Наближається дата звільнення села Гвіздівці від німецько-румунських загарбників. Безпосередньо село було звільнене 25 березня 1944 р. Ця подія відбулася під час однієї з визначних військових операцій Великої Вітчизняної війни. На сайті села на сторінці «Наша історія» описані події звільнення села, але в цій статті буде більш широко описано військову операцію в цілому.

Умансько-Ботошанськая операція 1944 року — наступальна операція військ 2-го Українського фронту у Великій Вітчизняній війні, була проведена радянським командуванням в період з 5 березня до 17 квітня з метою розгрому уманського угруповання супротивника, розсічення військ німецької групи армій «Південь» і звільнення південно-західних областей України. Операція була частиною стратегічного наступу Радянської Армії на Правобережній Україні. Після завершення Корсунь-Шевченківської операції 1944 року головним силам 2-го Українського фронту (командуючий Маршал Радянського Союзу І.С.Конєв) протистояла 8-я армія німецької групи армій «Південь» (командуючий генерал-фельдмаршал Еріх фон Манштейн).

інструктаж бійців перед форсуванням Дністра

Для підтримки високих темпів наступу в бій була введена 6-та танкова армія. Подолавши р. Південний Буг, танкові армії швидко просувалися до Дністра. 17 березня передові частини військ правого крила фронту захопили плацдарми на його правом бережу південніше Могильова-Подільського. Почалося звільнення Молдавської РСР. Радянським військам активно сприяли молдавські партизани. У результаті наступу 2-го Українського фронту у взаємодії з 1-м Українським фронтом група армій «Південь» була розсічена на 2 частини. 8-ма німецька армія виявилася відрізаною від 1-ої танкової армії і була передана в групу армій «А».

Головні зусилля 2-го Українського фронту переносилися проти цієї групи армій, яку радянські війська глибоко охопили з півночі. Виникла можливість для 2-го Українського фронту ударом у південному напрямку відрізати шляхи відходу групи армій за Дністер і у взаємодії з 3-м Українським фронтом розгромити її. 40-ва армія 2-го Українського фронту, що наступала уздовж лівого берега Дністра на захід, одержала завдання відрізати шляхи відходу на південь 1-ої танкової армії супротивника, сприяючи військам 1-го Українського фронту в її оточенні під Кам’янець-Подільському ( Проскуровсько-Чернівецька операція).

радянські бійці з мешканцями звільненого села

Німецько-фашистське командування, щоб урятувати від повного розвалу південне крило свого фронту, перекинуло на цей напрямок 18 дивізій і 3 бригади. Війська 2-го Українського фронту, долаючи наростаючий опір супротивника, у середині квітня закріпилися на досягнутому рубежі. У результаті Умансько-Ботошанської операції була розгромлена 8-ма німецька армія, а також частково 1-ша танкова армія німецько-фашистських військ і розсічений фронт групи армій «Південь». 10 дивізій супротивника втратили 50-75 відсотків особового складу і майже все важке озброєння. У ході наступу війська фронту просунулися на 200-250 км, звільнили значну територію Правобережної України і Молдавії, вийшли в північно-східні райони Румунії.

В Умансько-Ботошанській операції в складі головного угруповання фронту у вузькій смузі вперше використовувалися одночасно 3 танкові армії. Війська фронту в умовах весняного повіддя й бездоріжжя послідовно з ходу форсували 6 рік: Гірський Тікач, Південний Буг, Дністер, Реут, Прут, Сірет, звільнили міста Умань, Вапнярка, Первомайськ, Новоукраїнка і багато інших населених пунктів. Операція характерна гнучким керуванням, швидким реагуванням командування на зміни обстановки і чіткою організацією взаємодії між арміями і авіацією фронту. Радянські війська проявили в операції високу військову майстерність і масовий героїзм. З’єднання й частини, які найбільш відзначилися, нагороджені орденами і одержали почесні найменування: Уманських — 21, Новоукраїнських — 7, Вапнярських — 4, Першотравневих — 2.

Село Гвіздівці звільнили підрозділи 681-го гвардійського стрілецького полку гвардії майора Білаонова П.С., який відносився до 133-ої стрілецької дивізії під командуванням полковника Бєлодєда В.І. Дивізія, в свою чергу, входила до складу 40-ової армії, якою командував генерал-лейтенант Ф.Ф. Жмаченко)

Використано матеріали Радянської військової енциклопедії в 8-мі томах; Конев И.С., Записки командующего фронтом. 1943-1945, 3 изд., М., 1982; Данилов Ф., Уманско-Ботошанская операция, «ВИЖ», 1969, № 3.

