Пшениця на наших землях щороку дає високі врожаї. Були часи, колиOLYMPUS DIGITAL CAMERA ми збирали її по 33 — 35 центнерів з кожного гектара. Навіть торік, коли озимі на багатьох пло­щах в колгоспах району пересіяно ярими культу­рами, ми одержали пшени­ці з площі 111 гектарів по 24,9 центнера. Якщо врахувати несприятливі клі­матичні умови минулого року, то можна зробити висновок: врожай одержа­но непоганий.

Коротко розповім про досвід вирощування цієї цінної продоволь­чої культури. Розмістили її по добрих попередни­ках: багаторічних травах, після кукурудзи на силос та гороху. Як тільки зібра­ли врожай цих культур, площу зразу ж злущили на глибину 8 — 10 санти­метрів. Через десять днів поле виорали і одночасно заборонували і закоткували його. Глибина оран­ки 25 — 27 сантимет­рів. Цю роботу своєчасно, високоякісно провели кра­щі механізатори артілі Василь Пижівський та Ми­хайло Серебрянський. На гірших, суглинистих грунтах було внесено під оран­ку на кожен гектар по 30 тонн перегною.

Передпосівну культи­вацію зробили на глибину загортання насіння — 4 — 5 сантиметрів. Вслід пус­тили посівні агрегати. Насіння пшениці сортів «Миронівська-808» та «Безоста-1» було першого класу другої репродукції. Перед висівом його про­труїли гранозаном. На ко­жен гектар висіяли «Миронівської-808» по 221 кілограмів, «Безостої-1» по 232, або витратили першого сорту по 4,5 міль­йона зерен, другого — по 5,5.

Разом з насінням в ряд­ки вносили на кожен гек­тар по 0,8 центнера гранульованого суперфосфа­ту. Крім того, комбіно­ваною сівалкою внесли ще по 2 центнери гранул.

Доглядали за посівами і зимою. На полі шахо­вим порядком розставили дерев’яні щити, затрима­ли сніг. А ранньою вес­ною, по тало-мерзлому грунті пустили тукові сі­валки і внесли на кожен гектар по центнеру аміач­ної селітри. Цю роботу добре виконав тракторист Микола Бучко.

Хочеться зупинитися на перевагах своєчасного обробітку грунту. Двад­цять гектарів пшениці ми відвели під насіннєву ді­лянку. Була вона у тре­тьому полі після багато­річних трав. Цю площу найраніше виорали. Після короткочасного дощу за­крили вологу. Як вияви­лося, тільки від цього заходу одержано чималий виграш. З кожного гектара насіннєвої ділянки ми взяли по 26,3 центнера добірного зерна. На інших площах загального масиву його вирощено по 24,9 центнера.

Збирали пшеницю пря­мим комбайнуванням. Комбайнер Іван Бурченко попрацював так, що не допустив втрати врожаю. Впорався з цією роботою на день раніше, як було передбачено виробничим планом.

Ми збагатилися досві­дом вирощування високих урожаїв зернових. Ми твердо вирішили наступ­ного року одержати в се­редньому зернових по 26,5 центнера з кожного гектару посіву, а озимої пшениці — по 27 центне­рів. Це буде найкращою, діловою відповіддю хліборобів артілі на рішення жовтневого Пленуму ЦК КПРС.

Що ж зроблено, щоб успішно виконати зобов’язання? Посіяли пшеницю на площі 450 гек­тарів в найкращі агротех­нічні строки, чистосорт­ним насінням. На частині площі під оранку внесли по 2 центнери аміачної во­ди. На всій площі рядки при посіві пшениці ще заправили гранулами, ви­сіваючи їх по 2 центнери на гектар. Крім цих доб­рив на 369 гектарах ра­зом з насінням в рядки лягло по 0,5 центнера гранульованого суперфос­фату.

Пшениця дала дружні сходи, увійшла в зиму добре розвинутою. Восени на 203 гектарах її піджи­вили, використавши на кожен гектар по одному центнеру фосфорних і калійних добрив. На 205 гекта­рах вже зроблено сніго­затримання. Ранньою весною буде підживлено озимину мінеральними добривами, які вже заве­зено в артільні склади.

Бути високим врожаям, пшениці на наших -землях.

Д. КУЧЕРЯВИЙ, агроном артілі ім. Котовського.

Газета «Дністрові зорі», № 8 (2618), субота, 18 січня 1969 р.

Рубрика «Заочна школа передового досвіду»

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар