боїцький ліс (нині – Калінінградська обл. Росії, Краснознаменський р-он, селище Побєдіно). Дружина – Пижівська Ольга Іванівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і книги пам’яті “Назовем поименно. Калининградская область. Том 17 Дополнительный”, а також Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Пижівський Петро Васильович, 1912 року народження, призваний у 1944 р., рядовий. Пропав безвісти в 1944 р. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Пижівський Петро Федорович, 1908 року народження, призваний Секурянським РВК у 1941 році, червоноармієць, сапер, останнє місце служби – 89 ВСО. Поранений і доставлений до госпіталю 15 жовтня 1943 року, помер 18 жовтня 1943 року у госпіталі 2774-му евакогоспіталі. Похований – Харківська обл., Балаклійський р-он, село Яковенко (Яковенково). Дружина – Колєснік (Колісник) Катерина Іванівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Писларь Константін Дмітрієвіч, 1914 року народження, призваний у 1944 р., рядовий. Пропав безвісти в 1944 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Попеза Василь Федорович, 01.01.1923 року народження, народився в м. Сокиряни, з 1959 до 1973 років – голова колгоспу ім. Котовського, почесний громадянин села. Стаття про нього є на сайті “Гвіздівці”.
- Рудик Єфім (Юхим) Васильович, 1901 року народження, призваний у 1944 р., рядовий 222-го гвардійського стрілецького полку 72-ої гвардійської стрілецької дивізії. Загинув 31.12.1944 року. Похований в м. Сечень, округ Поград в Угорщині. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Савчук-Бучко Іван Костянтинович, 1911 року народження, призваний у 1944 р., рядовий. Пропав безвісти в 1944 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Серебрянський Василь Іванович, 1914 року народження, призваний у 1944 р., рядовий 265-го стрілецького полку. Помер від ран 4.03.1945 р. в госпіталі 3 УдА (напевне – ударної армії). Похований в с. Дравно Гожовського воєводства в Польщі. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Серебрянський Георгій Іванович, 1901 року народження, призваний у 1944 р., рядовий. Пропав безвісти в 1945 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Тимчук Андрій Павлович, 1913 року народження, призваний у 1941 р., рядовий 107-ої стрілецької дивізії. Загинув у вересні 1942 р. Похований в с. Подклетное (?) Ленинградської області в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Тимчук Іван Петрович, 1925 року народження, призваний Секурянським РВК 20.04.1944 року, червоноармієць, стрілець, останнє місце служби – 33-тя стрілецька дивізія. Вбитий 20 вересня 1944 р. Похований – південна окраїна міст. Єргємскіс(?) повіту Валкі (Латвія). Дружина – Тимчук Таїсія Ільїнічна (Іллівна). Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу).
- Тимчук Іван Филипович (Пилипович), 1909 року народження, призваний у 1944 р., рядовий. Пропав безвісти в 1944 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Тимчук Микола Микитович, 1911 року народження, призваний 25.05.1944 р., рядовий 143-го гвардійського стрілецького полку 48-ої гвардійської стрілецької дивізії. Загинув 17.01.1945 р. Похований в с. Красноярскоє Озьорського району Калінінградської області в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Тимчук Михайло Семенович, 1926 року народження (за помилковими даними РВК – 1921 р.н.), призваний Секурянським РВК 21 чи 22 травня 1944 року, червоноармієць, рядовий, кулеметник станкового кулемету, останнє місце служби – 987 чи 287-й стрілецький полк 226-ої стрілецької дивізії. Вбитий 8 лютого 1945 року. Похований – село Коцурув Катовицького воєводства у Польщі. Мати – Тимчук Ганна Григорівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Тимчук Петро Семенович – комуніст-підпільник, розстріляний румунськими окупантами у 1941 р.
- Тимчук Петро Степанович, 1909 року народження, призваний у 1944 р., рядовий. Пропав безвісти в 1945 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Тимчук Петро Якович, 1920 року народження, призваний Секурянським РВК 31.10.1944 р. або 26.11.1944 року, рядовий, стрілець 675-го стрілецького полку 409-ої стрілецької дивізії. Вбитий 13 березня 1945 року. Похований – в 300-х м. від церкви села Дармотка округу Комарно (Чехословаччина) або Комаром (Угорщина). Мати – Тимчук Марія Дмитрівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Тимчук Степан Іванович, 1905 року народження, призваний у 1941 р., рядовий. Пропав безвісти в 1942 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Тодоріка (Тодеріка) Васілій Єфімовіч, 1918 року народження, призваний у 1944 р., рядовий 51 гв. тбр. (можливо – танкової бригади?). Загинув 20.04.1945 р. Похований в с. Домсдорф, округ Котбус у Німеччині. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Тодоріка (Тодеріка) Георгій Никифорович – зазначений на пам’ятнику в селі, як такий, що загинув. Інших відомостей поки що не має.
- Трофанюк Михайло Федорович, 1912 року народження, призваний у 1941 р., рядовий. Помер 11.04.1944 р. в німецькому полоні. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Трофанюк Яків Мефодійович, 1921 року народження, призваний Секурянським РВК у 1944 р., червоноармієць, рядовий 108-го гвардійського стрілецького полку 36-ої гвардійської стрілецької дивізії. Вбитий 21 листопада 1944 року. Похований – на цвинтарі села Болдог Хатванського(?) повіту (округ Хевеш в Угорщині). Мати – Пелагея Михайлівна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Трофанюк Яків Федорович, 1912 року народження, призваний у 1944 р., рядовий. Пропав безвісти в 1944 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 237.
- Чобан Іван Никифорович, 1922 року народження, призваний у 1944 р., рядовий 7-го гвардійського пдсп 2-го гв. пдд. Загинув 1.11.1944 р. Похований в с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 238.
- Чумак Іван Гаврилович, 1919 року народження, призваний у 1944 р., рядовий 127 зсп. Пропав безвісти в 1944 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 238.
- Швець Петро Саввіч, 1914 року народження, призваний у червні 1941 року Секурянським РВК у 1944 р., солдат. Зник безвісти у липні 1944 року, перебуваючи у маршевій роті під час німецького бомбардування у передгір’ях Карпат. Дружина – Швець Ольга Андріївна. Відомості – ЦАМО РФ (є копія документу) і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 238.
- Шеремета Андрій Васильович, 1914 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць. Помер від хвороби у 1944 р. Похований в м. Пермь в Росії. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 3, стор. 311.
- Шеремета Абрам Соломонович, 1913 року народження, призваний 2.09.1944 р., рядовий 1026-го стрілецького полку 260-ої стрілецької дивізії. Загинув 2.02.1945 р. Похований в с. Брайтенштадт Пільського воєводства в Польщі. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 238.
- Шеремета Василь Миколайович, 28.06.1927 року народження, учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни 2-ої групи
- Шеремета Микола Гаврилович, 1911 року народження, призваний у 1944 р. Пропав безвісти в 1944 р. Відомості – ЦАМО РФ і Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 238.
- Шеремета Микола Захарович, 1907 року народження, призваний у 1944 р., рядовий 220-го гвардійського стрілецького полку 79-ої гвардійської стрілецької дивізії. Помер від ран 14.04.1945 р. в 588-му ОМСБ Похований в с. Рейтвейн, округ Франкфурт у Німеччині. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 238.
- Шеремета Микола Никифорович, 1926 року народження, призваний 21.05.1944 р., рядовий 1263-го стрілецького полку 381-ої стрілецької дивізії. Загинув 14.01.1945 р. Похований в с. Громин Маєрат Цехановського воєводства в Польщі. Відомості – Книги пам’яті України, “Чернівецька область”, видавництво “Прут”, 1995, т. 2, стор. 238.
**********************************************
Відомості одержані з різних джерел. В основному, це дані Гвіздівецької сільської ради, Подольського архіву Міністерства оборони Росії (адреса: 142100, Московская область, г. Подольск, ул. Кирова, д. 74), архівних установ інших країн (Німеччина, Австрія), а також з різних Книг пам’яті, повідомлення фронтовиків і спогади інших мешканців села. Додаткові відомості (належність номерів польової пошти, військових частин, місцезнаходження госпіталів, уточнення назв населених пунктів, тощо) одержані при вивченні різних спеціальних і загальних довідників, загальнодоступних електронних інтернет-баз даних.
Написання прізвищ і імен і окремих випадках дано в різних варіаціях, в зв’язку з тим, що дані у військових документах записувалися російською мовою. Крім того, до війни (і навіть пізніше) багато імен гвіздівчан ні коли не записувалися і не вимовлялися у народній мові в українській варіації. Наприклад, Ніколай, або Миколай, але не Микола. Ім’я Пилип взагалі не вживалося у Гвіздівцях, всіх називали – Філип. Так само не вживалося ім’я Юхим, вживалося – Єфим.
Відомості про учасників війни і наділі будуть поповняться та уточнюватися.
Мітки: 1941, 1944, 1945, інвалід, армія, Барчук, Бойко, Бурченко, війна, ветерани, Видиш, Гангал, Гвіздівці, Грушецький, Друга Світова, з Японією, загиблі, звільнення, книга пам’яті, Кучерявий, Матковський, мудрик, Радянська, радянсько-японська, Сокирянський район, Україна, учасник війни, Червона, Чернівецька область, Шеремета




24th Март 2012 в 07:34
Я,Барчук Владимир Иванович,уроженец села Гвоздовцы в1950 году,закончивший школу в 1965 году в этом же селе,хотел бы поблагодарить разработчиков сайта за проделанную огромную работу по увековечиванию памяти моих односельчан.Война оставила след и раны в каждом городе, селе,а так же семьях.Не обошла она и мою семью и моих родственников.В конце июня Сокирянским РВК был призван мой отец Барчук Иван Васильевич 25 октября 1906 года рождения и его младший брат,Барчук Петр Васильевич 1915 года рождения.Они участники боевых действий на фронте.Барчук Петр Васильевич проёл всю войну имел ранения и был демобилизован с боевыми наградами.Проживал после войны в Алтайском крае п.Светлый Заринского р-на, умер и там же похоронен в сентябре 1976 года.Средний их брат Барчук Степан Васильевич 1911 года рождения есть в списках на сайте,он так же участник войны.Свойны не вернулся погиб где то в Чехословакии.Что до моего отца и многих его односельчан и,прызивников Сокирянского РВК,воевавших вместе в одной части,судьба распорядилась иначе.Осенью 1941 года в подмосковье ихнюю часть расформировали и сформировали строительную часть,которую отправили в сибирь на восстановление эвакуированных из европейской територии заводов.Таким образом мой отец,десятки односельчан и многие из сел Сокирянского р-на оказались в г. Барнауле Алтайского края стали трудармейцами у которых была бронь вплоть до 1953 года.После снятия брони многие вернулись домой в село, многие остались в Барнауле, которых я лично знал,знаю их детей и внуков. Трудармейцы вчистомполе строили заводы,которые через месяц выпускали танки, снаряды,патроны и отправляли на фронт.Строили и город, многие дома, клубы,кинотеатры укашают город.Хочу уточнить,на сайте ошибка,г.Барнаул не Красноярского края,он является столицей Алтайского края и военный госпиталь во время войны был в г.Барнауле.Время берет своё, трудармейцев в живых остались единицы,есть с Сокирян,Романковцов,Кобовчина,Корманя, остальных не знаю.Я думаю в истории села они останутся и не будут забыты.В Барнауле я живу с 1965года.В отпуск приезжал 30 раз всело и,в беседах со старожилами всегда интересовался его историей.С уважением Барчук В.И.
24th Март 2012 в 22:47
Владимир Иванович, большое спасибо за отклик! Мы обязательно внесем в ближайшее время данные о Ваших родных в Книгу памяти и по Барнаулу исправим. Только, пожалуйста, уточните, если возможно: на сайте в списке числится Барчук Іван Васильович, 1912 року народження, мобілізований в 1941 році, трудармієць, помер від хвороби в 1944 р. в Барнауле: это просто ошибка или был такой другой выходец из села с такими данными?
Мы также были бы благодарны Вам, если бы Вы прислали по электронной почте отсканированные фотографии участников войны и трудфронта из числа Ваших родных. Может и с тех времен что-то сохранилось? Если также будут подобные фотографии и у других родственников трудармейцев, то тоже было бы неплохо, если б они прислали вместе с рассказом о них, о работе на трудовом фронте.