Оперативне зведення («сводка») Совінформбюро за 25 березня 1944 року

(неофіційний переклад офіційного тексту)

Війська 1-го УКРАЇНСЬКОГО фронту після завзятих боїв 25 березня штурмом оволоділи містом і великим залізничним вузлом ПРОСКУРІВ — сильним опорним пунктом оборони німців і, продовжуючи розвивати наступ, з боями зайняли більше 150 інших населених пунктів, у тому числі районні центри Кам’янець-Подільської області — місто й велику залізничну станцію ДЕРАЖНЯ, місто САТАНІВ, місто ГОРОДОК, ВОЛКОВИНЦИ, ЧЕМИРІВЦІ, ОРИНІН, районні центри Тернопільської області — місто БУЧАЧ, місто БОРЩІВ, СКЕЛЯ, БУДАНІВ, великі населені пункти БЕНЯВА, ДАРАХІВ, ХМЕЛІВКА, ДОБРОПОЛЬЄ, ЛЯСКОВЦІ, ВЕЖБОВЕЦ, УСТЕЧКО, ЛЕТАВА, ЛЯНЦКОРУНЬ, ОЛЬХІВЦІ, СВИРЖКОВЦІ, ІВАХНІВЦІ, МУДРОГОЛОВИ, СКАЗИНЦІ, КОПИСТІН, МАСІОВЦІ, ГАТНА ДЕРАЖНЯ, ГАЛУЗИНЦІ, ЛУКИ ПАНСЬКІ, КОМАРІВЦІ, ІВАНІВЦІ і залізничні станції ЗАКУПНЕ, ЛІСІВНИКИ, ВІКТОРІЯ, СКІБНЕВО, КОМАРІВЦІ, БУЧАЧ, БІЛОБОЖНИЦЯ.

Наші війська впритул підійшли до міста КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСКОГО, зав’язали бої на його окраїнах і вийшли на ріку ДНІСТЕР на фронті до 80 кілометрів.

З заходу і півдня від міста МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОГО наші війська, продовжуючи розвивати наступ, заволоділи районними центрами Молдавської РСР містом ЄДИНЦІ, БРАТУШАНИ, а також з боями зайняли більше 50-ти інших населених пунктів, у тому числі великі населені пункти ОЖЕВО, КОБОЛЧИН, ГВІЗДІВЦІ, МЕНДИКІВЦІ, КОРИСТОУЦИ, МАРКІВЦІ, ЧЕПЕЛЕУЦИ, АЛЕКСАНДРЕНИ, СТОЛЬНІЧАНИ, ЗАГАЙКАНИ, ПИРЖОТА, СТУРДЗЯНИ, БАЛАН, СТРИМБА, РЕУЦЕЛ і залізничні станції ДОНДУШАНИ, ГРИНАУЦИ, ОКНИЦЯ, СЕКУРЯНИ, РЕУЦЕЛ.

Західніше і південніше міста ГАЙВОРОН наші війська з боями просувалися вперед і зайняли більше 40 населених пунктів, серед яких великі населені пункти РАШКІВ, КАТЕРИНІВКА, СТРОІНЦІ, ВЕЛИКИЙ МОЛОКІШ, ЧЕРВОНЕНЬКЕ, КРУТІ, СЛОБОДЗЕЯ, КСЕНДЗІВКА, МОШНЯГИ, МИРОНИ, БЕНДЗАРИ, НЕМИРІВСЬКЕ, ПАСАТ, і залізничну станцію АБАМЕЛЕКОВО.

На НІКОЛАЄВСЬКОМУ напрямку наші війська, долаючи завзятий опір і контратаки супротивника, продовжували вести наступальні бої, у ході яких оволоділи сильно укріпленими опорними пунктами ПОГОРЄЛОВО, МЄШКОВО, ШИРОКА БАЛКА і залізничними станціями КУЛЬБАКИНО, ВОДОПІЙ (3 кілометри східніше міста МИКОЛАЇВ).

На інших ділянках фронту в ряді пунктів йшли бої місцевого значення.

Протягом 24 березня наші війська на всіх фронтах підбили й знищили 42 німецьких танки. У повітряних боях і вогнем зенітної артилерії збито 28 літаків супротивника.

(перепрошуємо у разі невірного зазначення назв населених пунктів.

Якщо Ви повідомите адміну, назву буде виправлено)

Аудіозапис Наказу # 94 Верховного Головнокомандуючого маршала І.В. Сталіна від 26 березня 1944 р., в якому Головнокомандуючий оголосив про форсування Дністра, захоплення міста Бельці, вихід радянської армії на державний кордон Радянського Союзу та оголосив подяку військам і командирам, тобто саме про ту частину операції, в ході якої було звільнено Гвіздівці (тиснить на виділене посилання або на картинку з репродуктором).

 

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар